Ухвала

від 12.03.2024 по справі 904/129/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

12.03.2024м. ДніпроСправа № 904/129/24

за позовом Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, с. Любимівка Дніпровського району Дніпропетровської області

до Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтехнік", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Виконавчий комітет Синельниківської міської ради, м. Синельникове

про зобов`язання зняти арешт з будівлі, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третіх осіб: не з`явилися

СУТЬ СПОРУ:

Любимівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просить суд зобов`язати Самарський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 34984535 (адреса для листування: 49112, Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова, 6-в, адреса місця знаходження: 49000, Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко,100) зняти арешт з будівлі насосної станції № 2, загальною площею 302,6 кв.м., яка розташована: Дніпропетровський район Дніпропетровської області в с. Любимівка вулиця Лісна, будинок 24, який було накладено в межах виконавчого провадження № 64957404 від 28.01.2022 Самарським відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 34984535, реєстраційний номер обтяження: 46484557 від 02.02.2022.

Також просить стягнути з відповідача 2 684,00 грн судового збору.

Позов мотивований тим, Любимівська сільська Рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області є власником будівлі насосної станції № 2, загальною площею 302,6 кв.м., яка розташована: Дніпропетровський район Дніпропетровської області в с. Любимівка вулиця Лісна, будинок 24, однак під на підставі виконавчого провадження № 64957404 від 28.01.2022, стороною якого позивач не є, накладений арешт на вказану будівлю, що є порушенням права власності позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 30.01.2024.

У судове засідання, яке відбулося 30.01.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Положеннями статті 50 Господарського процесуального кодексу України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Так, позивач просить зобов`язати зняти арешт з будівлі насосної станції № 2, загальною площею 302,6 кв.м., яка розташована: Дніпропетровський район Дніпропетровської області в с. Любимівка вулиця Лісна, будинок 24, який було накладено в межах виконавчого провадження № 64957404.

Таким чином, рішення у справі №904/129/24 може вплинути на права та обов`язки сторін виконавчого провадження № 64957404 Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехнік" (боржника) та Виконавчого комітету Синельниківської міської ради (стягувача), тому суд дійшов висновку про необхідність залучення у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на сторін відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтехнік" та Виконавчий комітет Синельниківської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтехнік" та Виконавчий комітет Синельниківської міської ради; відкладено підготовче засідання у справі на 28.02.2024; постановлено позивачу направити на адреси третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехнік" та Виконавчого комітету Синельниківської міської ради копію позовної заяви з додатками, надати до суду докази такого направлення.

У судове засідання, яке відбулося 28.02.2024 з`явився представник позивача, представники третіх осіб та представник відповідача не з`явилися.

У судовому засіданні 28.02.2024 представник позивача пояснив, що не виконав вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 та не направив копії позовної заяви з додатками на адреси третіх осіб, пояснюючи тим, що працює нещодавно тому виникли труднощі щодо виготовлення копії позову з додатками, зазначив, що найближчим часом направить копію позову з додатками та надасть докази такого направлення до суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2024 продовжений строк підготовчого засідання на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 12.03.2023 на 15:00 год., постановлено сторонам виконати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024.

12.03.2024 від Виконавчого комітету Синельниківської міської ради надійшли пояснення, в яких третя особа просить відмовити в задоволенні позову та клопотання розгляд справи без участі його представника.

У судове засідання, яке відбулося 12.03.2024, представники позивача та відповідача та третіх осіб не з`явилися.

Так, про судове засідання 12.03.2024 о 15:00 год. представник Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області був повідомлений в судовому засіданні 28.02.2024 та під розписку (а.с. 83).

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2024 у справі №904/129/24 доставлена Любимівській сільській раді Дніпровського району Дніпропетровської області 29.02.2024 о 12:49, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали господарського суду від 28.02.2024) до електронного кабінету Любимівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області (а.с. 88).

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У судове засідання, яке відбулося 12.03.2024, представник позивача не з`явився, про причини неявки в підготовче засідання не повідомив, доказів виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024, а саме: доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адреси третіх осіб до суду не надав.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.

У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.

Імперативні (зобов`язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.

Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21, зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи "імперативна" заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, господарський суд зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Як уже зазначалося, пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. Проте згідно з пунктом 3 частини другої статті 42 цього Кодексу у випадку, коли явка учасників справи визнана судом обов`язковою, вони зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду. При цьому положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України вказують на необхідність врахування судом поважності / неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.

Так, зокрема у разі першої неявки позивача в судове засідання та при умови, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України при умові наявності інших зазначених вище обставин для залишення позову без розгляду з цієї підстави.

Положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості.

Якщо нез`явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов`язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов`язаний залишити позов без розгляду. У разі, якщо до подання такого клопотання, суд не визнавав явку позивача обов`язковою, у такому випадку суд повинен повідомити позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливими та визнати його явку обов`язковою, вирішити питання про відкладення або перерву в судовому засіданні та у разі нез`явлення позивача в наступне судове засідання залишити позов без розгляду.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2024 продовжений строк підготовчого засідання на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 12.03.2023 на 15:00 год., постановлено сторонам виконати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2024 у справі №904/129/24 доставлена Любимівській сільській раді Дніпровського району Дніпропетровської області 29.02.2024 о 12:49, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали господарського суду від 28.02.2024) до електронного кабінету Любимівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області (а.с. 88).

Також, про судове засідання 12.03.2024 о 15:00 год. представник Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області був повідомлений в судовому засіданні 28.02.2024 та під розписку (а.с. 83).

У судове засідання, яке відбулося 12.03.2024, представник позивача не з`явився, про причини неявки в підготовче засідання не повідомив, доказів виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024, а саме: доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адреси третіх осіб до суду не надав.

З урахуванням викладеного господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Водночас, враховуючи, що на час постановлення ухвали про залишення позову без розгляду Любимівською сільською радою Дніпровського району Дніпропетровської області не подано заяву про повернення судового, питання про повернення судового збору не вирішується господарським судом при постановленні ухвали про залишення позову без розгляду.

При цьому, господарський суд роз`яснює право Акціонерного Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на повернення судового збору на підставі пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі подання відповідної заяви.

Керуючись ст. ст. 226, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позов Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтехнік", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Виконавчий комітет Синельниківської міської ради про зобов`язання зняти арешт з будівлі.

Ухвала набирає законної сили 12.03.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений 14.03.2024.

Суддя Ю.А. Бажанова