Ухвала

від 14.03.2024 по справі 500/7843/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

14 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/7843/23 пров. № А/857/4314/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Сеника Р. П.суддів -Онишкевича Т. В. Судової-Хомюк Н. М.

перевіривши апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі № 500/7843/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос Сіфуд" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 01 березня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" , що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

08 березня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, клопотання обгрунтовано тим, що Держмитслужба є суб`єктом владних повноважень, який фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Апелянт звертає увагу суду на те, що на даний час головним розпорядником бюджетних коштів, Державною митною службою України, здійснюються вичерпні заходи щодо фактичного виділення Тернопільській митниці грошових коштів для сплати судового збору за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки» відповідно до затвердженого кошторису та плану асигнувань на 2024 рік, станом на сьогоднішній день Тернопільській митниці ще не виділені грошові кошти для сплати судового збору за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки».Між тим, справа № 500/7843/23 має важливе значення для Тернопільської митниці з метою формування судової практики у спірному питанні (або - розгляд справи може вплинути на формування Державного бюджету України).

Просить відстрочити або розстрочити/зменшити/звільнити Тернопільську митницю від сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року в справі № 500/7843/23.

Вирішуючи подане клопотання, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

У п. 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді безпідставного продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яка не відповідає вимогам процесуального законодавства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відсутність належного фінансування, довготривала процедура погодження сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною для відстрочення та-або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

При цьому слід зазначити про те, що надані скаржником виписки підтверджують відсутність бюджетних асигнувань саме на субрахунку 2800, однак відомостей про залишок коштів на інших субрахунках такі не містить. До клопотання скаржник не надає жодних доказів, які б підтверджували вчинення всіх залежних від апелянта заходів задля сплати судового збору (зокрема, вжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень).

Колегія суддів вважає, що прохання скаржника про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати не ґрунтується на вимогах закону, і скаржник не зазначив обставин фактичної неможливості вчинення ним процесуальних дій у визначений судом строк.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

У встановлений суддею-доповідачем строк та на момент постановлення ухвали, особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги, матеріали справи не містять доказів сплати судового збору в реєстрі підтверджень оплат із Казначейства, підтвердження сплати судового збору у цій справі відсутнє.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції забезпечено для учасників справи процесуальну можливість доступу до суду, в тому числі шляхом надіслання до суду апеляційної інстанції необхідних процесуальних документів, пов`язаних з розглядом справи, як засобами поштового, так і електронного зв`язку, про що повідомлено на офіційному сайті Восьмого апеляційного адміністративного суду.

В свою чергу, скаржник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Колегія суддів вважає, що скаржник мав достатньо часу для реалізації процесуальних прав, передбачених КАС України, зокрема, щодо виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, однак належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття заходів спрямованих на сплату судового збору суду апеляційної інстанції не надав, у встановлений судом строк та на момент постановлення ухвали, недоліку апеляційної скарги не усунув. Відтак, суд вважає, що подану апеляційну скаргу слід повернути скаржнику.

Разом з тим, особі, яка подала апеляційну скаргу, необхідно роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом.

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Тернопільської митниці про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати - відмовити.

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі № 500/7843/23 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк