Постанова

від 08.03.2024 по справі 904/4790/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/4790/21 (904/4844/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2023

за заявою Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"

про забезпечення позову

у справі

за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-естейт",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-сіті естейт",

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні технології України",

4) Акціонерного товариства "Акцент-банк",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-естейт" арбітражного керуючого Савченка Вячеслава Анатолійовича,

про визнання недійсним правочину та повернення майна

в межах справи № 904/4790/21

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-естейт",-

ВСТАНОВИВ:

1. АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Монтана-естейт, ТОВ «Дніпро-сіті естейт», ТОВ «Аграрні технології України», АТ «Акцент-банк», в якому просило суд:

1) визнати недійсним договір про внесення додаткового вкладу від 16.12.2020 та три акти приймання-передачі майна від 16.12.2020, за якими ТОВ «Приватофис» передало до статутного капіталу ТОВ «Дніпро-сіті естейт», що складається з нежитлових приміщень другого поверху загальною площею 780,4 м2 (реєстраційний № 65008626101), які розташовані по вул. Галицька, 22, у м. Івано-Франківськ; нежитлової будівлі загальною площею 693,5 м2 (реєстраційний № 64832626101), яка розташована по вул. Галицька, 22-б, у м. Івано-Франківськ; нежитлових приміщень загальною площею 316,0 м2 (реєстраційний № 65171626101), які розташовані по вул. Галицька, 22, у м. Івано-Франківськ.

2) витребувати у ТОВ «Аграрні технології України» на користь ТОВ «Монтана-естейт» зазначену нерухомість;

3) визнати недійсним договір іпотеки № N70.00.0000292775 від 26.04.2021, укладений ТОВ «Аграрні технології України» з АТ «Акцент-банк» в частині передачі в іпотеку вказаних об`єктів нерухомого майна;

4) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо вищевказаного нерухомого майна.

2. АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову у справі № 904/4790/21 (904/4844/23), в якій просило суд накласти арешт, встановити заборону ТОВ «Аграрні технології України» відчужувати чи здійснювати поділ нерухомості, а також заборонити іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності товариства на такі об`єкти нерухомого майна:

- нежитлові приміщення другого поверху загальною площею 780,4 м2 (реєстраційний № 65008626101), які розташовані по вул. Галицька, 22, у м. Івано-Франківськ;

- нежитлова будівля загальною площею 693,5 м2 (реєстраційний № 64832626101), яка розташована по вул. Галицька, 22-б, у м. Івано-Франківськ;

- нежитлові приміщення загальною площею 316,0 м2 (реєстраційний № 65171626101), які розташовані по вул. Галицька, 22, у м. Івано-Франківськ.

3. Також заявник просив суд заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо відчуження, зміни або поділу ТОВ «Аграрні технології України» зазначених об`єктів нерухомого майна.

4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2023 заяву АТ КБ "ПриватБанк" про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, а саме:

- нежитлові приміщення другого поверху, загальною площею 780,4 кв.м., за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Галицька, будинок 22, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 65008626101;

- нежитлова будівля, загальною площею 693.5 кв.м., за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Галицька, будинок 22б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 64832626101;

- нежитлові приміщення загальною площею 316,0 кв.м., за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Галицька, будинок 22, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 65171626101.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони ТОВ "Аграрні технології України" (ідентифікаційний код 38955450; місцезнаходження: 49041, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т), відчужувати, в тому числі, але не виключно, шляхом внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність (з визначенням часток або без такого), змінювати (в тому числі, але не виключно, шляхом реконструкції) чи здійснювати поділ нерухомості, вчиняти дії щодо зміни адреси нерухомості, стосовно об`єктів нерухомого майна, а саме:

- нежитлові приміщення другого поверху, загальною площею 780,4 кв.м., за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Галицька, будинок 22, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 65008626101;

- нежитлова будівля, загальною площею 693.5 кв.м., за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Галицька, будинок 22б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 64832626101;

- нежитлові приміщення загальною площею 316,0 кв.м., за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Галицька, будинок 22, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 65171626101.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності ТОВ "Аграрні технології України" (ідентифікаційний код 38955450; місцезнаходження: 49041, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т) на такі об`єкти нерухомого майна:

- нежитлові приміщення другого поверху, загальною площею 780,4 кв.м., за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Галицька, будинок 22, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 65008626101;

- нежитлова будівля, загальною площею 693.5 кв.м., за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Галицька, будинок 22б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 64832626101;

- нежитлові приміщення загальною площею 316,0 кв.м., за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Галицька, будинок 22, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 65171626101.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили щодо цього майна, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо відчуження, зміни або поділу об`єктів нерухомого майна ТОВ "Аграрні технології України" (ідентифікаційний код 38955450; місцезнаходження: 49041, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т), а саме:

- нежитлові приміщення другого поверху, загальною площею 780,4 кв.м., за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Галицька, будинок 22, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 65008626101;

- нежитлова будівля, загальною площею 693.5 кв.м., за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Галицька, будинок 22б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 64832626101;

- нежитлові приміщення загальною площею 316,0 кв.м., за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Галицька, будинок 22, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 65171626101.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2023 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2023 у справі № 904/4790/21 (904/4844/23) змінено, викладено резолютивну частину у такій редакції:

«Заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрні технології України» (ідентифікаційний код 38955450; місцезнаходження: 49041, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т) відчужувати, в тому числі, але не виключно, шляхом внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність (з визначенням часток або без такого), змінювати, у тому числі, але не виключно, шляхом реконструкції чи здійснювати поділ нерухомості, вчиняти дії щодо зміни адреси нерухомості, стосовно наступних об`єктів нерухомого майна:

- нежитлові приміщення другого поверху загальною площею 780,4 м2 (реєстраційний № 65008626101), які розташовані по вул. Галицька, 22, у м. Івано-Франківськ;

- нежитлова будівля загальною площею 693,5 м2 (реєстраційний № 64832626101), яка розташована по вул. Галицька, 22-б, у м. Івано-Франківськ;

- нежитлові приміщення загальною площею 316,0 м2 (реєстраційний № 65171626101), які розташовані по вул. Галицька, 22, у м. Івано-Франківськ.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні технології України» (ідентифікаційний код 38955450; місцезнаходження: 49041, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т) на наступні об`єкти нерухомого майна:

- нежитлові приміщення другого поверху загальною площею 780,4 м2 (реєстраційний № 65008626101), які розташовані по вул. Галицька, 22, у м. Івано-Франківськ;

- нежитлова будівля загальною площею 693,5 м2 (реєстраційний № 64832626101), яка розташована по вул. Галицька, 22-б, у м. Івано-Франківськ;

- нежитлові приміщення загальною площею 316,0 м2 (реєстраційний № 65171626101), які розташовані по вул. Галицька, 22, у м. Івано-Франківськ.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваження, у тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо відчуження, зміни або поділу наступних об`єктів нерухомого майна:

- нежитлові приміщення другого поверху загальною площею 780,4 м2 (реєстраційний № 65008626101), які розташовані по вул. Галицька, 22, у м. Івано-Франківськ;

- нежитлова будівля загальною площею 693,5 м2 (реєстраційний № 64832626101), яка розташована по вул. Галицька, 22-б, у м. Івано-Франківськ;

- нежитлові приміщення загальною площею 316,0 м2 (реєстраційний № 65171626101), які розташовані по вул. Галицька, 22, у м. Івано-Франківськ.

В іншій частині у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

6. До Верховного Суду від АТ КБ "ПриватБанк" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2023, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2023 у справі № 904/4790/21 (904/4844/23) залишити в силі.

7. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:

7.1. Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку обставинам справи та правовим підставам вжиття заходів забезпечення позову, допустив порушення норм статей 74, 86 ГПК України щодо дослідження доказів як окремо так і у сукупності, оцінюючи їх вірогідність. Відтак висновки апеляційного господарського суду щодо часткового скасування ухвали суду першої інстанції, не є такими, які узгоджуються з нормами процесуального права, а саме статтями 74, 86, 136, 137, 277 ГПК України.

