Постанова

від 14.03.2024 по справі 420/4433/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/4433/23

Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Місце та час укладення судового рішення « 12:56», м. Миколаїв

Повний текст судового рішення складений 28.06.2023р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

03.03.2023р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Грейн Пауер» звернулося до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.12.2022р. №28334000706 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3395661грн. за серпень 2022р. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1697831грн.; №28434000706 щодо зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 548461грн. за серпень 2022р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ «Фірма «Трансферри» та ТОВ «Фірма Адверс» є безпідставними та спростовуються первинними документами бухгалтерської і податкової звітності.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2023р. відмовлено у задоволенні позову, оскільки наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаються на неповне з`ясування судом першої інстанції при вирішені справи обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на те, що первинні документи: податкові, видаткові, товарно-транспортні, прибуткові накладні відповідають фактичному руху активів, а тому повинні враховуватися в даних податкового обліку при декларуванні взаємовідносин з ТОВ «Фірма «Трансферри» та ТОВ «Фірма Адверс».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 24.10.2022р. по 11.11.2022р. посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Грейн Пауер» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень, липень, серпень 2022р. від`ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування, за результатом якої складено акт від 18.11.2022р. №344/34-00-07-06/40427580.

Зазначеною податковою перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.«а» п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по рядку 20.2.1 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19-рядок 19.1), яка: підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.1.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3): на рахунок платника у банку податкової декларації з ПДВ за серпень 2022р. на суму 3395660,89грн.;

п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України та пп.4. п.5 розділу V наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», оскільки завищено суму від`ємного значення суми ПДВ у декларації за серпень 2022р. на суму 548461,12грн. /т.1 а.с.18-37

На підставі вищезазначеного акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 22.12.2022р. №28334000706 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3395661грн. за серпень 2022р. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1697831грн.; №28434000706 щодо зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 548461грн. за серпень 2022р. /т.1 а.с.46-48/

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позову виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу (надалі - ПК) України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподаткованих операціях у межах діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування податку на прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно п.135.1 ст.135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно ст. 134 цього Кодексу з урахуванням його положень.

Відповідно п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п.п.16.1.6 п.16.1 ПК України, платник податків зобов`язується подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб`єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Відповідно п.47.1 ст.47 ПК України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, зокрема несе юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Згідно п.49.1 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно п.49.2 ст.49 ПК України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підпунктом 49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно п.120.1 ст.120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п.49.2 ст.49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За змістом підпункту 14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу

Згідно п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (п.200.2. ст.200 ПК України).

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (п.200.3. ст.200 ПК України).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. (п.200.4. ст.200 ПК України).

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). (п.200.5. ст.200 ПК України).

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов`язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. (п.200.6. ст.200 ПК України).

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. (п.200.7. ст.200 ПК України).

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (п.200.8. ст.200 ПК України).

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби (п.200.9. ст.200 ПК України).

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п.200.10. ст.200 ПК України).

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України (п.200.11. ст.200 ПК України).

Орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п.200.12. ст.200 ПК України).

Так, податковий орган вважає протиправним віднесення ТОВ «Грейн Пауер» до сум податкового кредиту від постачальників, які формують від`ємне значення декларації та приймають участь в розрахунку суми бюджетного відшкодування, а саме по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ «Фірма «Трансферри» на суму 560144,26грн. та ПДВ 78420,19грн. та ТОВ «Фірма Адверс» на суму 23694575,52грн. та ПДВ 3317240,57грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2021р. між Фірма «Трансферри» у вигляді ТОВ (постачальник) та ТОВ «Грейн Пауер» (покупець) укладено договір поставки №84, згідно умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар, згідно умов договору. Товаром за даним договором є пшениця 2,3,4 класу врожаю 2021р. /т.1 а.с.49-55/

Додатковою угодою від 19.11.2021р. №4 до вищезазначеного договору визначено, що продавець зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити пшеницю 2, 3, 4-го класу, українського походження, врожаю 2021р. Місце поставки: СРТ «НІКА-ТЕРА» МСП ТОВ, 54052, Миколаївська обл., місто Миколаїв, Корабельний район, вулиця Айвазовського, будинок 23.

Додатковою угодою від 30.11.2021р. №5 визначено, що продавець зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити пшеницю 2, 3, 4-го класу, українського походження, врожаю 2021р. Місце поставки: «НІКА-ТЕРА» МСП ТОВ, 54052, Миколаївська обл., місто Миколаїв, Корабельний район, вулиця Айвазовського, будинок 23. /т.1 а.с.56-57/

Також, 30.07.2021р. між ТОВ «Адверс» (постачальник) та ТОВ «Грейн Пауер» (покупець) укладено договір поставки №107, згідно умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар, згідно умов договору. Товаром за даним договором є пшениця 2,3,4 класу врожаю 2021р. Постачальник здійснює поставку товару на умовах CPT (Carnage Paid То (... named place of destination) згідно «Інкотермс» 2020 року. Місце поставки визначається у додаткових угодах до даного договору. («Склад покупця» або «Пункт накопичення»). Постачальник заявляє та гарантує, що товар має українське походження, цілком вирощений та зібраний на території України, крім тимчасово окупованих територій. /т.1 а.с.81-87/

Додатковою угодою від 26.01.2022р. №8 визначено, що продавець зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити пшеницю 2, 3, 4-го класу, українського походження, врожаю 2021р. Місце поставки: «НІКА-ТЕРА» МСП ТОВ, 54052, Миколаївська обл., місто Миколаїв, Корабельний район, вулиця Айвазовського, будинок 23. /т.1 а.с.88-89/

Колегія суддів зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Отже, перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - змісту послуг, що надаються, тощо. При цьому, сама собою наявність первинних документів не є підставою для висновків про здійснення господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів не відбувався.

На підтвердження виконання умов договору з контрагентом ТОВ «Фірма «Трансферри», позивачем надано до суду: видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, складські квитанції на зерно. /т.1 а.с.64-67, т.3 а.с.158-170/

Водночас, відповідно до інформації з Єдиного реєстру податкових накладних придбання спірної продукції (пшениці врожаю 2021р.) було здійснено у контрагента ФГ «Вікторія-Асканія».

Вищезазначене підтверджується і наданим позивачем договором поставки сільськогосподарської продукції від 10.11.2021р. №190, укладеним між ТОВ «Фірма «Трансферри» та ФГ «Вікторія-Асканія» з додатками. /т.1 а.с.68-70/

При цьому, транспортування товару для ТОВ «Фірма «Трансферри» здійснювали ТОВ «Котляревський елеватор» відповідно товарно-транспортних накладних від 29.11.2021р. №№57473, 157475, а відповідно до товарно-транспортної накладної від 06.12.2021р. №150643 перевізника не встановлено.

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.11.2021р. по 31.12.2021р. встановлено надання ТОВ «Котляревський елеватор» послуг «автотранспортні послуги перевезення за маршрутом Херсонська обл., Чаплинський р-н., смт. Асканія Нова м. Миколаїв» для ТОВ «Фірма «Трансферри».

За даними Головного сервісного центру МВС України транспортний засіб зазначений у товарно-транспортній накладній від 06.12.2021р. №150643 зареєстрований за ФОП ОСОБА_1 , який в свою чергу не мав господарських взаємовідносин з ТОВ «Фірма «Трансферри».

Листом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 18.10.2022р. №21.6-10/15513 повідомлено податковий орган про те, що згідно з даними автоматизованої електронно-облікової системи трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка та інші механізми за ТОВ «Фірма «Трансферри» не зареєстровано.

Отже, суд першої інстанції з обґрунтованих підстав дійшов до висновку щодо нереальності проведення господарської операції з постачання продукції (пшениця) від ТОВ «Фірма «Трансферри» на адресу ТОВ «Грейн Пауер».

На підтвердження виконання умов договору з контрагентом ТОВ «Адверс», позивачем надано до суду: видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, складські квитанції на зерно. /т.1 а.с.90-337, т.3 а.с.158-170/

Водночас, ТОВ «Фірма «Адверс» придбало у ТОВ «Алсо Інгулець Україна» пшеницю врожаю 2021р. у кількості 1595тон, яке згідно звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур (форма №29-сг (річна) виростило пшеницю озиму у кількості 253,79 тон.

Вищезазначене підтверджується і наданим позивачем договором поставки від 26.01.2022р. №26/01/3ІНГ-ПШ, укладеним між ТОВ «Фірма «Адверс» та ТОВ «Алсо Інгулець Україна» з додатками. /т.1 а.с.346-347/

Також, листом ТОВ «МСП «Ніка-ТЕРА» від 15.11.2022р. №419-15/11 повідомлено, що в квоту ТОВ «Грейн Пауер» прийнято та вивантажено пшеницю 2, 3 кл. врожаю 2021р., в тому числі доставлені транспортними засобами (напівпричепами) з номерними знаками: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 .

За даними Головного сервісного центру МВС України вказані транспортні засоби та напівпричепи належать: ТОВ «ВФС Україна», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , які в свою чергу не мали взаємовідносин з ТОВ «Фірма «Адверс».

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає неможливим встановити виробників пшениці врожаю 2021р. у кількості 2701,16 тон та відповідно підтвердити фактичний рух товару від виробників до ТОВ ТОВ «Фірма «Адверс» та подальшої її реалізації ТОВ «Грейн Пауер».

При цьому, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «Фірма «Адверс» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість від 17.08.2022р.

Також, в порушення п.200.1 ст.200 ПК України та пп.4 п.5 розділу V наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» позивачем завищено суму від`ємного значення суми ПДВ у декларації за серпень 2022р. на суму 548461,12грн., де враховано від`ємне значення січня 2022р. у сумі 27788,40грн., грудня 2021р. у сумі 83149,37грн., листопада 2021р. у сумі 16565,56 грн., жовтня 2021р. у сумі 33465,08 грн., вересня 2021р. у сумі 1999,08грн., серпня 2021р. у сумі 9542,77грн., липня 2021р. у сумі 375950,86грн., які не декларувались підприємством у попередньому звітному періоді.

Відповідно до висновків Верховного Суду у справах №№440/1390/20, №П/811/2247/14 суд касаційної інстанції зазначив, що сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, однак у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

У разі поставки товарів, товарно-транспортні накладні повинні у всякому разі бути в наявності, як у покупця так і у продавця, безвідносно до умов договору поставки про зобов`язану сторону щодо доставки товару. При цьому, однак, такі товарно-транспортні накладні повинні містити всю інформацію, яка б давала можливість здійснити облік транспорту, який здійснював перевезення, водія, який керував транспортом, товару, який перевозився, його якісних та кількісних характеристик (маса, кількість, найменування тощо). Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг) не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Так, в матеріалах справи відсутні жодні сертифікати якості продукції, тобто позивачем не доведено суду, якої якості придбалась продукція, що прямо впливає на її ціноутворення, а також документи навантаження, розвантаження, зберігання товару, що унеможливлює встановити походження товару.

Разом з тим, додані позивачем до апеляційної скарги складські квитанції не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про безпідставність позову. /т.3 а.с.149-170/

За таких обставин, позивачем порушено п.п.«а» п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, оскільки завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по рядку 20.2.1 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 ст.200 ПК України на момент подання податкової декларації, яка: підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку податкової декларації з ПДВ за серпень 2022р. на суму 3395660,89грн., а також завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 548461грн. за серпень 2022р.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, позивачем не доведено суду обставини в обґрунтування заявлених позовних вимог, а відповідачем, як суб`єктом владних повноважень надано суду належні докази правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи повно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, правильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на товариство з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. КрусянСудді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв