Рішення

від 13.03.2024 по справі 140/33767/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року ЛуцькСправа № 140/33767/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест-ОВ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форест-ОВ» (далі ТзОВ «Форест-ОВ», позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2023 №006940070 (В1) про завищення бюджетного відшкодування на суму 33 428 грн та штрафні санкції у сумі 3 342,80 грн та №0069380709 (В3) у частині суми на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування в розмірі 213785,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.05.2023 ГУ ДПС у Волинській області складено акт №7223/07-09/40215440 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Форест-ОВ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету», у висновках якого зазначено про: завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 33428,00 грн; відмову в отриманні задекларованої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника банку у сумі 2621701,00 грн. На підставі вищевказаного акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення №006940070 та № 0069380709 від 01.06.2023.

ТзОВ «Форест-ОВ» не погоджується з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки такі були прийняті ГУ ДПС у Волинській області на підставі помилкових висновків податкового органу.

Позивач зазначає, що наявність чи відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлено. Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Представник позивача зазначає, що перевірка, згідно наказу №719-п від 18.04.2023 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Форест-ОВ», стосується перевірки «дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету».

Вказує, що податковий орган зауважує на ненаданні певних документів, що стосуються будівництва, однак не обґрунтовує обов`язку їх наявності та не покликається на положення чинного законодавства, які передбачають їх складання. Разом із тим, наголошує, що представник відповідача посилається на необхідність складання документів за формою №КБ-3 та №КБ-2В, однак їх застосування рекомендоване під час взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій. Однак, за умовами договорів підряду, укладених з ТзОВ «Кволітібуд», ТзОВ «Монтажресурс», ТзОВ «Промгідромаш», «Укрбудпроект Плюс» не передбачено обов`язку складання довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3.

Зазначає, що у разі якщо умовами договору не передбачено обов`язок складання актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2В, учасники господарських операцій наділені правом розробити самостійно форми актів приймання-передачі робіт.

Зауважує, що договором будівельних робіт №1-03/06/2022 від 30.06.2022, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТзОВ «Форест-ОВ» не передбачено складання вище зазначених документів.

Відтак, представник відповідача зазначає, що вказівка податкового органу про на ненадання документів не відповідає дійсності, оскільки платники податків під час господарських операцій не зобов`язані складати документи обов`язковість формування яких не передбачена законодавством.

Відповідачем безпідставно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0069400709 від 01.06.2023.

Зазначена у спірному ППР сума завищення бюджетного відшкодування за лютий 2023 в розмірі 33428,00 грн складається із ПДВ, що сплачене ТзОВ «Форест-ОВ» при придбанні товарів у двох контрагентів. Зокрема, у ТзОВ «АВ Метал Груп» у межах договору поставки №724/лц від 08.10.2020 було придбано «арматуру 8 мм, арматуру 10 мм» вартістю 26 095,32 грн, у тому числі ПДВ 4 349,22 грн. У ПП «Ковель-Будпостач» у межах договору поставки №110 від 01.05.2022 позивачем протягом червня минулого року придбані бетон та послуги бетононасоса на 174 470,00 грн., у тому числі ПДВ 29 078,34 грн.

Представник позивача зазначає, що під час кожної з описаних поставок складалися видаткові та податкові накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг). Оплата за товар здійснювалася на основі платіжних доручень. Перевезення товару відбувалося зі складанням товарно-транспортних накладних.

Наголошує, що в акті перевірки відсутні будь-які заперечення чи зауваження податкового органу відносно придбання товару/послуг (у тому числі супровідних документів), яке дало право на отримання податкового кредиту внаслідок реєстрації податкових накладних.

В акті перевірки №7223/07-09/40215440 від 05.05.2023 зазначено про ненадання актів прихованих робіт при будівництві бетонного заводу, однак відповідні документи були наявні та надавалися під час перевірки.

Крім того, податковий орган вказує про відсутність залиття бетонної стіни 86 м.кв., однак відповідна частина будівельного об`єкту була наявна під час перевірки та оглядалася посадовою особою відповідача.

Щодо незаконності ППР №0069380709 від 01.06.2023 (в частині оскарження на суму 213785,04 грн.) зазначає, що у межах кожної господарської операції, від`ємне значення з яких заявлене до бюджетного відшкодування, складені податкові накладні (далі ПН), які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Оскаржувана сума на яку відмовлено у бюджетних відшкодування була сформована внаслідок господарських операцій позивача з контрагентами, шляхом придбання товарів/послуг та реєстрації відповідних ПН в ЄРПН, що дають право на отримання податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Податковий орган також вказує на невведення в експлуатацію бетонного заводу, однак згаданий об`єкт було введено в експлуатацію, що підтверджується наказом №11/1/2 від 30.11.2022, актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.11.2022, актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів від 01.02.2023. Вказує, що податковий орган був ознайомлений з копією звіту виробництва за грудень 2022, з якого простежуються кількість виробленого бетону на заводі та витрати сировини.

Представник ТзОВ «Форест-ОВ» вказує, що підставою віднесення до податкового кредиту відповідних сум є саме факт придбання товару, а не обставина його використання у господарській діяльності. При цьому право на бюджетне відшкодування не ставиться у залежність від того чи почали товари/послуги та основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом завітного податкового періоду. Враховуючи вищенаведене просив позов задовольнити у повному обсязі та визнати протиправними та скасувати спірні ППР.

Ухвалою судді від 17.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження (а.с.100, т.2).

У відзиві на позовну заяву (а.с.103-113, т.2) представник відповідача позовні вимоги заперечив, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Форест-ОВ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

В ході перевірки було встановлено наступні порушення:

п.44.1, п.198.5 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 33428 грн.;

п.44.1 ст.44, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, п.п.4 п.5 розд. V розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 N21, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289, в результаті чого та у відповідності норм абз.«в» п.200.14 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, відмовлено в отриманні задекларованої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку на суму 2621701 грн.

Зведені відомості щодо задекларованих ТОВ «Форест-ОВ» та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов`язань, податкового кредиту, податку на додану вартість за період з 01.09.2021 по 28.02.2023 року.

Позивачем, як орендарем, укладено із фізичними особами договори оренди земельних ділянок. Фактично у періоді, що перевіряється позивачем було здійснено господарські операції з контрагентами, що стосуються придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт/послуг для спорудження/будівництва основних засобів.

Облік витрат на створення об`єктів будівництва відображено товариством на рахунку №1522 «Виготовлення та модернізація основних засобів», за яким, станом на 28.02.2023 року рахується незавершеним будівництво на загальну суму 11 423 826,25 грн.

ТОВ «Форест-ОВ» протягом травня-листопада 2022 року збудовано та введено в експлуатацію (Наказ №11/1/2 від 30.11.2022) основний засіб «Бетонний завод» на суму 4994271,26 грн.

Наказом від 15.04.2022 директором ТзОВ «Форест-ОВ» прийнято рішення про облаштування бетонного вузла, для виготовлення бетону.

ТзОВ «Форест-ОВ» згідно договору №18042022 від 18.04.2022 придбано у ТзОВ «Міжнародний завод бетонного устаткування» бетонний вузол а також роботи/ послуги з його монтажу. Бетонний вузол є спеціалізованою установкою, яка призначена для випуску бетону, та включає в себе певні вузли та агрегати, у т.ч. ємності, бункери, цистерни тощо.

ТзОВ «Міжнародний завод бетонного устаткування» видано для ТзОВ «Форест-ОВ» паспорт, технічні відомості та інструкцію з експлуатації бетонного заводу.

Разом з тим, ТзОВ «Форест-ОВ» протягом грудня 2022 року та січня-лютого 2023 року проведено модернізацію основного засобу «Бетонний завод», яка полягала в доустановці до бетонного вузла силосу цементного вагою 80 т. з шнеком і навісним обладнанням та залиття майданчику/промислової площадки біля заводу. Загальна вартість модернізації в сумі 1 294 779,78 грн. у лютому 2023 року віднесено до вартості основного засобу «Бетонний завод».

ТзОВ «Форест-ОВ» протягом періоду, що перевіряється, здійснено придбання товарно-матеріальних цінностей (пісок, щебінь, цемент, інше) для виробництва сухої бетонної суміші марки Ж2 (V2). ТзОВ «Форест-ОВ» вироблено бетонної суміші: у грудні 2022 року в кількості 295 м.куб, яка реалізована ТзОВ «ДПП Ресурс»; у січні 2023 року в кількості 458 м.куб, яку використано у власному будівництві (залито майданчики на об`єктах «сушильні камери» та «Ангар»).При реалізації виготовленого бетону, підприємство виписує покупцю паспорт на поставку товарного бетону, де зазначаються основні його характеристики.

Основним чинником виникнення від`ємного значення є: придбання (імпорт) основних засобів; придбання будматеріалів на будівництво основних засобів; формування показника рядка 17 з урахуванням від`ємного значення (р.16) що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду на суму 5271745,00 грн.

ТзОВ «Форест-ОВ» до Податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року додано довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17(колонка Б) Декларації) встановлено її завищення за лютий 2023 року на 33428 грн., що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації, -оскільки було завищено на 33428 показник у рядку 16.1 (колонка Б) Декларації. Цьому передувало заниження показника у рядку 4.1 (колонка Б) Декларації за червень 2022 року на 33428,0 грн. внаслідок ненарахування всупереч «г» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України податкових зобов`язань.

Податковим органом за наслідком проведеної перевірки встановлено, що ТзОВ «Форест-ОВ» документально не підтверджено відповідність списання товарно-матеріальних цінностей на суму 167 137,76 грн. та, відповідно, не підтверджено факт використання їх в господарській діяльності підприємства/в операціях що пов`язані з виникненням об`єкту оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи, що підприємством під час перевірки не надано документів, які підтверджують факт списання товарів в межах господарської діяльності (що свідчить про відсутність таких документів на момент проведення перевірки), підприємство було зобов`язане у відповідності до п.п.г) п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України, від 02.12.2010 № 2755-VI нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти податкові накладні не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом.

Разом з тим підприємством вказаний обов`язок по визначенню податкових зобов`язань та реєстрації податкових накладних не виконано.

В порушення п.44.1, 44.6 ст.44, п. 189.1 ст. 189, п.п. г) п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України, ТзОВ «Форест-ОВ» занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за червень 2022 року на суму 33428,00 грн., що в свою чергу призвело до завищення заявленого до бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 33428,00 грн.

Крім того встановлено, що в порушення п.201.10 ст.201, п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями платником не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на вартість товарів, використаних в операціях, що не є господарською діяльністю платника, за червень 2022 року на загальну суму 33428,00 грн.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року задекларовано податковий кредит по р.10.1 в загальній сумі 670178,00 грн.

Перевіркою встановлено, що на формування даного показника вплинуло здійснення операцій з придбання будівельних матеріалів. За даними бухгалтерського обліку ТзОВ «Форест-ОВ» станом на 28.02.2023 року по рах.152 "Виготовлення та модернізація основних засобів" незавершене будівництво об`єктів основних засобів становить 11423 826,25 грн.

ТзОВ «Форест-ОВ» по ряд.10.4 Декларації за лютий 2023 року відображено вартість придбаних товарів (робіт, послуг) без податку на додану вартість всього на суму 258564,00 грн.

Проведеною перевіркою відображеного у рядку 11.1 «Ввезені на митну територію України товари за основною ставкою» Декларації за лютий 2023 року показника в сумі 565 582 грн. на підставі митних декларацій, відомостей по рах.632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» встановлено: ТзОВ «Форест-ОВ» імпортовано від нерезидента Derks Trucks B.V. основний засіб «Автокран самохідний на колісному ходу P.P.M.», суму ПДВ при розмитненні якого визначено у розмірі 565582,00 грн. Товариством даний транспортний засіб зареєстровано в Регіональному сервісному центрі 28.02.2023 за номером НОМЕР_1 та оформлено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в Реєстрі суб`єктів господарювання, з якими ТзОВ "Форест-ОВ" перебував у господарських відносинах за період з 01.09.2021 по 28.02.2023.

Враховуючи вищевикладене представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив (а.с.114-118, т.2) представник позивача підтримав позицію викладену у позовній заяві та додатково наголосив, що представник відповідача жодним чином у відзиві на позовну заяву не коментує обставини щодо оскарження ППР №00693807909 (В3), які описані у позовній заяві. З вищезазначеного простежується передчасність висновків податкового органу та протиправність оскаржуваних рішень, тому просить позов задовольнити.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу №719-п від 18.04.2023 та направлення №1053 від 18.04.2023 ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Форест-ОВ» у період з 20.04.2023 по 26.04.2023 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт №7223/07-09/40215440 від 05.05.2023 (а.с.19-28, т.1).

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків:

п.44.1, п.198.5 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 33428 грн.;

п.44.1 ст.44, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, п.п.4 п.5 розд. V розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 N21, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289, в результаті чого та у відповідності норм абз.«в» п.200.14 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, відмовлено в отриманні задекларованої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку на суму 2621701 грн.

01.06.2023 на підставі висновків вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення №006940070, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника банку у розмірі 33428,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 3342,80 грн. (а.с.12-14, т.1) та №0069380709 яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 213785,04 грн. (а.с.15-18, т.1).

Позивач, вважаючи винесені податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

За приписами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Позивач та його представник не заперечують наявність підстав для проведення перевірки.

У той же час, вирішуючи питання щодо правомірності прийнятих відповідачем за результатами проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень №006940070 та №0069380709 від 01.06.2023, суд враховує наступне.

Згідно з підпунктами 14.1.18, 14.1.178, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентує стаття 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як визначено пунктом 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, від`ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об`єктивна) категорія, різниця між зменшуваним (податкове зобов`язання) та від`ємником (податковим кредитом). Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За змістом статті 200 ПК України платники податку мають право на бюджетне відшкодування відповідно за їх заявою про повернення суми бюджетного відшкодування після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у визначених випадках - за результатами документальної перевірки.

З урахуванням наведеного саме на контролюючий орган покладається обов`язок перевірки правильності декларування показників податкової декларації платника ПДВ. Поряд з тим встановлення завищення (заниження) окремих показників податкової декларації, а так само відмова у бюджетному відшкодуванні ПДВ має відбуватися у встановленому порядку та спосіб; висновки податкового органу мають відповідати положенням чинного законодавства.

Як зазначено у пункті 3.1 акта перевірки, перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкового зобов`язання та врахування при ррзрахунку показника рядка 19 Декларації (рядок 9 (колонка Б) декларації не встановлено порушень податкового законодавства.

У пункті 3.2. акта перевірки вказано, що перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкового зобов`язання та врахування при ррзрахунку показника рядка 19 Декларації (рядок 17 (колонка Б) декларації встановлено її завищення за лютий 2023 року на суму 33428,00 грн. Цьому передувало заниження показника у рядку 4.1. (колонка Б) декларації за червень 2022 року на суму 33428,00 грн., внаслідок неврахування податкових зобов`язань відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України.

В охопленою перевіркою звітному періоді, ТзОВ «Форест-ОВ» оформляв взаємовідносини з контрагентами, відображення яких у бухгалтерському та податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ, а саме: ТзОВ «Міжнародний завод бетонного устаткування», ФОП ОСОБА_1 .

Вказано, що ТзОВ «Форест-ОВ» в ході перевірки надано накази (прийняття рішень щодо будівництва/модернізації/ реконструкції основних засобів), накладні-вимоги на відпуск матеріалів зі складу, укладені договори з виконання будівельних робіт, звіти про використання будівельних матеріалів, акти здачі-приймання робіт (надання послуг). При цьому на вимогу контролюючого органу не надано при перевірці довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, кошторисів, проектної документації, календарного графіку, виконання робіт, тощо.

Податковий орган зауважує, що позивачем не надано «Акт приймання виконаних будівельних робіт» форма №КБ-2в та «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» форма №КБ-3 на виконання умов договору будівельного підряду №1-03/06/2022 від 03.06.2022, укладеного між ТзОВ «Форест-ОВ» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (підрядник).

Крім того, не надано акт прихованих робіт із залиття ФОП ОСОБА_1 бетонної подушки 5 м.куб та бетонної стіни 86 м.куб. Позивачем під час перевірки було надано доступ для огляду території в результаті якого податковим органом 28.04.2023 складено Акт огляду територій та розташованих на них приміщень, з врахуванням якого факт залиття бетонної стіни не встановлено. Таким чином, ТзОВ «Форест-ОВ» документально не підтверджено списання товарно-матеріальних цінностей на суму 167137,76 грн. та відповідно не підтверджено факт використання їх в господарській діяльності підприємства/в операціях що пов`язані з виникненням об`єкту оподаткування податком на додану вартість.

Податковий орган вказав, що підприємством не виконано обов`язок по визначенню податкових зобов`язань реєстрації податкових накладних та разом з тим, в порушення податкового законодавства занижено податкові зобов`язання на суму 33428,00 грн. за червень 2022 року, що в свою чергу призвело до завищення заявленого до бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 33428,00 грн.

Згідно декларації з ПДВ за лютий 2023 року задекларовано податковий кредит в загальній сумі 670178,00 грн. в ході перевірки встановлено, що на формування даного показника вплинуло здійснення операцій з придбання будівельних матеріалів на суму 258564,00 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем імпортовано від нерезидента Derks Trucks B.V. засіб автокран самохідний на колісному ходу Р.Р.М. на суму ПДВ у розмірі 565582,00 грн.

Крім того, ТзОВ «Форест-ОВ» в додатку №3 до Декларації за лютий 2023 року до бюджетного відшкодування заявлено суму ПДВ у розмірі 660377,49 грн., визначеної при імпорті від нерезидента Sequoia Holz GmbH лінії для виготовлення піддонів марки Storti, тип GSI 150 Т.А.

В ході перевірки контролюючий орган встановив, що даний засіб передано в оренду ТзОВ «Верба-ВВ» згідно договору №0109/2022 від 01.0.92022, проте дохід з оренди за період з вересня 2022 по лютий 2023 року позивач не одержував, оскільки умовами договору визначено нарахування та сплата оренди з моменту монтування ТзОВ «верба-ВВ» даної лінії та початку її використання у виробництві. Таким чином, доходи від використання відсутні.

Враховуючи вищенаведене, ТзОВ «Форест-ОВ» відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування по декларації ПДВ за лютий 2023 року в розмірі 2621 701,00 грн.

Перевіряючи доводи сторін в цій частині висновків акта перевірки, які стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень №006940070, №0069380709 від 01.06.2023, суд зазначає, що положеннями абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1, частиною першою статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон №996-XIV) установлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, формування і підтвердження даних декларацій відбувається на підставі документів, визначених в абзаці першому пункту 44.1 статті 44 ПК України, а тому питання законності декларування відповідних показників зводиться до підтвердження їх первинними документами.

Нормами пункту 187.1. статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, незалежно від дати накладення електронного підпису.

За правилами підпункту а пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Згідно із пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України установлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм ПК України слідує, що складена постачальником (продавцем) та зареєстрована у ЄРПН податкова накладна для покупця є підставою для формування податкового кредиту. Обов`язковою умовою чи то для нарахування податкових зобов`язань, чи то віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту для учасників господарської операції є їх фактичне здійснення, що підтверджується первинними документами, внаслідок чого відбувається рух активів у кожного з платників податку - як у продавця, так і у покупця. Платник податку повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати ПДВ в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Варто наголосити, що ПК України обов`язок зі складання податкової накладної покладає саме на постачальника товарів (робіт, послуг).

Так, відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як вже зазначалося судом, перевіркою зроблено висновок про завищення ТзОВ «Форест-ОВ» податкових зобов`язань з податку на додану вартість всього на загальну суму ПДВ 33428,00., в т. ч. за лютий 2023 року, оскільки підприємством відповідно до наданих документів непідтверджено факт списання матеріалів під час використання їх в господарській діяльності.

А тому, на думку контролюючого органу в розумінні п.п. г) п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом.

В ході перевірки, податковим органом встановлено, що ТзОВ «Форест-ОВ» 15.04.2022 прийнято рішення про облаштування бетонного вузла для виготовлення бетону. Облік витрат на створення об`єкту будівництва відображено на рахунку №1522 «Виготовлення та модернізація основних засобів».

Протягом травня-червня 2022 року позивачем здійснено придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт/послуг для створення вказаного об`єкту, що підтверджується записами по Дт рах. 1522 «Виготовлення та модернізація основних засобів» з КТ рах.205 «Будівельні матеріали», 207 «Запасні частини», 209 «Інші матеріали», 631 «Розрахунки з вітчизняним постачальником» на загальну суму 4 994 271,26 грн.

Зокрема, позивачем із контрагентом ТзОВ «АВ метал груп» укладено договір поставки №724/лц від 08.10.2020 відповідно до якого ТзОВ «Форест-ОВ» 14.06.2022 було придбано товар «арматуру 8мм, арматуру 10 мм» вартістю 26095,32 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 4349,22 грн.

У ПП «Ковель-Будпостач» у межах договору поставки №110 від 01.05.20222 позивачем протягом червня 2022 придбано бетон та послуги бетононасоса на загальну суму 174470,00 грн, в т.ч. ПДВ 29078,34 грн.

Вказані господарські операції підтверджуються документами, а саме: видатковими накладними, ПН, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), платіжних доручень та ТТН (а.с.54-72, 77-93, т.1).

Будівельні роботи виконувалися ФОП ОСОБА_1 відповідно до укладеного з ТзОВ «Форест-ОВ» договору-підряду №1-03/06/2022 від 03.06.2022 (а.с.73-74). Відповідно до акту про договірну ціну на будівельні роботи від 03.06.2022, а саме залиття бетонної стіни вартість робіт становить 73200,00 грн. (а.с.75). В межах вказаних договірних відносин складено акти про списання матеріалів (а.с.97-109, т.1).

Контролюючий орган, в акті перевірки, до того ж, вказує про відсутність актів прихованих робіт, однак відповідні документи надавалися податковому органу під час перевірки та наявні в матеріалах справи (а.с.110-111, т.1).

В акті перевірки, зокрема, зазначено про відсутність залиття бетонної стіни, що встановлено Актом огляду територій розташованих на них приміщень та підписано ОСОБА_2 . На підтвердження наявності залитої бетонної стіни представником позивача до матеріалів справи долучено фото стіни та схему розташування і поверхневого плану, з яких простежується її місцезнаходження відносно інших конструкцій бетонного заводу (а.с.113 зворот-115, т.1).

Щодо ППР №0069380709 від 01.09.2023 у частині на суму 213785,04 грн. суд зазначає наступне.

В акті перевірки не конкретизовано який саме податковий кредит сформований за наслідком господарських операцій з придбання товарів/послуг, не може брати участь як складова бюджетного відшкодування, а лише узагальнено, що якщо будівельні матеріали придбавалися для спорудження основного засобу, то відповідне ПДВ не може брати участь у бюджетному відшкодуванні до введення об`єкта в експлуатацію - «набуття економічної форми». При цьому, відповідачем не заперечується придбання відповідних товарів та послуг.

Представник позивача наголошує, що у межах кожної з господарських операцій, від`ємне значення з яких заявлене до бюджетного відшкодування, складені податкові накладні, які зареєстровано в ЄРПН.

Оскаржувана сума 213 785,04 грн. на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні була сформована внаслідок наступних господарських операцій.

На підставі договору купівлі-продажу №12/09/22 від 12.09.2022 укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_3 (а.с.116-117) було поставлено щебінь різних фракцій: чотири придбання у вересні 2022 на суму 48 716,10 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 8119,35 грн; одне придбання у грудні 2022 на суму 57 214,65 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 9 535,78 грн; три придбання у січні 2023 на суму 167 587,80 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 27 931,30 грн. У межах здійснених поставок складено податкові накладні, платіжні доручення, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (а.с.118-177, т.1).

У межах договору купівлі-продажу №4-01/11/2022 від 01.11.2022 укладеного з ТзОВ «ВЕРБА-ВВ» (а.с.178-179, т.1) було придбано: у грудні 2022 пінополістирольні плити та клей на суму 15 145,04 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 3 029,01 грн; у червні 2022 дві партії щебню на загальну суму 296 566,55 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 49 427,76 грн.

Придбання товару підтверджується податковими накладними, платіжними інструкціями, видатковими накладними (а.с.180-183, т.1).

Використання згаданих матеріалів у господарській діяльності підтверджується актами списання (а.с.97-109, т.1).

На підставі договору надання послуг перевезення вантажу №01/09/2022 від 01.09.2022 укладеного з ТзОВ «ДПП-Ресурс» (а.с.187-188, т.1) були надані транспортні послуги з перевезення вантажів: у грудні 2022 з перевезення напівпричіпа реєстраційний № AC4311XF та щебеню на суму 166 916,67 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 33 383,33 грн; у вересні 2022 з перевезення піску та щебеню на суму 49 440 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 8 240,00 грн., що підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), звітами до актів надання послуг (а.с.190-198, т.1).

У межах договору поставки №110 від 01.05.2022, укладеного з ПП «Ковель- Будпостач» (а.с.199, т.1) було придбано: у листопаді 2022 цемент на суму 42 210,00 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 7 035,00 грн; у вересні 2022 п`ять партій бетону на загальну суму 353 600,00 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 58 933,33 грн; у травні 2022 бетон та транспортні послуги з доставки бетону на суму 19 460,00 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 3 243,34 грн., що підтверджується документами складеними під час господарських операцій (а.с.200-207, т.1).

На підставі договору купівлі-продажу №01/09/2022 від 05.09.2022 укладеного з ТОВ «ВОЛИНЬСЕРВІСБУД» (а.с.208-209, т.1) у листопаді 2022 був придбаний пісок на суму 17 042,40 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 2 840,40 грн. У межах поставки складені: податкова накладна №4 від 01.11.2022, платіжне доручення від 17.11.2022, видаткова накладна № 622 від 01.11.2022, товарно-транспортні накладні №622/1, №622/2, №622/3, №622/4 від 01.11.2022 (а.с.210-217, т.1).

У межах договору поставки товару №23/09/21 від 23.09.2021 укладеного з ТзОВ «ПРОЕКТ M2» (а.с.218-219, т.1) у листопаді 2022 було придбано пінополістирольні плити, клей-піну, клей для теплоізоляції, шурупи та відрізні диски по металу на суму 12 398,66 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 2 066,44 грн., при придбанні яких були складені документи, що підтверджують вказану господарську операцію (а.с.222-226, т.1).

Використання згаданих товарів підтверджується актами списання матеріалів (а.с.227, т.1).

Власне саме придбання перелічених товарів/послуг та реєстрація податкових накладних, що засвідчують відповідний факт дають право на податковий кредит та бюджетне відшкодування.

Крім того, в матеріалах справи наявні докази введення в експлуатацію бетонного заводу, відповідно до наказу №11/1/2 від 30.11.2022, акту приймання-передачі основних засобі від 30.11.2022, акту приймання-здачі відремонтованих реконструйованих та модернізованих об`єктів від 01.02.2023. Представником позивача, до того ж, підтверджено здачу в експлуатацію шляхом надання звіту виробництва за грудень 2022, з якого простежується кількість виробленого бетону та витрати сировини.

Вироблений протягом грудня бетон в кількості 295 м3 було реалізовано за договором купівлі-продажу від 05.12.2022 укладеного між ТзОВ «Форест-ОВ» та ТзОВ «ДПП Ресурс» (а.с.61-62, т.2). У межах договірних відносин складено видаткову накладну №126 від 30.12.2022 (а.с.63, т.2) та товарно-транспортні накладні (а.с.64-96, т.2). Підтвердженням оплати за поставлений бетон є виписки по особовому рахунку від 31.01.2023 та від 22.05.2023 (а.с.97-98, т.2)

Згідно правового висновку, викладеного Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду від 02.07.2020 у справі №560/711/19 значення для податкового обліку має факт господарської операції, її дійсний зміст, фінансовий результат та економічний ефект. Ознакою вчинення господарської операції є зміна майнового стану.

При цьому, суд зазначає, що наявність чи відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції. Якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Ця позиція підтверджується постановами Верховного Суду, зокрема від 12.04.2023 у справі №820/281/13-а та від 03.02.2022 у справі № 640/21185/18.

Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 22.09.2021 у справі № 640/2411/20, від 12.02.2020 у справі №813/3577/13-а, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлено. Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Так, відповідач у акті перевірки вказує на ненадання документів за формою № КБ-3 та №КБ-2в. Однак суд звертає увагу, що відповідно до висновку відображеного у постанові Верховного Суду від 17.10.2022 по справі № 640/19539/19, їх застосування рекомендоване під час взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій. Щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, то застосування таких форм обумовлюється договором підряду.

Таким чином, у разі якщо умовами договору не передбачено обов`язковості складання актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2В, учасники господарських операцій наділені правом розробити самостійно форми актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт у будівництві, що і було зроблено позивачем та його контрагентами за частиною операцій. При цьому, відсутність в даних актах конкретизації основних показників по виконаним роботам, відомостей ресурсів, розрахунку загально - виробничих витрат тощо не є порушенням вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як вбачається з договору будівельних робіт №1-03/06/2022 від 03.06.2022 укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «Форест-ОВ» складання згаданих вище документів не передбачено. Таким чином відсутність вказаних документів ніяким чином не впливає на реальність здійсненої господарської операції.

Крім того, відповідачем не долучено копій актів ненадання документів, які мали б складатися під час перевірки, якщо платником податків не надано документів на запити податкового органу, що вказує на факт надання усіх запитуваних відомостей.

Відповідач всупереч вимогам податкового законодавства, при перевірці ПДВ, вказує про не підтвердження ТзОВ «Форест-ОВ» використання придбаних товарів/послуг у господарській діяльності, хоча формування податкового кредиту відбувається на основі придбання товарів/послуг, а не за наслідком їх використання у господарській діяльності.

Зазначена у спірному ППР сума завищення бюджетного відшкодування за лютий 2023 в розмірі 33428,00 грн. складається із ПДВ, що сплачене ТОВ «Форест-ОВ» при приданні товарів у контрагентів ТзОВ «АВ Метал Груп» у межах договору поставки №724/лц від 08.10.2020 було придбано «арматуру 8 мм, арматуру 10 мм» вартістю 26 095,32 грн, у тому числі ПДВ 4 349,22 грн. У ПП «Ковель-Будпостач» у межах договору поставки №110 від 01.05.2022 позивачем протягом червня минулого року придбані бетон та послуги бетононасоса на 174 470,00 грн., у тому числі ПДВ 29 078,34 грн. Вказані господарські операції повністю підтверджено долученими до матеріалів справи документами (а.с.54-72, 77-93, т.1).

Крім того в акті перевірки відсутні будь-які заперечення чи зауваження податкового органу відносно придбання товару/послуг (у тому числі супровідних документів), яке надало право на отримання податкового кредиту внаслідок реєстрації податкових накладних.

На думку суду, подані позивачем для перевірки та до суду первинні документи, підтверджують реальність господарських операцій між зазначеними контрагентами щодо придбання товарів/послуг. Крім того, відповідач визнає факт господарських операцій та правомірність реєстрації продавцями податкових накладних (оскільки такі не зупинені, а також включені продавцями до складу податкових зобов`язань).

Тобто відповідачем не заперечується факт реєстрації у ЄРПН, поданих контрагентами позивача податкових накладних, за якими контролюючий орган не визнає право ТзОВ «Форест-ОВ» на формування податкового кредиту. При цьому, згідно податкових накладних можливо правильно встановити покупця та продавця товару, опис (номенклатуру) товарів, дані щодо кількості та вартості товару, дату операції. Разом з тим, податковий орган не повідомляв позивача про виявлення розбіжностей між реєстром отриманих податкових накладних покупця з даними його контрагента, а реальність здійснення господарських операцій за спірними податковими накладними відповідачем не оспорюється.

Подані до суду первинні документи відповідають загальним вимогам, визначеним статтею 9 Закону №996-XIV, та відсутні підстави ставити під сумнів їх справжність та достовірність відображених у них даних.

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абзац 3 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з абзацом 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту (абзац дев`ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Таким чином, факт реєстрації податкових накладних, складених ТзОВ «АВ метал груп», ПП «Ковель-Будпостач» та ФОП ОСОБА_3 , ТзОВ «Верба-ВВ», ТзОВ «ДПП Ресурс», ТзОВ «Волиньсервісбуд», ТзОВ «Проект М2» під час реалізації в адресу позивача матеріалів для будівництва бетонного заводу в ЄРПН, спростовує наявність будь яких помилок під час їх заповнення та порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 ПК України.

Судом встановлено, що відповідач визнає факт господарської операції й правомірність реєстрації продавцем податкових накладних (оскільки такі не заблоковані, а також включені продавцем до складу податкових зобов`язань).

З урахуванням вищевказаного, позивачем не завищено суму податкового кредиту за лютий 2023 року по господарських взаємовідносинах з вищенаведеними контрагентами на суму ПДВ 247213,04 грн., що в свою чергу не призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації за лютий 2023 року на 213785,04 грн. та до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на рахунок платника у банку у декларації за лютий 2023 року в розмірі 33428,00 грн.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №006940070, №0069380709 від 01.06.2023 яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за лютий 2023 року.

Суд зазначає, що висновки про не підтвердження контролюючим органом окремих показників податкової звітності з від`ємним значенням податкового кредиту, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці відповідачем досліджених документів, наданих платником, а також даних бухгалтерського обліку.

Суд також звертає увагу, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Будь-яке неналежне виконання іншими платниками податків податкових обов`язків (подавати податкову звітність, сплачувати податки) не може бути підставою для відповідальності іншого платника податків. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо правомірного формування податкового кредиту чи податкових зобов`язань з ПДВ щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення покупця - платника податку права на податковий кредит і не може свідчити про наявність у нього умислу уникнути від сплати податків у разі, якщо він виконав усі передбачені законом умови стосовно формування податкового кредиту та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента. Порушення постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для позбавлення покупця права на отримання податкової вигоди за умови, якщо не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента, злагодженість дій між ними або про те, що він діяв без належної обачності у виборі контрагента. Будь-яких доказів, що позивач при здійсненні господарської діяльності із вищезгаданими контрагентами діяв недобросовісно, контролюючий орган не надав суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому, беручи до уваги наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3758,35 грн. що підтверджується платіжною інструкцією №592 від 02.11.2023.

Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест-ОВ» до Головного управління ДПС у Волинській області (про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області №006940070 та № 0069380709 від 01 червня 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест-ОВ» (судовий збір у розмірі 3758,35 (три тисячі сімсот п`ятдесят вісім) гривень 35 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Форест-ОВ» (45061, Волинська область, Ковельський район, село Любитів, вулиця Вокзальна, 9, код ЄДРПОУ 4025440).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

Суддя А.Я. Ксензюк