Ухвала

від 13.03.2024 по справі 904/5309/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

13.03.2024м. ДніпроСправа № 904/5309/23

За позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

до Фізичної особи-підприємця Савчук Тетяни Олександрівни, с. Лісники, Київська обл.

про стягнення коштів за користування земельною ділянкою у розмірі 495 502,50 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

за участю секретаря судового засідання Мазнов Д.С.

Представники:

від позивача Скляр Н.М. витяг представник

від відповідача Батрин С.В. ордер адвокат

СУТЬ СПОРУ

Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Савчук Тетяни Олександрівни і просить суд стягнути заборгованості з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:154:0015 за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 у розмірі 495 502,50 грн та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконним користуванням відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:154:0015 за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 по вулиці Телевізійна, буд. 3 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

06.12.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема останній просить суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК (вимоги можуть бути адресовані до фізичної особи як власника нерухомості) та з підстав п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК (відсутній предмет спору між позивачем та суб`єктом господарювання, який не є власником нерухомості, не здійснює діяльність, що тягне за собою плату за землю) з огляду на таке.

По-перше, нерухоме майно по вул. Телевізійна 3 не набувалося у власність суб`єктом господарювання ФОП Савчук Т.О., як на тому наполягає позивач. Що підтверджує витяг з реєстру речових прав, - така нерухомість набута у власність фізичною особою Савчук Тетяною Олександрівною. Саме така фізична особа, відповідно до закону, наділена правом володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном.

По-друге, якщо відповідно до ст. 52 ЦК ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, то за наслідки набуття фізичною особою нерухомості у приватну власність, навпаки, не може відповідати суб`єкт господарювання, який реалізує спеціальний статус у правовідносинах з державою (включно, щодо сплати податків), органами самоврядування (включно, щодо орендної плати), контрагентами. Тобто, обов`язки щодо сплати податків (орендної плати), та відповідальність за їх невиконання, виникають відносно особи, яка набула нерухомість у власність та яка і може набути право на використання землі під нею, якою у даному випадку потенційно може бути саме фізична особа. Суб`єкт господарювання, таким чином не може відповідати за позовом, який має спрямовуватися до фізичної особи. Таким чином, у розрізі ч. 2 ст. 48 ГПК позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, - що обумовлює клопотання про закриття провадження у справі з підстав п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК, та п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК, оскільки господарський суд не розглядає спори за позовами до фізичних осіб, а предмету спору між позивачем та суб`єктом господарювання ФОП Савчук Т.О. не існує, так як нерухомість набута у власність саме фізичною особою Савчук Т.О.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 клопотання Фізичної особи-підприємця Савчук Тетяни Олександрівни про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за участю сторін - задоволено. Здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 16.01.2024.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024 відкладено підготовче засідання на 20.02.2024.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 13.03.2024.

Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Савчук Тетяни Олександрівни про закриття провадження у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.

В даному випадку предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на викладене, відсутні підстави для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до п. 1 ч.1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Наведена норма підлягає застосуванню, якщо суд відкрив провадження за позовом, який подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.

Господарським судом встановлено, що звертаючись із цим позовом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:154:0015 за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 у розмірі 495 502,50 грн.

Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо наявності або відсутності правових підстав для стягнення заборгованості, яка виникла з господарських відносин.

Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарських правовідносин.

Відтак відсутні підстави для закриття провадження у справі з підстав передбачених п.1 ч.1 ст 231 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 231, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Савчук Тетяни Олександрівни про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 14.03.2024

Суддя Я.С. Золотарьова