Постанова

від 12.03.2024 по справі 903/354/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року

м. Київ

Cправа № 903/354/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників судового процесу касаційну скаргу Компанії "ДЖЕЙ. ЕС. КОРРУГЕЙТІНГ МАШИНЕРІ КО. ЛТД" (J.S. CORRUGATING MACHINERY CO., LTD) за вх. № 8268/2023

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023

у складі колегії суддів: Тимошенка О.М. (головуючий), Крейбух О.Г., Юрчука М.І.

у справі № 903/354/21

за заявою Фізичної особи ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана картонна компанія"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Вступ.

1. На розгляд суду поставлено питання обґрунтованості відмови судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження у справі про банкрутство за апеляційною скаргою особи, яка не є учасником справи.

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.

2. У провадженні Господарського суду Волинської області перебуває справа № 903/354/21 за заявою Фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана картонна компанія" (далі - ТОВ "Об`єднана картонна компанія") про банкрутство.

3. 08.06.2021 ухвалою Господарського суду Волинської області відкрито провадження у справі № 903/354/21 про банкрутство ТОВ "Об`єднана картонна компанія", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Об`єднана картонна компанія", введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 25.11.2021, розпорядником майна ТОВ "Об`єднана картонна компанія" призначено арбітражного керуючого Козлова В.О.

4. 07.09.2021 ухвалою Господарського суду Волинської області провадження у справі № 903/354/21 про банкрутство ТОВ "Об`єднана картонна компанія" закрито. Постановлено: вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню; клопотання розпорядника майна (арбітражного керуючого) Козлова В.О. про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, сплату основної грошової винагороди, задоволено; затверджено звіт арбітражного керуючого Козлова В.О. про нарахування і виплату грошової винагороди у справі № 903/354/21 про банкрутство ТОВ "Об`єднана картонна компанія" (за період з 08.06.2021 по 07.09.2021 включно) в загальному розмірі 53 400 грн та витрат арбітражного керуючого у справі № 903/354/21 в загальному розмірі 311 грн; сплачено розпоряднику майна ТОВ "Об`єднана картонна компанія" арбітражному керуючому Козлову В.О. основну грошову винагороду за період з 08.06.2021 по 07.09.2021 у розмірі 53 400 грн за рахунок коштів, внесених ОСОБА_1 на депозитний рахунок Господарського суду Волинської області у відповідності до квитанції від 21.04.2021 № 176 на суму 54 000 грн.

5. 17.10.2023 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Компанії "ДЖЕЙ. ЕС. КОРРУГЕЙТІНГ МАШИНЕРІ КО., ЛТД" (J.S. CORRUGATING MACHINERY CO., LTD) (далі - також Компанія) від 06.10.2023, де поставлено питання про скасування ухвали Господарського суду Волинської області від 07.09.2021 у цій справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження судового розгляду на стадію розпорядження майном.

Короткий зміст оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції.

6. 02.11.2023 ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду у цій справі відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Компанії "ДЖЕЙ. ЕС. КОРРУГЕЙТІНГ МАШИНЕРІ КО., ЛТД" (J.S. CORRUGATING MACHINERY CO., LTD) на ухвалу Господарського суду Волинської області від 07.09.2021 у справі № 903/354/21; апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто скаржнику.

7. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що, звертаючись з апеляційною скаргою, заявник не довів існування обставин, які за своїм характером можуть вважатися обставинами, передбаченими у пунктах 1, 2 частини другої статті 261 ГПК України, що зумовили пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження та об`єктивно свідчили про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою, відтак, як наслідок виправдовували б втручання у принцип правової визначеності.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

8. 28.11.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Компанією "ДЖЕЙ. ЕС. КОРРУГЕЙТІНГ МАШИНЕРІ КО., ЛТД" (J.S. CORRUGATING MACHINERY CO., LTD) подано до Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій Компанія просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі № 903/354/21; справу направити до Північно-західного апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Компанії "ДЖЕЙ. ЕС. КОРРУГЕЙТІНГ МАШИНЕРІ КО., ЛТД" (J.S. CORRUGATING MACHINERY CO., LTD) на ухвалу Господарського суду Волинської області від 07.09.2021 у цій справі.

9. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник зазначає, що при розгляді справи та винесенні оскаржуваної ухвали апеляційний господарський суд неправильно застосував норми процесуального права і що судом апеляційної інстанції не застосовано висновки у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 17.10.2022 у справі № 904/6084/21, від 07.11.2023 у справі № 40/223-05, від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, від 27.02.2019 у справі № 360/1938/16, від 18.05.2021 у справі № 922/182/20, від 02.10.2020 у справі № 920/691/18, від 07.09.2023 у справі № 752/6166/17.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій.

А. Щодо суті касаційної скарги.

10. Розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

11. Частиною першою статті 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

12. У частині шостій статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

13. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

14. Статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" унормовано, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

15. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

16. Судова колегія констатує, що реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

17. Відтак, ГПК України містить імперативні норми про осіб, які мають право апеляційного оскарження судових рішень.

18. Слід зазначити, що суб`єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

19. Коло осіб (у позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254, 255 ГПК України.

20. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

21. Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в КУзПБ, однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14.

22. КУзПБ не передбачає обов`язкову формалізацію статусу всіх учасників справи про банкрутство шляхом прийняття відповідного судового рішення (ухвали).

23. Але на переконання Суду, було б доцільно формалізувати статус учасників у справі про банкрутством шляхом прийняття господарським судом відповідного судового рішення (ухвали) задля впорядкування процесу здійснення провадження у справі.

24. Водночас, відсутність відповідного судового рішення (ухвали про визнання або залучення особи учасником у справі про банкрутство) не може позбавляти особу процесуальних гарантій права на апеляційне оскарження за статтею 254 ГПК України або невиправдано ускладнювати реалізацію цього права нижче мінімально допустимих стандартів на апеляційне оскарження, визначених Конституцією, Конвенцією, Законом України "Про судоустрій і статус суддів України", ГПК України, КУзПБ.

25. Потрібно зауважити, що частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

26. У розумінні цієї норми процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору.

27. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Доведення такого правового зв`язку є обов`язковим при розгляді справ про банкрутство.

28. У вирішенні цього питання суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому тощо. Тобто, суд має розглянути та вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

29. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, зважаючи на наведене, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду. Зокрема, скаржник лише вказував, що він є конкурсним кредитором (без формалізації цього статусу ухвалою суду) з огляду на подання, за словами скаржника, заяви з грошовими вимогами до боржника в порядку статті 45 КУзПБ.

Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржник не був учасником провадження у цій справі, до участі у справі у будь-якому процесуальному статусі залучений також не був. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази звернення скаржника до суду з заявою про визнання грошових вимог від 18.06.2021.

30. На переконання колегії суддів, прийняття судом подібних аргументів (суб`єктивні твердження про набуття статусу конкурсного кредитора) може створити прецедент можливості впливу третіх осіб на провадження у справах про банкрутство без належних юридичних підстав для цього, що є неприпустимим. У протилежному разі скарги будь-якої особи на судові рішення у справі про банкрутство будуть прийматися до розгляду і впливати на банкрутство лише за умови попереднього подання заяви такої особи з вимогами до боржника; не вимагатиметься жодного розгляду таких заяв, як і очевидних доказів попереднього процесуального зв`язку з боржником (відкриті до банкрутства судові провадження стосовно майнових вимог, дані реєстрів щодо майна, тощо). Подібне значно, а фактично безкінечно затягуватиме розгляд справи про банкрутство та погашення вимог кредиторів, їх (кредиторів) захист, що суперечитиме принципу верховенства права.

31. Стосовно статусу конкурсного кредитора судова колегія наголошує на такому.

32. Основною метою конкурсного процесу та процедури банкрутства є справедливе задоволення вимог кредиторів, саме тому правове регулювання статусу кредиторів у справах про банкрутство є одним із ключових питань цього процесу, адже, з одного боку, відкриття та провадження у справі про банкрутство впливає на права, інтереси, діяльність кредиторів та їх фінансовий стан, а з іншого - від волі кредиторів залежить і доля боржника.

33. Правовий статус кредитора як учасника справи про банкрутство має переважно комплексний характер та обов`язково включає в себе і матеріальну, і процесуальну складові. Матеріальні відносини між боржником і кредитором у праві неспроможності обов`язково повинні трансформуватися у процесуальні, інакше після порушення провадження у справі про банкрутство матеріальні відносини не зможуть бути реалізовані.

34. Саме від того, яким чином визначено статус кредиторів у справі про банкрутство, якими правами та обов`язками вони наділені і чи ефективно використовують їх, залежить досягнення основної мети конкурсного провадження - задоволення/погашення вимог кредиторів.

35. Склад учасників у справі про банкрутство та їх термінологічне визначення наведено у статті 1 КУзПБ.

36. Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство до 21.10.2019 визначався приписами статті 23 Закону про банкрутство та з 21.10.2019 визначається статтею 45 КУзПБ.

37. Приписами статті 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

38. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

39. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

40. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

41. Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.

42. Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 913/444/18, від 23.02.2023 у справі № 911/2794/21).

43. За приписами частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як у часника провадження у справі про банкрутство.

44. Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.

45. Отже, лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України).

46. Ураховуючи наведене, лише за сукупністю, встановлених КузПБ дій (пред`явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв`язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом), кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство, чого не мало місця у цій справі у відношенні до Компанії "ДЖЕЙ. ЕС. КОРРУГЕЙТІНГ МАШИНЕРІ КО., ЛТД" (J.S. CORRUGATING MACHINERY CO., LTD).

