Ухвала

від 07.03.2024 по справі 640/15312/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

07 березня 2024 року Справа № 640/15312/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., при секретарі судового засідання Зубачевської М.С., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Бізнес Естейт про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Бізнес Естейт до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві про стягнення заборгованості,-

за участі представників сторін:

представник позивача - не з`явився

представник відповідача - Бойко М.А.

представник третьої особи - Ісаєв С.П.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Сіті Бізнес Естейт звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, в якому просить суд:

- стягнути з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Бізнес Естейт заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в сумі 13 696 254 грн. та пеню за порушення строків відшкодування ПДВ в сумі 7 547 742, 95 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/15312/20, призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 27.08.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 640/15312/20 до розгляду по суті на 12.11.2020.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено судді Кочановій П.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2023 року суддею Кочановою П.В. прийнято до провадження адміністративну справу №640/15312/20, призначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 9 січня 2024 року о 12:00 год.

У підготовчому засіданні 9 січня 2024 року судом оголошено перерву до 6 лютого 2024 року о 14:00 годині.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2024 року продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання по справі № 640/15312/20 до 20 лютого 2024 року о 14:00 годині.

У підготовчому засіданні 20 лютого 2024 року судом оголошено перерву до 5 березня 2024 року о 14:00 годині.

У підготовчому засіданні 5 березня 2024 року судом оголошено перерву до 7 березня 2024 року о 12:00 годині.

У підготовче засідання, призначене на 7 березня 2024 року з`явилися представники відповідача та третьої особи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв або клопотань про розгляд справи без його участі або відкладення розгляду справи на час розгляду справи не надано.

Як встановлено судом, 4 січня 2024 року представником Головного управління Державної податкової служби у м. Києві надано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване тим, що позивачем було подано податкові декларації з ПДВ у 2014 році, при цьому з позовною заявою позивач звернувся до суду 07.07.2020, тобто у строк більше ніж шість років з дня подачі податкових декларації та перевірки їх на відповідність. Враховуючи, що строк для звернення до адміністративного суду визначається частиною другою статті 122 КАС України та становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод і інтересів, представник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

20 лютого 2024 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Бізнес Естейт надано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, мотивоване тим, що станом на момент виникнення порушень прав позивача (2011-2014 роки) законодавство України та практика Верховного Суду України, яка існувала на той час, не містили дієвих способів захисту порушених прав платника податку. Питання відсутності дієвого способу захисту порушеного права платника податків було до певної міри вирішено лише Великою Палатою Верховного Суду, яка постановою від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15., тобто лише з 12 лютого 2019 року позивач в даній справі отримав можливість та сенс звернення до суду як до органу, який здатний відновити його порушені права. Також, Позивач звертає увагу суду на ту обставину, що на момент звернення позивача до суду вже сформувалася та використовувалася судами в цілому та Верховним Судом зокрема стала судова практика, згідно якої порушення прав платника податків в частині невиплати заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ належить до категорії «триваючих» правопорушень, які перебувають в процесі вчинення аж до моменту його припинення. Відтак, особа, яка звертається до суду за захистом від такого правопорушення не може вважатися такою, що пропустила строк звернення до суду.

Розглядаючи клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Бізнес Естейт про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно - правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наявних у матеріалах позовної заяви, із того чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.2013 ТОВ «Сіті Бізнес Естейт» подано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з ПДВ за вересень 2013 року, в якій було відображено суму відшкодування ПДВ у розмірі 521 512,00 грн.

22.04.2014 року, ТОВ «Сіті Бізнес Естейт» подано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з ПДВ за березень 2014 року, в якій було відображено суму відшкодування ПДВ у розмірі 14 359 232,00 грн.

20.05.2014 року, ТОВ «Сіті Бізнес Естейт» подано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з ПДВ за квітень 2014, в якій було відображено суму відшкодування ПДВ у розмірі 604 255,00 грн.

21.07.2014 року, ТОВ «Сіті Бізнес Естейт» подано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з ПДВ за травень 2014, в якій було відображено суму відшкодування ПДВ у розмірі 121 168,00 грн.

Як зазначає позивач, та підтверджується матеріалами справи, за результатами документальних позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість податковим органом було складено довідки від 29.11.2013 року №106/26-59-15-02-27 за вересень 2013 року, від 16.07.2017 №171/26-59-15-02-27 за квітень 2014 року, від 14.08.2014 №210/26-59-15-02-27 за травень та червень 2014 року від 31.10.2014 року №293/26-59-15-02-27 за серпень 2014 року.

Також, за результатом документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2014 року, податковим органом складено Акт від 20.06.2014 року №150/26-59-15-02-27 та за результатом документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2013 року та серпень 2014 року, податковим органом складено Акт від 23.02.2015 року №38/26-59-15-02-27.

На підставі вищезазначених Актів перевірки, податковим органом були складені податкові повідомлення-рішення, якими позивачу зменшено було суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а саме: податкове повідомлення-рішення від 3 липня 2014 року №0032150226 та від 13.03.2015 №0035150226 та №0036150226.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2014 року у справі №826/12299/14, залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Бізнес Естейт" задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 0032150226 від 03.07.2014 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на 3 906,27 грн. штрафних санкцій 976,56 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2015 року у справі №826/10856/15, яка набрала законної сили 20.01.2016 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Бізнес Естейт» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.03.2015 р. № 0035150226 та № 0036150226.

Тобто, остаточна сума до відшкодування ПДВ була відома позивачу 20.01.2016 року.

Отже, про порушення своїх прав товариство дізналось 20.01.2016 року.

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 7 липня 2020 року, тобто з пропуском шестимісячний строку.

Суд звертає увагу, що в постанові від 19 січня 2023 року в справі № 140/1770/19 Велика Палата Верховного Суду визнала помилковими висновки судів попередніх інстанцій про триваючий характер порушення прав позивача та про відсутність механізму отримання зазначеного відшкодування за наслідками відображення відомостей щодо позивача в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (починаючи з пункту 81 постанови), а також дійшла висновку про те, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (пункт 102).

Окремо в пункті 106 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, під час вирішення тотожних спорів слід враховувати наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої Велика Палата Верховного Суду відступила в цій справі.

Водночас, зміст позову та клопотання про поновлення строку на звернення до суду свідчить, що в період з 20.01.2016 року по 07.07.2020 року позивач не вчиняв жодних дій спрямованих на відновлення порушення права.

Отже, вказані позивачем в заяві підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є неповажними.

Також, суд не знаходить інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, так як позивач інших причин не повідомляв.

Згідно із ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Запроваджений в КАС України інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин, саме тому його застосування не може свідчити про надмірний формалізм.

Крім того, правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права. Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

У деяких рішеннях ЄСПЛ наголошується, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин; при цьому, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії», п. 109 ).

Отже, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Натомість, позивачем на підтвердження зазначених обставин належних та відповідних доказів не надано.

Позивач не навів переконливих доводів щодо вчинення ним усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту.

Отже, вирішуючи питання поновлення строку, Суд не встановив обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення позивача, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами.

Таким чином, за об`єктивним критерієм обставини, на які посилається позивач в обґрунтування недотримання ним строків звернення до суду, не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та його поновлення.

У Рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а тому не реалізація цього права є наслідком його власної поведінки.

Відповідно до приписів п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити та позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Бізнес Естейт до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Керуючись ч. 15 ст. 171, п.п. 7,8 ч. 1 ст.40, ст.ст. 243, 248, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Бізнес Естейт про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Бізнес Естейт до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошено в судовому засіданні 07.03.2024 року в присутності представників відповідача та третьої особи.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.03.2024 року.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

.

Суддя Кочанова П.В.