7.2. Також Скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.01.2019 у справі №915/870/18, від 07.04.2023 у справі №910/15043/21 (910/10070/22), від 27.08.2019 у справі №910/608/19, від 06.06.2023 у справі №910/4091/22 (910/363/23), від 04.05.2023 у справі №916/3710/22, від 01.05.2023 у справі №914/257/23, від 08.09.2020 у справі №910/1261/20, від 25.09.2020 у справі №921/40/20, від 18.03.2020 у справі №904/2641/19, від 19.10.2020 у справі №915/373/20 та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 та зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки вказаним правовим висновкам.

Відзиви

8. Від ТОВ "Аграрні технології України" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому наводяться заперечення проти її задоволення.

Розгляд касаційної скарги Верховним Судом

9. Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, та про залишення оскаржуваної постанови без змін, виходячи з наступного.

10. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

11. Згідно із статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

12. Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

13. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

14. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

15. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

16. Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом залежно від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

17. Суди попередніх інстанцій встановили, що матеріалами справи підтверджено, що на розгляді місцевого господарського суду в межах справи № 904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт» розглядається позов у справі № 904/4844/23 про визнання недійсними правочинів щодо передачі раніше належних боржнику спірних об`єктів нерухомого майна до статутного капіталу відповідача-2, визнання недійсним договору іпотеки, предметом якого є зазначене майно, та витребування цього майна у відповідача-3 на користь боржника.

18. Позов мотивований тим, що спірне нерухоме майно передане боржником до статутного капіталу відповідача-2 з подальшим його відчуженням на користь відповідача-3, який передав його в іпотеку.

19. Місцевим господарським судом задоволена заява про забезпечення позову та вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження і здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо спірного майна.

20. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що заборона права відчуження спірного нерухомого майна та заборона вчинення реєстраційних дій стосовно цього майна є ефективним та одночасно співмірним заходом забезпечення позову про визнання недійсним правочину боржника у справі про банкрутство та витребування майна на його користь, оскільки відчуження такого майна на користь іншої особи може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а позивач, який є кредитором у справі про банкрутство № 904/4790/21, не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

21. Також апеляційний господарський суд врахував, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки у даному випадку або відчуження спірного майна іншим шляхом, право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні технології України» буде припинено в силу положень частини першої статті 346 Цивільного кодексу України і такі відомості підлягатимуть внесенню до Державного реєстру речових прав відповідно до положень статей 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», внаслідок чого позивач, який є кредитором у справі про банкрутство, не зможе відновити свої права, на захист яких він звернувся з даним позовом, в межах одного судового провадження.

22. Разом з тим, застосування місцевим господарським судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно апеляційний господарський суд вважає такими, що не відповідають предмету спору у даній справі.

23. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

24. Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

25. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта статті 11 ГПК України).

26. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

27. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (відповідачів) чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

28. Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").

29. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).

30. Отже, заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

31. Беручи до уваги ту обставину, що на розгляді місцевого господарського суду в межах справи № 904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт» розглядається позов у справі № 904/4844/23 про визнання недійсними правочинів щодо передачі раніше належних боржнику спірних об`єктів нерухомого майна до статутного капіталу відповідача-2, визнання недійсним договору іпотеки, предметом якого є зазначене майно, та витребування цього майна у відповідача-3 на користь боржника, забезпечення позову шляхом заборони відчуження та інших дій стосовно спірної нерухомості та заборони вчинення реєстраційних дій щодо неї свідчить про те, що такі заходи забезпечення позову не є тотожними заявленим позовним вимогам, а їх вжиття не зумовлює жодним чином фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі, носить тимчасовий характер та спрямоване виключно на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову.

32. Наведене свідчить про правильне застосування у постанові суду апеляційної інстанції статей 136, 137 ГПК України.

33. Разом з тим, колегія суддів суду касаційної інстанції враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, погоджується з висновком про те, що їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

34. Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують права відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

35. З урахуванням підстав та предмету позову у даній справі, балансу інтересів сторін, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, оскільки такий захід може призвести до порушення права власника на використання належним йому майном.

36. Вказане спростовує доводи касаційної скарги та свідчить про правильне застосування в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції приписів статей 136, 137 ГПК України.

37. Відповідно до приписів статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

38. З урахуванням того, що у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2023 було правильно застосовано положення статей 136, 137 ГПК України, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі статті 309 ГПК України, дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та про залишення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2023 у справі № 904/4790/21 (904/4844/23) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік