Рішення

від 13.03.2024 по справі 320/42372/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 року справа №320/42372/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо призупинення ОСОБА_1 виплати щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку з тим, що довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці підписана не уповноваженою на те особою, та рішення щодо нового розрахунку (перерахунку) ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 13.09.2023, виданої головою ліквідаційної комісії Верховного Суду України ОСОБА_2 з дня призупинення виплати;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві поновити ОСОБА_1 виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, поданої ОСОБА_1 та виданої виконуючим обов`язки Голови Верховного Суду України ОСОБА_3 на підставі ст. 135 та ст. 142 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" з дня призупинення виплати.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 відкрито провадження у даній адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази від учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є суддею у відставці та має право на щомісячне довічне грошове утримання судді, виплату якого було припинено з 20.07.2023 року. Підставою такого припинення, на думку відповідача, стала видача довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці неуповноваженою на те особою, а саме виконуючим обов`язки Голови Верховного Суду України ОСОБА_3 .

В подальшому, як зазначає позивач, відповідачем було повідомлено, що розмір його щомісячного грошового утримання перераховано (розраховано) на підставі довідки від 13.09.2023 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої головою ліквідаційної комісії Верховного Суду України ОСОБА_2 .

На думку позивача, відповідач, приймаючи рішення щодо призупинення виплати йому щомісячного довічного грошового утримання, та в подальшому, щодо перерахунку такої виплати, діяв поза межами наданих йому повноважень.

При цьому, позивач звертає увагу, що згідно рішень Конституційного Суду України, наявність комісії з припинення (ліквідаційної комісії) ВСУ є незаконним, оскільки останніми визнано неконституційним, зокрема, пункт 7 розділу ХІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 1402-VI щодо ліквідації Верховного Суду України, а тому довідка, видана головою ліквідаційної комісії Верховного Суду України ОСОБА_2 не може вважатися належним чином оформленою.

15.12.2023 позивачем на виконання вимог ухвали суду від 14.12.2023 подано до суду копію паспорту, картки платника податків; рішення ВРП від 23.02.2023 № 136/о/15-23 та трудової книжки.

05.01.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві надано до суду копію пенсійної справи позивача та, зокрема, копію заяви позивача про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.05.2023 № 5393 та усіх доданих до неї документів; копію рішення від 23.05.2023 про призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням стажу та заробітної плати; копію рішення від 20.07.2023 №262940014274, копію рішення від 25.09.2023 №262940014274 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням стажу та заробітної плати та копію довідки від 13.09.2023 №4/0/8-23 на підставі якої здійснено перерахунок.

20.01.2024 канцелярією суду зареєстровано відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, поданий до суду засобами поштового зв`язку 26.12.2023.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 30.03.2020 по справі №826/16935/18) єдиним повноважним представником Верховного Суду України в суді є голова ліквідаційної комісії. А тому, як зазначає представник відповідача, належним представником Верховного Суду України, як юридичної особи є лише голова комісії з припинення ОСОБА_2 , або інша особа, яка діє за дорученням голови комісії. Отже, надана позивачем довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.02.2023 № 46/02/21-23, яка підписана виконуючим обов`язки Голови Верховного Суду України Василем Гуменюком є такою, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підписана особою, яка не має права підпису документів від імені Верховного Суду України.

А тому відповідач вважає, що ним було правомірно вчинено дії щодо зупинення виплати щомісячного довічного грошового утримання позивача до отримання від Верховного Суду України належним чином оформленої довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

У поданій до суду відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 16.01.2024, позивач не погоджується з доводами відповідача та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Залізничним РВ ГУ МВС України в місті Києві 30.10.2001 року.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 23.02.2023 № 136/0/15-23 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Верховного Суду України у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Вказаним рішенням встановлено, що право на нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання виникло у ОСОБА_1 з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п`яти років.

Наказом Верховного Суду України № 36-к від 02.03.2023 «Про виключення ОСОБА_1 зі складу Верховного Суду України» ОСОБА_1 , суддю Верховного Суду України, 02 березня 2023 року виключено зі складу Верховного Суду України.

Вказаний наказ підписано В.о. Голови Верховного Суду України Богданом Пошвою.

09.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення йому довічного грошового утримання судді у відставці, до якої було додано, зокрема, довідку Верховного Суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.02.2023 № 46/0/21-23, яка підписана В.о. Голови Верховного Суду України Василем Гуменюком та головним бухгалтером Верховного Суду України ОСОБА_4 .

За принципом екстериторіальності заяву розглянуто відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення від 18.05.2023 № 262940014274 про призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 09.05.2023.

20 липня 2023 року начальник управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_5 звернулась із службовою запискою до начальника управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.07.2023 №22619/03-16, в якій просила призупинити виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання до з`ясування обставин.

В обґрунтування поданої службової записки зазначила, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві. З 07.08.2010 по 31.05.2023 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». 09.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо призначення/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За принципом екстериторіальності заяву розглянуто відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення від 18.05.2023 № 262940014274 про призначення довічного грошового утримання з 09.05.2023. В процесі підготовки матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 було виявлено, що довідку від 28.02.2023 №46/0/21-23 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка видана Верховним Судом України, підписану в.о. Голови Верховного Суду України Василем Гуменюком. Згідно інформації Верховного Суду України від 06.06.2023 №85/0/2-23 (вх.№16417/7 від 12.06.2023) належним представником Верховного Суду України як юридичної особи є лише голова комісії з припинення Романків І.П. або інша особа, яка діє за дорученням голови комісії. Інші особи, у тому числі в.о. Голови Верховного Суду України Гуменюк Василь Іванович не мають права представляти Верховний Суд України в його відносинах із третіми особами та виступати в суді від імені зазначеної установи.

В матеріалах справи наявний лист Верховного Суду України від 06.06.2023 №85/0/2-23 (вх. В ГУ ПФУ в м.Києві №16417/7 від 12.06.2023), яким Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомлено, що належним представником Верховного Суду України як юридичної особи є лише голова комісії з припинення Романків І.П. або інша особа, яка діє за дорученням голови комісії. Інші особи, у тому числі в.о. Голови Верховного Суду України Гуменюк Василь Іванович не мають права представляти Верховний Суд України в його відносинах із третіми особами та виступати в суді від імені зазначеної установи. Також в даному листі наголошено, що комісії з припинення стало відомо, що для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці до органів пенсійного фонду подаються довідки, які не відповідають нормам чинного законодавства, розміру фактичних виплат суддівської винагороди та підписані неналежними підписантами. Видача таких довідок має системний характер.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.07.2023 №262940014274 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » припинено позивачу виплату щомісячного довічного грошового утримання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

31.07.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на адресу Верховного Суду України надіслано лист, в якому відповідач просив надати нову довідку про суддівську винагороду щодо позивача для обчислення щомісячного грошового довічного утримання судді у відставці станом на 02.03.2023, підписану уповноваженою на те особою.

01.08.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві повідомлено позивача про зупинення йому виплати щомісячного довічного грошового утримання. При цьому, позивача також повідомлено, що надана ним довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 28.02.2023 №46/0/21-23, підписана в.о. Голови Верховного Суду України Василем Гуменюком, в той час як належним представником Верховного Суду України є Романків І.П.

09.08.2023 в.о. Голови Верховного Суду України Богданом Пошвою повідомлено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.02.2023 № 46/0/21-23 підписана уповноваженим на це в.о. Голови Верховного Суду України ОСОБА_3 . Також повідомлено, що після звільнення ОСОБА_6 з посади судді Верховного Суду України, у зв`язку з поданням заяви про відставку, повноваження виконуючого обов`язки перейшли до ОСОБА_7 . Додатково зазначено, що дані щодо суддів Верховного Суду України перебувають у виключному розпорядженні Верховного Суду України. «Ліквідаційні комісії», «комісії з припинення», зокрема і ті, на чолі яких перебуває ОСОБА_2 не мають доступу до такого роду інформації. Вказано, що довідка, видана судді Верховного Суду України у відставці ОСОБА_1 , оформлена та підписана у належний спосіб. Підстави для видачі нової довідки відсутні.

21.08.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на адресу Верховного Суду України та голови комісії з припинення Верховного Суду України ОСОБА_2 повторно надіслано лист, в якому останніх відповідач просив надати нову довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 02.03.2023, підписану уповноваженою на те особою.

13.09.2023 супровідним листом від 13.09.2023 №167/0/2-23 головою комісії з припинення Верховного Суду України ОСОБА_2 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надано довідку про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 № 4/0/8-23 від 13.09.2023 станом на 02.03.2023. Довідка видана на підставі особового рахунку за березень 2023 року згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Листом від 06.10.2023 № 2600-0504-8/198106 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило позивача про проведення з 25.09.2023 (рішення №262940014274) перерахунку пенсії на підставі вказаної вище довідки.

Вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.

Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Згідно із частиною 1 статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина друга статті 142 Закону №1402-VI).

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як встановлено матеріалами справи, позивачу з 09.05.2023 призначено щомісячне довічне грошового утримання судді у відставці згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виплата якого рішенням відповідача від 20.07.2023 зупинена на підставі п.1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд зазначає, що постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 09 лютого 2023 року № 7-2) затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до п. 2 розділу V «Виплата щомісячного довічного грошового утримання та її припинення» Порядку №3-1 виплата щомісячного довічного грошового утримання припиняється у випадках, передбачених статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Порядок виплати щомісячного довічного грошового утримання у разі поновлення його виплати, за довіреністю, за минулий час, за час перебування особи на повному державному утриманні, за час перебування в місцях обмеження або позбавлення волі, у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон, недоотриманого щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку зі смертю судді у відставці, судді Конституційного Суду України, утримання надміру виплачених сум та відрахувань зі щомісячного довічного грошового утримання здійснюється у порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, згідно з положеннями ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові КЦС ВС від 24 грудня 2021 року у справі № 757/9133/18-ц недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Матеріалами справи встановлено, що 20 липня 2023 року начальник управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_5 звернулась із службовою запискою до начальника управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.07.2023 №22619/03-16, в якій просила призупинити виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання до з`ясування обставин. В обґрунтування поданої службової записки зазначила, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві. З 07.08.2010 по 31.05.2023 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». 09.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо призначення/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За принципом екстериторіальності заяву розглянуто відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення від 18.05.2023 № 262940014274 про призначення довічного грошового утримання з 09.05.2023. В процесі підготовки матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 було виявлено, що довідку від 28.02.2023 №46/0/21-23 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка видана Верховним Судом України, підписану в.о. Голови Верховного Суду України Василем Гуменюком. Згідно інформації Верховного Суду України від 06.06.2023 №85/0/2-23 (вх.№16417/7 від 12.06.2023) належним представником Верховного Суду України як юридичної особи є лише голова комісії з припинення ОСОБА_2 або інша особа, яка діє за дорученням голови комісії. Інші особи, у тому числі в.о. Голови Верховного Суду України ОСОБА_6 не мають права представляти Верховний Суд України в його відносинах із третіми особами та виступати в суді від імені зазначеної установи.

Вказане і стало підставою для припинення позивачу виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку № 3-1 заява про призначення/перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Порядку № 3-1 до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання додаються, зокрема, довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду), видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді.

Форма довідки (додаток № 2) передбачає, що її підписують голова суду та головний бухгалтер.

Суд звертає увагу, що відповідачем подану позивачем до заяви про призначення довічного грошового утримання довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.02.2023 № 46/0/21-23, підписану в.о. Голови Верховного Суду України ОСОБА_3 , визнано такою, що підписана неуповноваженою особою. Натомість Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві за власною ініціативою після звернення голови комісії з припинення Верховного Суду України ОСОБА_2 із листом від 06.06.2023 №85/0/2-23 витребувано від Верховного Суду України та голови комісії з припинення Верховного Суду України ОСОБА_2 нову довідку про суддівську винагороду для обчислення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 02.03.2023.

13.09.2023 супровідним листом від 13.09.2023 №167/0/2-23 головою комісії з припинення Верховного Суду України ОСОБА_2 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надано довідку про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 № 4/0/8-23 від 13.09.2023 станом на 02.03.2023. Довідка від 13.09.2023 № 4/0/8-23 підписана керівником ОСОБА_8 як головою комісії з припинення Верховного Суду України.

Таким чином, спірні правовідносини виникли між позивачем - суддею Верховного Суду України у відставці і територіальним органом Пенсійного фонду України щодо довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

При цьому, право позивача на щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці у цій справі відповідач не заперечує.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися у даній справі, суд зазначає, що 02.06.2016 Верховна Рада України прийняла Закон України № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - № 1401-VIII) та Закон № 1402-VІІІ, яким було внесено зміни до статей 124-129, 130, 131, 147-148, 149, 151, 153 Конституції України щодо правосуддя. Зокрема, у статті 125 Конституції України у новій редакції визначено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Так, у першому реченні пункту 7 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VІІІ передбачено, що в дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку. До припинення діяльності статус, структура, повноваження, порядок роботи, права, обов`язки, гарантії суддів цих судів визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

На виконання вимог цього закону, наказом Державної судової адміністрації України та Верховного Суду від 07.06.2019 № 560/90/ОД «Про деякі питання, пов`язані з ліквідацією судів» ОСОБА_9 призначено головою ліквідаційної комісії Верховного Суду України.

Станом на час виникнення спірних правовідносин у даній справі, головою ліквідаційної комісії Верховного Суду України, на виконання наказу Державної судової адміністрації України та Верховного Суду від 07.06.2019 № 560/90/ОД, призначено ОСОБА_2 .

Конституційність окремих положень Закону № 1402-VIII перевірялася Конституційним Судом України за зверненням Верховного Суду України.

18.02.2020 Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 2-р/2020, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII зі змінами, зокрема пункту 7 «та ліквідуються» в частині Верховного Суду України.

Обґрунтовуючи це Рішення, Конституцій Суд України зазначив:

«7. Системний аналіз положень Конституції України «найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції» та «найвищий суд у системі судоустрою України» у взаємозв`язку з положеннями законів України з питань судоустрою та судочинства дає Конституційному Суду України підстави стверджувати, що вилучення слова «України» - власної назви держави - із словесної конструкції «Верховний Суд України» не вплинуло на конституційний статус цього органу державної влади.

За своєю юридичною природою найвища інстанція судової гілки влади має забезпечувати єдність та сталість судової практики всіх судів, які входять до системи судоустрою України, а тому її конституційний статус полягає у безперервності здійснення повноважень від часу прийняття Основного Закону України. Законом № 1401-VIII не змінено конституційних функцій Верховного Суду України та його місця у системі судоустрою України. Крім того, Законом № 1401-VIII не скасовано та не обмежено прав і свобод людини і громадянина, на чому наголошено у висновках Конституційного Суду України від 20.01.2016 № 1-в/2016, від 30.01.2016 № 2-в/2016.

Таким чином, системний аналіз змін до Конституції України, внесених Законом № 1401-VIII, вказує на те, що вони не були спрямовані на припинення діяльності та ліквідацію Верховного Суду України як органу державної влади через вилучення слова «України» - власної назви держави - із словесної конструкції «Верховний Суд України».

Конституційний Суд України вважає, що Закон № 1401-VIII не порушив принципу інституційної безперервності функціонування найвищого інституту судової влади, який після набрання чинності Законом № 1401-VIII продовжує діяти під назвою «Верховний Суд».

8. Конституційний Суд України розглядає положення пунктів 4, 8, 9, 11, 13 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII як такі, що прийняті з метою юридичного регулювання функціонування найвищого суду у системі судоустрою України, який після внесення змін до Конституції України Законом № 1401-VIII функціонує під назвою «Верховний Суд». (…).

Порівняльний аналіз положень Конституції України до та після внесення до неї змін Законом № 1401-VIII, приписів Закону № 2453-VI зі змінами та Закону № 1402-VIII дає Конституційному Суду України підстави для висновку, що немає відмінностей між юридичним статусом судді Верховного Суду України та судді Верховного Суду.

Конституційний Суд України зауважує, що перейменування закріпленого в Конституції України органу - Верховного Суду України - не може відбуватися без переведення суддів Верховного Суду України на посади суддів Верховного Суду, оскільки немає відмінностей між юридичним статусом судді Верховного Суду України та судді Верховного Суду, а вилучення слова «України» - власної назви держави - з словесної конструкції «Верховний Суд України» не може бути підставою для звільнення всіх суддів Верховного Суду України або їх переведення до іншого суду, тим більше суду нижчої інстанції.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що судді Верховного Суду України мають продовжувати здійснювати свої повноваження як судді Верховного Суду. Відтак фактична диференціація суддів Верховного Суду України та суддів Верховного Суду не узгоджується з принципом незмінюваності суддів, що є складовою конституційної гарантії незалежності суддів.

Закон № 1401-VIII не порушив принципу інституційної безперервності функціонування найвищого інституту судової влади, який після набрання чинності Законом № 1401-VIII продовжує діяти під назвою «Верховний Суд»».

Згідно із частиною другою статті 152 Конституції України закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, оскільки в Рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 не встановлено іншого, то норма пункту 7 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VІІІ у частині ліквідації Верховного Суду України з 18.02.2020 втратила чинність, тобто будь-яке юридичне значення. Вона не може застосовуватися як правове підґрунтя для жодних рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, у тому числі й відповідача, у силу прямого припису Конституції України.

Зважаючи на юридичні позиції Конституційного Суду України про те, що:

вилучення слова «України» - власної назви держави - із словесної конструкції «Верховний Суд України» не вплинуло на конституційний статус цього органу державної влади;

Законом № 1401-VIII не змінено конституційних функцій Верховного Суду України;

Закон № 1401-VIII не було спрямовано на припинення діяльності та ліквідацію Верховного Суду України;

після набрання чинності Законом № 1401-VIII він продовжує діяти під назвою «Верховний Суд»;

а також беручи до уваги пункт 5 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних і положень Закону № 1401-VIII про те, що Верховний Суд створюється на матеріально-технічній базі, зокрема, Верховного Суду України, суд не може не брати до уваги, що Верховний Суд України не припинявся та не ліквідовувався Законом № 1401-VIII і продовжує діяти під назвою «Верховний Суд».

У пункті 5 резолютивної частини Рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Конституційний Суд України рекомендував Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до зазначеного Рішення. На час виникнення спору та розгляду справи судом Верховна Рада України зазначеною рекомендацією не скористалася.

У згаданому Рішенні (пункт 13) Конституційний Суд України висловив декілька юридичних позицій щодо статусу суддів Верховного Суду України. Зокрема:

немає відмінностей між юридичним статусом судді Верховного Суду України та судді Верховного Суду;

фактична диференціація суддів Верховного Суду України та суддів Верховного Суду не узгоджується з принципом незмінюваності суддів, що є складовою конституційної гарантії незалежності суддів.

22.11.2021 набуло статусу остаточного рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Гуменюк та інші проти України» (заява № 11423/19). Розглядаючи скаргу суддів Верховного Суду України, ЄСПЛ зважив на висновки Конституційного Суду України, зроблені у Рішенні № 2-р/2020 від 18.02.2020 (пункт 98) та дійшов висновку, що у результаті прийняття змін до Закону № 1402-VIII порушено їх права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

Окрім того, ЄСПЛ звернув увагу на те, що «незважаючи на рішення Конституційного Суду України, станом на червень 2021 року питання відновлення виконання заявниками суддівських функцій все ще розглядалося Верховною Радою України. Протягом значного періоду часу була явно відсутня координація у вирішенні ситуації заявників, що серйозно підірвало правову визначеність та передбачуваність конституційних принципів незалежності суддів» (пункт 100).

Ця невизначеність триває і на даний час.

Обґрунтований Конституційним Судом України висновок про рівність правового статусу суддів Верховного Суду України та Верховного Суду є правовою основою для однакового захисту їх прав і після припинення повноважень, зокрема щодо розміру довічного грошового утримання та його перерахунку.

Однак, на відміну від суддів Верховного Суду, судді Верховного Суду України перебувають у полі певної правової невизначеності, що виникла у зв`язку з тим, що Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 через відповідні нормативно-правові та індивідуальні правові акти належним чином не імплементовано.

Зокрема, незважаючи на рекомендації Конституційного Суду України, Верховна Рада України не привела положення законодавства України у відповідність до зазначеного Рішення.

Згідно відповіді №491238 від 13.03.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформованої засобами підсистеми «Електронний суд» за запитом судді Кушнової А.О. у зв`язку з розглядом даної справи, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом юридичної особи 00019034 наявна така інформація щодо юридичної особи:

Найменування юридичної особи: Верховний Суд України;

Актуальний стан на фактичну дату та час формування: у стані припинення;

Місцезнаходження: Україна, 01024, місто Київ, вулиця Пилипа Орлика, будинок 4;

Відомості про орган управління юридичної особи: голова суду; керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо:

- ОСОБА_6 , статус: керівник, дата призначення: 11.12.2017, повноваження: виконуючий обов`язки Голови Верховного Суду України;

-Романків Ігор Петрович, статус: голова комісії з припинення або ліквідатор.

При цьому, суд звертає увагу, що ОСОБА_6 , станом на час видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.02.2023 № 46/0/21-23 та розгляду даної справи, зазначений у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - Реєстр) як керівник Верховного Суду України у статусі Виконуючого обов`язки Голови Верховного Суду України, поряд з головою комісії з припинення або ліквідатором Романків І.П. Запису про припинення Верховного Суду України як юридичної особи у Реєстрі немає. Жодних змін після згаданого рішення Конституційного Суду України не внесено.

Наказ Державної судової адміністрації України та Верховного Суду від 07.06.2019 № 560/90/ОД «Про деякі питання, пов`язані з ліквідацією судів», на виконання якого ОСОБА_2 призначено головою ліквідаційної комісії Верховного Суду України, є чинним.

За такої правової невизначеності, будь-яку довідку, видану судді Верховного Суду України, може бути поставлено під сумнів з мотивів неналежності її підписанта. Це призводить до непередбачуваності у правозастосуванні та невиправданих ускладнень під час реалізації прав суддів Верховного Суду України у відставці; покладає на них негативні наслідки неякісного правого регулювання, позбавляючи прав, які передбачено законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 540/7777/21.

При цьому, за результатом аналізу наявної в матеріалах справи копії довідки Верховного Суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 28.02.2023 № 46/0/21-23 встановлено, що така довідка відповідає нормам Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України.

З урахуванням викладеного, на думку суду, довідка Верховного Суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 28.02.2023 № 46/0/21-23, яка підписана в.о. Голови Верховного Суду України Гуменюком В.І., є довідкою, яка підписана уповноваженою особою.

У той же час, суд не бере до уваги посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.03.2020 (справа № 826/16935/18), оскільки в зазначеній справі Верховний Суд України був відповідачем і висновки Верховного Суду у постанові від 30.03.2020 стосувалися виключно наявності чи відсутності у ОСОБА_9 як голови ліквідаційної комісії Верховного Суду України повноважень на підписання процесуальних документів та їх подання до суду від імені Верховного Суду України, тобто правовідносин із судового представництва (ст. 55 КАС України), що є невід`ємним компонентом права на доступ до суду (ст. 6 Конвенції) і не може обмежуватися з формальних міркувань.

Натомість у даній справі, відповідачем є ГУ ПФУ в м. Києві та її предметом є право позивача на продовження отримання призначеного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі виданої Верховним Судом України довідки, а не про право ОСОБА_6 представляти Верховний Суд України в суді та підписувати й подавати від імені Верховного Суду України процесуальні документи до суду.

Отже, підсумовуючи всі загальні висновки в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявність відомостей, які в розумінні законодавства України є недостовірними (неправдивими), та могли слугувати для припинення позивачеві виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Таким чином, відповідач, приймаючи рішення щодо зупинення ОСОБА_1 виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку з тим, що довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці підписана не уповноваженою на те особою, та рішення щодо нового розрахунку (перерахунку) ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 13.09.2023 № 4/018-23, виданої головою комісії з припинення Верховного Суду України ОСОБА_2 з дня призупинення виплати, діяв протиправно, у зв`язку з чим рішення Головного управління Пенсійного фонду України від 20.07.2023 № 262940014274 та від 25.09.2023 № 262940014274, є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів щодо належності та допустимості наданої позивачем довідки Верховного Суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 28.02.2023 № 46/0/21-23, яка підписана уповноваженою особою - виконуючим обов`язки Голови Верховного Суду України ОСОБА_6 .

Більше того, така довідка стала підставою для прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішення від 18.05.2023 № 262940014274 про призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 09.05.2023.

Своєю чергою, відповідачем не ініційовано проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки Верховного Суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 28.02.2023 № 46/0/21-23, що дає підстави суду стверджувати про відсутність у відповідача будь-яких сумнівів з цього приводу.

Таким чином, висновки відповідача щодо недостовірності відомостей, які містяться у довідці Верховного Суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 28.02.2023 № 46/0/21-23 нічим не підтверджені, вказана довідка є чинною, не відкликана, не визнана недійсною, а тому є належним документом як для прийняття рішення про призначення та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, так і поновлення виплати такого після безпідставного її зупинення.

Суд також звертає увагу, що відповідачем не поставлено під сумнів достовірність відомостей, вказаних у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 13.09.2023 № 4/018-23, виданої головою комісії з припинення Верховного Суду України ОСОБА_2 , а отже надано перевагу іншій довідці без будь-якого обґрунтування правомірності таких дій.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних норм статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, оскільки позивачу виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці було припинено без належних на те правових підстав, суд приходить до переконання про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві поновити ОСОБА_1 виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої ОСОБА_1 виконуючим обов`язки Голови Верховного Суду України Василем Гуменюком від 28.02.2023 № 46/0/21-23 на підставі ст. 135 та ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з дня зупинення виплати, тобто з 20 липня 2023 року, з урахуванням вже проведених виплат.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 20.07.2023 № 262940014274.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 25.09.2023 № 262940014274.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві поновити ОСОБА_1 виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.02.2023 № 46/0/21-23, виданої ОСОБА_1 виконуючим обов`язки Голови Верховного Суду України Василем Гуменюком на підставі ст. 135 та ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з дня зупинення виплати, тобто з 20 липня 2023 року, з урахуванням вже проведених виплат.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір на суму 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім грн. 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код 22869069, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду складено 13.03.2024.

Суддя Кушнова А.О.