Рішення

від 14.03.2024 по справі 911/3876/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3876/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. В. Лобановського, буд. 21, корп. 2)

про стягнення 49899,78 грн. заборгованості за договором про обслуговування рахунка в цінних паперах № 40005047/16 від 29.07.2016 р., у тому числі - 500,00 грн. строкової заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи, 28140,00 грн. простроченої заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи, 11553,10 грн. пені, 1989,43 грн. 3% річних, 7447,25 грн. інфляційних втрат,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ" про стягнення 49899,78 грн. заборгованості за договором про обслуговування рахунка в цінних паперах № 40005047/16 від 29.07.2016 р., у тому числі - 500,00 грн. строкової заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи, 28140,00 грн. простроченої заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи, 11553,10 грн. пені, 1989,43 грн. 3% річних, 7447,25 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`янь в частині повної та своєчасної оплати послуг щодо обслуговування рахунка в цінних паперах в системі депозиторного обліку у відповідності з договором про обслуговування рахунка в цінних паперах № 40005047/16 від 29.07.2016 р., у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 500,00 грн. строкової заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи, 28140,00 грн. простроченої заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи, 11553,10 грн. пені, 1989,43 грн. 3% річних, 7447,25 грн. інфляційних втрат, а також витрати зі сплати судового збору.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «УКРГАЗБАНК» позовною заявою № 117/117919/2023 від 21.12.2023 р. (вх. № 3177/23 від 25.12.2023 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» про стягнення 49899,78 грн. заборгованості за договором про обслуговування рахунка в цінних паперах № 40005047/16 від 29.07.2016 р., у тому числі - 500,00 грн. строкової заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи, 28140,00 грн. простроченої заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи, 11553,10 грн. пені, 1989,43 грн. 3% річних, 7447,25 грн. інфляційних втрат, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.12.2023 р. було відкрито провадження у справі № 911/3876/23 за вказаним позовом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Вказану ухвалу було отримано позивачем 29.12.2023 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.

Поряд з цим, згідно з ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ" відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, суд надсилає йому усі судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, ухвалу суду від 29.12.2023 р. було направлено на адресу місцезнаходження відповідача, проте, вручення останньому поштового відправлення № 0600074509379 не відбулося, і конверт повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Поряд з цим, 17.01.2024 р. до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 15.01.2024 р. (вх. № 730/24 від 17.01.2024 р.) про ознайомлення з матеріалами справи, відповідно до якого представник просить суд надати матеріали справи № 911/3876/23 для ознайомлення, оскільки станом на 15.01.2024 р. ТОВ "КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ" не отримувало копію позовної заяви з дотатками.

02.02.2024 р. до Господарського суду Київської області від ТОВ "КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ" надійшов відзив на позовну заяву б/н від 01.02.2024 р. (вх. № 1556/24 від 02.02.2024 р.), в якому зазначено, зокрема, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав того, що позивач є професійним учасником депозитарної системи України та здійснює депозитарну діяльність депозитарної установи на підставі ліцензії серії АЕ № 263236, виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 28.08.2013 р., у зв`язку з чим його послуги мають бути оплачені за рахунок активів інституту спільного інвестування. Поряд з цим, відповідач не має можливості провести розрахунки за своїми кредиторськими зобов`язаннями за рахунок коштів Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Консент Капітал Фінанс", оскільки на підставі рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2021 р. у справі № 911/579/21 було розподілено усі активи останнього між учасниками, до числа яких відповідач не входить, а інші активи фонду відсутні. Крім того, під час розгляду справи № 911/579/21 суд не врахував фінансовий звіт ТОВ "КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ", згідно з яким станом на 08.07.2020 р. у товариства обліковується кредиторська заборгованість, яку необхідно погасити за рахунок активів фонду, що, в свою чергу, позбавило відповідача можливості оплатити наявну заборгованість перед позивачем. Відтак, права АБ «УКРГАЗБАНК» порушені не з вини ТОВ "КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ".

12.02.2024 р. до Господарського суду Київської області через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 12.02.2024 р. (вх. № 1478/24 від 12.02.2024 р.), у якій АБ «УКРГАЗБАНК» зазначає, що ухвалення судового ріщення у справі № 911/579/21 не є підставою для звільнення відповідача від виконання договірних зобов`язань. Станом на дату подання позовної заяви, договір про обслуговування рахунка в цінних паперах № 40005047/16 від 29.07.2016 р. не є розірваним, рахунок у цінних паперах не закритий, його обслуговування зі сторони АБ "УКРГАЗБАНК" продовжує здійснюватись, протягом строку дії договору відповідач не звертався до позивача із повідомленням про неможливість виконати свої зобов`язання чи пропозицією щодо закриття рахунка у цінних паперах, у зв`язку з чим посилання відповідача на будь-які інші причини щодо неможливості виконати договірні зобов`язання перед банком не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Будь-яких інших заперечень чи пояснень по суті спору сторонами до справи надано не було.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

29.07.2016 р. між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (далі - АБ «УКРГАЗБАНК», депозитарна установа, банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ" (далі - ТОВ "КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ", відповідач, депонент), що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Консент Капітал Фінанс" (далі - фонд), було укладено договір про обслуговування рахунка в цінних паперах № 40005047/16, за умовами п. 1.1 якого депозитарна установа зобов`язалася в порядку, передбаченому законодавством, внутрішніми документами та цим договором, надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку у цінних паперах депонента в системі депозитарного обліку, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах депонента на підставі розпоряджень депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 р. № 735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.06.2013 р. № 1084/23616.

Згідно з п 2.1 договору депозитарна установа зобов`язана, зокрема, відкрити депоненту рахунок у цінних паперах протягом трьох банківських днів після подання депонентом визначених законодавством документів для відкриття рахунку в цінних паперах (пп. 2.1.1 договору), здійснювати облік цінних паперів, що належать депоненту, на рахунку у цінних паперах (пп. 2.1.3 договору), здійснювати обслуговування обігу цінних паперів на рахунку у цінних паперах депонента, шляхом проведення депозитарних операцій за рахунком у цінних паперах в порядку та строки, визначені законодавством та внутрішніми документами депозитарної установи (пп. 2.1.5 договору) .

Відповідно до п. 2.2 договору депозитарна установа має право, зокрема, отримувати від депонента своєчасно та в повному обсязі плату за надання послуг згідно умов цього договору та тарифів депозитарної установи на депозитарні послуги для інститутів спільного інвестування (пп. 2.2.1 договору), вносити зміни до внутрішніх документів депозитарної установи та тарифів депозитарної установи (пп. 2.2.7 договору), закрити рахунок у цінних паперах депонента, на якому не обліковуються цінні папери, права на цінні папери, без розпорядження (наказу) депонента про закриття рахунку в цінних паперах при умові, що з дня проведення останньої операції минуло не менше одного року та відсутня заборгованість по оплаті за послуги депозитарної установи, що були надані раніше (пп. 2.2.8 договору).

За змістом пункту 3.1 договору депонент зобов`язаний, зокрема, дотримуватись вимог внутрішніх документів депозитарної установи, які регламентують відносини депонента та депозитарної установи (пп. 3.1.3 договору), своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги депозитарної установи згідно з умовами та строками, передбаченими договором та тарифами, встановленими депозитарною установою (пп. 3.1.4 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що депонент оплачує послуги депозитарної установи згідно з цим договором та відповідно до тарифів (додаток №1 до договору), встановлених депозитарною установою. Депонент погоджується з тарифами, встановленими депозитарною установою на дату укладення договору.

Згідно з п. 4.2 договору депозитарна установа має право змінювати тарифи протягом дії цього договору. Зміна тарифів не потребує згоди депонента.

Тарифи, які були змінені депозитарною установою після підписання цього договору, та строк їх введення в дію доводяться до відома депонента не пізніше ніж як за п`ять банківських днів до їх введення у дію шляхом розміщення повідомлення про зміну тарифів депозитарної установи у мережі Інтернет www.ukrgasbank.com (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 4.4 договору депонент не звільняється від оплати послуг депозитарної установи за новими тарифами у разі, якщо він не ознайомився або не мав змоги ознайомитися з новими тарифами, які були змінені депозитарною установою під час дії цього договору, при умові належного виконання депозитарною установою п. 4.3 цього договору.

Умовами п. 4.5 договору встановлено, що тарифи депозитарної установи є обов`язковими для депонента.

Згідно з п. 4.7 договору оплата послуг депозитарної установи здійснюється депонентом щомісячно по останній банківський день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались послуги, згідно акту-рахунку (додаток № 2 до договору), який надсилається депозитарною установою депоненту засобами поштового зв`язку не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги. У акті-рахунку (додаток № 2 до договору) містяться розшифровки нарахованої до оплати суми за надані послуги. Оплата послуг депозитарної установи здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування депонентом грошових коштів на рахунок депозитарної установи, зазначений в розділі 9 договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками та діє протягом 3 років. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору сторони не виявили бажання у письмовій формі його розірвати (п.п. 6.1 та 6.2 договору).

Доказів розірвання договору про обслуговування рахунка в цінних паперах № 40005047/16 від 29.07.2016 р. до матеріалів справи не надано.

На виконання п. 2.1.1 договору, банком було відкрито ТОВ "КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ" рахунок у цінних паперах та надано послуги щодо його обслуговування в системі депозитарного обліку, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями виписки про операції з цінними паперами за період з 29.07.2016 р. по 13.12.2023 р. та виписки про стан рахунку в цінних паперах № 40005047/16 станом на 13.12.2023 р.

Поряд з цим, на виконання договірних зобов`язань позивачем було направлено на адресу відповідача акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг згідно з договором про обслуговування рахунку в цінних паперах № 40005047/16 від 29.07.2016 р. за загальний період з 01.01.2019 р. по 30.11.2023 р. №№ б/н від 31.01.2019 р., 28.02.2019 р., від 31.03.2019 р., від 30.04.2019 р., від 31.05.2019 р., від 30.06.2019 р., від 31.07.2019 р., від 31.08.2019 р., від 30.09.2019 р., від 31.10.2019 р., від 30.11.2019 р., від 31.12.2019 р., від 31.01.2020 р., від 29.02.2020 р., від 31.03.2020 р., від 30.04.2020 р., від 31.05.2020 р., від 30.06.2020 р., від 31.07.2020 р., від 31.08.2020 р., від 30.09.2020 р., від 31.10.2020 р., від 30.11.2020 р., від 31.12.2020 р., від 31.01.2021 р., від 28.02.2021 р., від 31.03.2021 р., від 30.04.2021 р., від 31.05.2021 р., від 30.06.2021 р., від 31.07.2021 р., від 31.08.2021 р., від 30.09.2021 р., від 31.10.2021 р., від 30.11.2021 р., від 31.12.2021 р., від 31.01.2022 р., від 28.02.2022 р., від 31.03.2022 р., від 30.04.2022 р., від 31.05.2022 р., від 30.06.2022 р., від 31.07.2022 р., від 31.08.2022 р., від 30.09.2022 р., від 31.10.2022 р., від 30.11.2022 р., від 31.12.2022 р., від 31.01.2023 р., від 28.02.2023 р., від 31.03.2023 р., від 30.04.2023 р., від 31.05.2023 р., від 30.06.2023 р., від 31.07.2023 р., від 31.08.2023 р., від 30.09.2023 р., від 31.10.2023 р., від 30.11.2023 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списків згрупованих рекомендованих відправлень за ф. 103, реєстрами від 07.02.2019 р., 07.10.2022 р., 07.07.2022 р. та фіскальними чеками.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг також були направлені на поштову електронну скриньку відповідача - «homt@ukr.net».

Як зазначає позивач, акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг відповідачем не оплачено, договір про обслуговування рахунка в цінних паперах № 40005047/16 від 29.07.2016 р. не розірваний, рахунок у цінних паперах № 40005047/16 не закритий, його обслуговування зі сторони АБ «УКРГАЗБАНК» продовжує здійснюватись.

Враховуючи, що станом на 04.12.2023 р. відповідач не здійснив оплату наданих йому банком послуг з обслуговування рахунка у цінних паперах, позивач і звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ТОВ "КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ" 500,00 грн. строкової заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи, 28140,00 грн. простроченої заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи, 11553,10 грн. пені, 1989,43 грн. 3% річних, 7447,25 грн. інфляційних втрат.

Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності зі ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Поряд з цим, правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів регулюються Законом України "Про депозитарну систему України".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України" депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

У ст. 4 Закону України "Про депозитарну систему України" передбачено, що система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація. Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України" власник рахунка у цінних паперах - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.

Частиною 1 ст. 194 Цивільного кодексу України передбачено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про депозитарну систему" рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Суд констатує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором обслуговування рахунка в цінних паперах, який є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків.

За змістом ст. 6 Закону України "Про депозитарну систему України" депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах. При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про депозитарну систему України" визначено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про депозитарну систему України" виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.

Поряд з цим, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Спір у даній справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати послуг щодо обслуговування рахунка в цінних паперах в системі депозитарного обліку у відповідності з договором про обслуговування рахунка в цінних паперах № 40005047/16 від 29.07.2016 р.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Як встановлено судом, позивачем належним чином було виконано умови договору про обслуговування рахунка в цінних паперах № 40005047/16 від 29.07.2016 р., у т.ч. відкрито ТОВ "КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ" рахунок у цінних паперах та надано послуги щодо його обслуговування в системі депозитарного обліку, однак відповідач в порушення умов п. 4.1 договору не здійснив належним чином оплату наданих банком послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як було зазначено вище, оплата послуг депозитарної установи здійснюється депонентом щомісячно по останній банківський день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались послуги, згідно акту-рахунку (додаток №2 до договору), який надсилається депозитарною установою депоненту засобами поштового зв`язку не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги.

Наявні в матеріалах справи акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг згідно з договором про обслуговування рахунку в цінних паперах № 40005047/16 від 29.07.2016 р. за загальний період з 01.01.2019 р. по 30.11.2023 р., які направлялися банком, відповідачем не підписані та не оплачені.

Окрім того, матеріали справи не містять ані доказів незгоди відповідача із зазначеними актами-рахунками, ані заперечень відповідача щодо тарифів, за якими позивачем проводились нарахування.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, зокрема, що позивач є професійним учасником депозитарної системи України та здійснює депозитарну діяльність депозитарної установи на підставі ліцензії серії АЕ № 263236, виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 28.08.2013 р., у зв`язку з чим його послуги мають бути оплачені за рахунок активів інституту спільного інвестування. При цьому, відповідач не має можливості провести розрахунки за своїми кредиторськими зобов`язаннями за рахунок коштів Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Консент Капітал Фінанс", оскільки рішенням Господарського суду Київської області від 29.07.2021 р. у справі № 911/579/21 було розподілено усі активи останнього між учасниками, до числа яких відповідач не входить, а інші активи фонду відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про інститути спільного інвестування", пайовий фонд - це сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності.

Пайовий інвестиційний фонд створюється компанією з управління активами і діє на підставі регламенту (ст. 42 Закону України "Про інститути спільного інвестування").

Пайовий фонд не є юридичною особою і не може мати посадових осіб. (ч. 3 ст. 41 Закону "Про інститути спільного інвестування").

Укладаючи договори за рахунок активів пайового фонду, компанія з управління активами діє від свого імені в інтересах пайового фонду з обов`язковим зазначенням у таких договорах реквізитів фонду (ч. 2 ст. 43 "Про інститути спільного інвестування").

Відповідно до ч. 3 ст. 43 "Про інститути спільного інвестування" активи пайового фонду, у тому числі нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та спеціальні майнові права на них, цінні папери і депозити, реєструються у встановленому порядку на ім`я компанії з управління активами з обов`язковим зазначенням реквізитів такого фонду.

Учасники пайового фонду не мають права впливати на діяльність компанії з управління активами (ч. 2 ст. 45 Закону України "Про інститути спільного інвестування").

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про інститути спільного інвестування" компанія з управління активами - господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією. Компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування.

Як зазначено в ч. 6 ст. 63 Закону України "Про інститути спільного інвестування", у відносинах з третіми особами компанія з управління активами пайового фонду повинна діяти від власного імені, в інтересах учасників такого фонду та за його рахунок або в разі недостатності коштів фонду - за власний рахунок.

Відповідно до ст. 67 Закону України "Про інститути спільного інвестування" компанія з управління активами несе майнову відповідальність за порушення вимог законодавства, регламенту, проспекту емісії цінних паперів інституту спільного інвестування, інвестиційної декларації, договору про управління активами корпоративного фонду.

Враховуючи наведене, АБ «УКРГАЗБАНК» звернулося з позовною заявою до ТОВ "КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ" як до особи, яка уклала договір з банком, та яка є управителем активів Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Консент Капітал Фінанс", який, в свою чергу, не є юридичною особою та не може бути відповідачем у справі, у зв`язку з чим посилання відповідача щодо неможливості провести розрахунки за своїми кредиторськими зобов`язаннями через відсутність у фонду активів не є підставою для звільнення від виконання договірних зобов`язань перед банком.

Судом також відхиляються заперечення відповідача щодо того, що послуги позивача мають бути оплачені за рахунок активів інституту спільного інвестування, у зв`язку з тим, що оскільки правовідносини між сторонами у даній справі (банком та депонентом) є договірними, за яким одна сторона (банк) надала послуги, а інша сторона (відповідач) отримала такі послуги, то саме відповідач є зобов`язаною стороною, яка повинна здійснити оплату отриманих послуг з обслуговування рахунка в цінних паперах.

Поряд з цим, суд констатує відсутність у даній справі будь-яких доказів виконання відповідачем обов`язку з оплати наданих позивачем послуг щодо обслуговування рахунка в цінних паперах в системі депозитарного обліку у відповідності з умовами договору. До того ж договір про обслуговування рахунка в цінних паперах № 40005047/16 від 29.07.2016 р. не розірваний, рахунок у цінних паперах не закритий, його обслуговування зі сторони АБ "УКРГАЗБАНК" продовжує здійснюватись, а відповідач протягом строку дії договору не звертався до позивача із повідомленням про неможливість виконати свої зобов`язання чи пропозицією щодо закриття рахунка. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач, всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача не спростував, належними та допустимими доказами не довів факту здійснення оплати актів-рахунків прийому-здачі депозитарних послуг згідно з договором про обслуговування рахунку в цінних паперах № 40005047/16 від 29.07.2016 р. за загальний період з 01.01.2019 р. по 30.11.2023 р.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення 500,00 грн. строкової заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи та 28140,00 грн. простроченої заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, наявними в матеріалах справи, не спростованими відповідачем, і, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.

Поряд з цим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7447,25 грн. інфляційних втрат за загальний період з березня 2019 р. по листопад 2023 р. та 1989,43 грн. 3% річних за загальний період з 01.03.2019 р. по 03.12.2023 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків, інфляційні втрати та 3% річних здійснені останнім за кожен місяць окремо на суму простроченої заборгованості, яка щомісячно зростала на вартість послуг, наданих в попередньому місяці.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, суд відзначає, що такі розрахунки мають бути здійснені щодо кожного акта-рахунку прийому-здачі депозитарних послуг окремо на суму щомісячної оплати наданих послуг (при цьому, судом враховано, що в лютому 2019 р. розмір щомісячної оплати з наданих послуг складав 200,00 грн., а з березня 2019 р. по листопад 2023 р. - 500,00 грн.), та за період, який не обмежується та не перевищує період, наведений позивачем в розрахунку санкцій.

За перерахунком суду 3% річних складають 1990,28 грн., а інфляційні втрати - 8780,79 грн.

Слід зазначити, що за приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), відтак позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі в заявлених позивачем сумах, а саме - інфляційні втрати в сумі 7447,25 грн. та 3% річних у сумі 1989,43 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 11553,10 грн. пені, стягнення якої заявлено за період з 04.12.2022 р. по 03.12.2023 р.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як зазначалося вище, за приписами ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Слід зазначачити, що Верховний Суд у постанові від 20.08.2021 р. у справі № 910/13575/20, уточнюючи правову позицію щодо застосування ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, зазначає, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, який є меншим або більшим шести місяців.

Пунктом 5.4 договору сторони погодили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, які передбачені цим договором, депонент зобов`язаний сплатити депозитарній установі пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення виконання зобов`язання, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Поряд з цим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 р. було доповнено Розділ IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 р. оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. на усій території України установлено карантин з 12.03.2020 р.

Постановою Кабінет Міністрів України від 27.06. 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» постановив відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, шестимісячний строк нарахування пені, визначений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, був продовжений на період дії карантину, а саме - до 30.06.2023 р.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що її розмір було визначено позивачем у сумі 11553,10 грн., нарахованій за загальний період з 04.12.2022 р. по 03.12.2023 р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що він є арифметично невірним і повинен здійснюватись наступним чином: на суму заборгованості, яка існувала станом на 04.12.2022 р. у вигляді простроченого платежу в розмірі 22410,00 грн., нарахування пені слід здійснювати з 04.12.2022 р. по 30.06.2023 р. (з урахуванням шестимісячного строку нарахування пені, встановленого ч. 6 ст. 232 ГПК України, який був продовжений на період дії карантину); на суму боргу, яка виникла в грудні 2022 р. у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн., нарахування пені слід здійснювати з 01.01.2023 р. по 01.07.2023 р.; на суму боргу, яка виникла в січні 2023 р. у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн., нарахування пені слід здійснювати з 01.02.2023 р. по 01.08.2023 р.; на суму боргу, яка виникла в лютому 2023 р. у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн., нарахування пені слід здійснювати з 01.03.2023 р. по 01.09.2023 р.; на суму боргу, яка виникла в березні 2023 р. у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн., нарахування пені слід здійснювати з 01.04.2023 р. по 01.10.2023 р.; на суму боргу, яка виникла в квітні 2023 р. у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн., нарахування пені слід здійснювати з 01.05.2023 р. по 01.11.2023 р.; на суму боргу, яка виникла в травні 2023 р. у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн., нарахування пені слід здійснювати з 01.06.2023 р. по 01.12.2023 р.; на суму боргу, яка виникла в червні 2023 р. у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн., нарахування пені слід здійснювати з 01.07.2023 р. по 03.12.2023 р.; на суму боргу, яка виникла в липні 2023 р. у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн., нарахування пені слід здійснювати з 01.08.2023 р. по 03.12.2023 р.; на суму боргу, яка виникла в серпні 2023 р. у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн., нарахування пені слід здійснювати з 01.09.2023 р. по 03.12.2023 р.; на суму боргу, яка виникла у вересні 2023 р. у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн., нарахування пені слід здійснювати з 01.10.2023 р. по 03.12.2023 р.; на суму боргу, яка виникла в жовтні 2023 р. у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн., нарахування пені слід здійснювати з 01.11.2023 р. по 03.12.2023 р.; на суму боргу, яка виникла в листопаді 2023 р. у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн., нарахування пені слід здійснювати з 01.12.2023 р. по 03.12.2023 р.; на суму боргу, яка виникла в грудні 2023 р. у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн., нарахування пені слід здійснювати з 01.12.2023 р. по 03.12.2023 р.

За перерахунком суду розмір пені за загальний період з 04.12.2022 р. по 03.12.2023 р. становить 7380,45 грн., а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме - в розмірі, встановленому судом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК".

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. В.Лобановського, буд. 21, корпус 2, код ЄДРПОУ 35575477) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) 500 (п`ятсот) грн. 00 коп. строкової заборгованості по сплаті комісії, 28410 (двадцять вісім тисяч чотириста десять) грн. 00 коп. простроченої заборгованості по сплаті комісії, 7380 (сім тисяч триста вісімдесят) грн. 45 коп. пені, 1989 (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн. 43 коп. 3% річних, 7447 (сім тисяч чотириста сорок сім) грн. 25 коп. інфляційних втрат, 2459 (дві тисячі чотириста п`ятдесят дев`ять) грн. 57 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14.03.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна