Рішення

від 11.03.2024 по справі 910/17380/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.03.2024Справа № 910/17380/23Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Компанії "МY TOOL LTD" (01415, Естонія, Гар`юма, Таллін, район Кесклінн, вул. Йие, 5, реєстраційний код 12548803)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівша" (08162, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 5-А, ідентифікаційний код 32342974)

про стягнення 472 179,65 доларів США, що еквівалентно 17 017 685,11 грн,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Кучерявий В.О.

Від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія "МY TOOL LTD" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівша" про стягнення заборгованості за контрактом № GT-12 від 05.12.2011 у розмірі 472 179,65 доларів США, що еквівалентно 17 017 685,11 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.11.2023 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.

23.11.2023 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи № 910/17380/23 здійснювати у порядку загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 18.12.2023.

У засідання суду 18.12.2023 з`явився представник позивача.

Відповідач участь свого представника у засідання суду 18.12.2023 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду від 18.12.2023 відкладено підготовче засідання на 31.01.2024.

26.12.2023 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який містить клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву, який залучено до матеріалів справи.

Згідно з частиною восьмою статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч.1, 2 ст.114 ГПК України).

Правовий аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє дійти висновку про те, що учаснику справи гарантується право подати до суду відзив на позов протягом строку, встановленого судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою про відкриття провадження від 29.11.2023 відповідачу було надано строк для подання до суду відзиву - 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до повідомлення про доставку електронного листа ухвала про відкриття провадження у справі від 29.11.2023 була отримана відповідачем - 30.11.2023 о 20:31 год. Оскільки 30.11.2023 та 01.12.2023 - є вихідними днями, то датою вручення ухвали суду вважається 02.12.2023.

Частиною 11 ст. 242 ГПК України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, останнім днем встановленого судом строку для подання відзиву є 17.12.2023 включно.

Натомість відповідач подав відзив на позов 18.12.2023, тобто, з пропуском строку встановленого судом.

Неможливість подання відзиву у строк встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, відповідач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівша" не отримувало паперову копію ухвали Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 про відкриття провадження у справі № 910/17380/23, а з її змістом Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівша" ознайомилось в електронному кабінеті в ЄСІТС 15.12.2023, проте не встигло підготувати та відправити відзив позивачу та на адресу суду в той же день.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно із частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За приписами статті 119 ГПК України, за заявою учасника справи суд може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, тоді як встановлений судом процесуальний строк за заявою учасника справи може бути продовжений судом.

Наведена позиція узгоджується із висновками викладеними в постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16, ухвалі Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № № 910/7120/17.

Отже, відповідач помилково просить поновити, а не продовжити процесуальний строк, встановлений судом, що є підставою для відмови в задоволенні відповідної заяви.

Одночасно, відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Для повного та всебічного розгляду справи, забезпечення принципу змагальності та рівності прав учасників процесу, з метою сприяння відповідачу у реалізації ним процесуальних прав, а також з огляду на викладені заявником обставини, оскільки неможливість подання відповідачем у встановлений судом строк відзиву зумовлена поважними причинами, суд вважає за можливе продовжити з ініціативи суду відповідачу процесуальний строк встановлений судом для подачі відзиву на позовну заяву до 18.12.2023 та прийняття поданого відповідачем 18.12.2023 до суду відзиву на позов.

Згідно з ч. 6 ст.119 ГПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

30.01.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за його відсутності.

Розглянувши клопотання представника позивача про проведення підготовчого засідання за його відсутності, суд задовольняє дане клопотання.

Сторони участь своїх представників у засідання суду 31.01.2024 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівша" про поновлення процесуальних строків - відмовлено; продовжено відповідачу з ініціативи суду процесуальний строк для надання відзиву до 18.12.2023; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2024.

19.02.2024 через відділ діловодства суду відповідачем подані документи у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 відкладено судове засідання на 11.03.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 11.03.2024 підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач участь свого представника у засідання суду 11.03.2024 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

11.03.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лівша-К» (далі - покупець, первісний боржник) та Компанією Golden Tool International Limited (далі - продавець, первісний кредитор) було укладено контракт №GT-12, за умовами якого Компанія Golden Tool International Limited зобов`язалась продати, а ТОВ "Лівша-К" зобов`язалося придбати ручний інструмент (далі - товар), визначений у доповненнях та на умовах, визначених цим контрактом (п. 1 контракту).

Відповідно до п. 2 контракту покупець купує товар в асортименті, в кількості та за цінами, наведеним у доповненнях 1,2 вартість товару узгоджується сторонами перед кожною поставкою і зазначається у доповненнях 1, 2.

Відповідно до п. 3 контракту умови та строки поставки обумовлюються сторонами по кожній окремій партії товару та зазначаються в доповненнях 1, 2 до кожної поставки, які є невід`ємною частиною даного контракту. Порядок відвантаження товару зазначається в доповненнях. Відвантажуваний товар може мати торгові марки "Центроінструмент", "Горизонт" і "KAPRO", які зазначаються в доповненнях до цього контракту на кожну поставку. Також, пунктом 3 контракту визначено перелік заводів-виробників товару.

Згідно з пунктом 4 контракту визначені умови оплати, а саме, оплата має бути здійснена впродовж 240 календарних днів з дати перетину кордону України кожної окремої партії товару (відлік починається від дати, яка зазначається в партії товару (відлік починається від дати, яка зазначається в товаросупроводжуючих документах на Українському кордоні).

При цьому, оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США за реквізитами зазначеними в п. 4 контракту.

Згідно з п. 5 контракту продавець зобов`язується укомплектувати партію товару, який відвантажується за умовами доповнень 1, 2 на адресу покупця та забезпечує документальний супровід у відповідності до умов контракту. Після готовності товару до відвантаження продавець надсилає покупцю зазначені нижче документи: рахунок продавця (1 оригінал, 2 копії), пакувальні листи (3 примірники).

Відповідно до п. 5.2. контракту покупець зобов`язаний прийняти та оплатити поставлений товар в строк, зазначений у п. 4 контракту.

Згідно з п. 7 контракту продавець повинен відвантажити товар в експортній упаковці, яка забезпечить повну схоронність вантажу від будь-яких пошкоджень, автотранспортом або змішаним транспортом з врахуванням кількох перевантажень в дорозі. Впродовж двох робочих днів після відправки товару продавець зобов`язаний інформувати покупця про дату відправки, вартості, кількості місць, вазі брутто або нетто, шляхом відправки по факсу або електронній пошті інвойса, сертифікату походження, транспортної накладної.

Пунктом 10.1. контракту визначено, що строк дії контракту до 31 грудня 2014 року, який в подальшому було продовжено відповідно до умов Додаткової угоди №GT-L-1-2021 від 27.12.2021 до 30.06.2023.

31.07.2012 на виконання умов контракту Компанією Golden Tool International Limited було поставлено ТОВ "Лівша-К" товари, що підтверджується митною декларацією від 31.07.2012 №1913, а саме:

- вироби побутові металеві (відра металеві), торгівельна марка "Центроінструмент", інструменти ручні механічні із недорогоцінних металів (лопата штикова "Акапулько1");

- інструменти ручні механічні із недорогоцінних металів (ножиці газонні);

- інструменти ручні з лезом механічним із недорогоцінних металів (сучкоріз висотний

полегшений);

- пилки ручні, неелектричні, із недорогоцінних металів (ножівка "Теща");

- інструменти ручні механічні із недорогоцінних металів (кліщі переставні, пасатижі енергомічні, длинногубці, бокорізи);

- інструменти ручні механічні із недорогоцінних металів (труборіз для пластикових труб);

- інструменти ручні механічні із недорогоцінних металів (степлер);

- нівелір лазерний "Horizont";

- ручні інструменти (рулетка "Ультра");

- прилади для вимірювання або контролю геометричних параметрів (рівень алюмінієвий "Лідер");

- прилади для вимірювання або контролю геометричних параметрів (рівень будівельний "Spirit";

-прилади для вимірювання або контролю геометричних параметрів (рівень будівельний "Genesis".

Відповідно до інвойсу №GT-036 від 24.07.2012 загальна вартість поставлених за митною декларацією від 31.07.2012 №1913 становить 212 945, 08 доларів США.

21.11.2012 на виконання умов контракту Компанією Golden Tool International Limited було поставлено ТОВ "Лівша-К" товари, що підтверджується митною декларацією від 21.11.2012 №2041, а саме:

- інструменти ручні механічні (лопата штикова "Акапулько");

- інструменти ручні механічні (граблі віялові);

- інструменти ручні механічні (секатор з храповим механізмом);

- інструменти ручні механічні (ножиці для живої огорожі, сучкоріз висотний); інструменти ручні механічні (совок вузький пластиковий);

- інструменти ручні механічні (пасатижі ергономічні);

- інструменти ручні механічні (степлер);

- інструменти ручні механічні (степлер);

- ручні інструменти для вимірювання довжини (рулетка "Горизонт");

- ручні інструменти для вимірювання довжини (рулетка "Ультра");

- прилади для вимірювання або контролю геометричних параметрів (рівень будівельний "Genesis");

- прилади для вимірювання або контролю геометричних параметрів (рівень алюміневий "Лідер");

- прилади для вимірювання або контролю геометричних параметрів (рівень будівельний "Spirit").

Відповідно до інвойсу №GT-062 від 20.11.2012 загальна вартість поставлених за митною декларацією від 21.11.2012 №2041 становить 123 085, 52 доларів США.

28.01.2013 на виконання умов контракту Компанією Golden Tool International Limited було поставлено ТОВ "Лівша-К" товари, що підтверджується митною декларацією від 28.01.2013 №2079, а саме:

- килимок з незатверділої вулканоїдної пористої гуми;

- вироби побутові металеві (відра);

- інструменти ручні механічні (граблі віялові);

- інструменти ручні механічні (сапа "Акапулько");

- інструменти ручні механічні (секатор "Пеликан");

- інструменти ручні механічні (сучкоріз площинний);

- інструменти ручні механічні (набір для догляду за кімнатними рослинами);

- інструменти ручні механічні (кліщі переставні);

- ніж оздоблювальних робіт;

- ручні інструменти для вимірювання довжини (рулетка "Ультра");

- прилади для вимірювання або контролю геометричних параметрів (рівень алюміневий "Лідер");

- прилади для вимірювання або контролю геометричних параметрів (рівень алюміневий "Genesis");

- прилади для вимірювання або контролю геометричних параметрів (рівень алюміневий "Spirit").

Відповідно до інвойсу №GT-003 від 22.01.2013 загальна вартість поставлених за митною декларацією від 28.01.2013 №2079 становить 119 080, 79 доларів США.

28.01.2014 на виконання умов Контракту Компанією «Голден Тул» було поставлено ТОВ "Лівша-К" товари, що підтверджується митною декларацією від 28.01.2014 №27502, а саме:

- килимок з незатверділої вулканоїдної пористої гуми;

- інструменти ручні механічні (лопата штикова "Акапулько");

- інструменти ручні механічні (граблі віялові);

- інструменти ручні механічні (секатор);

- інструменти ручні механічні (ножиці для живої огорожі);

- інструменти ручні механічні (набір для догляду за кімнатними рослинами); інструменти ручні механічні (кліщі переставні);

- інструменти ручні механічні (пістолет для герметика ручний); нівелір лазерний Prolaser Vector в комплекті з тубусом-чохлом; прилади та інструменти топографічні (стійка підтримуюча до нівеліру); ручні інструменти для вимірювання довжини (рулетка "Ультра");

- прилади для вимірювання або контролю геометричних параметрів (рівень алюміневий "Apollo");

- прилади для вимірювання або контролю геометричних параметрів (рівень алюміневий "Condor");

- прилади для вимірювання або контролю геометричних параметрів (рівень алюміневий "Spirit");

- прилади для вимірювання або контролю геометричних параметрів (рівень алюміневий "Лідер").

Відповідно до інвойсу №GT-001 від 15.01.2014 загальна вартість поставлених за митною декларацією від 28.01.2014 №27502 становить 103 278, 06 доларів США.

Таким чином, позивач у позовній заяві зазначає, що на виконання умов контракту №GT-12 від 05.12.2011 Компанія Golden Tool International Limited поставила, а ТОВ "Лівша-К" прийняло товари загальною вартістю 558 389, 45 доларів США (212 945, 08 + 123 085,52 + 119 080,79 +103 278, 06).

Разом з тим, позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання по оплаті поставлених товарів належним чином не виконав, оплативши частково інвойс №GT-001 від 15.01.2014 у розмірі 41 209, 80 доларів США.

Так, 08.06.2015 між ТОВ "Лівша-К" та ТОВ "Лівша" було укладено договір про переведення боргу №2015/06/01, за умовами якого ТОВ "Лівша" повністю прийняло на себе зобов`язання ТОВ "Лівша-К" перед Компанією Golden Tool International Industrial Limited, згідно з договором №12-GT від 05.12.2011, в об`ємі основної суми боргу ТОВ "Лівша" перед ТОВ "Лівша-К", а також належних за вказаним зобов`язанням процентів та сум штрафних санкцій.

Пунктом 1.2. договору про переведення боргу №2015/06/01 від 08.06.2015 визначено, що сума боргу ТОВ "Лівша" перед ТОВ "Лівша-К" становить 10 874 119 гривень 04 копійки, та розраховується шляхом проведення взаємних зарахувань заборгованостей обох компаній одна між одною станом на 08.06.2015. Для розрахунку суми заборгованості ТОВ "Лівша" перед ТОВ "Лівша-К" використовуються та підтверджуються сторонами наступні дані:

- заборгованість ТОВ "Лівша" перед ТОВ "Лівша-К", станом на 08.06.2015, становить 12 044 572 гривні 72 копійки;

- заборгованість ТОВ "Лівша-К" перед ТОВ "Лівша", станом на 08.06.2015, становить 1 170 453 гривні 68 копійок.

За умовами п. 2.1. договору про переведення боргу №2015/06/01 від 08.06.2015 ТОВ "Лівша" зобов`язується виконати зобов`язання ТОВ "Лівша-К" у розмірі 10 874 119 гривень 04 копійки, що станом на 08.06.2015 року, становить 517 179, 65 доларів США, а також належних за вказаним зобов`язанням процентів та сум штрафних санкцій перед Golden Tool International Industrial Limited на умовах договору GT-12 від 05.12.2011 року.

Пунктом 3.1. договору про переведення боргу №2015/06/01 від 08.06.2015 визначено, що цей договір укладено сторонами на підставі письмової згоди кредитора (Golden Tool International Industrial Limited) на переведення боргу, що підтверджується доповненням №GT-2015 від 20.05.2015 до контракту №GT-12 від 05.12.2011 року, який первісним кредитором переданий новому боржнику в момент підписання даного договору та є невід`ємною частиною даного договору.

02.07.2015 на виконання умов Контракту ТОВ "Лівша" частково оплатило інвойс №GT-062 від 20.11.2012, шляхом перерахування Компанії Golden Tool International Industrial Limited 5 000, 00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №9 від 02.07.2015.

29.07.2015 на виконання умов Контракту ТОВ "Лівша" частково оплатило інвойс №GT-062 від 20.11.2012, шляхом перерахування Компанії Golden Tool International Industrial Limited 40 000, 00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №12 від 29.07.2015.

03.11.2015 між Компанією Golden Tool International Industrial Limited та компанією "MY TOOL LTD" було укладено договір №20151103 про відступлення права вимоги, за умовами якого Компанія Golden Tool International Industrial Limited передало Компанії "MY TOOL LTD" право вимоги до ТОВ "Лівша" щодо виконання грошового зобов`язання з оплати 472 179, 65 доларів США, які ТОВ "Лівша" зобов`язалось сплатити на виконання умов контракту №GT-12 від 05.12.2011.

04.11.2015 до контракту №GT-12 від 05.12.2011 було укладено доповнення №GT-L-2-2015, за умовами якого було Golden Tool International Industrial Limited передало право вимоги до ТОВ Лівша за контрактом №GT-12 від 05.12.2011 у розмірі 472 179, 65 дол. США на користь Компанії "MY TOOL LTD".

Отже, позивач зазначає, що за договором відступлення права вимоги Компанія Golden Tool International Industrial Limited відступила Компанії "MY TOOL LTD" у конкретному договірному зобов`язанні свої права, тобто, первісного кредитора було замінено на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

27.12.2021 між Компанією "MY TOOL LTD" та ТОВ "Лівша" було укладено додаткову угоду №GT-L-l-2021 до контракту №GT-I2 від 05.12.2011, за умовами якого внесено зміни до п. 4 Контракту №GT-12 від 05.12.2011 "Умови платежів", а саме, оплата за поставлений товар в розмірі 472 179, 65 доларів США покупець здійснює впродовж 10 робочих днів з дати отримання покупцем письмової вимоги продавця про оплату але не пізніше 30 червня 2023 року.

11.07.2023 Компанія "MY TOOL LTD" було передано ТОВ "Лівша" претензію щодо сплати грошових коштів за товар, який був поставлений згідно з умовами договору №GT-12 від 05.12.2011, у відповіді на претензію від 08.09.2023 ТОВ "Лівша" визнало свою заборгованість та попросило надати їй додатковий час на виконання своїх зобов`язань.

Однак заборгованість відповідач перед позивачем не погасив.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що постачальник свої зобов`язання за договором виконав належним чином, зокрема, поставив товар в асортименті, кількості та належної якості, у строки та за ціною, погодженою сторонами та зазначеною в інвойсах, виставлених постачальником. Покупець прийняв поставлений товар, однак, порушення умов договору свої зобов`язання з оплати поставлених товарів не виконав належним чином, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 472 179, 65 доларів США.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. Якщо згідно з частиною першою цієї статті неможливо визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується право, яке має більш тісний зв`язок із приватноправовими відносинами.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Пунктом 1.2. додаткової угоди №GT-L-l-2021 до контракту №GT-12 від 05.12.2011 від

27.12.2021 внесено зміни до контракту №GT-12 від 05.12.2011, якими визначено, що усі спори, які можуть виникнути з даного контракту або у зв`язку з ним, підлягають вирішенню в Господарському суді м. Києва, у відповідності з нормами національного законодавства України. Правовідносини за даним контрактом регулюються правом України. Арбітраж повинен проводитися на українській мові.

Виходячи з викладеного переданий на розгляд спір підлягає розгляду Господарським судом міста Києва із застосуванням норм права України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 4 контракту визначені умови оплати, а саме, оплата має бути здійснена впродовж 240 календарних днів з дати перетину кордону України кожної окремої партії товару (відлік починається від дати, яка зазначається в партії товару (відлік починається від дати, яка зазначається в товаросупроводжуючих документах на Українському кордоні).

При цьому, оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США за реквізитами зазначеними в п. 4 контракту.

Разом з тим, судом встановлено, що 27.12.2021 між Компанією "MY TOOL LTD" та ТОВ "Лівша" було укладено додаткову угоду №GT-L-l-2021 до контракту №GT-I2 від 05.12.2011, за умовами якого внесено зміни до п. 4 Контракту №GT-12 від 05.12.2011 "Умови платежів", а саме, оплата за поставлений товар в розмірі 472 179, 65 доларів США покупець здійснює впродовж 10 робочих днів з дати отримання покупцем письмової вимоги продавця про оплату але не пізніше 30 червня 2023 року.

З матеріалів справи вбачається, що за контрактом первісний кредитор поставив, а відповідач (відповідно до договору про переведення боргу № 2015/06/01 від 08.05.2015) отримав товар загальною вартістю 558 389,45 доларів США, що підтверджується митними деклараціями №1913 від 31.07.2012, № 2041 від 21.11.2012, №2079 від 28.01.2013 та №27502 від 28.01.2014.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Також в матеріалах справи наявні інвойси №GT-036 від 24.07.2012, №GT-062 від 20.11.2012, №GT-003 від 22.01.2013 та №GT-001 від 15.01.2014.

Відповідно до ч. ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Лівша" не виконало взяті на себе за контрактом №GT-12 від 05.12.2011 та додатковими угодами до нього зобов`язання у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 472 179, 65 доларів США.

Судом враховано, що ТОВ «Лівша-К» оплатило частково інвойс №GT-001 від 15.01.2014 у розмірі 41 209,80 доларів США.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті поставленого товару за договором в повному обсязі не подано.

Відповідачем не доведено існування обставин, які б свідчили про відсутність його вини у невиконанні відповідного зобов`язання, як то форс-мажорних обставин, що завадили здійснити поставку товару (надзвичайної і непереборної за наявних умов сили, дія якої може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця (війна, блокада, страйк, аварія), що призводять до порушення умов укладених контрактів.

Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 472 179, 65 доларів США, належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги про стягнення боргу у розмірі 472 179, 65 доларів США грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

Суд зазначає, що відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з чинним законодавством гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Такі випадки передбачені статтею 193, частиною 4 статті 524 Цивільного кодексу України, Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Законом України "Про валюту та валютні операції".

Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України; у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання окремих договірних зобов`язань в іноземній валюті, не суперечить чинному законодавству.

Отже, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.09.2019 у справі № 464/3790/16-ц.

Також суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц зробила висновок, відповідно до якого, у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості поставленого товару в розмірі 472 179, 65 доларів США.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже вимоги позивача визнаються судом повністю обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівша" (08162, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 5-А, ідентифікаційний код 32342974) на користь Компанії "МY TOOL LTD" (01415, Естонія, Гар`юма, Таллін, район Кесклінн, вул. Йие, 5, реєстраційний код 12548803) заборгованість у розмірі 472 179 (чотириста сімдесят дві тисячі сто сімдесят дев`ять) доларів 65 центів США, які перерахувати на розрахунковий рахунок (IBAN): НОМЕР_1 , банк: «Paysera LT», UAB, місцезнаходження банку : проспект Пілайте, 16 Вільнюс, LT-04352, Литва, світ: EVIULT2VXX та 6 638 (шість тисяч шістсот тридцять вісім) євро 60 євроцентів витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.03.2024

Суддя І.О. Андреїшина