Рішення

від 14.03.2024 по справі 910/19369/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.03.2024Справа № 910/19369/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ампір» (вул. Новомиколаївське шосе, 7а, м. Херсон, 73000; ідентифікаційний код 31294087)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Неоконстракшн» (вул. Остапа Вишні, буд. 5-а, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 38393813)

про стягнення 887 280, 35 грн

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ампір» (далі за текстом - ТОВ «Ампір», Позивач, Замовник) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Неоконстракшн» (далі за текстом - ТОВ «Неоконстракшн», Відповідач, Виконавець) про стягнення 887 280, 35 грн передоплати за договором підряду № 18/12/2020 від 18.12.2020 (далі за текстом - Договір).

В обґрунтування позовних вимог, Позивач вказує, що ним на виконання умов Договору здійснено попередню оплату робіт в розмірі 887 280, 35 грн, однак Відповідач так і не приступив до виконання робіт, що і стало підставою для звернення Позивача до суду про стягнення вказаної суми на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 позовну заяву ТОВ «Ампір» залишено без руху, Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів реєстрації (створення електронного кабінету) Позивача, адвоката Позивача в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

26.12.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вказує, що ухвала суду від 08.01.2024 надсилалася Відповідачу поштовим повідомленням № 0600243056672, яке згідно наявного у справі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 15.01.2024 отримане представником Відповідача.

За приписами частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином, а оскільки матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

18.12.2020 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець зобов`язується власними силами та з власних матеріалів обладнати Об`єкт Засобами ідентифікації.

Під «Об`єктом» слід розуміти: мультібрендовий автомобільний салон Citroen/Peugeout, який розташований за адресою: м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 7а (пункт 1.1.1 Договору).

Згідно пункту 1.2 Договору найменування робіт, їх вартість і перелік матеріалів Виконавця вказується у Додатку № 1.

Згідно пункту 2.1 Договору Виконавець зобов`язаний приступити до виконання робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання авансового платежу відповідно до пункту 3.7 Договору.

Відповідно до пункту 2.2 Договору Виконавець зобов`язаний виконати роботи та передати їх результати Замовникові в строк: не більше 90 робочих днів з дня отримання авансового платежу відповідно до пункту 3.7 Договору.

Здача - приймання виконаних робіт оформлюється шляхом складання та підписання сторонами акта виконаних робіт (пункт 2.3. Договору).

Розрахунки між сторонами проводяться відповідно до Додатку № 1, який є невід`ємною частиною Договору (пункт 3.7. Договору).

Суд вказує, що Додатком № 1 до Договору сторонами визначено перелік робіт з доставки та монтажу обладнання, а згідно пункту 3 вказаного визначено, що загальна вартість продукції і робіт становить 1 774 560, 70 грн.

Згідно пункту 2.1 Додатку № 1 до Договору Виконавець приступає до виконання своїх обов`язків з наступного робочого дня зарахування коштів обов`язкового авансового платежу від Замовника на поточний рахунок Виконавця, визначеного п. 3.3.1 Договору та п. 5 цього Додатку та виконує їх у строк не більше ніж 90 робочих днів але не раніше сплати 100 відсотків вартості Продукції.

Пунктом 5 додатку № 1 до Договору визначено, що Покупець сплачує вартість продукції частинами:

- 887 280, 35 грн Покупець сплачує протягом 2 банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін цього Додатку шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника;

- 887 280, 35 грн Покупець сплачує протягом 2 банківських днів з моменту повідомлення засобами електронної пошти про готовність продукції Покупця на визначену електронну адресу.

Згідно пункту 9.1 Договору останній вступає в дію з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2021 включно, однак до повного виконання Сторонами усіх зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем на виконання умов Договору здійснено попередню оплату в розмірі 887 280, 35 грн згідно платіжного доручення № 3405 від 28.12.2020.

Однак, згідно доводів Позивача, станом на дату звернення до суду роботи за Договором Відповідачем не виконано, що відповідно стало підставою для звернення до суду з позовом про повернення суми попередньої оплати.

Суд вказує, що матеріали справи не містять заперечень Відповідача по суті заявлених вимог.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як встановлено судом вище, Позивачем в межах виконання умов Договору сплачено Відповідачу кошти в розмірі 887 280, 35 грн.

Крім того, докази виконання робіт за Договором станом на дату ухвалення даного рішення відсутні.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Суд, проаналізувавши вказані вище норми зазначає, що частиною 2 статті 849 ЦК України не передбачено права замовника на повернення сплачених коштів у якості попередньої оплати за договором підряду у випадку не виконання робіт, а передбачено саме право замовника відмовитися від договір та вимагати від виконавця відшкодування збитків.

Враховуючи те, що зобов`язання сторонами за Договором не виконано останній в силу положень пункту 9.1 є діючим.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, суд вказує, що розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо у договорі та можуть бути узалежнені від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Підстави для реалізації Замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено положеннями частин 2-4 статті 849, частини 2 статті 852, частиною 3 статті 858 Цивільного кодексу України.

Так, права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої: - замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті); - якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті); - якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті); - замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

У статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); - відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4).

Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16.

Договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін, тому предметом судового дослідження у справі є бути: чи мала місце одностороння відмова замовника від договору, чи був повідомлений підрядник про цю відмову, чи оплачена замовником виконана підрядником частина робіт, які правові підстави існують для неповернення підрядником замовнику частини авансу, що перевищує вартість виконаних ним за договором робіт.

Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17.

Водночас, як встановлено судом вище, в матеріалах справи відсутні докази відмови Позивача від Договору, яка не є безумовною, що в свою чергу виключає можливість стягнення сплачених за цим Договором коштів з Відповідача як це передбачається частиною 2 статті 849 ЦК України, що фактично виключає можливість задоволення позову.

При цьому суд звертає увагу Позивача на те, що на третій сторінці позову (абзац 8) ним самостійно зазначено про наявність у нього права відмовитися в односторонньому порядку від договору та вимагати відшкодування збитків з огляду на відсутність дій Відповідача на виконання Договору, однак знову ж таки суд зазначає, що докази реалізації Позивачем такої відмови у визначеному законом порядку матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 654 ГПК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Також суд звертає увагу, що припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання у разі порушення зобов`язання, що передбачено пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦК України може бути застосовано якщо це встановлено договором або законом, що в даному випадку відсутнє.

Що стосується правового характеру заявлених Позивачем до стягнення коштів, суд зазначає, що враховуючи положення частини 2 статті 849 ЦК України, кошти сплачені Позивачем ( у тому числі у якості авансу) на виконання договору підряду можуть стягуватися з Підрядника на користь Замовника у якості збитків або ж на підставі статті 1212 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлені судом обставини на підставі наданих Позивачем доказів, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для стягнення з Відповідача коштів, оскільки останні сплачено в межах виконання умов Договору підряду, відмову від виконання якого Позивачем до матеріалів справи не надано, що відповідно виключає можливість повернення суми попередньої оплати в силу правової природу спірних правовідносин у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Позивача та не відшкодовуються.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ампір» - відмовити.

2. Судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 14.03.2024.

Суддя Антон ПУКАС