Ухвала

від 14.03.2024 по справі 910/8565/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8565/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023

за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про забезпечення позову

у справі № 910/8565/23

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос"

до Міністерства юстиції України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Виконавчого комітету Коростенської міської ради

про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла подана втретє касаційна скарга Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 (повний текст складено 20.09.2023) у справі № 910/8565/23, надіслана до суду засобами поштового зв`язку 23.02.2024.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 26.02.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 ? 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (ч. 4 ст. 56 ГПК України).

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).

У статті 60 ГПК України наведено документи, що підтверджують повноваження представників.

У цій справі касаційну скаргу від імені скаржника (Міністерства юстиції України) підписано Дариною Павловською.

Проте до поданої касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують наявність у цієї особи повноважень представляти Міністерство юстиції України, зокрема, підписувати та подавати касаційну скаргу від його імені.

Згідно із складеним Управлінням забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду актом від 26.02.2024 № 32.1-13/130 при розкриванні поштового відправлення (штриховий код 01001137556319), яке надійшло від Міністерства юстиції України, вказаних у додатку касаційної скарги повноважень представника Міністерства юстиції України не виявлено.

Тож скаржнику необхідно усунути зазначений недолік та надати суду належні докази підтвердження повноважень представника Міністерства юстиції України.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Згідно з п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 у розмірі 3 028 грн.

У цій справі предметом касаційного оскарження за втретє поданою у 2024 році касаційною скаргою є постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023, якою скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 про відмову в задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про забезпечення позову, заяву задоволено та вжито заходи забезпечення позову, а тому належною до сплати сумою судового збору за подання касаційної скарги є 3 028 грн.

Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, що свідчать про звільнення скаржника від сплати судового збору за законом.

З огляду на це, суд звертає увагу на необхідність надати такі документи, а також на те, що реквізитами ідентифікації скарги, за подання якої сплачено судовий збір, є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

У касаційній скарзі також заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, щодо якого Суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно із цією нормою суд касаційної інстанції у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів про причин його пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Заявлене у цій справі клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтоване надмірним навантаженням працівників Міністерства юстиції України, плинністю кадрів, а також виконанням роботи в умовах збройної агресії та постійних повітряних тривог, що змушують їх покидати свої робочі місця та призводять до неможливості дотримання процесуальних строків.

Розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що підстави, зазначені у касаційній скарзі, не можуть вважитися поважними, оскільки право на поновлення строку у зв`язку із запровадженим воєнним станом не може визнаватися безумовним і залежати тільки від факту його запровадження. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні та посилання на нього, без належного обґрунтування, мотивування та аргументування впливу на неможливість своєчасного звернення до суду та без подання відповідних підтверджуючих доказів, що унеможливили вчинення процесуальної дії у відповідний строк, не є підставою для поновлення такого процесуального строку.

Водночас інші доводи скаржника свідчать про недотримання ним однаково обов`язкових для всіх учасників справи вимог процесуального законодавства, та жодним чином не обґрунтовано того, що наведені заявником обставини якимось чином свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження. Зазначені причини є суб`єктивними, залежали від організації роботи скаржника, та не є об`єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали вчасному зверненню із касаційною скаргою на судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Отже, можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом ( ч. 3 ст. 13 ГПК України).

ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Ураховуючи положення ч. 1 ст. 119 ГПК України, вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника, та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому такі доводи та докази мають підтверджувати об`єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж, коли пропуск такого процесуального строку настав у зв`язку із суб`єктивними чинниками, які залежали від самого заявника, а не через об`єктивно непереборні причини, або коли такі об`єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.

У цьому разі заявником не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 у справі № 910/8565/23 та не наведено існування обставин, що унеможливили її оскарження.

Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких ? не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Отже, підстави, якими скаржник обґрунтовує необхідність поновлення строку на касаційне оскарження, Суд визнає неповажними.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, зокрема, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга Міністерства юстиції України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме ? заявнику касаційної скарги необхідно: 1) надати докази на підтвердження повноважень Дарини Павловської представляти інтереси Міністерства юстиції України у цій справі (зокрема, підписувати та подавати касаційну скаргу від імені скаржника); 2) надати докази сплати судового збору у розмірі 3 028 грн; 3) навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 174, 234, 288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 у справі № 910/8565/23 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.