Рішення

від 21.02.2024 по справі 910/17128/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.02.2024Справа № 910/17128/23За позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕПС СОЛЮШЕНЗ"

про стягнення 18880571,26 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін

від позивача - Терлецький Р.М., Кузьменко С.О.,

від відповідача - Мороз А.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕПС СОЛЮШЕНЗ" (далі - Відповідач) на користь Міністерства оборони України (далі - Позивач) 14693101,39 грн штрафу, 3025445,80 грн інфляційних втрат та 883000,85 грн 3% річних за порушення умов Контракту від 26.10.2021 №362/7/21/170 (далі - Контракт) щодо надання документів на підтвердження використання попередньої оплати.

Вимоги позову мотивовані тим, що за умовами Контракту позивачем було перераховано Відповідачу попередню оплату на суму 85000000 грн, а останній мав до 10.11.2022 надати відповідно оформлені Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3), які б засвідчували фактичне використання коштів, наданих у якості попередньої оплати. Однак відповідачем були надані відповідні документи на підтвердження факту використання попередньої оплати пізніше від визначеної Конртактом дати, повністю було підтверджено лише 25.10.2023, у зв`язку із чим Позивач нарахував штрафні та фінансові санкції за порушення Відповідачем умов Контракту.

Заперечуючи проти вимог позову відповідач зазначає, що звітування за використані кошти попередньої оплати за Контрактом напряму пов`язано з можливістю виконання Відповідачем будівельно-монтажних робіт на об`єкті, так як визначеними документами звітування є саме форми КБ, що посвідчують обсяги та суми виконаних (зданих Відповідачем та прийнятих Позивачем) робіт на об`єкті. Широкомасштабне вторгнення російської федерації на територію України та введення з 24.02.2022 воєнного стану позбавило Відповідача з перших тижнів війни можливості виконання робіт на об`єкті. Відповідачем долучено сертифікати про форс-мажорні обставини, як підтвердження того, що в певний період часу Відповідач не міг виконувати роботи на об`єкті. Також, Відповідач зауважує, що через часті повітряні тривоги та обстріли, що загрожувало безпеці його працівників на об`єкті, також вплинуло на можливість вчасного виконання своїх обов`язків за Контрактом.

Крім того, Відповідач зауважив, що між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 від 31.05.2023 за умовами якої, змінено строк виконання Контракту до 31.12.2024, разом з тим, на прохання Відповідача продовжити строк звітування використання авансових коштів.

Позивач заперечуючи проти тверджень Відповідача каже, що сертифікати про форс-мажорні обставини підтверджують факт неможливості виконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань по виконанню робіт з будівництва, а не можливістю використання кошти надані у якості попередньої оплати або їх повернення.

У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач зауважує, що його вини немає у прострочені зобов`язання зі звітування використання попередньої оплати, оскільки таке прострочення відбулося за обставин, які не залежали від волі Відповідача. Відповідач також вважає, що нараховані Позивачем суми санкцій є надмірною по відношенню до Відповідача та просить суд зменшити ці суми до 1 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 17.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 31.01.2024.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті представник позивача підтримав вимоги позову, представник відповідача заперечив проти позовних вимог повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.10.2021 між Міністерством оборони України як замовником з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Депс Солюшенз" як виконавцем з іншої сторони, укладено Контракт № 362/7/21/170 на виконання робіт за державним оборонним замовленням.

Відповідно до пункту 1 Контракту виконавець зобов`язується виконати та здати згідно з кошторисною документацією та календарним графіком виконання робіт (Додаток № 1 до Контракту) (далі - Календарний графік), роботи з нового будівництва, реконструкції (технічного переоснащення) об`єктів зберігання ракет (боєприпасів) та паливно-мастильних матеріалів і обладнання зазначених об`єктів технічними засобами охорони (за специфікацією), а саме по об`єкту «Реконструкція охоронного периметру технічної території військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 » (далі - роботи).

Замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Предметом Контракту є виконання робіт з будівництва об`єкту «Реконструкція охоронного периметру технічної території № 1 військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 » (далі - Об`єкт), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , військова частина НОМЕР_1 . Роботи виконуються відповідно до проектної документації (шифр - ОП ТЗО_7/20-1912-ТЗО) та умов Контракту.

Пунктом 17 Контракту визначено, що за письмовою згодою між Сторонами, відповідно до належним чином оформленого Рішення керівництва Міністерства оборони України та на підставі наданого Виконавцем рахунку-фактури, Замовник має право здійснити попередню оплату для виконання робіт, відповідно до абзацу 30 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 (із змінами) "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва", в розмірі до 80 % вартості робіт за Контрактом, на строк не більш як 18 місяців та у межах кошторисних призначень, передбачених державним оборонним замовленням на поточний рік. В разі надання коштів у якості попередньої оплати Виконавець в п`ятиденний строк інформує Замовника про отримання коштів.

Згідно пункту 19 Контракту, у разі надання попередньої оплати Виконавець, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 (із змінами) "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва" у якості звіту за отримані кошти, зобов`язаний у термін, який визначений у Рішенні керівництва Міністерства оборони України, надати відповідно оформленні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання коштів, наданих в якості попередньої оплати.

Виконавець щомісячно надає відповідно, оформленні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне виконання робіт передбачених Календарним графіком.

Пунктом 20 Контракту визначено, що невикористані кошти Виконавець повертає Замовнику не пізніше ніж в останній день строку на який здійснювалася попередня оплата (аванс).

Згідно пункту 67 Контракту у випадку не повернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів ("Акт приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3), що підтверджують факт виконання робіт, Виконавець сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення від суми невикористаних коштів.

Рішенням Міністра оборони України від 03.11.2021 відповідачу було погоджено надти кошти у якості попередньої оплати у сумі 85000000 грн з терміном погашення до 10.11.2022.

Листом від 22.02.2022 № 212/02-2022 Відповідач повідомив про використання коштів у якості попередньої оплати, шляхом закупівлі матеріалів на підтвердження чого надав виписку з рахунку та копію договору поставки.

Пунктом 9 Контракту передбачено, що у разі надання попередньої оплати Виконавець, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 (із змінами) "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва" у якості звіту за отримані коліти, зобов`язаний у термін, який визначений у Рішенні керівництва Міністерства оборони України, надати відповідно оформленні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання кошті в, наданих в якості попередньої оплати.

Як зазначає Позивач, Контрактом не передбачено можливість прийняття закуплених матеріалів (обладнання) у рахунок коштів наданих у якості попередньої оплати, а чітко визначено, що у разі надання попередньої оплати Виконавець, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 (із змінами) "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва" у якості звіту за отримані кошти, зобов`язаний у термін, який визначений у Рішенні керівництва Міністерства оборони України, надати відповідно оформленні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання коштів, наданих в якості попередньої оплати.

З пояснень позивача вбачається, що акти які б підтверджували факт використання коштів Відповідачем надано, однак відповідно до листа Позивача від 06.06.2023 № 362/5/2128 повернуті на доопрацювання виходячи з того, що виконавцем не надано:

- підтверджуючі документи на роботу будівельних машин і механізмів, перевезення будівельних матеріалів, паливно-мастильні матеріали, бухгалтерська довідка про наявну власну техніку та проживання в готелі;

- паспорти на всі види сипучих матеріалів;

- специфікація в договорах з оренди техніки.

Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форма № КБ- 3) не відповідає наданим актам приймання виконаних будівельних робіт (Форма № КБ-2в).

Відповідачем було надано Позивачу Сертифікат про настання форс-мажорних обставин з 19.04.2022 по 04.10.2022, однак на думку Позивача наявність цих обставин не впливають на обов`язок Відповідача використати аванс у визначений термін.

Як зазначає Позивач, Відповідачем було надано акти на виконання робіт та довідки про вартість виконаних робіт:

- 22.12.2022 на суму 44062788,89 грн,

- 16.06.2023 на суму 38515693,41 грн,

- 18.08.2023 на суму 887166,20 грн,

- 14.09.2023 на суму 651621 грн, 95 коп,

- 28.09.2023 на сумі 257299,78 грн,

- 25.10.2023 на суму 625429,77 грн.

Таким чином, Відповідач фактично відзвітував про використаний ним аванс у повному обсязі 25.10.2023.

Оскільки Відповідач не повертав суму авансу, а надав звітні документи про використання ним авансу вже після встановленого строку, Позивачем нараховано 14693101,39 грн пені, 3025445,80 грн інфляційних втрат та 883000,85 грн 3% річних та заявлено ці вимоги в межах даної справи.

Заперечуючи проти позовних вимог, Відповідач зауважує щодо наступного:

- звітування Відповідачем про аванс на дату 14.11.2023 стало прямим наслідком широкомасштабного вторгнення російської федерації на територію України;

- Відповідачем виконано договірні приписи щодо повідомлення про неможливість своєчасного виконання зобов`язань за Контрактом з огляду на вплив форс-мажорних обставин та надавались Позивачу сертифікати про форс-мажор,

- Відповідач неодноразово звертався до Позивача з проханням про відтермінування строку звітування про використання авансу, однак відповідей від Позивача не отримував. При цьому, за результатами опрацювання наданих Позивачем Відповідачу документів (на адвокатський запит) по аналогічним об`єктам будівництва вбачається, що Замовник іншим підрядникам переніс кінцевий термін звітування за наданий аванс;

- Відповідач протягом років є постійним контрагентом Міністерства оборони України, зважаючи на специфіку своєї діяльності - Товариство спеціалізується на виконанні робіт з побудови комплексних систем безпеки державних, військових та об`єктів критичної інфраструктури з обмеженим рівнем доступу та має спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею. До повномасштабної військової агресії російської федерації проти України звичайною практикою для Відповідача є своєчасне звітування за надані аванси, що підтверджується за державними контрактами між Відповідачем та Міністерством оборони України: №362/5/19/94 на виконання робіт за державним оборонним замовленням від 10.12.2019; №362/7/20/274 на виконання робіт за державним оборонним замовленням від 17.12.20; № 362/7/21/123 на виконання робіт за державним оборонним замовленням від 09.09.2021;

- Відповідач, докладаючи всіх зусиль для збереження як життів людей, так і виконуючи свій вклад у зміцнення обороноздатності країни, несе значні витрати для виконання робіт на Об`єкті при одночасному значному зменшенні доходу від здійснення своєї основної підприємницької діяльності та більш того, отриманих значних збитків. Так, ТОВ «ДЕПС СОЛЮШЕНЗ» є потерпілим у кримінальному провадженні №22023060000000085, що здійснюється Слідчим відділом управління СБ України в Житомирській області за ознаками кримінального правовпорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК України. Доказами вказаного слугують витяг з ЄРДР від 04.09.2023 та постанова про визнання представником потерпілого у кримінальному провадженні від 04.09.2023. Зокрема, листом за вих.№891/1/1625 від 05.06.2023 командиром військової частини НОМЕР_1 ТОВ «ДЕПС СОЛЮШЕНЗ» було повідомлено про тимчасову неможливість виконання робіт на Об`єкті та заборону з 29.05.2023 доступу на Об`єкт до подальших роз`яснень. Відповідну інформацію Відповідачем було скеровано Позивачу своїм листом №387/06-2023 від 13.06.2023. На дату 13.06.2023 представникам ТОВ «ДЕПС СОЛЮШЕНЗ» було надано доступ лише до частини адміністративної території в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 . Зокрема, в рамках території наданого доступу на Об`єкті Відповідач виявив та зафіксував за допомогою фото - та відеоматеріалів пошкодження будівельного обладнання, механізмів, матеріалів тощо та результатів виконаних робіт, що і послугувало для звернення із заявою про визнання ТОВ «ДЕПС СОЛЮШЕНЗ» потерпілим.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений сторонами Контракт за правовою природою є договором підряду, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем було передано Відповідачу 85000000 грн попередньої оплати для виконання робіт за Контрактом.

З урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, змісту п. 19 Контракту та Рішення Міністерства оборони України від 03.11.2021 термін погашення попередньої оплати до 10.11.2022.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, Відповідач зобов`язаний був у строк до 10.11.2022 надати Позивачу відповідно оформленні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання кошті в, наданих в якості попередньої оплати, про що погоджено.

Проте, як визнається обома сторонами, Відповідачем було поетапно відзвітовано Позивачу щодо використаного ним авансу, однак вже поза межами встановленого строку.

За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (частина 1 статті 614 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною першою цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, зазначив, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Таких висновків дотримуються колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21.

Для звільнення себе від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставинами непереборної сили) відповідач зобов`язаний надати не лише сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, про що вказує Верховний Суд у постанові від 04.10.2022 у справі № 927/25/21.

Суд зазначає, що факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 є загальновідомим. Разом з тим, Контракт було укладено між сторонами ще у 2021 році, тобто до повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, а отже, Позивач встановлюючи Відповідачу строк для звітування ним за використані кошти авансу не можливо було передбачити розвиток таких подій.

З умов Контракту вбачається, що відповідач зобов`язався виконати та здати згідно з кошторисною документацією та календарним графіком виконання робіт по об`єкту «Реконструкція охоронного периметру технічної території військової частини НОМЕР_1 ».

Суд приймає до уваги, що Відповідачем одразу ж були витрачені авансові кошти на закупівлю обладнання для виконання робіт, що підтверджується копіями банківської виписки, договору поставки №686 від 01.11.2021 та специфікацій до цього договору про поставку товарів.

03.04.2022 Відповідач повідомив Позивача листом про виникнення непереборних перешкод з виконання робіт по Контракту, зазначив про те, що доступ до території проведення робіт є забороненим, а також просив Позивача продовжити строк виконання зобов`язань за Контрактом.

На підтвердження виникнення форс-мажорних обставин було надано копії відповідних Сертифікатів Київської торгово-промислової палати, які підтверджують виникнення форс-мажорних обставин при виконанні Контракту у періоди:

- з 24.02.2022 по 18.04.2022 (№3000-23-2858),

- з 19.04.2022 по 04.10.2022 (№300-23-0313),

- з 19.01.2023 по 23.03.2023 (№2600-23-4158),

- з 29.05.2023 по 16.06.2023 (№3000-23-2848),

- з 05.06.2023 по 13.09.2023 (№3000-23-4172).

З наявної у справі копії постанови Старшого слідчого відділу УСБУ в Житомирській області від 04.09.2023 підтверджується факт того, що 28.05.2023 було нанесено удар безпілотними літальними апаратами по військовій частині на території якої Відповідач здійснював роботи за Контрактом, Відповідача було залучено до кримінального провадження щодо цього факту у якості потерпілого.

У зв`язку із чим доступ до об`єкта Відповідачу з 29.05.2023 було заборонено для виконання робіт, про що повідомлено листом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2023.

В матеріалах справи містяться листи Відповідача у яких він неодноразово повідомляв Позивача про форс-мажорні обставини під час виконання робіт за Контрактом, а також просив Позивача продовжити строк для звітування про використання авансових коштів.

Натомість, Позивачем не було продовжено Відповідачу термін для погашення авансу, однак, суд приймає до уваги той факт, що 31.05.2023 сторони уклали Додаткову угоду №2 до Контракту, якою продовжили строк дії Контракту до 31.12.2024 та погодили нові строки виконання робіт.

Зі змісту Додаткової угоди№2 визнається факт виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на час виконання Відповідачем робіт за Контрактом.

Сертифікатами Київської торгово-промислової палати підтверджується, що у Відповідача виникли і тривали форс-мажорні обставини починаючи з 24.02.2022 по 04.10.2022 безперервно, та пізніше на певні періоди часу, що унеможливило останнього виконувати роботи на об`єкті за Контрактом.

Суд приймає до уваги, що місцем де виконувалися роботи є територія на якій розміщена військова частина, яка є об`єктом особливого значення, а у період воєнного стану в Україні перебування там працівників Відповідача несе додаткову загрозу їх життю, враховуючи, що першочергово ракетні удари завдавалися по об`єктам військового значення.

Крім того, як вже було вказано вище, по об`єкту де проводилися роботи було завдано удару безпілотними літальними засобами, що на певний час призупинило виконання Відповідачем своїх обов`язків, а також залучено його до кримінальної справи у якості потерпілого.

За умовами Контракту на підтвердження використання авансу Відповідач мав надати саме Акти приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт, таким чином, Відповідач мав фактично виконати будівельні роботи на суму авансу, хоча фактично цю суму було використано одразу на закупівлю обладнання.

Приймаючи до уваги в сукупності усі обставини зумовлені воєнним станом в Україні: часті повітряні тривоги, належність об`єкту на якому велися роботи Відповідачем до військового, та протиправні дії російської федерації щодо цього об`єкту, а також враховуючи Сертифікати Київської торгово-промислової палати, які підтверджують виникнення форс-мажорних обставин, постійний ризик робітників Відповідача під час виконання ними робіт на об`єкті, в таких умовах Відповідач фізично не міг виконати до 10.11.2022 відповідні роботи на суму авансу та належним чином це засвідчити у Актах і передати їх Позивачу.

Суд зазначає, що звітування Відповідачем про аванс за Контактом, пізніше встановленої йому дати, стало прямим наслідком широкомасштабного вторгнення російської федерації на територію України, такі обставини не залежали від волі Відповідача та об`єктивно не давали йому можливості виконати свої обов`язки за Контрактом вчасно, у тому числі і відзвітувати за витрачену ним суму авансу, а тому підстав для застосування до Відповідача відповідальності за порушення зобов`язання за Контрактом, у даному випадку немає. У зв`язку із чим, суд відмовляє у задоволенні вимог позову.

Понесені витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст підписано 13.03.2024.

Суддя Р.Б. Сташків