ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
про забезпечення позову
13 березня 2024 року Справа № 915/260/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали заяви (вх. № 2860/24 від 11.03.2024) про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви по справі
за позовом Фермерського господарства «ГЛИНЯНИЙ», вул. Малиновського, буд. 4, селище міського типу Березнегувате, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56203 (код ЄДРПОУ 36194488)
електронна пошта: buryachencotatyana@gmail.com
представник позивача: адвокат Глушаниця Андрій Леонідович
електронна пошта: glushan.89@ukr.net
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС», вул. Потьомкінська, буд. 114, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001 (код ЄДРПОУ 40155738)
електронна пошта: lawyer@prometei.org.ua
про стягнення 1 871 136, 75 грн. в рахунок відшкодування зберігачем збитків, завданих поклажодавцеві втратою майна, переданого на зберігання
без повідомлення (виклику) учасників
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Фермерське господарство «ГЛИНЯНИЙ» із заявою (вх. № 2860/24 від 11.03.2024) про забезпечення позову про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, в межах ціни позову в розмірі 1 871 136, 75 грн. (один мільйон вісімсот сімдесят одна тисяча сто тридцять шість грн. 75 коп.), які обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС» (місцезнаходження: 54001, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 114, Ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40155738) в будь - яких банківських або інших фінансово - кредитних установах, виявлених державною виконавчою службою або приватним виконавцем під час виконання ухвали суду.
1. Предмет та підстави майбутнього позову.
Заявник в заяві про забезпечення позову зазначає, що предметом майбутнього позову буде вимога про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС» 1 871 136, 75 грн. в рахунок відшкодування зберігачем збитків, завданих поклажодавцеві втратою майна, переданого на зберігання.
Підставою позову заявником зазначено невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору складського зберігання № 242/С від 13.09.2021, а саме невиконання обов`язку щодо повернення соняшнику.
На підтвердження факту передачі Фермерським господарством "ГЛИНЯНИЙ" (поклажодавець) Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС" (зерновий склад) зерно на зберігання та оплати послуг зберігання заявником подано суду витяги від 23.01.2024 № 15841 та № 15842, від 07.02.2024 № 15843 № 15844 з Реєстру складських документів на зерно, видані ДП "ДЕРЖРЕЄСТРИ УКРАЇНИ", складені та зареєстровані податкові накладні, а також платіжні документи.
Заявник зазначає, що 27.06.2023 надіслав ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС» вимогу про повернення соняшника за вих. № 28 в кількості 103 515 кг, проте у відповідь отримав лист від 17.07.2023 р. за вих. № 17-07/2023-2, яким ТОВ "ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС" повідомив, що весь товар, який перебував на майновому комплексі станом на 24.02.2022 р., у тому числі товар ФГ «ГЛИНЯНИЙ» був викрадений та пошкоджений внаслідок проведення воєнних (бойових) дій, артилерійських або ракетних обстрілів, знаходження у тимчасовій окупації та оточені (блокуванні) внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Заявник зазначає, що на теперішній час ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС» не повернуло ФГ "ГЛИНЯНИЙ" 103 515 т соняшника, а тому ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС» завдано реальних збитків, які полягають у втраті переданого на зберігання соняшника.
Правова позиція щодо суті спору обґрунтована приписами ст. 22, 614, 623, 942 ЦК України, ст. 224 ГК України та умовами договору.
2. Заява про забезпечення позову.
Як вказано судом вище, 11.03.2024 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему «Електронний суд» від Фермерського господарства «ГЛИНЯНИЙ» надійшла заява (вх. № 2860/24 від 11.03.2024) про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
Підставами подання заяви про забезпечення позову зазначено наступні обставини.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС» (код ЄДРПОУ 40155738) має статутний капітал 1 000, 00 грн.; основним видом діяльності є 52.10 складське господарство.
Відповідно до листа ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС» від 17.07.2023 р. вих. № 17- 07/2023-2 діяльність зерноскладу призупинена, оскільки знищені склади та приміщення не придатні до використання їх за призначенням.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (параметр пошуку юридична особа, код ЄДРПОУ 40155738) за ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС» не зареєстроване нерухоме майно.
Вжиття заходів забезпечення позову є необхідним, так як цим буде забезпечено ефективний захист прав та законних інтересів заявника, за захистом яких останній буде звертатись до суду; є небезпека можливого виведення або зняття коштів з рахунків ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС» ще до початку відкриття провадження за позовною заявою, що ускладнить або унеможливить ефективний захист прав заявника та виконання майбутнього рішення суду; таке забезпечення буде сприяти відновленню порушеного права заявника.
Тобто, виконання в майбутньому судового рішення (у разі задоволення позовних
вимог) безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС» необхідну суму грошових коштів.
Бездіяльність, недоброчесна та протиправна поведінка ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС», яка полягає у втраті соняшника на суму 1 871 136,75 грн. та необґрунтовані доводи про відсутність його вини, свідчить про свідоме ухилення ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС»» від відшкодування завданих збитків Заявнику.
Заявник зазначає, що єдиним способом забезпечення позову може бути накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС», оскільки останнє не має у своїй власності будь-якого нерухомого майна, а статутний капітал ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС» становить лише 1 000, 00 грн., що становить лише 0, 06 % від ціни позову. Крім того, ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС» в листі від 17.07.2023 р. за вих. № 17-07/2023-2 повідомив про зупинення діяльності зерноскладу.
Застосування заходу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову є безпосередньо пов`язаним з предметом позову.
Заявник зазначає, що наразі він позбавлений гарантій виконання судового рішення ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС», у разі задоволення майбутньої позовної заяви на користь заявника, у зв`язку з чим вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти направлене на охорону матеріально-правових інтересів заявника, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Дане забезпечення позову спрямоване проти несумлінних дій ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС», яке може приховати грошові кошти або розтратити їх до винесення остаточного рішення судом.
Адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС» у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення майбутнього позову.
Запропонований заявником вид забезпечення позову саме у спосіб накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни майбутнього позову 1 871 136, 75 грн. спроможний забезпечити виконання судового рішення в разі задоволення позову, є адекватним, так як відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається, є законним, обґрунтованим та гарантуватиме стороні ефективний спосіб поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантує особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС», оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
В заяві заявник просить суд не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки відсутні підстави для його застосування.
Заява обґрунтована приписами ст. 22, 1074 ЦК України, ст. 137, 138, 139 ГПК України, ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та судовою практикою.
До заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивачем надано докази сплати судового збору у сумі 1 514, 00 грн. що підтверджується платіжною інструкцією № 519 від 27.02.2024.
3. Розгляд заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 140 ГПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Системний аналіз положень ст. 140 ГПК України дозволяє дійти висновку, що за загальним правилом розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється судом без повідомлення учасників справи. Виклик особи, що подала заяву про забезпечення позову, за нормами ч. 3 ст. 140 ГПК України здійснюється судом у разі необхідності вчинення додаткових дій: отримання пояснень, доказів. В свою чергу у випадку недостатності наданих заявником пояснень та доказів - призначається судове засідання (ч. 4 ст. 140 ГПК України).
Враховуючи викладені в позовній заяві та заяві про вжиття заходів забезпечення позову обставини справи, проаналізувавши подані заявником докази, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
4. Правове регулювання питання вжиття заходів забезпечення позову.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Згідно рішення ЄСПЛ від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні ЄСПЛ від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 14 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.
За змістом ст. 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова КГС ВС від 17.11.2020 № 922/2419/20).
Позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (постанова КГС ВС від 25.09.2020 № 910/1762/20).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 15.01.2020 по справі № 915/1912/19).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 23.12.2020 № 911/949/20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та наявна реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати зміст позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Правова позиція викладена в постанові КЦС ВС від 25.11.2020 у справі № 757/61850/18-ц.
У випадку звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року № 910/1040/18.
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення (постанови КГС ВС від 17.09.2021 у справі 910/3547/21, від 05.08.2022 у справі № 905/447/22, від 06.12.2023 № 917/805/23).
Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова КГС ВС від 04.05.2023 у справі № 916/3710/22).
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (постанова ВП ВС від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, постанова КГС ВС від 06.12.2023 № 917/805/23).
У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Об`єднаної палати КГС ВС від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанови КГС ВС від 11.12.2023 № 904/1934/23, від 06.12.2023 № 917/805/23).
У разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності (постанови КГС ВС від 06.10.2022 у справі № 905/446/22, від 11.12.2023 № 904/1934/23).
Арешт коштів на рахунках означає, що гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.
Немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість ними розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір (постанова КГС ВС від 11.12.2023 № 904/1934/23). Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20, від 21.01.2022 у справі № 910/5079/21.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів та визнання договору розірваним, тобто вимоги майнового та немайнового характеру. Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову (постанова КГС ВС від 06.12.2023 № 917/805/23).
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова КГС ВС від 06.12.2023 № 917/805/23).
При цьому використання судом терміну "боржник" не свідчить про упередженість і про передчасне вирішення ним питання щодо наявність заборгованості відповідача перед позивачем до розгляду спору по суті, оскільки відповідно до статей 509, 510 ЦК сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (постанова КГС ВС від 11.12.2023 № 904/1934/23).
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
5. Висновки суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
Заявник зазначає, що предметом майбутнього позову буде вимога ФГ "Глиняний" про стягнення з відповідача ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС» 1 871 136, 75 грн. в рахунок відшкодування зберігачем збитків, завданих поклажодавцеві втратою майна, переданого на зберігання.
Підставою позову заявником зазначено невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору складського зберігання № 242/С від 13.09.2021, а саме невиконання обов`язку щодо повернення соняшнику, внаслідок чого позивачу завдано реальних збитків, які і є предметом спору.
Отже, предметом спору у даній справі буде вимога майнового характеру про стягнення грошових коштів, тобто судове рішення (у випадку задоволення позову) підлягатиме примусовому виконанню.
Заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, в межах ціни позову, які обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС» в будь - яких банківських або інших фінансово - кредитних установах, виявлених державною виконавчою службою або приватним виконавцем під час виконання ухвали суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, зокрема, але не виключно, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Крім того, як зазначено вище, судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Судом встановлено, що до матеріалів заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявником подано докази, які підтверджують наявність договірних відносин між сторонами (договір складського зберігання № 242/С від 13.09.2021), факт передачі зерна на зберігання (витяги з Реєстру складських документів на зерно), докази оплати послуг (платіжні доручення). Крім того, до матеріалів заяви долучено докази звернення ФГ "Глиняний" про повернення майна, а також лист ТОВ "ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС" від 17.07.2023 р. за вих. № 17-07/2023-2 з повідомленням про викрадення та пошкодження внаслідок зборойної агресії Російської Федерації товару (зерна), в тому числі належного ФГ "ГЛИНЯНИЙ".
Вказані обставини можуть свідчити про ухилення боржника від виконання вимог кредитора. Проте, суд зазначає, що під час розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд не надає правову оцінку обставинам справи по суті спору, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
На підтвердження факту утруднення виконання судового рішення у випадку задоволення позову у даній справі, заявником також подано до заяви наступні докази:
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС» (код ЄДРПОУ 40155738) має статутний капітал 1 000, 00 грн.; основним видом діяльності є 52.10 складське господарство;
- інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (параметр пошуку юридична особа, код ЄДРПОУ 40155738), з якої вбачається, що за ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС» не зареєстровано нерухоме майно;
- лист ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС» від 17.07.2023 р. вих. № 17- 07/2023-2 про призупинення діяльності зерноскладу, у зв`язку зі знищенням складів та приміщень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що застосування заходу забезпечення позову, обраного заявником, безпосередньо пов`язано із предметом позову та не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, що, в свою чергу, дозволить створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін.
З аналізу поданих до заяви документів, а також наведених у заяві доводів не вбачається, що заявник має на меті зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу тощо.
Враховуючи вищевикладене, заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 137, 140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити заяву (вх. № 2860/24 від 11.03.2024) Фермерського господарства «ГЛИНЯНИЙ» про забезпечення позову до пред`явлення позову.
2. Вжити заходи забезпечення позову у справі № 915/260/24, а саме:
Накласти арешт на грошові кошти, в межах ціни позову в розмірі 1 871 136, 75 грн. (один мільйон вісімсот сімдесят одна тисяча сто тридцять шість грн. 75 коп.), які обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС», вул. Потьомкінська, буд. 114, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001 (код ЄДРПОУ 40155738) в будь - яких банківських або інших фінансово - кредитних установах, виявлених державною виконавчою службою або приватним виконавцем під час виконання ухвали суду.
3. Стягувач: Фермерське господарство «ГЛИНЯНИЙ», вул. Малиновського, буд. 4, селище міського типу Березнегувате, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56203 (код ЄДРПОУ 36194488)
4. Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС», вул. Потьомкінська, буд. 114, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001 (код ЄДРПОУ 40155738).
5. Ухвала є виконавчим документом відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
6. Строк пред`явлення ухвали до виконання відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст. 144 ГПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 13.03.2024
СуддяЕ.М. Олейняш
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2024 |
Оприлюднено | 18.03.2024 |
Номер документу | 117656547 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Олейняш Е.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні