Рішення

від 06.03.2024 по справі 922/4905/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2024м. ХарківСправа № 922/4905/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колобок", м.Харків про стягнення коштів, розірвання договору, зобов`язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача: Володимир Виноградов (адвокат);

відповідача:не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колобок", в якій просить:

- Розірвати Договір оренди № 1651 від 09 вересня 1999 року, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛОБОК» (61103, м. Харків, просп. Науки, буд. 64, ЄДРПОУ: 24130339).

-Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛОБОК» (61103, м. Харків, просп. Науки, буд. 64, ЄДРПОУ: 24130339) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлові приміщення підвалу № XIX-:-XXVI, XXа, XXб, XXIа, XXIIа загальною площею 239,8 кв.м. в житловому будинку за адресою: м. Харків, просп. Науки, буд. 64, літ. «А-9» протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОБОК» (61103, м. Харків, просп. Науки, буд. 64, ЄДРПОУ: 24130339) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ 14095412) 121 508,55 грн (сто двадцять одна тисяча п`ятсот вісім гривень 55 коп.) а саме, заборгованість у сумі 89 151,30 грн (вісімдесят дев`ять тисяч сто п`ятдесят одна гривня 30 коп.) та пеню у сумі 32 357,25 грн (тридцять дві тисячі триста п`ятдесят сім гривень 25 коп.) за Договором оренди № 1651 від 09 вересня 1999 року.

Позов обгрунтовано неналежним виконанням Відповідачем покладених на нього обов`язків щодо своєчасної та повної сплати орендної плати за Договором оренди № 1651 від 09.09.1999 року., що є підставою для його розірвання та повернення орендованого майна.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 відкрито провадження у справі № 922/4905/23; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 27.12.2023 о 10:30.

Протокольною ухвалою від 27.12.2023 відкладено підготовче засідання на 24.01.2024 об 11:00.

15.01.2024 від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№1036), в якій з посиланням на рішення 21 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 01.12.2023 року № 496/23 «Про деякі питання нарахування та сплати орендної плати за користування майном комунальної власності Харківської міської територіальної громади під час дії воєнного стану» вказує , що відповідача з 24.02.2022 по 30.09.2022 звільнено від сплати орендної плати, з урахуванням чого, просить стягнути з останнього заборгованість за Договором оренди № 1651 від 09 вересня 1999 року у розмірі 63 565,35 грн. та пеню 15 782,59 грн. Інші вимоги залишені без змін.

Протокольною ухвалою від 24.01.2024 на підставі п.2 ч.2 ст.46 ГПК України прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№1036 від 15.01.2024) та подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням вимог, які викладені у цій заяві. Відкладено підготовче засідання на 14.02.2024 об 11:45.

Протокольною ухвалою від 14.02.2024 на підставі п.3 ч.2 ст.185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 06.03.2024 об 11:35.

В судове засідання 06.03.2024 прибув представник позивача, просив суд заявлений позов задовольнити в повному обсязі.

Правом на участь представника в судовому засіданні по суті 06.03.2024 відповідач не скористався, відзиву на позов не надав, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся відповідно до положень ГПК України. Втім, ухвали суду повернулися від відповідача на адресу господарського суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).

Враховуючи факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на дійсну адресу відповідача та повернення такої ухвали з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

09.09.1999 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі

«Позивач» або «Орендодавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛОБОК» (далі «Відповідач» або «Орендар») був укладений Договір оренди № 1651.

В п.1.1 Додаткової угоди №16 від 07.02.2014 до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №1651 від 09.09.1999 обумовлено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові підвальні приміщення № XIX-:-XXVI, XXа, XXб, XXIа, XXIIа загальною площею 239,8 кв.м., далі "Майно", яке належить до комунальної власності територіальної громади м.Харкова, розташовані у житловому будинку за адресою: м.Харків, пр. Леніна, 64, літера "А-9" та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс".

Згідно п.1.2 Додаткової угоди №16, майно передається в оренду з метою використання: підсобні приміщення.

У Додатковій угоді №17 до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №1651 від 09.09.1999 внесено зміни в зазначений договір та акт приймання-передачі щодо найменування, а саме - "пр.Леніна" змінено на "пр. Науки".

Згідно п.10.1 Додаткової угоди №17 цей Договір діє з 08.01.2017р. до 08.12.2019р.

Відповідно пункту 3.3. Додаткової угоди №18 від 01.12.20217 до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №1651 від 09.09.1999, нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі та згідно пункту 3.4. цього Договору, нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання договору відповідно до п. 10.6.

Відповідно до пункту 3.2. Додаткової угоди №19 від 23.12.2019 до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №1651 від 09.09.1999, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу/Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 р. № 755/17.

Орендна плата за місяць становить 3184,70 грн. без ПДВ за жовтень 2019 року. Ставка орендної плати становить 7%.

Договір діє з 08.12.2019 до 08.11.2022 (п.10.1 Додаткової угоди №19).

Як свідчать матеріали справи, за актом приймання-передачі від 08.02.2014 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в користування нежитлові приміщення підвалу № XIX-:-XXVI, XXа, XXб, XXIа, XXIIа загальною площею 239,8 кв.м. в житловому будинку за адресою: м. Харків, просп. Науки, буд. 64, літ. «А-9».

Пунктом 3.5. Договору визначено, що орендна плата за орендоване майно сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 3.6. Договору, розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно п. 11 Методики, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідач, відповідно до п. 4.4. Договору взяв на себе зобов`язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Позивач вказує, що Відповідач, як орендар, належним чином не виконав обов`язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими Договором, внаслідок чого виникла заборгованість перед бюджетом Харківської міської територіальної громади з оплати орендної плати за Договором в сумі 63 565,35 грн.

Такі обставини свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані позивачем та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених устатті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності ізст.173 ГК Українитаст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленимиЦК Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч.1ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1ст.762 ЦК Українивстановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 3ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідност. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідност.525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідност. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦК Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Договором відповідач має прострочену заборгованість зі сплати орендиної плати у розмірі 63 565,35 грн.

Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів відсутності боргу або контррозрахунку заявленої до стягнення суми, отже відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед позивачем.

Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушено умови Договору в частині повноти та своєчасності здійснення передбачених договором платежів.

Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 63 565,35 грн.

Відповідно до ч.1статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно статям610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно достатті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу Українипередбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 3.10. Договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь Орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати). (Додаткова угода №18)

Згідно п. 3.4. Договору, нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п. 10.6. (Додаткова угода №18).

Відповідно до п. 7.3. Договору, у разі прострочення Орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 Договору порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Частиною 6статті 232 Господарського кодексу Українипередбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.

Водночас у п. 7.3. Договору сторони передбачили інше, а саме нарахування пені до моменту сплати основної суми боргу, включаючи день проплати.

Судом встановлено, що відповідач належним чином та у визначені договором строки не сплачував орендну плату за користування орендованим майном.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов`язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача пені за невиконання умов договору оренди у сумі 15 782,59 грн.

Щодо вимог позивача про розірвання договору, звільнення таповернення нежитлових приміщень суд зазначає наступне:

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач прийняв в строкове платне користування приміщення, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди передбачені у ст. 764 ЦК України, якою визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Наведена норма визначає можливість пролонгації договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.

Згідно з ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини). Фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря. Сторони можуть установити й інший момент відліку строку, однак цю обставину вони повинні узгодити та викласти у договорі оренди.

Так, відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Суть поновлення договору оренди згідно з наведеними нормами полягає у тому, що орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує протягом одного місяця після закінчення строку договору у його поновленні. Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді" і у такому випадку орендар, у силу закону, може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до пп. 4 п. 7.2. Договору (Додаткової угоди №18) Орендодавець має право вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків у разі внесення Орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі.

Також, згідно з пп. 5 п. 7.2. Договору право вимагати розірвання Договору, також, виникає у разі, якщо, Орендар не виконує пп. 3.5, 3.6, 3.7, 4.4., 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.11, 4.12, 4.13, 4.16, 4.17, 4.18, 4.20 Договору.

Відповідно до п. 10.3. Договору, договір може бути розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього Договору.

Відповідно до п. 10.6. Договору, його дія припиняється, зокрема, достроково за згодою сторін або за рішенням суду.

Відповідно дост. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1ст. 785 ЦК Українипередбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В даному випадку матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем умов договору, оскільки останній не вносить орендної плати за більше ніж 3-х місяців користування орендованим майном.

На підставі наведених обставин позивач має право ініціювати питання про розірвання договору.

Окрім того, внаслідок систематичного порушення відповідачем умов договору щодо внесення орендних платежів, позивач не отримує те, на що розраховував при укладанні договору, а саме, на отримання орендних платежів, тобто допущені відповідачем порушення умов договору є істотними.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про задоволення позову в частині розірвання договору оренди № 1651 від 09 вересня 1999 року.

Відповідно до п. 4.14 Договору, у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати Орендодавцю збитки в разу погіршення стану орендованого Майна чи його втрати (повної або часткової) з вини Орендаря.

Згідно з ч.1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що у разі припинення цього Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві майно згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін.

В зв`язку з розірванням наведеного договору, у відповідача відсутні правові підстави для займання нежитлових приміщень, які він орендував за цим договором.

За таких обставин, вимоги позивача про звільнення та повернення орендованих приміщень позивачу також підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керуєтьсястаттею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі задоволення позову покладається - на відповідача. У зв`язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на Відповідача в розмірі 6 441,60 грн.

Керуючись ст. ст.73-74,76-80,123,126,129,232-233,237-238,240-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю

Розірвати Договір оренди № 1651 від 09 вересня 1999 року, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛОБОК» (61103, м. Харків, просп. Науки, буд. 64, ЄДРПОУ: 24130339).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛОБОК» (61103, м.Харків, просп. Науки, буд. 64, ЄДРПОУ: 24130339) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлові приміщення підвалу № XIX-:-XXVI, XXа, XXб, XXIа, XXIIа загальною площею 239,8 кв.м. в житловому будинку за адресою: м. Харків, просп. Науки, буд. 64, літ. «А-9» протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОБОК» (61103, м. Харків, просп. Науки, буд. 64, ЄДРПОУ: 24130339) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ 14095412) заборгованість за Договором оренди № 1651 від 09 вересня 1999 року у сумі 63 565 грн. 35 коп., пеню у сумі 15 782 грн. 59 коп. та витрати по сплаті судового збору 6 441 грн. 60 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "14" березня 2024 р.

СуддяС.Ч. Жельне