Рішення

від 13.03.2024 по справі 904/6581/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6581/23

за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук Полтавської області

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 22 704 349,35 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Григорчук М.І.

Представники:

від позивача: Синяк Д.О. довіреність від 27.12.2023 №14/03-22, представник в режимі відеоконференції

від відповідача: Козаченко Д.І. довіреність від 18.01.2024 №18/01-24, адвокат в режимі відеоконференції

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР" про стягнення 16 777 452,00грн суми основного боргу, 4 994 714,54 грн інфляційних втрат, 932 182,81 грн відсотків річних. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №459/2/2118 від 01.06.2021 в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.01.2024.

11.01.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

16.01.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надійшла заява про розгляд справи без участі.

16.01.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження у зв`язку із залученням Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР" захисника-адвоката та дотримання основних принципів судочинства.

17.01.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР" надійшло клопотання про витребування доказів (документів) в якому просить суд витребувати у Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" для огляду та підтвердження своїх вимог по предмету спору у справі 904/6581/23 оригінали:

- оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та які зазначені позивачем у позовній заяві;

- належні та допустимі докази (в оригіналах) направлення Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" оригіналів рахунків-фактури №90774025 від 30.06.2021, №90774028 від 30.06.2021, №90789422 від 31.07.2021, №90789421 від 31.07.2021, №90805924 від 31.08.2021, №90805927 від 31.08.2021, №90805931 від 31.08.2021,№9020589 від 30.09.2021, №90820591 від 30.09.2021, №90820594 від 30.09.2021,№90834664 від 31.10.2021, №90834663 від 31.10.2021, №90842880 від 30.11.2021, №90842879 від 30.11.2021, №90842871 від 30.101.2021, №90842874 від 30.11.2021, №90842876 від 30.11.2021 до договору №459/2/2118 поставки нафтопродуктів від 01.06.2021 та отримання їх Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР"

- оригінали рахунків-фактури№90774025 від 30.06.2021, №90774028 від 30.06.2021, №90789422 від 31.07.2021, №90789421 від 31.07.2021, №90805924 від 31.08.2021, №90805927 від 31.08.2021, №90805931 від 31.08.2021,№9020589 від 30.09.2021, №90820591 від 30.09.2021, №90820594 від 30.09.2021,№90834664 від 31.10.2021, №90834663 від 31.10.2021, №90842880 від 30.11.2021, №90842879 від 30.11.2021, №90842871 від 30.101.2021, №90842874 від 30.11.2021, №90842876 від 30.11.2021 до договору №459/2/2118 поставки нафтопродуктів від 01.06.2021.

- документ, що підтверджують повноваження бухгалтера, прізвище якого чи якої зазначено у рахунках-фактурах №90774025 від 30.06.2021, №90774028 від 30.06.2021, №90789422 від 31.07.2021, №90789421 від 31.07.2021, №90805924 від 31.08.2021, №90805927 від 31.08.2021, №90805931 від 31.08.2021,№9020589 від 30.09.2021, №90820591 від 30.09.2021, №90820594 від 30.09.2021,№90834664 від 31.10.2021, №90834663 від 31.10.2021, №90842880 від 30.11.2021, №90842879 від 30.11.2021, №90842871 від 30.101.2021, №90842874 від 30.11.2021, №90842876 від 30.11.2021 до договору №459/2/2118 поставки нафтопродуктів від 01.06.2021.

Клопотання обґрунтоване тим, що на неодноразові запити Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР" щодо необхідності надання оригіналів зазначених документів позивач ніяким чином не відреагував, про оформлення належних чином документів та взагалі їх існування у відповідача наявні сумніви.

У судове засідання, яке відбулося 17.01.2024 представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2024 відкладено судове засідання у справі на 13.02.2024.

У відзиві (вих. №08-01/24 від 08.01.2024) представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР" просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування зазначеного відзиву посилається на те, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР" на сьогоднішній день відсутні оригінали рахунків на які посилається позивач, що унеможливлює дотримання п. 4.2 договору №459/2/2118 поставки нафтопродуктів від 01.06.2021. Також посилається на форс-мажорні обставини.

23.01.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надійшла відповідь на відзив.

В своїй відповіді зазначає про безпідставність та необґрунтованість заперечень відповідача з посиланням на відсутність рахунків про оплату, ненастання строку оплати, оскільки рахунки про оплату направлялись відповідачу, а строк оплати товару настав (не пізніше 60 календарних днів від дати передачі товару згідно з актом приймання передачі нафтопродуктів).

Також зазначає, що відповідачем не надано доказів засвідчення обставин форс-мажорну (обставин непереборної сили) регіональною торгово-промисловою палатою в межах спірного договору. Пунктом 6.3 договору передбачено, що сторона, яка не виконала зобов`язання за цим договором, повинна негайно сповістити іншу сторону. Такого повідомлення позивач не отримував. Окрім цього, поставка була здійснена в 2021, й строк дії договору по 31.12.2021. Важливо, що термін здійснення оплати товару настав заздалегідь до агресії росії та відповідач мав достатньо часу для виконання умов договору, але в свою чергу не вжив жодних заходів щодо сплати грошових коштів за отриманий товар.

24.01.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надійшли додаткові пояснення по справі в яких зазначає, що клопотання відповідача, щодо витребування доказів, не обґрунтовано належним чином, з яких підстав такі докази були у нього відсутні та з яких підстав він не може самостійно надати докази, які просить витребувати. Ніяких заходів для отримання доказів самостійно відповідачем вжито не було.

29.01.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

02.02.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР" задоволено.

У судовому засіданні 13.02.2024 з`ясовано, що відповідачем направлявся відзив на позовну заяву на адресу суду та позивача, відзив отриманий позивачем, однак поштове відправлення. адресоване суду повернулось на адресу відповідача без вручення суду.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.02.2024, оголошено перерву до 28.02.2024.

16.02.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР" надійшло клопотання про долучення доказів, в тому числі відзиву на позов, який направлявся відповідачем засобами поштового зв`язку на адресу суду 09.01.2024, однак поштове відправлення повернулось на адресу відповідача без вручення документів суду.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.02.2024, оголошено перерву до 29.02.2024.

У судовому засіданні, яке відбулось 29.02.2024, господарським судом відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про витребування доказів протокольною ухвалою.

У судове засідання, яке відбулося 29.02.2024 з`явився представник позивача та представник відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2024 закрито підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті в засіданні на 13.03.2024.

У судовому засіданні, яке відбулось 13.03.2024, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позовні вимоги, представник відповідача підтримав заперечення на позов та просив відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 13.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

01.06.2021 між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР" (покупець) укладений договір поставки нафтопродуктів №459/2/2118, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити покупцю нафтопродукти (далі - товар), а покупець зобов`язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.

Відповідно до пункту 1.2. договору одиниця виміру товару - тонна.

Згідно з пунктом 3.1 договору базис поставки - EXW (резервуари АЗС, вказані покупцем в заявці і що належать покупцеві на праві власності або використовуються ним на інших правових підставах), згідно з "Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі".

Поставка товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі нафтопродуктів (пункт 3.2. договору).

Строк поставки товару: червень 2021 - грудень 2021 (пункт 3.3. договору).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору ціна товару за одну метричну тонну вказується сторонами у відповідних додатках (специфікаціях) до даного договору. Оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснюватись частинами. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок постачальника. В рахунку постачальник вказує вартість товару, виходячи з ціни товару, зазначеної у відповідному додатку до даного договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який вказаний в рахунку. Оплата товару, що постачається, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього договору, номера і дати виписки рахунку про оплату, найменування покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування товару, що підлягає оплаті.

Строк дії договору: з моменту підписання сторонами по 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення (пункт 7.1. договору).

Сторонами було складено, підписано та скріплено печатками підприємств останніх специфікації на поставку товару, в яких сторони визначили найменування, кількість та ціну товару: №1/06 від 30.06.2021, №1/07 від 31.07.2021, №1/08 від 31.08.2021, №1/09 від 30.09.2021, №1/10 від 31.10.2021, №1/11 від 30.11.2021.

На виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято нафтопродукти відповідно до специфікацій, що підтверджується наступними актами приймання-передачі: №1/06 від 30.06.2021 на суму 1 967 238,31 грн., №1/07 від 31.07.2021 на суму 1 091 718,82 грн., №1/08 від 31.08.2021 на суму 2 593 005,13 грн., №1/09 від 30.09.2021 на суму 6 103 923,91 грн., №1/10 від 31.10.2021 на суму 2 165 987,44 грн., №1/11 від 30.11.2021 на суму 2 855 578,39 грн.

Вказані акти приймання-передачі підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств останніх.

Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" зазначає, що виставило та направило Товариству з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР" рахунки-фактури на оплату: №90774025 від 30.06.2021 на суму 1 681 264,91 грн.; №90774028 від 30.06.2021 на суму 285 973,40 грн.; №90789422 від 31.07.2021 на суму 978 47,02 грн.; №90789421 від 31.07.2021 на суму 113 311,80 грн.; №90805924 від 31.08.2021 на суму 1 312 087,90 грн.; №90805927 від 31.08.2021 на суму 968 174,14 грн.; №90805931 від 31.08.2021 на суму 312 743,09 грн.;№90820589 від 30.09.2021 на суму 4 018 210,50 грн.; №90820591 від 30.09.2021 на суму 1 704 758,71 грн.; №90820594 від 30.09.2021 на суму 380 954,70 грн.; №90834664 від 31.10.2021 на суму 1 873 064,98 грн.; №90834663 від 31.10.2021 на суму 292 922,46 грн.; №90842880 від 30.11.2021 на суму 948 811,20 грн.; № 90842879 від 30.11.2021 на суму 1 632 390,94 грн.; №90842871 від 30.11.2021 на суму 70 266,24 грн.; №90842874 від 30.11.2021 на суму 102 458,77 грн.; №90842876 від 30.11.2021 на суму 101 651,24 грн.

Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР" претензія № 14/05-138 від 24.01.2023 з вимогою погашення суми основної заборгованості в розмірі 18 540 071,03 грн (а.с. 25-27).

Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" посилається на несплату Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР" вартості отриманих нафтопродуктів у розмірі 16 777 452,00 грн, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 16 777 452,00 грн суми основного боргу, 4 994 714,54 грн інфляційних втрат, 932 182,81 грн відсотків річних.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору поставки нафтопродуктів №459/2/2118 від 01.06.2021, факт поставки товару за вказаним договором, наявність / відсутність підстав для стягнення заборгованості, наявність / відсутність прострочення оплати.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

При укладенні спірного договору, у пункті 4.2 договору сторони встановили, що оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути з відповідача 16 777 452,00 заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №459/2/2118 від 01.06.2021 за отримані нафтопродукти на підставі актів приймання-передачі: №1/06 від 30.06.2021, №1/07 від 31.07.2021, №1/08 від 31.08.2021, №1/09 від 30.09.2021, №1/10 від 31.10.2021, №1/11 від 30.11.2021.

Відповідач проти позову заперечує, вказує, що строк оплати є таким, що не настав, посилаючись на не отримання від позивача рахунку для оплати.

Між тим, господарський суд відхиляє вказані доводи, з тих підстав, що при укладенні договору сторони в пункті 4.2. дійшли згоди про те, що оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи листа-вимоги постачальника, оплата повинна бути здійснена не пізніше 60 календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів (а не від дати передачі рахунку).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (станом на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З матеріалів справи вбачається, що акти приймання-передачі: №1/06 від 30.06.2021, №1/07 від 31.07.2021, №1/08 від 31.08.2021, №1/09 від 30.09.2021, №1/10 від 31.10.2021, №1/11 від 30.11.2021 підписані та скріплені печаткою сторін без будь-яких зауважень та претензій.

Згідно зі сталою правовою позицією Верховного Суду, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер (постанови Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №915/641/19, від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18).

Найменування товару, його кількість та вартість, інші характеристики визначаються під час фактичного продажу (поставки) товару між продавцем (постачальником) та покупцем у видатковій накладній або акті приймання-передачі продукції, які оформлюють сторони.

За змістом договору, підставою для перерахування оплати за товар є рахунок постачальника, однак враховуючи положення статті 692 Цивільного кодексу України та пункт 4.2 договору, така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов`язання, який обраховується від дати передачі товару за актом приймання-передачі нафтопродуктів (не пізніше 60-ти календарних днів), а не від дати отримання рахунку.

Варто зазначити, що у розділі 9 договору поставки нафтопродуктів містяться розрахункові реквізити позивача, а у підписаних представником відповідача актах приймання-передачі нафтопродуктів зазначено, на яку суму передано товару, тому Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР" було обізнане про суму оплати, яку повинно здійснити за отриману продукцію, та розрахункові реквізити для її здійснення, тому навіть не отримання рахунку на оплату поставленого товару не позбавляло відповідача можливості оплатити отримані нафтопродукти, за дійсної наявності такого наміру. Натомість жодних доказів вжиття відповідачем заходів, спрямованих на погашення боргу у встановлений договором строк, матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу на те, що неотримання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє покупця від обов`язку оплатити товар.

Крім того, суд враховує, що матеріали справи містять докази направлення відповідачу як рахунків так і претензії з вимогою сплатити заборгованість . За вказаного та враховуючи п.4.2 договору щодо оплати товару - не пізніше 60-ти календарних днів від дати передачі товару згідно з актами приймання-передачі нафтопродуктів №1/06 від 30.06.2021, №1/07 від 31.07.2021, №1/08 від 31.08.2021, №1/09 від 30.09.2021, №1/10 від 31.10.2021, №1/11 від 30.11.2021, строк виконання зобов`язання є таким, що настав.

Доказів виконання зобов`язання щодо здійснення оплати товару на суму 16 777 452,00 грн відповідач на момент розгляду спору не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявлені до стягнення інфляція грошових коштів за загальний період з лютого 2022 по жовтень 2023 в сумі 4 994 714,54 грн та 3% річних за загальний період з 01.01.2022 по 06.12.2023 у сумі 932182,81 грн.

Так, господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляції грошових коштів та річних, проведеного позивачем, та встановлено, що розрахунок проведено правильно.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляції грошових коштів в сумі 4994714,54 грн та 3% річних в сумі 932182,81 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на форс-мажорні обставини господарським судом до уваги не приймаються з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 спірного договору встановлено, що жодна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання викликане обставинами форс-мажору, включаючи, але не обмежуючись такими: повінню, пожежею, землетрусом, війною або військовими діями або іншими, що не залежать від сторін обставинами, що виникли після укладення договору і перешкоджають належному виконанню зобов`язань сторін. Якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо спричинила невиконання зобов`язань в строки, встановлені цим договором, то ці строки пропорційно подовжуються на час дії відповідних обставин. Сторона, яка не виконала зобов`язання за цим договором, повинна негайно сповістити іншу сторону. Доказом настання та/або припинення обставин форс-мажору є документ, виданий Торгово-промисловою палатою країни їх виникнення або уповноваженим державним органом.

За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

До того ж, господарський суд звертає увагу на те, що за умовами спірного договору термін здійснення оплати товару настав заздалегідь до агресії росії та відповідач мав достатньо часу для виконання забов`язання щодо сплати грошових коштів за отриманий товар.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 22 704 349,35 грн (16 777 452,00 грн заборгованості + 4 994 714,54 грн інфляційних втрат + 932 182,81 грн 3 % річних).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР" про стягнення 22 704 349,35 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР" (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 51, код ЄДРПОУ 44109444) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, код ЄДРПОУ 00152307) 16 777 452,00 грн основного боргу, 4 994 714,54 грн інфляційних втрат, 932 182,81 грн відсотків річних, 272 452,20 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.03.2024

Суддя Ю.А. Бажанова