Постанова

від 14.03.2024 по справі 910/14130/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Київ

Cправа № 910/14130/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Погребняка В. Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" за вх.№ 17/2024

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2023

у складі колегії суддів: Отрюха Б. В. (головуючий), Сотнікова С. В., Полякова Б. М

у справі № 910/14130/16

за заявою Публічного акціонерного товариства "Піреус банк МКБ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвестбуд"

про банкрутство, -

На розгляд суду постало питання щодо обґрунтованості відмови судом апеляційної інстанції у поновленні скаржнику строку на апеляційне оскарження та відмови у відкритті апеляційного провадження.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. 01.09.2016 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 910/14130/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвестбуд" (далі - ТОВ "Укоінвестбуд"), введено процедуру розпорядження майном боржника.

2. 18.05.2017 постановою Господарського суду міста Києва у справі №910/14130/16 ТОВ "Укоінвестбуд" визнано банкрутом, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Реверука П. К.

3. 07.03.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/14130/16 було призначено розгляд справи на 30.03.2023 о 11:00.

4. 07.03.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", кредитор) надійшло клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.

5. 13.03.2023 представник ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 297 т. 12).

6. 30.03.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/14130/16 затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс станом на 30.03.2023, ліквідовано банкрута - ТОВ "Укоінвестбуд" як юридичну особу у зв`язку з банкрутством, закрито провадження у справі № 910/14130/16.

7. 06.04.2023 ухвала Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

8. 13.10.2023 ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі № 910/14130/16. Також скаржником було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що йому не було відомо про існування оскаржуваної ухвали, у зв`язку з тим, що судом першої інстанції її не було направлено та лише 04.10.2023 представником ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" було отримано копію вказаної ухвали.

9. 05.12.2023 ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі № 910/14130/16 залишено без руху. Зазначені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими. Ухвалою роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки шляхом надання інших підстав для поновлення строку та належних доказів на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів усім учасникам справи листом з описом вкладення.

10. 18.12.2023 до апеляційного господарського суду від ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023.

11. До вказаної заяви скаржником було долучено докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів усім учасникам справи листом з описом вкладення та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі №910/14130/16.

12. Доводи зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження зводяться до того, що скаржнику не було відомо про винесення оскаржуваної ухвали, у зв`язку з тим, що судом першої інстанції її не було направлено ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".

13. Також, скаржником було зазначено, що загальний обсяг справ у ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" тільки в господарських судах сягає понад тисячі справ, з них більше ста справ призначені судові засідання, а тому відсутня фізична можливість відслідковувати всі справи.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

14. 25.12.2023 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі №910/14130/16 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі №910/14130/16. Відмовлено ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі № 910/14130/16. Повернуто апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та додані до неї документи без розгляду.

15. Апеляційний господарський суд визнав підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі №910/14130/16 неповажними та вказав, що станом на 13.03.2023 скаржнику було відомо про судове засідання, яке було призначене ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2023 у справі №910/14130/16 на 30.03.2023.

16. Суд також вказав, що недотримання скаржником вимог процесуального закону в частині своєчасності подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням суб`єкта господарювання.

17. Суд також зауважив, що в даному випадку повідомлення кредиторів про розгляд справи в суді першої інстанції є належним, оскільки, представник комітету кредиторів - ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" - Різунов Р.С. був присутній в судовому засіданні 30.03.2023 під час оголошення оскаржуваного судового рішення, що підтверджується протоколом судового засідання, свідчить про обізнаність всіх інших кредиторів у справі про відповідне судове засідання і про його наслідки.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18. 29.12.2023 ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 у справі №910/14130/16; справу направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

19. Скаржник посилається на ч. 2 ст. 256 ГПК України та вважає, що має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки ним подано скаргу 13.10.2023, тобто в межах 10-денного строку з дня отримання копії ухвали суду першої інстанції (04.10.2023).

20. Скаржник стверджує, що судом першої інстанції не було виконано обов`язку щодо направлення скаржнику копії ухвали, а враховуючи загальний обсяг справ у скаржника, у юристів немає фізичної можливості перевіряти добросовісність виконання судом покладених на нього обов`язків щодо надсилання сторонам документів.

21. Скаржник посилається на висновки Верховного Суду у постановах у справі № 285/2686/20-ц про те, що визначальним є момент вручення рішення суду, а не звернення до суду із відповідною заявою, у справі № 1227/8971/2012 від 08.02.2022 про те, що поновлення строків є обґрунтованим, якщо недотримання строків було зумовлено діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі № 6-1724цс16, від 06.12.2017 у справі № 6-1619цс17, від 08.02.2017 у справі №6-3102цс16 про те, що дотримання строків на оскарження залежить від своєчасності отримання судового рішення.

22. 11.03.2024 та 13.04.2024 від скаржника надійшли додаткові пояснення, в яких він наголошує на отриманні оскаржуваної ухвали суду першої інстанції 04.10.2024; вказує про вчинення боржником фраудаторного правочину, нездійснення арбітражним керуючим дій, направлених на пошук майна боржника, у зв`язку з чим ліквідаційний баланс складено не вірно.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

23. 06.03.2024 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Реверука П. К. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

24. Арбітражний керуючий наголошує на обізнаності скаржника про розгляд звіту ліквідатора в судовому засіданні 30.03.2023. Також арбітражний керуючий вказує, що ухвала суду першої інстанції оскаржувалася в апеляційному порядку ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" як правонаступником ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.05.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 19.09.2023, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" про заміну кредитора правонаступником та закрито апеляційне провадження. При цьому, апеляційна та касаційна скарга, відзиви направлялися ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста". Отже, на думку арбітражного керуючого, скаржник ще з квітня 2023 був ознайомлений із ухвалою суду першої інстанції від 30.03.2023.

25. Вказує, також, що велика кількість справ у скаржника не є підставою для звільнення від дотримання процесуальних строків.

26. 07.03.2024 від АТ "Піреус Банк МКБ" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Банк також наголошує, що скаржник був обізнаний про судове засідання суду першої інстанції 30.03.2023, але результатами не цікавився. Також, Банк звертає увагу, що ухвала суду першої інстанції від 30.03.2023 оскаржувалася ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" та апеляційна, касаційна скарга, тощо надсилалися ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", отже скаржник був обізнаний із судовим рішенням набагато раніше, ніж він стверджує (04.10.2023).

27. Таким чином, Банк вважає, що скаржник не навів жодних важливих та об`єктивно непереборних обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

28. 13.03.2024 від арбітражного керуючого Реверука П. К. надійшли пояснення, в яких він вказує, що додаткові пояснення скаржника не стосуються предмету оскарження, а також стверджує про зловживання скаржником процесуальними правами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

29. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

30. Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження та відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

31. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

32. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

33. У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абз. 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).

34. Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абз. 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).

35. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

36. Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ГПК України, відповідно до частини першої статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

37. Згідно з частиною першою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

38. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 256 ГПК України); ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (п. 2 частини другої статті 256 ГПК України).

39. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частини третя статті 256 ГПК України).

40. Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій (подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).

41. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

42. Таким чином, статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

43. Виходячи зі змісту частин другої, третьої статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При чому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (близька правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №918/115/16, від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, від 05.07.2023 у справі № 910/186/21 та ін.).

44. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

45. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

46. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

47. У цій справі, апеляційна скарга ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі №910/14130/16, була надіслана скаржником в системі "Електронний суд" - 13.10.2023, тобто із значним пропуском встановленого десятиденного строку на апеляційне оскарження.

48. Разом з тим, скаржником було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку, мотивоване тим, що скаржнику не було відомо про винесення оскаржуваної ухвали та її копія скаржнику судом не направлялася.

49. Ухвалою від 05.12.2023 суд апеляційної інстанції визнав неповажними наведені скаржником причини пропуску строку та залишив апеляційну скаргу без руху із наданням скаржнику строку на усунення недоліків шляхом надання інших підстав для поновлення строку.

50. В заяві про усунення недоліків, скаржник наполягав на тому, що судом першої інстанції не було направлено скаржнику копію ухвали суду першої інстанції від 30.03.2023, а також великий обсяг справ, які знаходяться у скаржника, не дає можливості відслідковувати їх стан, тому скаржник покладається на виконання судом обов`язків щодо направлення сторонам документів.

51. Судом апеляційної встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2023 у справі №910/14130/16 було призначено судове засідання на 30.03.2023, на якому було прийнято оскаржувану ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі про банкрутство, а також оскаржуване судове рішення було опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 06.04.2023. При цьому, скаржник ознайомився з матеріалами справи 13.03.2023.

52. Отже, судом апеляційної інстанції вірно вказано, що станом на 13.03.2023 скаржнику було відомо про судове засідання, яке було призначене ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2023 у справі №910/14130/16 на 30.03.2023, а посилання скаржника на необізнаність щодо постановлення оскаржуваної ухвали є необґрунтованим.

53. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне також зауважити, що попри обмежені повноваження касаційного суду при розгляді справи (здійсненні перегляду у касаційному порядку судових рішень), що визначені, зокрема нормами частин першої, другої статті 300 ГПК України (на підставі встановлених фактичних обставин справи, без права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним тощо), суд касаційної інстанції наділений достатнім обсягом повноважень щодо перевірки та надання оцінки доказам, наданим на підтвердження вчинення або невчинення учасниками справи процесуальних дій, що є складовою перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права і впливає на відповідні висновки Суду. У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.02.2020 у справі № 925/782/18, від 28.04.2023 № 904/272/22, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2021 у справі № 910/7184/20.

54. Арбітражним керуючим Реверуком П. А. та АТ "Піреус Банк МКБ" у відзивах на касаційну скаргу слушно зауважено на обізнаність ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про оскаржувану ним ухвалу суду першої інстанції від 30.03.2023 також із обставин оскарження вказаної ухвали ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" в апеляційному порядку та в касаційному порядку ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінанс груп" про заміну кредитора правонаступником та закриття апеляційне провадження у справі № 910/14130/16 за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2023.

55. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що в матеріалах справи № 910/14130/16 міститься, зокрема, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається отримання ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" 26.04.2023 ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 (т.13 а.с.111) та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення про отримання ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" ухвали Верховного Суду від 17.08.2023 про відкриття касаційного провадження на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 (т. 14 а.с. 80).

56. Наведене спростовує аргументи скаржника про обізнаність щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 лише з 04.10.2023.

57. При цьому, Верховний Суд не заперечує наявного обов`язку суду першої інстанції щодо надсилання учасникам справи прийнятих судових рішень та водночас, вважає за необхідне звернути увагу на таке.

58. У справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).

59. При цьому Верховний Суд вважає необхідним зазначити про висновок Європейського суду з прав людини, викладений у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

60. Отже, зважаючи на те, що скаржник є учасником справи №910/14130/16 (кредитором) та повинен був цікавитися ходом провадження у справі, а також був обізнаний про наявність оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції від 30.03.2023 значно раніше, ніж стверджує, однак не навів обґрунтованих та об`єктивно непереборних причин поважності значного пропуску строку на апеляційне оскарження та неможливості подати апеляційну скаргу у розумний строк, Верховний Суд погоджується із висновком апеляційного господарського суду про відмову ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" у поновленні строку на апеляційне оскарження та відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу суду першої інстанції від 30.03.2023.

61. Поряд з цим, Суд зауважує, що доводи скаржника про те, що наявність великої кількість справ, учасником яких є скаржник, унеможливлює відслідковування ним всіх справ, колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі є суто організаційним питанням суб`єкта господарювання.

62. Відносно посилання скаржника в касаційній скарзі на судову практику стосовно того, що поновлення строків є обґрунтованим, якщо недотримання строків було зумовлено діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

63. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012, на яку посилається скаржник, зазначено, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним і виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania)).

64. Також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, якщо недотримання строків апеляційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, зокрема, особа не була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання або їй не була своєчасно надіслана копія рішення, то ці обставини можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.

65. Верховний Суд також звертається до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України, де відзначено, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

66. Колегія суддів також наголошує, що вирішення питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи.

67. Отже, враховуючи конкретні обставини цієї справи колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що висновки суду апеляційної інстанції не суперечать наведеним скаржником справам, однак різний результат вирішення питання щодо поновлення строку зумовлений різними фактичними обставинами.

68. Посилання скаржника щодо суті затвердженого ліквідаційного балансу боржника Верховний Суд не бере до уваги, оскільки такі не стосуються об`єкту касаційного перегляду у цій справі.

69. Верховний Суд дійшов висновку, що доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження.

70. Верховний Суд також враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України"). У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанцій.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

71. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

72. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

73. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі ухвала Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

74. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 у справі № 910/14130/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

В. Погребняк