Рішення

від 19.02.2024 по справі 911/3231/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2024 р. Справа № 911/3231/23

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради

до Благодійного фонду «З відкритим сердцем у майбутнє»

про стягнення 328148,87 грн

за участю представників

позивача: Дяченко Л.Л. в порядку самопредставництва;

відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради (далі позивач, КП «Вишгородтепломережа» ВМР) звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою від 19.10.2023 № 2777/08 до Благодійного фонду «З відкритим сердцем у майбутнє» (далі відповідач, БФ «З відкритим сердцем у майбутнє») про стягнення 328148,87 грн, з яких: 237752,46 грн основного боргу, 11533,80 грн пені, 14772,86 грн 3% річних та 64089,75 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором ТП № 23768 про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.11.2018.

Господарський суд Київської області ухвалою від 30.10.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 04.12.2023.

З метою вирішення питань, визначених частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), суд неодноразово відкладав підготовче засідання, строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів ухвалою від 18.12.2023.

Господарський суд Київської області ухвалою від 08.01.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.01.2024.

У судовому засіданні 29.01.2024 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступне слово представника позивача щодо вимог заявленого позову, після чого постановив ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 19.02.2024.

У судовому засіданні 19.02.2024 після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, представник позивача виступила із заключним словом, посилаючись на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, відзив на позовну заяву до суду не надіслав, явку свого повноваженого представника у судові засідання не забезпечив.

Згідно із частиною другою статті 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини першої статті 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до статті 240 ГПК України, 19.02.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Вишгородське районне комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» (виконавець) і БФ «З відкритим сердцем у майбутнє» (споживач) уклали 01.11.2018 договір ТП № 23768 про надання послуг з постачання теплової енергії (далі договір ТП № 23768 від 01.11.2018), відповідно до пункту 1 якого виконавець зобов`язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з постачання теплової енергії, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Суб`єкт користування послугами: орендар приміщення (пункт 2 договору ТП № 23768 від 01.11.2018).

Характеристика об`єкта надання послуг: опалювальна площа приміщення 117,2 м кв. (пункт 3 договору ТП № 23768 від 01.11.2018).

Вид засобу обліку теплової енергії: загальнобудинковий (пункт 4 договору ТП № 23768 від 01.11.2018).

Згідно із пунктами 5, 6 договору ТП № 23768 від 01.11.2018 тариф при наявності будинкового засобу обліку теплової енергії, на момент укладання договору становить: 1607,75 грн/Гкал без ПДВ. Плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з вимогами чинного законодавства України.

Пунктами 7, 8, 9 договору ТП № 23768 від 01.11.2018 визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Обов`язок отримання рахунку та актів виконаних робіт за поточний місяць покладається на споживача.

Згідно із пунктом 28 договору ТП № 23768 від 01.11.2018 останній укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

Відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладання договору, а саме: з дати початку у 2018 році постачання теплової енергії на об`єкт теплопостачання гуртожиток за адресою: просп. Шевченка, 6, в м. Вишгород (пункт 29 договору ТП № 23768 від 01.11.2018).

Рішенням Вишгородської районної ради № 310-23-VII від 19.10.2017 встановлено тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів (крім населення) Вишгородському районному комунальному підприємству «Вишгородтепломережа» до 31.12.2017 1607,75 грн за 1 Гкал (без ПДВ).

Рішенням Вишгородської районної ради № 502-33-VII від 29.11.2018 встановлено тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів (без ПДВ) Вишгородському районному комунальному підприємству «Вишгородтепломережа» 1346,02 грн за 1 Гкал.

Рішенням Вишгородської районної ради № 648-39-VII від 20.08.2019 встановлено тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів (без ПДВ) Вишгородському районному комунальному підприємству «Вишгородтепломережа» 1736,97 грн за 1 Гкал.

Рішенням Вишгородської районної ради № 698-41-VII від 12.12.2019 встановлено тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів (без ПДВ) Вишгородському районному комунальному підприємству «Вишгородтепломережа» 1658,09 грн за 1 Гкал.

Рішенням Вишгородської районної ради № 869-51-VII від 16.10.2020 встановлено Вишгородському районному комунальному підприємству «Вишгородтепломережа» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії для потреб інших споживачів в розмірі 1150,01 грн/Гкал (без ПДВ), в тому числі: тариф на виробництво теплової енергії 912,86 грн/Гкал (без ПДВ); тарифи на транспортування теплової енергії без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів 227,90 грн/Гкал (без ПДВ); тарифи на постачання теплової енергії без урахування витрат на утримання індивідуальних теплових пунктів 9,25 грн/Гкал (без ПДВ). Згідно із пунктом 3 цього рішення тарифи розраховано та встановлено на планований період з 01.10.2020 до 30.09.2021.

На підставі рішення Вишгородської міської ради від 06.08.2021 № 10/1 «Про безоплатне прийняття юридичної особи Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» та майна у комунальну власність Вишгородської міської територіальної громади в особі Вишгородської міської ради із спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вишгородського району» змінено повну назву з «Вишгородське районне комунальне підприємство «Вишгородтепломережа»» на «Комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради».

Рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 28.09.2021 № 445 встановлено КП «Вишгородтепломережа» ВМР тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, крім теплової енергії, що виробляється та постачається системами автономного опалення, для потреб інших споживачів 2879,76 грн/Гкал (без ПДВ) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії 2370,75 грн/Гкал (без ПДВ); тариф на транспортування теплової енергії 492,91 грн/Гкал (без ПДВ); тариф на постачання теплової енергії 16,10 грн/Гкал (без ПДВ).

Рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 29.11.2021 № 536 встановлено КП «Вишгородтепломережа» ВМР тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, крім теплової енергії, що виробляється та постачається системами автономного опалення, для потреб інших споживачів 2971,10 грн/Гкал (без ПДВ) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії 2454,16 грн/Гкал (без ПДВ); тариф на транспортування теплової енергії 501,99 грн/Гкал (без ПДВ); тариф на постачання теплової енергії 14,95 грн/Гкал (без ПДВ). Згідно із пунктом 10 цього рішення останнє набирає чинності з дня його оприлюднення на офіційному веб-сайті Вишгородської міської ради та діє до 30.09.2022.

Рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 26.10.2022 № 260 встановлено КП «Вишгородтепломережа» ВМР тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, крім теплової енергії, що виробляється та постачається системами автономного опалення, для потреб інших споживачів на рівні тарифу, що застосовувався станом на 24.02.2022, в розмірі 2971,10 грн/Гкал (без ПДВ) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії 2454,16 грн/Гкал (без ПДВ); тариф на транспортування теплової енергії 501,99 грн/Гкал (без ПДВ); тариф на постачання теплової енергії 14,95 грн/Гкал (без ПДВ). Відповідно до пункту 20 вказаного рішення останнє набирає чинності з дня його оприлюднення на офіційному веб-сайті Вишгородської міської ради та діє протягом введення воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.

Пунктом 21 рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 26.10.2022 № 260 визначено Рішення виконавчого комітету № 536 від 29.11.2021 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії для бюджетних установ та інших споживачів КП «Вишгородтепломережа» ВМР вважати таким, що втратило чинність.

В рамках виконання договору ТП № 23768 від 01.11.2018 виконавець у період з жовтня 2018 року по вересень 2023 року сформував рахунки та склав акти надання послуг з постачання теплової енергії споживачу на загальну суму в розмірі 247880,19 грн, а саме: акт № 1385 і рахунок № 1270 від 31.10.2018 557,57 грн з ПДВ за 0,289 Гкал; акт № 1985 і рахунок № 1841 від 31.12.2018 9665,46 грн з ПДВ за 3,646 Гкал (спожитих у листопаді та у грудні 2018 року) та 1,629 Гкал (спожитих у грудні 2018 року); акт № 236 і рахунок № 235 від 31.01.2019 6097,47 грн з ПДВ за 3,775 Гкал; акт № 494 і рахунок № 492 від 28.02.2019 4212,50 грн з ПДВ за 2,608 Гкал; акт № 729 і рахунок № 712 від 31.03.2019 3828,08 грн з ПДВ за 2,37 Гкал; акт № 1445 і рахунок № 1373 від 30.11.2019 4358,11 грн з ПДВ за 2,091 Гкал; акт № 1717 і рахунок № 1640 від 31.12.2019 5333,89 грн з ПДВ за 2,559 Гкал; акт № 233 і рахунок № 250 від 31.01.2020 6951,25 грн з ПДВ за 3,467 Гкал; акт № 521 і рахунок № 523 від 29.02.2020 6993,82 грн з ПДВ за 3,515 Гкал; акт № 798 і рахунок № 797 від 31.03.2020 5280,69 грн з ПДВ за 2,654 Гкал; акт № 1048 і рахунок № 1031 від 30.04.2020 2121,03 грн з ПДВ за 1,066 Гкал; акт № 1807 і рахунок № 1723 від 30.11.2020 5336,40 грн з ПДВ за 2,682 Гкал; акт № 2106 і рахунок № 2017 від 31.12.2020 9673,97 грн з ПДВ за 4,862 Гкал; акт № 137 і рахунок № 132 від 31.01.2021 8531,88 грн з ПДВ за 4,288 Гкал; акт № 412 і рахунок № 389 від 28.02.2021 9508,82 грн з ПДВ за 4,779 Гкал; акт № 652 і рахунок № 625 від 31.03.2021 5972,68 грн з ПДВ за 4,328 Гкал; акт № 1008 і рахунок № 964 від 30.04.2021 1766,41 грн з ПДВ за 1,28 Гкал; акт № 1671 і рахунок № 1569 від 30.11.2021 11389,20 грн з ПДВ за 3,286 Гкал, у тому числі плата за абонентське обслуговування 33,74 грн з ПДВ; акт № 1862 і рахунок № 1757 від 31.12.2021 21050,24 грн з ПДВ за 5,895 Гкал, у тому числі плата за абонентське обслуговування 32,68 грн з ПДВ; акт № 126 і рахунок № 125 від 31.01.2022 24077,20 грн з ПДВ за 6,744 Гкал, у тому числі плата за абонентське обслуговування 32,68 грн з ПДВ; акт № 411 і рахунок № 405 від 28.02.2022 15277,99 грн з ПДВ за 4,276 Гкал, у тому числі плата за абонентське обслуговування 32,68 грн з ПДВ; акт № 593 і рахунок № 585 від 31.03.2022 16914,47 грн з ПДВ за 4,735 Гкал, у тому числі плата за абонентське обслуговування 32,68 грн з ПДВ; акт № 732 і рахунок № 721 від 11.04.2022 3844,01 грн з ПДВ за 1,069 Гкал, у тому числі плата за абонентське обслуговування 32,68 грн з ПДВ; акт № 960 і рахунок № 940 від 31.07.2022 98,04 грн з ПДВ за абонентське обслуговування за травень, червень і липень 2022 року; акт № 1130 і рахунок № 1061 від 31.08.2022 32,68 грн з ПДВ за абонентське обслуговування; акт № 1297 і рахунок № 1277 від 30.09.2022 32,68 грн з ПДВ за абонентське обслуговування; акт і рахунок № 1125/457 від 30.11.2022 9799,23 грн з ПДВ за 2,73111 Гкал, у тому числі плата за абонентське обслуговування 32,68 грн з ПДВ за жовтень 2022 року і 29,28 грн з ПДВ за листопад 2022 року; акт і рахунок № 1125/803 від 31.12.2022 12056,64 грн з ПДВ за 3,37343 Гкал, у тому числі плата за абонентське обслуговування 29,28 грн з ПДВ; акт № 148 і рахунок № 156 від 31.01.2023 11980,31 грн з ПДВ за 3,35202 Гкал, у тому числі плата за абонентське обслуговування 29,28 грн з ПДВ; акт № 431 і рахунок № 440 від 28.02.2023 11937,91 грн з ПДВ за 3,34013 Гкал, у тому числі плата за абонентське обслуговування 29,28 грн з ПДВ; акт № 742 і рахунок № 740 від 31.03.2023 13023,58 грн з ПДВ за 3,64464 Гкал, у тому числі плата за абонентське обслуговування 29,28 грн з ПДВ; акт № 917 і рахунок № 984 від 30.04.2023 29,28 грн з ПДВ за абонентське обслуговування; акт № 1206 і рахунок № 1184 від 31.05.2023 29,28 грн з ПДВ за абонентське обслуговування; акт № 1416 і рахунок № 1393 від 30.06.2023 29,28 грн з ПДВ за абонентське обслуговування; акт № 1629 і рахунок № 1600 від 31.07.2023 29,28 грн з ПДВ за абонентське обслуговування; акт № 1832 і рахунок № 1802 від 31.08.2023 29,28 грн з ПДВ за абонентське обслуговування; акт № 2044 і рахунок № 2021 від 30.09.2023 29,28 грн з ПДВ за абонентське обслуговування.

Зазначені акти надання послуг складені та підписані виконавцем, однак з боку споживача не підписані.

Відображений в актах надання послуг обсяг використаної споживачем теплової енергії ґрунтується на звітах про споживання теплової енергії, а також на актах обстеження теплового вузла обліку та актах обстеження вузла комерційного обліку теплової енергії за адресою: м. Вишгород, вул. Шевченка, 6, складеними у період із жовтня 2018 року по квітень 2023 року представниками КП «Вишгородтепломережа» ВМР в присутності відповідальних осіб.

Між тим, 03.10.2021 на офіційному веб-сайті Вишгородської міської ради розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022) (далі Типовий договір).

За умовами пункту 5 Типового договору виконавець (КП «Вишгородтепломережа» ВМР) зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця (пункт 17 Типового договору).

Пунктом 30 Типового договору обумовлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://vyshgorod-mrada.gov.ua/.

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (пункт 31 Типового договору).

За умовами пункту 32 Типового договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 Типового договору).

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (підпункт 3 Типового договору).

Відповідно до пункту 51 Типового договору останній набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Пунктом 52 Типового договору передбачено, що якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

КП «Вишгородтепломережа» ВМР неодноразово надсилало на адресу БФ «З відкритим сердцем у майбутнє» претензії з вимогами про погашення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, а саме: від 18.05.2020 № 546/08 на суму 55400,17 грн; від 01.12.2021 № 2709/08 на суму 86062,60 грн; від 10.05.2023 № 1100/08 на суму 237576,78 грн; від 06.07.2023 № 2120/08 на суму 237635,34 грн.

Звертаючись із позовом до суду, позивач стверджує, що у період із жовтня 2018 року по вересень 2023 року КП «Вишгородтепломережа» ВМР надало БФ «З відкритим сердцем у майбутнє» теплову енергію на загальну суму 237752,46 грн, яку відповідач, у порушення вимог договорів та чинного законодавства, не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить із такого.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статей 626, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору ТП від 01.11.2018 № 23768 про надання послуг з постачання теплової енергії, в рамках виконання якого КП «Вишгородтепломережа» ВМР надавало БФ «З відкритим сердцем у майбутнє» послуги із постачання теплової енергії на об`єкт теплопостачання приміщення площею 117,2 кв. м у гуртожитку за адресою: просп. Шевченка, 6, у місті Вишгород.

Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону України «Про теплопостачання», постачання теплової енергії (теплопостачання) господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно із частиною шостою статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

З 01.05.2019 введено в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 189-VIII від 09.11.2017, відповідно до статті 2 якого предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг, зокрема з постачання теплової енергії, а згідно зі статтею 5 цього ж Закону постачання теплової енергії є комунальною послугою.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Згідно із положеннями частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

На офіційному веб-сайті Вишгородської міської ради 03.10.2021 розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022), відповідно до пункту 1 якого цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі послуга) індивідуальному споживачу (далі споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Пунктом 2 Типового договору визначено, що останній є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на http://vyshgorod-mrada.gov.ua/.

Згідно із пунктом 4 Типового договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами статей 638, 639 Цивільного кодексу України Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Зважаючи на те, що протягом місяця з дня розміщення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії відповідач про свою відмову укласти договір на постачання теплової енергії чи про свою незгоду із умовами договору до позивача у письмовому вигляді не направив, втім споживав надану позивачем теплову енергію, відповідач вважається таким, що прийняв пропозицію позивача щодо укладення договору на постачання теплової енергії, положення якого відповідають Типовому договору.

Отже із 03.11.2021 правовідносини між сторонами врегульовані публічним договором приєднання, який був розміщений на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування.

За приписами статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (частина перша статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до наявних у матеріалах справи актів надання послуг і рахунків на оплату, в період із жовтня 2018 року по вересень 2023 року загальна вартість наданих позивачем відповідачу послуг з постачання теплової енергії, з урахуванням абонентського обслуговування, становить 247880,19 грн.

Водночас, згідно із викладеними у позові обставинами, 28.02.2021 позивач провів коригування (перерахунок) боргу відповідача на загальну суму в розмірі 10127,73 грн. За твердженнями позивача, зазначена сума перерахунку застосовувалася у рівних частинах до зобов`язань листопада та грудня 2020 року, а також січня 2021 року. Від нарахувань у вказані місяці позивач відняв по 3375,91 грн.

Таким чином, позивач стверджує, що заборгованість відповідача перед позивачем за послуги з теплопостачання у спірний період становить 237752,46 грн.

Досліджуючи правильність нарахування плати за послуги з теплопостачання, з урахуванням встановлених для КП «Вишгородтепломережа» ВМР тарифів, суд установив, що під час складення актів надання послуг за листопад і грудень 2020 року, а також за січень та лютий 2021 року позивач застосував тариф, який не відповідає встановленому рішенням Вишгородської районної ради № 869-51-VII від 16.10.2020 на планований період з 01.10.2020 до 30.09.2021 у розмірі 1150,01 грн/Гкал (без ПДВ).

Враховуючи обсяг спожитої відповідачем теплової енергії з листопада 2020 року по лютий 2021 року та розмір встановленого тарифу на послуги з постачання теплової енергії у цей період, суд установив, що вартість спожитого БФ «З відкритим сердцем у майбутнє» обсягу теплової енергії становить: у листопаді 2020 року 3701,19 грн з ПДВ; у грудні 2020 року 6709,61 грн з ПДВ; у січні 2021 року 5917,48 грн з ПДВ; у лютому 2021 року 6595,07 грн з ПДВ.

В решті вартість спожитого відповідачем обсягу теплової енергії розрахована позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, встановлених тарифів і умов договору.

Таким чином, суд установив, що вартість послуг з постачання теплової енергії відповідачу в період із жовтня 2018 року по вересень 2023 року, з урахуванням абонентського обслуговування, становить загалом 237752,47 грн.

Обсяг спожитої теплової енергії підтверджується, зокрема, долученими до позову звітами про споживання теплової енергії, а також актами обстеження теплового вузла обліку/комерційного вузла обліку.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься у статті 193 Господарського кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав доказів заперечень щодо кількості, якості та вартості отриманої теплової енергії, як і не надав доказів на підтвердження здійснення оплати спірної заборгованості.

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і умови договорів, суд вважає вимогу позивача про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання обґрунтованою. Водночас заборгованість відповідача, за розрахунком суду, є більшою, ніж заявлена позивачем. Оскільки згідно із частиною другою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, вимога про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню у розмірі, визначеному позивачем, у сумі 237752,46 грн.

З підстав порушення БФ «З відкритим сердцем у майбутнє» строків внесення платежів за послуги з постачання теплової енергії позивач заявив до стягнення з відповідача пеню в загальній сумі 11533,80 грн, нараховану за загальний період з 21.11.2018 по 14.09.2023 від кожного простроченного зобовязання окремо.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною другою статті 343 Господарського кодексу України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 12 договору ТП № 23768 від 01.11.2018 за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі, встановленому законом, один відсоток від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Також пунктом 45 Типового договору передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Як зазначалось вище, надані відповідачу послуги з постачання теплової енергії є комунальними послугами, що регулюються нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-ІХ від 17.03.2020 на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19» № 211 від 11.03.2020 установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 651 від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З огляду на положення підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-ІХ від 17.03.2020, заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги тривала до 30.07.2023.

Таким чином, позивач помилково нараховував пеню за період з 12.03.2020 по 30.07.2023 за порушення строків оплати послуг з постачання теплової енергії за зобов`язаннями грудня 2019 року, а також за зобов`язаннями, які виникли в період із січня 2020 року по травень 2023 року.

Також під час розгляду справи по суті суд установив, що в таблицях розрахунків пені за зобов`язаннями червня і липня 2023 року вказаний позивачем період не відповідав кількості днів, які застосовані під час нарахування пені. На поставлене судом питання представнику позивача щодо того, який саме період позивач застосував під час розрахунку пені за зобов`язаннями червня і липня 2023 року представник відповідача пояснила, що розрахунки здійснювалися за періоди прострочення: з 01.08.2023 по 14.09.2023 за зобов`язаннями червня 2023 року та із 01.09.2023 по 14.09.2023 за зобов`язаннями липня 2023 року.

Суд взяв до уваги вказані пояснення представника позивача та врахував їх під час перевірки відповідних розрахунків.

Зважаючи на те, що згідно із пунктом 8 договору ТП № 23768 від 01.11.2018 оплата за отримані відповідачем послуги мала бути проведена не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, пеня підлягає нарахуванню з 21 числа місяця наступного за звітним на прострочені зобов`язання жовтня та грудня 2018 року, а також січня, лютого, березня, листопада і грудня 2019 року. Загальний період нарахування пені в цьому випадку становить з 21.11.2018 по 11.03.2020 (до моменту установлення на усій території України карантину).

З листопада 2021 року правовідносини з постачання теплової енергії між сторонами врегульовані Типовим договором, згідно з яким споживач зобов`язаний здійснювати оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим. Таким чином, пеня підлягає нарахуванню з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. З урахуванням законодавчо встановленої заборони на нарахування та стягнення пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його відміни, у цьому випадку пеня нараховується на прострочені зобов`язання грудня 2022 року, а також на зобов`язання, які виникли із січня по липень 2023 року, за загальний період з 31.07.2023 по 14.09.2023.

Враховуючи викладене, суд, за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон», здійснив перерахунок пені та встановив, що належною до стягнення з відповідача пеня становить загалом 4920,81 грн. Отже вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню частково.

Також позивач заявив до стягнення з відповідача 14772,86 грн 3% річних, нарахованих за загальний період з 21.11.2018 по 16.10.2023, а також 64089,75 грн інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з грудня 2018 року по вересень 2023 року.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування 3% річних та інфляційних втрат входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунки позивача, з урахуванням встановлених договорами строків оплати та сум прострочених зобов`язань за кожен місяць окремо, суд установив, що з відповідача слід стягнути 14752,39 грн 3% річних і 64068,30 грн інфляційних втрат. В решті вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню у зв`язку із неправильним визначенням позивачем сум прострочених зобов`язань у листопаді та грудні 2020 року, а також у січні та лютому 2021 року, на які здійснювались відповідні нарахування. Отже вимоги в цій частині також підлягають частковому задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені КП «Вишгородтепломережа» ВМР вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з БФ «З відкритим сердцем у майбутнє» 237752,46 грн основного боргу, 4920,81 грн пені, 14752,39 грн 3% річних та 64068,30 грн інфляційних втрат. В решті заявлені вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню із викладених вище підстав.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на висновок суду про часткове задоволення позовних вимог на відповідача покладається судовий збір у розмірі 4822,41 грн.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов частково.

2. Стягнути з Благодійного фонду «З відкритим сердцем у майбутнє» (07300, Київськаобл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, просп. Шевченка, буд. 6, кімната 137; код ЄДРПОУ 39275323) на користь Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 3-В; код ЄДРПОУ 13713569) 237752 (двісті тридцять сім тисяч сімсот п`ятдесят дві) грн 46 коп. основного боргу, 4920 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять) грн 81 коп. пені, 14752 (чотирнадцять тисяч сімсот п`ятдесят дві) грн 39 коп. 3% річних, 64068 (шістдесят чотири тисячі шістдесят вісім) грн 30 коп. інфляційних втрат та 4822 (чотири тисячі вісімсот двадцять дві) грн 41 коп. судового збору.

3. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.03.2024.

Суддя О.В. Щоткін