Постанова

від 14.03.2024 по справі 320/4953/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4953/23 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГлобалСейл" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Сейл" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо організації та проведення фактичної перевірки ТОВ "Глобал Сейл" за адресою: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 54, кв. 3;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо прийняття рішення про встановлення факту відсутності ТОВ "Глобал Сейл" за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, яке зазначене в ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі № 990614201900490, та анулювання ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі № 990614201900490;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Київській області від 17.02.2023 № 103-Р про анулювання ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі № 990614201900490 у зв`язку з встановленням факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області поновити дію ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі № 990614201900490 від 01.07.2019, термін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, з 17.02.2023.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо організації та проведення фактичної перевірки ТОВ «ГлобалСейл» за адресою: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 54, кв. 3.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Київській областівід 02.02.2023 року №143-п «Про проведення фактичних перевірок» в частині призначення фактичної перевірки ТОВ «ГлобалСейл».

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо прийняття рішення про встановлення факту відсутності ТОВ «ГлобалСейл» за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, яке зазначене в ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі № 990614201900490, та анулювання ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі № 990614201900490.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Київській області від 17.02.2023 № 103-Р про анулювання ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі № 990614201900490 у зв`язку з встановленням факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області поновити дію ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі № 990614201900490 від 01.07.2019, термін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024 року, з 17.02.2023.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у Київській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта мотивовані тим, що дії та рішення контролюючого органу вчинено у відповідності до вимог закону, а розпорядження Головного управління ДПС у Київській області від 17.02.2023 року № 103-Р про анулювання ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі № 990614201900490 є правомірним з огляду на встановленням факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позаяк

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ГлобалСейл» зареєстровано як юридична особа 05.02.2018, взято на облік як платник податку Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з 06.02.2018. З січня 2021 року перебуває на обліку Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Видами діяльності товариства є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71), неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90) та інші.

01.07.2019 товариством отримано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі серії АЖ № 078499, реєстраційний номер 990614201900490, терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024.

16.08.2022 року товариством до контролюючого органу подано Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, а саме відомості про офіс за адресою : Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 54, офіс 3.

Згідно з Договором оренди від 31.12.2022 року № 2/ІН-22, товариство є орендарем частини приміщення, що знаходиться в будівлі автозаправного комплексу, розташованого за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 54, офіс 3 строком на 12 місяців.

Наказом ГУ ДПС у Київській області від 02.02.2023 року № 143-п «Про проведення фактичних перевірок» відповідно до вимог статей 20, 75, 80 Податкового кодексу України та з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання норм законодавства щодо виробництва, обліку та обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, наказано управлінню контролю підакцизними товарами організувати у лютому 2023 року проведення фактичних перевірок та на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання (об`єктів) згідно з додатком, що додається.

Відповідно до витягу з додатку до вищевказаного наказу, ТОВ «ГлобалСейл» підлягало перевірці тривалістю 10 діб з 09.02.2023.

08.02.2023 ГУДПС у Київській області видані направлення № 762/10-36-09 на проведення фактичної перевірки ТОВ «ГлобалСейл» за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 54, офіс 3.

10.02.2023 року перевіряючими складено Акт про неможливість проведення перевірки ТОВ «ГлобалСейл» (код ЄДРПОУ 41915030) №152/10-36-09-00-10/41915030, згідно із змістом якого, 09.02.2023 року ними здійснено виїзд на місце здійснення господарської діяльності ТОВ «ГлобалСейл» за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 54, офіс 3. Водночас, при виїзді за вказаною адресою встановлено відсутність суб`єкта господарювання за місцезнаходженням провадження діяльності та їх посадових осіб. Враховуючи викладене, не виявилося можливим ознайомити посадових осіб ТОВ «ГлобалСейл» з направленнями на проведення перевірки від 08.02.2023 №№ 762/10-36-09, 763/10-36-09 та розпочати фактичну перевірку у терміни, визначені наказом ГУ ДПС у Київській області від 02.02.2023 року № 143-п.

Розпорядженням ГУ ДПС у Київській області від 17.02.2023 року № 103-Р «Про анулювання ліцензій» відповідно до абзацу 12 частини п`ятдесят два статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за результатами розгляду ліцензійних справ, анульовано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, суб`єкту господарювання, згідно з додатком, за пунктом 1 якого підлягає анулюванню ліцензія, за реєстраційним номером 990614201900490 терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024 року, видана ТОВ «ГлобалСейл» у зв`язку із встановленням факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені ц виданій ліцензії.

Вважаючи дії з проведення фактичної перевірки та розпорядження про анулювання ліцензії протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірне розпорядження ГУДПС у Київській області від 17.02.2023 року №103-р, яким анульовано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі за реєстраційним номером 9906142019000490 є протиправним, рішення контролюючого органу, що слугувало підставою для їх прийняття скасоване, а факт відсутності позивача за місцезнаходженням встановлено без дотримання порядку організації фактичної перевірки за наявності підстав неможливості її проведення, то позовні вимоги є обґрунтованими.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до змісту наказу начальника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.11.2022 № 136/Ж1, фактичну перевірку позивача призначено на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, згідно якого, фактична перевірка може проводитися за наявності однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального

Стаття 80 ПК України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.

Суд першої інстанції цілком аргументовано вказав, що приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки позивача, та наявність якої інформації стала підставою для її проведення.

Натомість податковий орган обмежився лише посиланнями на загальні норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, всупереч тому, що для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України, особливо якщо такий пункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки.

При цьому, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального, не може бути єдиною (самостійною та достатньою) підставою для призначення у будь-який час фактичної перевірки платників податків в рамках реалізації функцій контролюючих органів. Такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обумовлена (обмежена) законодавством. Тобто, за наявності компетенції на проведення перевірки, така перевірка може бути призначена не в будь-якому випадку.

Зазначене кореспондує самій структурі статті 80 Податкового кодексу України, в якій наведений повний перелік правових підстав для проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання, наявність якого свідчить, що право контролюючих органів проводити фактичні перевірки платників податків з питань виробництва та обігу окремих видів підакцизних товарів не є абсолютним та необмеженим.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 15.05.2020 року у справі № 816/3238/15, від 04.04.2019 року у справі № 815/756/16 та від 04.04.2019 року у справі № 819/844/16.

У постанові Верховного Суду від 12.10.2021 року справі №120/5229/20-а зазначено, що у спірному наказі не відображено, в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності Товариства та не зазначено, що вказана в наказі перевірка здійснюється з метою реалізації функції здійснення контролю у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, якою наділений контролюючий орган відповідно до приписів податкового законодавства.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Отже, підставою для проведення фактичної перевірки платника податків відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України може бути отримання в установленому законодавством порядку інформації про певні порушення з боку платника податків, яка, поряд з іншим, може стосуватися здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

У матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючим органом отримано інформацію, що зумовлює виникнення обґрунтованої та законодавчо встановленої необхідності для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю (проведення фактичної перевірки).

Таким чином, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. При цьому, відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.

Отже, для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків не достатньо вказати номер підпункту статті ПК України, особливо якщо такий пункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки.

Подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 року у справі № 1440/2045/18.

В контексті викладеного, колегія суддів погоджується з тим, що ГУДПС у Київській області за відсутності достатніх правових підстав призначило та провело фактичну перевірку ТОВ «ГлобалСейл».

Поряд з цим, колегія суддів бере до уваги, що до функцій контролюючих органів, відповідно до ст. 19 ПК України віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (19-1.1.14); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.16.); проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.17) та інші.

Разом з тим реалізація відповідних функцій у визначеній сфері щодо призначення перевірок не є безмежною. Такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обмежена законодавством. Тобто, не у будь-якому випадку за наявності компетенції на проведення перевірки, перевірка може бути призначена.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права вже була висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справам № 820/20020/14 від 08.08.2019, № 1440/2045/18 від 11.06.2019, № 816/3238/15 від 15.05.2020, № 821/1828/16 від 02.09.2020, № 821/1274/18 від 04.09.2020.

Відповідно до статті 1 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі також - Закон № 481), ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Згідно з абзацом 12 частини п`ятдесят другої статті 15 Закону №481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставівстановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

Частиною 53 статті 15 Закону №481 визначено, що ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Так, зі змісту оскаржуваного розпорядження висновується, що останнє прийнято на підставі абзацу12 частини п`ятдесят другої статті 15 Закону №481.

Водночас, оскільки позивачу анульовано ліцензію на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900490 у зв`язку з встановленням факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії, а судами встановлено протиправність призначення перевірки, то висновок посадових осіб контролюючого органу про відсутність суб`єкта господарювання за місцезнаходженням є необґрунтованим.

Згідно з абзацом 4 пунктом 81.2. статті 81 ПК України у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Так, згідно з пунктами 42.1., 42.2 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 42.5. статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Водночас, висновку про відсутність платника податків за місцезнаходженням передує направлення контролюючим органом запиту на встановлення місцезнаходження платника податків із повідомлення керівника цього органу про відсутність платника податків за його місцезнаходженням.

В матеріалах справи наявна копія Договору оренди від 31.12.2022 року № 2/ІН-22, укладеного між ТОВ «Інтелтранс-С» (Орендодавець) та ТОВ «ГлобалСейл» (Орендар), згідно з яким, Орендодавець надає а Орендар приймає у тимчасове строкове платне володіння та користування частину приміщення, що знаходиться в будівлі автозаправного комплексу (Об`єкт оренди), розташований за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, 54, офіс 3 для розміщення керівного органу управління та організації поштового обслуговування, строком на 12 місяців.

Відповідачем під час судового розгляду не спростовано факту користування позивачем Об`єктом оренди під час здійснення господарської діяльності належними доказами.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій відповідача щодо прийняття рішення про встановлення факту відсутності ТОВ «ГлобалСейл» за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, яке зазначене в ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900490, та анулювання ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі № 990614201900490.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, зокрема, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8 частини другої). Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є верховенство права (пункт 1 частини третьої).

В контексті викладеного, колегія суддів погоджується з тим, що оскільки визнано протиправними та скасовано наказ відповідача про призначення фактичної перевірки позивача, а також розпорядження від 17.02.2023 року № 103-р, яким безпідставно анульовано ліцензію на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі № 990614201900490, то належним способом захисту порушеного права позивача є поновлення дії вказаної ліцензії.

Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, та спростовували зазначені вище мотиви або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову відповідачем до суду апеляційної інстанції не надано.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГлобалСейл" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко