Постанова

від 14.03.2024 по справі 753/5191/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 753/5191/22 Головуючий у суді І інстанції Сирбул О.Ф.

провадження № 22-ц/824/24/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції: Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Березовенко Р.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшинз» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшинз» про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшинз» (далі - ТОВ «Каршеринг Сольюшинз») про стягнення коштів.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що 21 січня 2022 року мав намір скористатися послугою короткострокового прокату (каршерингу) автомобіля Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_1 , що надавався відповідачем.

Перед початковим користуванням послугою ОСОБА_1 вніс на рахунок ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» 9 000,00 грн застави. Проте, ОСОБА_1 не надано можливість в повному обсязі скористатися замовленою послугою, а після припинення її надання ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» не повернув ОСОБА_1 9 000,00 грн, списаних з його карткового рахунку як застави та в подальшому додатково безпідставно списав з його карткового рахунку 3 100,00 грн.

Після цього ОСОБА_1 сплатив на користь ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» 90,00 грн за користування послугою каршерингу відповідно до встановлених відповідачем тарифів та часу користування.

Договірні відносини від 12 липня 2021 року, які виникли між ОСОБА_1 та ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» регулювалися Публічним договором оферти на короткостроковий прокат автомобіля (каршеринг) (далі - каршеринг), текст якого розміщено в мережі Інтернет на сайті за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Пунктом 3.3. визначено, що правочин є електронним.

У день укладення цього договору на електронну пошту ОСОБА_1 від ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов лист, у якому повідомлено, що ОСОБА_1 порушив умови сервісу, зокрема передав право керування третім особам, з використанням свого акаунту (облікового запису), в тому числі використання недійсного облікового запису чи зареєстрованого на іншу людину, у зв`язку з чим, відповідно до п. п. 21.2.3.3. п. 21.2.3 каршерингу з нього підлягає списанню 75 000,00 грн штрафу.

Зокрема, ОСОБА_1 зазначив, що 21 січня 2022 року замовив послугу каршерингу через свій обліковий запис для власного використання, жодних недійсних облікових записів чи акаунтів, зареєстрованих на іншу людину, він не використовував.

ОСОБА_1 вважав, що ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» безпідставно застосував до нього штрафні санкції у вигляді списання з його карткового рахунку 3 100,00 грн та не повернув 9 000,00 грн завдатку, адже ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» не надав доказів порушення ним умов договору.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» на користь ОСОБА_1 12 100,00 грн. Стягнуто з ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» 992,00 грн. судового збору в дохід держави.

Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 липня 2023 року стягнуто з відповідача ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18 050,00 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» через директора - Смарську О. В., 04 вересня 2023 року подало апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду, в якій просило рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Відповідач зазначив, що квитанції на підтвердження оплати послуг каршерингу, надані позивачем, не містять відомостей про отримання коштів на оплату цих послуг саме відповідачем, адже сліп-чеки з POS-терміналів не містять жодних відомостей про особу відповідача, а також у роз`ясненнях використання електронних платіжних засобів в листі Національного банку України від 28 листопада 2019 року № 57-0007/62082 вказано, що вони видаються не для підтвердження оплати в онлайн-касі, а лише показують в цілях еквайрингу на використання платіжної карти для оплати купівлі, внаслідок чого не визнаються розрахунковими документами.

Також відповідач зазначив у апеляційній скарзі, що хоча ОСОБА_2 є реєстрантом доменного імені https://getmancar.com.ua, яке є офіційною електронною адресою ТОВ «Каршеринг Сольюшинз», однак відповідно до ч. 3 ст. 96 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язанням юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника).

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження сторонам було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

01 грудня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив від ОСОБА_1 , мотивований тим, що доводи апеляційної скарги ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» щодо не надання позивачем доказів на підтвердження платежів, та те, що надані позивачем квитанції не відображають отримувача коштів - відповідача, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме квитанціями про оплату послуг через платіжну систему «Fondy», власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Елаєнс» (далі - ТОВ «ФК «Елаєнс»).

Також ці доводи апеляційної скарги спростовуються наявними у справі доказами: листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нік. Юей» від 29 травня 2023 року вих. № 20230529-1 про те, що ОСОБА_2 є реєстрантом доменного імені getmancar.com.ua, адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2, яка є офіційною електронною адресою відповідача; роздруківкою розмови позивача з представником ТОВ «ФК «Елаєнс», який є власником платіжної системи «Fondy», якою підтверджується, що списання з карткових рахунків позивача здійснювалось через платіжну систему «Fondy», але їх отримувачем є ТОВ «Каршеринг Сольюшинз», оскільки це товариство при наданні послуг споживачам використовує сервіс www.getmancar.com.ua, через який відбувається прийняття ТОВ «ФК «Елаєнс» платежів від фізичних осіб на користь позивача. ТОВ «ФК «Елаєнс» надає фінансові послуги без відкриття рахунків, а кошти після їх отримання спрямовуються на рахунок ТОВ «Каршеринг Сольюшинз», за вирахуванням винагороди (комісії), що свідчить про договірні відносини між ТОВ «ФК «Елаєнс» та ТОВ «Каршеринг Сольюшинз».

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

За змістом п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також, надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13ц).

Оскільки дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 21 січня 2022 року ОСОБА_1 мав намір скористатися послугою короткострокового прокату (каршерингу) автомобіля Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_1 , що надавалася відповідачем.

Перед початковим користуванням послугою позивач вніс на рахунок відповідача 9 000,00 грн. застави. Позивачу не було надано можливості в повному обсязі скористатися замовленою послугою, а після припинення надання послуги каршерингу, відповідач не повернув позивачу кошти, списані з карткового рахунку ОСОБА_1 як застави в сумі 9 000,00 грн.

У подальшому відповідач додатково списав з карткового рахунку позивача кошти в сумі 3 100,00 грн.

Позивач сплатив на користь відповідача кошти за користування послугою каршерингу відповідно до встановлених відповідачем тарифів та часу користування послугою в сумі 90 ,00 грн.

21 січня 2022 року на електронну пошту позивача від відповідача з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов лист, у якому повідомлено про те, що з боку позивача мало місце порушення умов сервісу, зокрема, передача права керування третім особам, з використанням свого акаунту (облікового запису), в тому числі використання недійсного облікового запису чи зареєстрованого на іншу людину, в зв`язку з чим з нього підлягає списанню штраф в розмірі 75 000,00 грн згідно з п. п. 21.2.2.3. п. 21.2.2 каршерингу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керуючись статтями 610, 611 ЦК України оцінивши надані позивачем докази та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення безпідставно списаних грошових коштів з карткового рахунку позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно- комунікаційних систем.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Відповідно до ч. 2, 3, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити зокрема інформацію про спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Договірні відносини, що виникли між позивачем та відповідачем, регулювалися договором каршерингу від 12 липня 2021 року, текст якого розміщено в мережі Інтернет на сайті за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

У п. 3.3. цього правочину зазначено, що він є електронним.

Пунктом 3.4. Публічного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, визначено дії, які потрібно вчинити для приєднання до його умов, а саме: встановити мобільний додаток, надати дані, необхідні для реєстрації в якості наймача на сайті та/або в мобільному додатку GetmanСаг, що вважатиметься беззастережним схваленням користувачем/наймачем умов цього договору у повному обсязі та наміром використовувати послуги каршерингу, прокату автомобіля, згідно з умовами цього Договору.

Суд першої інстанції правильно встановив, що для встановлення договірних відносин з відповідачем ОСОБА_1 завантажив на власний пристрій мобільний додаток GetmanСаr, після чого здійснив у ньому реєстрацію, надавши необхідні дані, у тому числі визначені п. 4.2.- 4.3. Публічного договору, та прийняв умови цього договору шляхом проставлення галочки в мобільному додатку GetmanСаr.

Згідно з п. 4.4. Публічного договору такі дії є фактичним підписанням договору користувачем/наймачем.

Відповідно до п. 6.5. Публічного договору у разі успішного проходження наймачем процесу реєстрації на сайті та/або в додатку GetmanСаr, наймач повинен прив`язати (ввести дані) до сервісу GetmanСаr свої банківські карти, які автоматично інтегруються з сервісом GetmanСаr і з яких будуть списуватися кошти в рахунок платежів, передбачених Договором.

Згідно з п. 6.10. Публічного договору наймодавець має право проводити списання з картки користувача/наймача шляхом попереднього блокування (замороження) відповідної суми (застави), та списання суми за використання сервісу, та подальшим вивільнення невикористаного залишку замороженої (заблокованої) суми. Сума блокування розблоковується на картці користувача/наймача о 01 (першій) годині 15 хвилин наступної доби, за днем поїздки та не раніше строків встановлених відповідним банком, платіжною системою.

Перед початком користування послугою відповідачем на підставі п. 6.10 Публічного договору було списано з карткового рахунку позивача в Акціонерного товариства «Універсал Банк» як застави кошти в сумі 9 000,00 грн, що підтверджується квитанцією від 21 січня 2022 року № 716Н-6567-МК7В-1РР7.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.4., 6.6., 6.8. Публічного договору за користування сервісом GetmanСаr користувач сплачує виконавцю винагороду згідно з Тарифами. Платежі за договором здійснюються за допомогою списання грошових коштів з банківської карти наймача. Наймодавець має право залучати до здійснення процесу прийому платежів агентів (платіжні системи, банки). При недостатності коштів або неможливості списання з основної банківської карти.

Відповідно до п. 6.2. Публічного договору за користування сервісом GetmanСаr сплата відбувається шляхом безакцептного (без додаткового погодження) списання грошових коштів з банківської карти, що додана (прив`язана) користувачем до сервісу.

Підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 Публічного договору передбачено, що користувач не має права розпоряджатися автомобілем ніяким чином (в тому числі, передавати в користування та/або суборенду, віддавати в заставу, продавати і т.і.), а також передавати будь-яким третім особам свої права по цьому договору, допускати до управління автомобіля третіх осіб.

У п. п. 21.2.2.3. п. 21.2.2 Публічного договору користувач оплачує виконавцю штраф в розмірі 75 000,00 грн, а також окремо відшкодовує виконавцю збиток (шкоду), заподіяний автомобілю в повному обсязі у випадку: передачі права управління автомобілем будь-якій третій особі, з використанням свого акаунту (облікового запису), в тому числі використання недійсного облікового запису чи зареєстрованого на іншу людину, проведення навчальної їзди.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). При цьому правові наслідки, встановлені договором (у т.ч. стягнення неустойки (пені, штрафу) настають лише у разі порушення договірного зобов`язання.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції, оцінюючи докази надані сторонами у справі, а саме: квитанції Акціонерного товариства «Універсал Банк» про сплату послуг каршерингу від 21 січня 2022 року № КЕК7-Р20С-НМ5Н-ТОХ6 застави у розмірі 9 000,00 грн, квитанція від 21 січня 2022 року № 716Н-6567-МК7В-1РР7, а також чеків терміналу від 21 січня 2022 року № 0582021687559607 на суму 1 500,00 грн, від 21 січня 2022 року № 0582021687705148 на суму 1 000,00 грн, від 21 січня 2022 року № 0302021687939788 на суму 100,00 грн, від 21 січня 2022 року № 03020216874779736 на суму 500,00 грн, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 належним чином виконав умови публічного договору каршерингу, оскільки він виступав у договорі як споживач, якому було надано послугу прокату автомобіля згідно з договором публічної оферти (електронного), розміщеного в мережі Інтернет на сайті за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Неприйнятними є доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі неналежних доказів, оскільки квитанції на підтвердження оплати послуг каршерингу, надані позивачем, не містять відомостей про отримання відповідачем коштів на оплату цих послуг, адже сліп-чеки з POS-терміналів не містять жодних відомостей про особу відповідача не знаходять свого підтвердження.

Суд першої інстанції, з висновком якого погоджується апеляційний суд, правильно виходив з того, що платіжні операції зі списання коштів з карткових рахунків позивача здійснювалось через платіжну систему «Fondy», власником якої є ТОВ «ФК «Елаєнс», яка надає фінансові послуги з переказу коштів без відкриття рахунків на користь ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» (ідентифікаційний код 44344456) згідно з договором про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів від 19 липня 2021 року № 44344456_19/07/21.

Тобто ці обставини підтверджують наявність договірних відносин між ТОВ «ФК «Елаєнс» (платіжною системою «Fondy») та ТОВ «Каршеринг Сольюшинз».

Окрім того, у матеріалах справи наявний доказ розмови позивача з представником ТОВ «ФК «Елаєнс», який є власником платіжної системи «Fondy» від 19 травня 2023 року № 43495 та електронний лист, отриманий позивачем від 19 травня 2023 року о 19:14 год., від служби підтримки «Fondy» з електронної адреси support@fondy.21.zohodesk.com, що підтверджує списання коштів позивача від 21 січня 2022 року з його карткових рахунків, за якими отримувачем вказано FDY*getmancar.ua_s, на користь сервісу getmancar.com.ua.

Верховний Суд у постанові від 27 квітня 2022 року у справі № 569/11463/15-ц (провадження № 61-12028св20) зазначив, що відповідно до пункту 1.9 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) еквайринг - послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі.

Пунктом 1.49 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що торговець - суб`єкт підприємницької діяльності, який, відповідно до договору з еквайром або платіжною організацією, приймає до обслуговування платіжні інструменти з метою проведення оплати вартості товарів чи послуг (включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі.

Тлумачення пунктів 1.9 та 1.42 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить, що еквайринг є послугою, яка на підставі укладеного договору надається еквайром або платіжною організацією суб`єкту підприємницької діяльності.

У статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі (пункт 1.23), а платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів (1.32).

Відповідальність банків при здійсненні переказу передбачена у статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Згідно з пунктом 32.2 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов`язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що надані позивачем докази в сукупності підтверджують, що хоч списання коштів з карткових рахунків позивача здійснювалось через платіжну систему «Fondy», однак їх отримувачем є саме відповідач, оскільки це товариство при наданні послуг споживачам використовує сервіс www.getmancar.com.ua, через який відбувається прийняття ТОВ «ФК «Елаєнс» платежів від фізичних осіб на користь відповідача.

За змістом статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають в його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань.

Судом першої інстанції встановлено, що на рахунок відповідача були зараховані кошти з карткових рахунків позивача за користування послугами каршерингу через платіжну систему «Fondy» на сайті публічної оферти відповідача, а тому посилання відповідача у апеляційній скарзі на необґрунтованість рішення суду першої інстанції не знаходить свого підтвердження та спростовуються доказами на підтвердження оплати послуг (квитанціями) відповідачу, які знаходяться у матеріалах справи.

Отже, переглядаючи справу, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, і з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм процесуального права при його ухваленні, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст.382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшинз» - залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова