Рішення

від 14.03.2024 по справі 910/20141/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.03.2024Справа № 910/20141/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лекора», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім МСА», м. Київ

про стягнення 39 000,00 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Лекора» (далі - ТзОВ «Компанія Лекора»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім МСА» (далі - ТзОВ «Торговий дім МСА»/відповідач) про стягнення 39 000,00 грн - заборгованості за надані транспортні послуги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2024 матеріали вказаної позовної заяви передано на розгляд судді Івченко А.М.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Івченка А.М., призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи №910/20141/23, за результатом якого зазначену вище позовну заяву передано на розгляд судді Бондарчук В.В.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.01.2024 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

ТзОВ «Торговий дім МСА» відзиву на позовну заяву не надало, при цьому, було повідомлено про відкриття провадження у справі у встановленому законом порядку, однак, 13.02.2024 до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 15.01.2024 з відміткою АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У період із 7 по 9 листопада 2022 року ТзОВ «Компанія Лекора» надало ТзОВ «Торговий дім МСА» транспортні послуги на загальну суму 48 000,00 грн, що підтверджується підписаними представниками сторін актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №2361 від 07.11.2022 на суму 18 000,00 грн, №2368 від 08.11.2022 на суму 21 000,00 грн та №2372 від 09.11.2022 на суму 9 000,00 грн.

Крім того, позивачем складено та надано відповідачу рахунки-фактури №2201 від 07.11.2022 на суму 39 000,00 грн та №2202 від 09.11.2022 на суму 9 000,00 грн.

Відповідач за надані транспортні послуги розрахувався частково у сумі 9 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку ТзОВ «Компанія Лекора».

30.11.2023 ТзОВ «Компанія Лекора» надіслало на адресу відповідача претензію за вих. №2 від 30.11.2023 про сплату боргу у сумі 39 000,00 грн.

ТзОВ «Торговий дім МСА» відповіді на претензію не надало, заборгованість не погасило.

Отже, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати за надані транспортні послуги, позивач звернувся до суду із цим позовом про стягнення заборгованості у розмірі 39 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 ст. 641 ЦК України встановлено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Отже, судом встановлено, що між ТзОВ «Компанія Лекора» та ТзОВ «Торговий дім МСА» укладено договір про надання транспортних послуг у спрощений спосіб.

Дослідивши матеріали справи, зокрема, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Отже, судом вище встановлено, що між сторонами у спрощений спосіб укладено договір про надання послуг, відповідно до якого позивач надав, а відповідач прийняв транспортні послуги на загальну суму 48 000,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №2361 від 07.11.2022, №2368 від 08.11.2022 та №2372 від 09.11.2022.

Проте, ТзОВ «Торговий дім МСА» за надані послуги розрахувалося частково у сумі 9 000,00 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 39 000,00 грн, на підтвердження зворотнього відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, судом встановлено, що 30.11.2023 позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. №2 про сплату заборгованості у розмірі 39 000,00 грн, проте ця претензія залишена ТзОВ «Торговий дім МСА» без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Таким чином, ураховуючи встановлене вище, оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що ТзОВ «Торговий дім МСА» порушило умови договору про надання транспортних послуг та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 39 000,00 грн.

Згідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лекора» задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім МСА» (01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 7, офіс 21; ідентифікаційний код 40592363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лекора» (01011, місто Київ, вулиця Панаса Мирного, будинок 11, офіс 2/9; ідентифікаційний код 43317636) 39 000 (тридцять дев`ять тисяч) грн 00 коп. - заборгованості та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук