Постанова

від 13.03.2024 по справі 752/16213/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 року м. Київ

Справа № 752/16213/21

Провадження: № 22-ц/824/7270/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,

суддів Верланова С. М., Нежури В. А.

секретар Сакалош Б. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІЗУМРУД»

на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 вересня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Колдіної О. О.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІЗУМРУД», голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІЗУМРУД» ОСОБА_2 про визнання рішення незаконним, зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

В червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Управління багатоквартирним будинком за вказаною адресою здійснює ОСББ «ІЗУМРУД», якому співвласниками будинку передано розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним. В багатоквартирному будинку встановлена та функціонує електронна система доступу до ліфтів. 18.09.2020 року належну їй квартиру було відключено від електронної системи доступу до ліфтів, шляхом відключення електронного ключа (індивідуального чипу) від системи. Відключення від системи доступу до ліфтів призвело до неможливості користуватись ліфтом та обмеження у користуванні квартирою, яка розташована на п`ятому поверсі. На неодноразові звернення до голови правління ОСББ «ІЗУМРУД» ОСОБА_2 з приводу надання роз`яснень щодо причин відключення від електронної системи доступу до ліфтів, було надано лише усні пояснення, що таке відключення є наслідком начебто несплачених позивачем платежів за житлово-комунальні послуги. Зазначає, що такими діями голови правління ОСББ «ІЗУМРУД» ОСОБА_2 було грубо порушено її житлові права щодо користування спільною власністю багатоквартирного будинку - ліфтом. На письмові вимоги щодо припинення порушень будь-яких заходів щодо зняття обмежень користування ліфтом не вчинялося. У відповідь на адвокатський запит відповідач повідомив про те, що 06.01.2020 року правлінням ОСББ «ІЗУМРУД» прийнято рішення про здійснення блокування магнітних ключів боржників - власників квартир, борг яких перед ОСББ «ІЗУМРУД» досягає 1500 грн., до повної оплати заборгованості. Вказаним рішенням обов`язок блокування магнітних ключів власників квартир покладено на голову правління ОСББ «ІЗУМРУД». Обов`язок голови правління щодо блокування магнітних ключів боржників виникає з моменту досягнення вищезазначеної суми боргу та здійснюється без попередження власника квартири. 04 березня 2021 року рішення правління ОСББ «ІЗУМРУД» про здійснення блокування магнітних ключів було погоджено протоколом загальних зборів ОСББ «ІЗУМРУД».

За викладених обставин, просила визнати недійсними рішення органів управління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ІЗУМРУД», оформлені рішенням правління від 06.01.2020 року, протоколом загальних зборів від 04.03.2021 р. в частині встановлення обмежень доступу до ліфтів шляхом блокування магнітних ключів власників квартир у багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 , та зобов`язати голову правління ОСББ «ІЗУМРУД» усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні спільним майном багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , а саме ліфтами, шляхом зняття будь-яких обмежень та блокування.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 вересня 2023 року позов задоволено.

Визнано недійсними рішення органів управління ОСББ «ІЗУМРУД», оформлені рішенням правління від 06.01.2020 р., протоколом загальних зборів від 04.03.2021 р., в частині встановлення обмежень доступу до ліфтів шляхом блокування магнітних ключів власників квартир у багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 .

Зобов`язано голову правління ОСББ «ІЗУМРУД» ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні спільним майном багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , а саме ліфтами, шляхом зняття будь-яких обмежень та блокування.

Стягнуто з ОСББ «ІЗУМРУД» та голови правління ОСББ «ІЗУМРУД» ОСОБА_2 в рівних частинах на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1816 грн.

Не погодившись із таким судовим рішенням, голова ОСББ «ІЗУМРУД» ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що даний спір підсудний господарському суду, оскільки виник між суб`єктом некомерційного господарювання - ОСББ «ІЗУМРУД», та одним із його членів - ОСОБА_1 щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління, а відтак пов`язаний із діяльністю відповідної юридичної особи. Окрім того, просила стягнути із позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000 грн.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні адвокат Магдич В.П, в інтересах ОСББ «ІЗУМРУД» підтримав доводи апеляційної скарги.

Адвокат Горобівський І.Т. в інтересах ОСОБА_1 заперечував проти апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

06.01.2020 року правлінням ОСББ було прийнято рішення про встановлення систем контролю доступу до усіх ліфтів будинків АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , з обов`язком голови правління, здійснювати блокування ключів боржників, борг яких досягає 1500 гривень.

18.09.2020 року позивачу було обмежено право користування ліфтом в будинку АДРЕСА_2 шляхом блокування електронного ключа.

04.03.2021 року рішенням загальних зборів ОСББ «ІЗУМРУД»було погоджено рішення правління ОСББ від 06.01.2020 року про блокування ключів боржників у разі наявності заборгованості за квартиру.

Відповідно до Статуту ОСББ «ІЗУМРУД» виключеною компетенцією загальних зборів членів об`єднання є питання про використання спільного майна та визначення обмежень на користування спільним майном.

Задовольняючи вимоги позивача про визнання недійсними рішення органів управління ОСББ «ІЗУМРУД» та зобов`язуючи голову правління ОСББ «ІЗУМРУД» ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні спільним майном багатоквартирного будинку, суд першої інстанції виходив із того, що відповідне рішення було прийнято не уповноваженим на те органом, а саме правлінням ОСББ «ІЗУМРУД» і лише погоджено рішенням загальних зборів, тобто, вже після обмеження позивача у користуванні ліфтами.

Перевіряючи вказані висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд виходить з наступного.

Статтями 124, 125 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, ЦПК України, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).

Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, відносин та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 2 та частині першій статті 3 ГК України, відповідно до яких як господарську діяльність розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Статтею 20 ГПК України визначено коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, зокрема і справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до частини першої статті 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту (частина перша статті 385 ЦК України).

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку (частини перша - восьма статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року в справі № 910/5179/20 (провадження № 12-38гс21) вказано, що:

«8.7. Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.

8.11. Отже, спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб`єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов`язаних з управлінням такою особою, між суб`єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції)».

У справі, що переглядається, спір виник між членом ОСББ та самим ОСББ, позивач просила визнати недійсним рішення органів управління ОСББ «ІЗУМРУД», оформлені рішенням правління від 06.01.2020 року та протоколом загальних зборів від 04.03.2021 року, тобто, оскаржується рішення вищого органу управління суб`єкта некомерційного господарювання - загальних зборів, щодо вирішення питань, пов`язаних з управлінням такою особою.

За таких обставин, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Посилання адвоката Горобівського І.Т. в інтересах ОСОБА_1 на те, що основною позовною вимогою є вимога про відновлення порушеного права у користуванні спільним майном багатоквартирного будинку, яка підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, не приймаються до уваги, оскільки позов обґрунтовано недійсністю рішення про блокування ключів боржників, яке затверджено рішенням загальних зборів ОСББ «Ізумруд», тобто, позивач просив визнати недійсним рішення вищого органу управління та, у зв`язку із вказаним, відновити порушене право.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 вересня 2023 року підлягає скасуванню, провадження у справі закриттю, а відтак апеляційна скарга ОСББ «ІЗУМРУД» підлягає задоволенню.

Щодо вимог відповідача про стягнення судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Питання розподілу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду врегульовано статтею 142 ЦПК України, згідно з частиною п`ятою якої у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі необхідною умовою для компенсації особі (одній стороні) здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, є необґрунтовані дії іншої сторони, що і зумовили відповідні витрати під час розгляду справи та пов`язані з цим розглядом.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А тому, стороні/особі, що заявляє про компенсацію здійснених нею витрат, внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони необхідно довести, які саме необґрунтовані дії іншої сторони були ним вчинені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяла ця сторона недобросовісно; чи недобросовісна сторона мала на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів іншої сторони; чи були дії недобросовісної сторони умисні та який ступінь її вини й чим це підтверджується тощо.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц, від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18, від 16 червня 2021 року у справі № 904/9024/16.

Колегія суддів зауважує, що, заявляючи вимоги про компенсацію здійснених судових витрат, зокрема, і витрат на правничу допомогу, ОСББ «ІЗУМРУД» необхідно було довести, які саме необґрунтовані (неправильні, недобросовісні) дії заявника здійснені ним при зверненні до суду, під час розгляду справи та в чому вони виражені.

Враховуючи вищевикладене, відшкодуванню підлягають лише судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2724 грн, сплаченого відповідачем при подачі апеляційної скарги, підстави для компенсації витрат на правничу допомогу відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 377, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІЗУМРУД» задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 вересня 2023 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІЗУМРУД», голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІЗУМРУД» ОСОБА_2 про визнання рішення незаконним, зобов`язання вчинити дії закрити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_6 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІЗУМРУД» (ЄДРПОУ 23379383, м.Київ, вул.Заболотного, 30) судовий збір в розмірі 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено14 березня 2024 року.

Головуючий Т. О. Невідома

Судді С. М. Верланов

В. А. Нежура