Постанова

від 27.02.2024 по справі 759/28808/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 759/28808/21 Головуючий у 1 інстанції: Кириленко Т.В.

Провадження №22-ц/824/1278/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

27 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,

при секретарі Дуб С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року та на додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст обставин справи

У грудні 2021 року позивач ТОВ «Мегаінвест Сервіс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 11.11.2011 між ПАТ «АСТРА БАНК», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 400102031318005, відповідно до умов якого відповідачці надано кредитні кошти в розмірі 437 686 грн. з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 11 листопада 2026 року.

Згідно п.1.2 Кредитного договору, кредит надається позичальнику на оплату за нерухоме майно, а саме однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.3.1 Кредитного договору позичальник у в день укладення цього договору укладає, у якості забезпечення виконання своїх зобов`язань, Договір іпотеки, відповідно до умов якого позичальник передає зазначену квартиру в іпотеку.

11.11.2011 між ПАТ «АСТРА БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за № 1854, відповідно до умов якого відповідачка передала банку в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

04.02.2020 між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем було укладено договір № 2145/К купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого права вимоги за кредитним договором відповідача, майнових поручителів та інші права, що виникають з прав вимоги, перейшли до позивача.

Відповідачка належним чином не виконує свої зобов`язання за договором, внаслідок чого має заборгованість за тілом кредиту та нарахованими відсотками в розмірі 224 446,79 грн.

Позивачем було нараховано штрафи в загальному розмірі 118 175 грн. 22 коп. Також, за порушення умов Іпотечного договору, позивачем було нараховано штрафи у загальному розмірі 538 691 грн. 20 коп. Крім цього просить стягнути із відповідачки витрати на правовий супровід в розмірі 167 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року у задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено про наявність підстав для задоволення вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості. Докази наявні в матеріалах справи свідчать про виконання основного зобов`язання за кредитним договором.

Додатковим рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року заяву представника відповідачки - ОСОБА_1 - адвоката Бойко Н.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 19 червня 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

Вважає рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року незаконним та таким, яке суперечить завданням цивільного судочинства, оскільки в її основу покладено висновки, які не відповідають обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарг посилається, що судом першої інстанції в рішенні не було враховано позиції Великої Палати Верховного суду у постановах від 11.09.2018 в справі №909/968/16, а також від 31 жовтня 2018 року у справі №465/646/11, де зазначено, що у зв`язку зі зміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається.

Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те що ТОВ «Мегаінвест Сервіс» не набуло права вимоги за кредитним договором № 400102031318005 від 11.11.2011.

Вказує, що відомості, важливе значення має справа №759/12082/20 (щодо оскарження звернення стягнення на предмет іпотеки), за позовом ТОВ «Мегаінвест Сервіс» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 11.11.2011 укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк", від якого на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 04.02.2020 до ТОВ "Мегаінвест Сервіс" перейшли усі права кредитора та іпотекодержателя до відповідача ОСОБА_2 .

Що до додаткового рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року незаконним та таким, яке суперечить завданням цивільного судочинства та підлягає скасуванню в першу чергу з підстав не повідомлення ТОВ «Мегаінвест Сервіс» про розгляд заяви.

В обґрунтування апеляційної скарг посилається, що описової часини додаткового рішення взагалі не зазначено кількість витраченого часу для надання правової допомоги, окрім розрахунку вартості.

Разом із поданою заявою, відзивом на позов, відповідачем не було заявлено про намір подання такої заяви.

Відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, позивач не скористався своїм правом для подачі відзиву.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

Представник відповідача ОСОБА_1 - Бойко Н.В. , в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник апелянта ТОВ «Мегаінвест Сервіс» - Чистякова Т.О., в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просила її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що 11.11.2011 між ПАТ «АСТРА БАНК», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 400102031318005, відповідно до умов якого відповідачці надано кредитні кошти в розмірі 437 686 грн. з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 11 листопада 2026 року (а.с. 4-7).

Згідно п.1.2 Кредитного договору, кредит надається позичальнику на оплату за нерухоме майно, а саме однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.3.1 Кредитного договору позичальник у в день укладення цього договору укладає, у якості забезпечення виконання своїх зобов`язань, Договір іпотеки, відповідно до умов якого позичальник передає зазначену квартиру в іпотеку.

Таким чином, 11.11.2011 між ПАТ «АСТРА БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за № 1854, відповідно до умов якого відповідачка передала банку в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8-11).

В подальшому, 04.02.2020 між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем було укладено договір № 2145/К купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого права вимоги за кредитним договором відповідача, майнових поручителів та інші права, що виникають з прав вимоги, перейшли до позивача (а.с. 16-17).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положеннями ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 82 ЦПК України преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому суб`єктний склад сторін у справі не має бути повністю тотожним. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 202 ЦК України).

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Статтею 1054 (ч.1) ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За статтею 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочинів (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

04.02.2020 між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем було укладено договір № 2145/К купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого права вимоги за кредитним договором відповідача, майнових поручителів та інші права, що виникають з прав вимоги, перейшли до позивача

Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції вірно на підставі ухвали від 26.05.2022 позовні вимоги у частині стягнення штрафів за Кредитним договором залишив без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 1049 ч. 1, 3 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 530 ч. 1 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У силу ст. 536 ч.ч.1,2 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позивач просив стягнути заборгованість за Кредитному договору №400102031318005 від 11.11.2011, розмір якого на дату відступлення права вимоги ПАТ «Дельта Банк» становить 1 048 313,21 грн. До позову додано Розрахунок заборгованості, який здійснено ПАТ «Дельта Банк». За даним розрахунком вбачається, що сума боргу за тілом кредиту - 223 385, 77 грн., за відсотками - 1061,02 грн.

Вказане свідчить про те, що відповідач взяті на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів не виконав. Жодного доказу на спростування даної обставини відповідач не надав.

Встановлено, що кредитний договір було укладено 11.11.2011 на строк до 11.11.2026.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15.

Колегія суддів прийшла до висновку, що відбулася зміна сторони у кредитних зобов`язаннях, а саме змінився первісний кредитор ПАТ «АСТРА БАНК», правонаступником якого було АТ «Дельта-Банк» на його правонаступника - ТОВ «МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС», яке набуло прав вимоги до відповідачки.

Так як на момент набуття прав вимоги 04.02.2020 заборгованість відповідача за кредитним договором становила: за тілом кредиту - 223 385,77 грн., за відсотками - 1061,02 грн., а всього 224 446,79 грн. (а.с. 18).

В судовому засіданні було з`ясовано, що не було звернуто стягнення на предмет іпотеки, про яку зазначалось в рішенні суду першої інстанції, а саме квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 64-66).

Тому в цій частині суд першої інстанції дійшов помилкового та передчасного висновку, а тому рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів, розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судового рішення, вважає, що суд першої інстанції доводи апеляційної скарги та встановлені обставини в судовому засіданні спростовують висновки суду першої інстанції, тому рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року та додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року скасуванню.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 376, 383, 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меганівест Сервіс» задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меганівест Сервіс» (ЄДРПОУ 42237969, 01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 4, оф. 9) заборгованість за кредитним договором, яка складається з тіла кредиту в сумі 223 385,79 (двісті двадцять три тисячі триста вісімдесят п`ять) гривень, відсотків 1061,02 (одна тисяча шістдесят одна) гривні, всього - 224 446,79 (двісті двадцять чотири тисячі чотириста сорок шість) гривні.

Додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 12 березня 2024 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді В.І. Олійник

Л.П. Сушко