Рішення

від 13.03.2024 по справі 400/10684/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 р. № 400/10684/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомКомунального підприємства "ЖИТЛОВО - ЕКСПУАТАЦІЙНЕ ОБ`ЄДНАННЯ", вул. Паркова, буд.5,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55000,

до відповідачівУправління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, вул. Спаська, 42-а,Миколаїв,54001, Південного офісу Держаудитслужби, вул. Канатна, 83,Одеса,Одеська область,65012, вул. Спаська, 42-а,Миколаїв,54001

третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "СТ-ПРОЗО", вул. Запорізька, 8-в,Бориспіль,Київська область,08300,

провизнання протиправним та скасування висновку від 03.08.2023 року № UA-2023-02-14-003933-а,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «житлово-експлуатаційне об`єдання» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (далі відповідач 1), за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «СТ-Прозоро» (далі третя особа), в якому просить визнати протиправним та скасувати Висновок відповідача 1 від 03.08.2023 про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-02-14-003933-а, яким зобов`язано КП ЖЕО визнати недійсним договір про закупівлю від 08.03.2023 № 38, з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та застосувати відповідні наслідки недійсності договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за результатами проведення моніторингу закупівлі № UA-2023-02-14-003933-а відповідачем було оприлюднено висновок, яким зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом визнання недійсним договір про закупівлю від 08.03.2023 № 38, з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та застосувати відповідні наслідки недійсності договору. Станом на дату звернення до суду товар вже був переданий позивачу та експлуатувався, тому щодо визнання недійсним договір може призвести до порушення майнових прав господарюючих суб`єктів сторін договору та не відповідає критерію пропорційності. Також, позивач зазначав, що учасник публічної закупівлі у складі тендерної пропозиції надав усі необхідні документи та підтвердив відповідність кваліфікаційним критеріям, що у свою чергу не надавало позивачу жодних підстав для відхилення тендерної пропозиції.

Ухвалою від 29.08.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначив судове засідання та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить визнати відмовити у задоволенні позову та зазначає, що ним було проведено моніторинг процедури закупівлі № UA-2023-02-14-003933-а і за результатами якого встановлено порушення позивачем норм Закону України «Про публічні закупівлі», а саме не відхилення пропозиції учасника ТОВ «СТ-ПРОЗОРО», як такої , що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абз. 1 ч. 3 ст 22 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо ступеню локалізації. Висновком було зобов`язано здійснити заходи щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема шляхом визнання недійсним договору про закупівлю від 08.03.2023 № 38 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та застосувати відповідні наслідки недійсності договору, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України. На виконання зобов`язанн позивачем на адресу ТОВ «СТ-ПРОЗОРО» було направлено лист від 08.08.2023, в якому просив визнати недійсним договір від 08.03.2023 № 38, виставив вимогу про повернення коштів і відповідно зобов`язався повернути товар, однак у відповідь отримав відмову, оскільки товар знаходить в експлуатації позивача. Поряд з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом щодо оскарження висновку, в якому зазначив, що в нього не було підстав для відхилення тендерної пропозиції. Відповідач 1 вважає таке твердження безпідставним і наполягає, що встановлені під час моніторингу порушення підтверджені, а тому оскаржуваний висновок є правомірним. Також, відповідач 1 звернув увагу, що він є відокремленим структурним підрозділом Південного офісу Держаудитслужби.

18.09.2023 судом постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 20.09.2023 суд задовольнив клопотання відповідача та залучив до участі у справі в якості другого відповідача Південний офіс Держаудитслужби (далі відповідач 2) та запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача 2 надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, повністю підтримує позицію відповідача 1 та наполягає на правомірності оскаржуваного висновку.

Від третьої особи надійшли пояснення, в яких вважає, що позов підлягає задоволенню, а аргументи викладені у відзиві Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області відхиленню судом. Так, третя особа вважає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою Управління. Також зазначено, що на час оприлюднення висновку про результати проведення моніторингу процедури закупівлі, договір про закупівлю від 08 березня 2023 року №38 був належним чином та у повному обсязі виконаним, про що замовником було опубліковано звіт про виконання договору 01.08.2023 року. При цьому відповідач як орган фінансового контролю був вправі спостерігати за кожним етапом закупівлі шляхом аналізу інформації про неї за допомогою електронної системи закупівель. У розглядуваному випадку Управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області не скористалося правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до повного виконання сторонами договору. У свою чергу норми Закону №922-VIII не передбачають усунення виявлених порушень процедури закупівлі після повного виконання сторонами договору про закупівлю.

Ухвалою від 31.10.2023 суд постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання та постановив роводити судове засідання в режимі відеоконференції використанням власних технічних засобів

Від відповідачів надійшла відповідь на пояснення третьої особи, в якій зазначили, що третя особа в своїх поясненнях жодним чином не спростовує наявність встановленого моніторингом процедури закупівлі порушення. Також, третьою особою не підтверджено ступінь локалізації запропонованого до закупівлі товару. Щодо непропорційності вимоги, то відповідачі зазначили, що укладення договору є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, то не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок укладення договору є підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Суд дослідив матеріали справи та встановив наступне.

14.02.2023 позивачем оприлюднено у системі PROZORRO оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями UA-2023- 02-14-003933-a за кодом ДК 021:2015: 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (Трактор КАТА КВ504 з навісним обладнанням: причіп 2 ТСП-6, щітка комунальна дорожня з валом карданним ІУЦЛ 31.00.00, або аналог).

22.02.2023 позивачем прийнято протокольне рішення, яким внесено зміни до тендерної документації, шляхом затвердження нової редакції тендерної документації. Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій учасників від 27 лютого 2023 року щодо закупівлі, найбільш економічно вигідною пропозицією (за ціною) була пропозиція ТОВ «СТ-ПРОЗОРО» (третьої особи), за результатами розгляду якої, позивачем прийнято рішення визначити ТОВ «СТ ПРОЗОРО» переможцем та оприлюднено рішення про намір укласти договір про закупівлю.

08.03.2023 між позивачем та третьою особою укладено договір про закупівлю № 38 за кодом ДК 021:2015: 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (Трактор КАТА КВ504 з навісним обладнанням: причіп 2 ТСП-6, щітка комунальна дорожня з валом карданним ІУЦЛ 31.00.00).

31.07.2023 відповідачем 1, прийнято наказ № 64-3 «Про початок моніторингу закупівель», яким вирішено почати моніторинг процедур закупівель, зокрема, процедури № UA-2023-02- 14-003933-a.

За результатами проведення процедури відповідачем 1 складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 03.08.2023 р., відповідно до якого встановлено порушення позивачем норм Закону України «Про публічні закупівлі», а саме не відхилення пропозиції учасника ТОВ «СТ-ПРОЗОРО», як такої , що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абз. 1 ч. 3 ст 22 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо ступеню локалізації.

Висновком було зобов`язано здійснити заходи щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема шляхом визнання недійсним договору про закупівлю від 08.03.2023 № 38 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та застосувати відповідні наслідки недійсності договору, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України.

На виконання зобов`язання позивачем на адресу ТОВ «СТ-ПРОЗОРО» було направлено лист від 08.08.2023, в якому просив визнати недійсним договір від 08.03.2023 № 38, виставив вимогу про повернення коштів і відповідно зобов`язався повернути товар, однак у відповідь отримав відмову, оскільки товар знаходить в експлуатації позивача.

Позивач після отримання відмови третьої особи у визнанні недійсним договору, укладеного за результатами закупівлі, звернувся до суду з цим позовом, в якому просить визнати протиправним висновок відповідача 1.

Суд вирішуючи спір між сторонами, виходить з наступного.

Відповідно до статті 5 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015р. №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно ч.10 ст.8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Таким чином, висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель, є ненормативним індивідуально-правовим актом, можливість оскарження якого у судовому порядку прямо передбачена положеннями Закону України «Про публічні закупівлі».

Тендерною документацією, в розумінні п.31 ч.1 ст.1 Закону №922-VIII, є документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. (п.32 ч.1 ст.1 Закону №922-VIII)

Статтею 16 Закону №922-VIII передбачено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.

Згідно статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.

Статтею 26 Закону №922-VIII передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота).

З системного аналізу вищевикладених приписів законодавства вбачається, що спеціальним законодавством у галузі публічних закупівель регламентовано чітку та послідовну процедуру проведення торгів. Дана процедура, зокрема, передбачає необхідність визначення замовником переліку тендерної документації, що повинна бути подана учасниками торгів, та перевірку тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації. При цьому, підстави для відхилення замовником пропозиції конкурсних торгів встановлені ст.31 Закону № 922-VIII.

Так, статтею 31 Закону №922-VIII передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону; не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Таким чином, невідповідність учасника процедури встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства, є підставою для відхилення замовником тендерної пропозиції такого учасника. При цьому, вчинення таких дій є обов`язком замовника, а не його правом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оприлюднено у системі PROZORRO оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями UA-2023- 02-14-003933-a за кодом ДК 021:2015: 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (Трактор КАТА КВ504 з навісним обладнанням: причіп 2 ТСП-6, щітка комунальна дорожня з валом карданним ІУЦЛ 31.00.00, або аналог).

При цьому, згідно з підпунктом 1 пункту 6-1 розділу Х Закону №922-VIII, замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує у 2023 році 15 відсотків.

Підпунктом 2 пункту 6-1 розділу Х Закону №922-VIII передбачено, що дана умова застосовується до таких товарів: великовантажні мототранспортні засоби. Відповідно до вказаної умови законодавства додаток 2 до Тендерної документації містить наступні вимоги: «Учасник у складі тендерної пропозиції має надати довідку у довільній формі із зазначенням найменування товару, назви виробника та із посиланням (ID) про включення такого товару до Переліку, який присвоєно електронною системою закупівель або сертифікат походження товару, що підтверджує походження товару з країни, з якою Україна уклала міжнародну угоду та / або країни, яка є учасником Угоди СОТ про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі».

У складі тендерної пропозиції ТОВ «СТ-ПРОЗОРО» надана Інформаційна довідка від 24.02.2023 № 616, згідно з якою «Ступінь локалізації запропонованого до закупівлі товару, а саме Трактор КАТА КВ-504 з навісним обладнанням: причіп 2 ТСП-6, щітка комунальна дорожня з валом карданним ІУЦЛ 31.00.00 становить 29%». Разом з тим, вказана довідка не містить посилання «(ID) про включення такого товару до Переліку, який присвоєно електронною системою закупівель», що не відповідає умовам тендерної документації.

При цьому, дана закупівля не належить до закупівель, які підпадають під дію положень Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За таких обставин, суд погоджується, що на дату проведення закупівлі ступінь локалізації Трактора КАТА КВ-504, який належить до товару, визначеного підпунктом 2 пункту 6-1 розділу Х Закону №922-VIII великовантажні мототранспортні засоби, був непідтвердженим. Третьою особою до суду, також не надано доказів зворотнього, у письмових поясненнях третя особа лише акцентує увагу на непропорційності спірного висновку та негативних наслідків у разі розірвання договору.

Згідно з умовами додатку 2 до Тендерної документації: «У разі відсутності товару запропонованого учасником процедури закупівлі у відповідному переліку або у разі, якщо ступінь локалізації товару є меншим ніж 15 відсотків або сертифікат походження товару не підтверджує, що країною походження товару є країни, з якими Україна уклала міжнародні угоди та / або країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника на підставі абзацу 3 частини 1 статті 31 Закону, а саме: не відповідає встановленим абзацом 1 частини 3 статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства».

Отже, тендерна пропозиція ТОВ «СТ-ПРОЗОРО» підлягала відхиленню на підставі вищевказаної умови Тендерної документації, а також на підставі підпункту 2 пункту 41 Особливостей. Однак, позивач, як замовник не відхилив тендерну пропозицію цього учасника, визнав його переможцем процедури закупівлі та уклав з ним Договір.

До того ж, суд враховує, що у відповідності до ч.8 ст.26 Закону №922-VIII, учасник процедури закупівлі ТОВ «СТ-ПРОЗОРО» мав можливість до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій надати необхідну інформацію або документи шляхом внесення змін до своєї тендерної пропозиції.

Щодо посилань позивача на непропорційність вимоги щодо визнання недійним договору (розірвання договору), суд зазначає наступне.

Згідно ст.5 Закону №922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників та рівне ставлення до них, об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі.

Оскільки учасник, якого визнано переможцем, не відповідає вимогам, які встановлені тендерною документацією, та у зв`язку з порушенням замовником закупівлі частини 1 статті 31 Закону №922-VIII щодо відхилення такої тендерної пропозиції, зобов`язання щодо припинення зобов`язань за договором (розірвання договору) є пропорційним виявленому порушенню.

Аналогічну правову позицією висловлено Верховним Судом у постановах від 02.11.2022р. по справі №120/14951/21-а, від 08.06.2023р. по справі №420/3390/22.

У постанові від 12.10.2023р. у справі №420/7999/21. Верховний Суд зазначив, що варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі не дотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим. Отже, у разі дотримання вимог Закону № 922-VIII відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено. При визначенні заходів усунення виявлених порушень враховано реальну можливість такого усунення та недопущення невідповідності діям, які слід вчинити.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За приписами статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною другою статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 27.09.2023р. по справі №160/17664/22.

Відповідачем 1 конкретизовано, яких саме заходів має вжити позивач, визначила спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про чіткість та визначеність складеного за результатами моніторингу процедури закупівлі висновку.

На підставі викладеного у сукупності, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку та відсутність підстав для їх задоволення.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову комунального підприємства "ЖИТЛОВО - ЕКСПУАТАЦІЙНЕ ОБ`ЄДНАННЯ" (вул. Паркова, буд.5,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55000 31537375) до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (вул. Спаська, 42-а,Миколаїв,54001 40477150) Південного офісу Держаудитслужби (вул. Канатна, 83,Одеса,Одеська область,65012 40477150) про визнання протиправним та скасування висновку від 03.08.2023 року № UA-2023-02-14-003933-а, відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя І. А. Устинов