47. Враховуючи термінологічне визначення значення "кредитор", наведене у абзаці 10 частини першої статті 1 КУзПБ, порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який визначений приписами статті 45 КУзПБ, колегія суддів вважає, що кредитори (в розумінні абзацу десятого частини першої статті 1 КУзПБ, окрім тих хто ініціював провадження у справі про банкрутство), з моменту подання заяви, передбаченої абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ, можуть скористатися правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як особи, які не брали участі у справі (частина перша статті 254 ГПК України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

48. Аналогічна позиція стосовно набуття особою статусу конкурсного кредитора у справі про банкрутство викладена у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, від 17.05.2021 у справі № 911/2742/20, від 09.01.2023 у справі № 924/232/22.

49. Проте, судом апеляційної інстанції не було встановлено факту звернення скаржника до суду з заявою про визнання грошових вимог від 18.06.2021, а Компанією не зазначено, які докази подані нею не досліджено чи неналежно досліджено, які би підтверджували зворотне, тобто подання Компанією та отримання судом заяви з грошовими вимогами до боржника.

50. Як вже було зазначено вище, судовою практикою напрацьовано сталу правову позицію, що згідно з особливостями провадження у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства.

51. Такий підхід є важливим і в низці процесуальних питань, зокрема, щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження.

52. Так, згідно з положеннями статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

53. Водночас, імперативною нормою частини другої статті 261 ГПК України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

54. Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржувану в апеляційному порядку ухвалу місцевого господарського суду у цій справі було постановлено 07.09.2021.

55. Відтак, останнім днем строку, встановленого для апеляційного оскарження цієї постанови, з урахуванням приписів статті 256 ГПК України, є 27.09.2021.

56. Проте, апеляційну скаргу на вказане судове рішення було подано лише у жовтні 2023 року, тобто зі значним пропуском процесуального строку, встановленого на апеляційне оскарження (понад 1 рік).

57. Як описано вище, скаржник не є конкурсним кредитором, а також ухвалою суду першої інстанції про закриття провадження у справі про банкрутство не вирішувалися питання про права, інтереси та обов`язки Компанії, оскільки судом застосовано правовий наслідок, викладений у частині четвертій статті 90 КУзПБ стосовно погашення вимог кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом.

58. Отже, оскільки Компанія не вправі (за відсутності у цієї особи встановленого статусу учасника (кредитора) у справі про банкрутство) оскаржувати рішення у цій справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції вірно відмовив у відкритті апеляційного провадження, однак з викладених вище мотивів.

59. Подібний підхід щодо можливості обмеження права на доступ до правосуддя заради легітимної мети визнається виправданим й Європейським Судом з прав людини (п. 37 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.02.2011), яким встановлено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

60. Судова колегія, оцінюючи доводи скаржника про неврахування висновків Верховного Суду, наведених у пункті 9 цієї постанови, відзначає, що в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 305/1180/15-ц (абзац 18), від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16 (пункт 5.5), від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11 (абзац 20), від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц (абзац 18), зазначено що подібність правовідносин (про яку йдеться в статті 287 ГПК України), означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16.

61. При цьому, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

62. Зважаючи на наведене, посилання скаржника на викладені в пункті 9 цієї постанови висновки не можуть розглядатися як підстави касаційного оскарження ухвалених у цій справі судових рішень, оскільки такі висновки зроблені щодо правовідносин, які не є подібними до правовідносин у цій справі, вони відрізняються предметом спору, підставами позову, змістом позовних вимог та встановленими фактичними обставини.

63. Зокрема, справа № 360/1938/16 є справою цивільної юрисдикції (позов про визнання права власності на спадкове майно) і відповідно питання застосування положень частини другої статті 261 ГПК України не розглядалося судом у справі № 360/1938/16.

64. Стосовно висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17.10.2022 у справі № 904/6084/21, від 07.11.2023 у справі № 40/223-05, від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, від 18.05.2021 у справі № 922/182/20, від 02.10.2020 у справі № 920/691/18, то усі ці постанови є відмінними від справи, що розглядається, за суб`єктним складом та предметом спору. Крім того, ці постанови ухвалені за результатами розгляду справ позовного провадження, а не справ про банкрутство, які мають свої особливості, про що вище викладено.

65. Стосовно застосування положень статті 261 ГПК України, як це наведено у справі № 752/6166/17, то суд апеляційної інстанції і застосовував ці положення ГПК України саме як Верховний Суд у постанові від 07.09.2023 у справі № 752/6166/17, тобто не має місця неоднакового застосування правової норми.

66. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що подана касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

67. Частиною першою статті 309 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

68. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Компанії "ДЖЕЙ. ЕС. КОРРУГЕЙТІНГ МАШИНЕРІ КО., ЛТД" (J.S. CORRUGATING MACHINERY CO., LTD) на ухвалу Господарського суду Волинської області від 07.09.2021 у цій справі.

В. Розподіл судових витрат.

69. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Компанії "ДЖЕЙ. ЕС. КОРРУГЕЙТІНГ МАШИНЕРІ КО. ЛТД" (J.S. CORRUGATING MACHINERY CO., LTD) за вх. № 8268/2023 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі № 903/354/21 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік