Ухвала

від 14.03.2024 по справі 918/99/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/99/19(918/180/22)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 (колегія суддів у складі: Розізнана І.В.,- головуюча, Грязнов В.В., Павлюк І.Ю.)

та рішення Господарського суду Рівненської області від 26.10.2023 (суддя Пашкевич І.О.)

у справі № 918/99/19(918/180/22)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" від імені та в інтересах якого діє арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача -державного реєстратору Хмельницького бюро технічної інвентаризації Дубас Олени Олександрівни

про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

в межах справи № 918/99/19

за заявою Приватного підприємства "Обрій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" (далі - ПАТ Акціонерний банк "Південний") 22.02.2024 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 26.10.2023 разом із клопотанням про зупинення дії оскаржуваних судових рішень у справі до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Здійснивши перевірку касаційної скарги ПАТ Акціонерний банк "Південний" та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.

ПАТ Акціонерний банк "Південний", звертаючись з касаційною скаргою зазначає, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, суди першої та апеляційної інстанції ухвалили судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також, скаржник зазначає обставини, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зокрема, вказує, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд зауважує, що при поданні касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.

Проте, касаційна скарга ПАТ Акціонерний банк "Південний" такому критерію не відповідає, оскільки не містить норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, до того ж скаржник не обґрунтував необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми.

З огляду на викладене касаційна скарга ПАТ Акціонерний банк "Південний" підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Клопотання ПАТ Акціонерний банк "Південний" про зупинення дії оскаржуваних судових рішень першої та апеляційної інстанції до закінчення їх перегляду в касаційному порядку Судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишена без руху.

Керуючись статями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 26.10.2023 у справі № 918/99/19(918/180/22) залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Картере