Ухвала

від 13.03.2024 по справі 320/25003/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/25003/23

УХВАЛА

13 березня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В., перевіривши клопотання Головного управління ДПС в м. Києві та апеляційну скаргу Головного управління ДПС в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАЛЬП ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 296 КАС України.

Апелянту надано строк 7 (сім) днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду: оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.

20 лютого 2024 року відповідач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення.

Відповідно до частини шостої статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 27 лютого 2024 року.

29 лютого 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС в м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, в якому вказує, що управлінням правового забезпечення ГУ ДПС у м. Києві направлено до управління фінансового та бухгалтерського обліку службову записку щодо необхідності сплати судового збору та надання платіжної інструкції та направлено подання про сплату судового збору до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, але на даний час витребувані судом документи до управління правового забезпечення не передані.

Перевіривши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з статтею 129 Конституції України та статтями 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й юридичних осіб.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

У зв`язку із цим обставини, пов`язані з процедурою фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та/або відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою та самостійною підставою для продовження процесуальних строків.

Отже, доводи апелянта є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів того, що наявні обставини, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону апелянтом не надано.

Необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору достеменно розумів про допущення ним порушень норм процесуального права.

Апелянт, вказуючи про те, що Управлінням правового забезпечення направлено службову записку щодо сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою в цій справі, а також те, що на даний час документ, який підтверджує сплату судового збору до управління правового забезпечення не переданий у зв`язку з відсутністю коштів на розрахункових рахунках відповідача, не надав жодних доказів на підтвердження існування таких обставин, зокрема, не надав копію вказаної службової записки на підтвердження вжиття конкретних заходів для сплати судового збору саме в цій справі.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

З урахуванням наведеного клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків не підлягає задоволенню.

Тому, апелянтом не доведено недостатність строку для вчинення дій щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору достеменно розумів про допущення ним порушень норм процесуального права.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положення частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Із клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги вбачається, що останнє було подано 29 лютого 2024 року.

В той же час, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги 7 (сім) днів з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги, який, з врахуванням отримання відповідачем копії ухвали 20 лютого 2024 року, закінчився 27 лютого 2024 року.

Таким чином, оскільки клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги подано з пропуском встановленого процесуальним законодавством строку, а також те, що процедура фінансуванням не може вважатися достатньою підставою для продовження процесуальних строків з огляду на принцип рівності сторін у справі, підстави для задоволення поданого відповідачем клопотання відсутні.

Станом на 13 березня 2024 року недоліки, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не усунуті.

Відповідно до частини другої статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частиною сьомою статті 298 КАС України, копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 169, 255, 298 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в м. Києві про продовження строку на усунення недоліків - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАЛЬП ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна