Постанова

від 14.03.2024 по справі 300/5893/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/5893/23 пров. № А/857/23790/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Матуляк Я.П.), ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м.Івано-Франківськ 16 листопада 2023 року у справі № 300/5893/23 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

29.08.2023 Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області звернулась в суд з позовом до управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області (далі Управління), просила, з врахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог: визнати протиправними дії начальника відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв`язку щодо складання та підписання акта про неможливість проведення ревізії від 08.08.2023; визнати протиправною бездіяльність щодо не складання та не надання акта ревізії фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2019 по 30.04.2023; зобов`язати Управління скласти та надати акт ревізії фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2019 по 30.04.2023.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контрагенти позивача не є об`єктами такого контролю, а зустрічні звірки не є ревізією. Суд першої інстанції вказав, що доказів перешкоджання проведення ревізії, ненадання відповідної інформації чи допущення будь-якого іншого порушення вимог вищенаведеного Порядку позивачем, відповідачем не надано, таких фактів не відображено в акті про неможливість проведення ревізії та не наведено відповідачем у відзиві на позовну заяву. Суд першої інстанції зазначив, що законодавством передбачено чіткий алгоритм дій органу фінансового контролю у випадку неотримання пояснень/документів від об`єкта зустрічної звірки, який не охоплює випадки передбачені пунктом 23 Порядку №550, вимоги якого стосуються виключно об`єкта ревізії. Суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент проведення ревізії, у відповідача не було законних підстав для застосування положень пункту 23 Порядку №550 та складання акта про неможливість проведення ревізії від 08.08.2023.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що у позові жодним чином не обґрунтовано, як прийняття органом державного фінансового контролю оскаржуваного Акта про неможливість проведення ревізії від 08.08.2023 порушує суб`єктивні права, свободи чи інтереси Позивача у сфері публічного-правових відносин та як подальше скасування цього Акта призведе до їх відновлення. Скаржник вказує, що оскаржуваний позивачем акт не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України. Скаржник зазначає, що оскаржуваний акт про неможливість проведення ревізії від 08.08.2023 жодним чином не може порушувати прав, законних інтересів позивача чи створювати будь-які правові наслідки для Служби, оскільки є документом, що фіксує факти та обставини проведення ревізії та неможливості її завершення, а отже навіть не встановлює фактів та обставин, які можуть стати підставою для створення вимоги про усунення виявлених порушень, тому він не є ні нормативно-правовим актом, ні актом індивідуальної дії. Скаржник зауважує, що оскільки ревізія містить комплекс ревізійних дій, які неможливо здійснити без документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, то відповідно без звірки документів первинного бухгалтерського обліку вищезазначених суб`єктів господарювання неможливо було в повному обсязі дослідити всі питання згідно програми ревізії, а отже завершити контрольний захід та задокументувати його результати. Скаржник вважає, що при складанні акта про неможливість проведення ревізії від 08.08.2023 працівники Управління діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом №2939-XІІ та Порядком № 550.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що на момент проведення ревізії, у відповідача не було законних підстав для застосування положень пункту 23 Порядку №550 та складання акта про неможливість проведення ревізії від 08.08.2023.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що на виконання пункту 4.1.4.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю на ІІ квартал 2023 року та на підставі направлень від 26.05.2023 №165, №166, №167, №168, від 15.06.2023 №191 та №192, від 28.06.2023 за №199, посадовими особами управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області розпочато з 29.05.2023 ревізію фінансово-господарської діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області (а.с.15-21).

08.08.2023 посадовими особами управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області складено акт про неможливість проведення ревізії, оскільки до звірки не надано оборотно-сальдових відомостей по розрахунках з субпідрядними організаціями, відомостей ресурсів до договірних цін та станом на 07.08.2023 не надано відповіді на запити від ТОВ «СЕА Електротехніка», ТОВ «Зіо-Спорт», ТОВ «СЕА Електронікс Україна», ТОВ «Техномістбуд-Холдинг», а тому не видається можливим підтвердити/спростувати витрати, закладені в акти приймання виконаних будівельних робіт та стан взаєморозрахунків на замовлення Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області.

Вважаючи, що підстави передбачені пунктом 23 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, відсутні, Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області звернулася в Управління із заявою в якій просила відповідно до пунктів 35-40 Порядку №550 оформити результати ревізії та направити на його адресу акт про результати ревізії (а.с.12-14).

Листом від 13.09.2023 Управління повідомило Службу відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області про неможливість підтвердити/спростувати витрати понесені виконавцями робіт/послуг та стан взаєморозрахунків, що унеможливлює завершення ревізії (а.с.93-95).

Вважаючи дії щодо складання акта про неможливість проведення ревізії протиправним, а також протиправною бездіяльність щодо не складання та не надсилання акта ревізії фінансово-господарської діяльності, Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області звернулась з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі Закон №2939-ХІІ) відповідно до статті 4 якого інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно з статтею 11 Закону №2939-ХІІ плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 затверджено Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Порядок №550), відповідно до пункту 3 якого: акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення до акта ревізії (за їх наявності) та висновки до них є невід`ємною частиною акта; зустрічна звірка - метод документального та фактичного підтвердження в об`єкта зустрічної звірки виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об`єкта контролю; об`єкт зустрічної звірки - юридичні особи, які мали правовідносини з об`єктом контролю та/або залучалися для виконання договірних відносин із об`єктом контролю, та/або юридичні особи, товари, роботи, послуги яких використовувалися для виконання цих договірних відносин.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 550 органи державного фінансового контролю за письмовим зверненням можуть отримувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій інформацію, що стосується діяльності та фінансового стану об`єкта контролю.

Пунктом 16 Порядку №550 встановлено, що ревізія проводиться шляхом, зокрема документальної перевірки, що передбачає встановлення відповідності законодавству установчих, фінансових, бухгалтерських (первинних і зведених) документів, статистичної, фінансової та бюджетної звітності, господарських договорів, розпорядчих та інших документів об`єкта контролю, пов`язаних із плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об`єкта контролю). Надання документів об`єкта контролю посадовим особам органу державного фінансового контролю забезпечується керівником об`єкта контролю чи його заступником у строк, який зазначається посадовими особами органу державного фінансового контролю у вимозі про надання документів та встановлюється з урахуванням запитуваного обсягу таких документів;

Згідно з пунктом 23 Порядку №550 у разі відсутності бухгалтерського обліку на об`єкті контролю, недопущення посадових осіб органу державного фінансового контролю або залученого фахівця до проведення ревізії та ненадання необхідних для перевірки документів, наявності інших об`єктивних і незалежних від органу державного фінансового контролю обставин, що унеможливлюють або перешкоджають проведенню ревізії, посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує акт про неможливість проведення ревізії із зазначенням відповідних причин, який надається об`єкту контролю одним із способів, визначених у пункті 39 цього Порядку, та долучається до матеріалів ревізії.

У разі усунення таких обставин ревізія за рішенням керівника органу державного фінансового контролю може бути завершена в установленому законодавством порядку. При цьому до її тривалості не включається строк, протягом якого ревізія фактично не проводилася. В іншому випадку ревізія не вважається проведеною і орган державного фінансового контролю має право вдруге організувати та провести ревізію об`єкта контролю, зокрема в плановому порядку, протягом того ж календарного року.

Відповідно до пункту 26 Порядку №550 з метою підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об`єкта контролю органами державного фінансового контролю можуть проводитися зустрічні звірки на підприємствах, в установах та організаціях.

Для проведення зустрічної звірки посадовій особі органу державного фінансового контролю та залученому фахівцю видається направлення встановленого Мінфіном зразка.

Направлення на проведення зустрічної звірки надається керівнику об`єкта зустрічної звірки чи його заступнику у спосіб, визначений пунктом 12 цього Порядку.

За результатами зустрічної звірки складається у чотирьох примірниках довідка, перший, другий і третій примірники якої долучаються до додатків до акта ревізії. Четвертий примірник довідки складається для підприємства (установи чи організації), на якому проводилася зустрічна звірка.

Довідку зустрічної звірки підписує посадова особа органу державного фінансового контролю. У разі проведення посадовими особами органу державного фінансового контролю та залученими фахівцями зустрічної звірки у складі групи довідку зустрічної звірки підписує керівник групи.

Вручення підприємству (установі чи організації) довідки зустрічної звірки здійснюється у тому ж порядку, який визначено для акта ревізії.

У разі недопущення посадової особи органу державного фінансового контролю або залученого фахівця до проведення зустрічної звірки, ненадання необхідних для звірки документів складається за підписом посадових осіб органу державного фінансового контролю акт, який долучається до акта ревізії та у якому зазначається факт такого недопущення, і невідкладно інформуються правоохоронні органи для вжиття заходів, передбачених законом.

Відповідно до пункту 35 Порядку № 550 результати ревізії оформляються актом, який повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку органу державного фінансового контролю, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища).

Таким чином, Порядком № 550, яким визначено процедуру проведення ревізій, передбачено два види документів, складенням яких може закінчуватись ревізія: актом ревізії та актом про неможливість проведення ревізії із зазначенням відповідних причин.

В акті про неможливість проведення ревізії зазначено, що з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Служби проведено зустрічну звірку в Дочірньому підприємстві «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі ДП «Івано-Франківський облавтодор», Підприємство), зустрічною звіркою в ДП «Івано-Франківський облавтодор» встановлено, що Підприємство оборотно-сальдових відомостей по розрахунках з Службою автомобільних доріг в Івано-Франківській області до зустрічної звірки не надано. При цьому, до звірки надано рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.11.2017 справа №909/907/17 за позовом ДП «Івано-Франківський облавтодор» до Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області, згідно з яким судом прийнято рішення стягнути з Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області на користь ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» 15380655,00 грн заборгованості та 230709,83 грн судового збору.

За даними бухгалтерського обліку ДП «Івано-Франківський облавтодор» за період з 01.01.2019 по 30.04.2023 відображено погашення заборгованості (стягнення боргу з Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області на користь ДП «Івано-Франківський облавтодор» згідно наказу Господарського суду Івано Франківської області від 27.11.2017 по справі №909/907/17) на загальну суму 7611364,83 грн, в тому числі: надані послуги на суму 7380655,00 грн, судові витрати на суму 230709,83 грн.

Також, оборотно-сальдових відомостей по розрахунках з субпідрядними організаціями до звірки не надано. Відомостей ресурсів до договірних цін не надано. До звірки відомості ресурсів до актів приймання виконаних будівельних робіт, складених філіями, не надано (за винятком філій «Коломийська ДЕД», «Рогатинська ДЕД» та «Надвірнянський райавтодор»).

Крім того, під час проведення контрольного заходу направлено 5 запитів підрядним організаціям, а саме: ТОВ «СЕА Електротехніка», ТОВ «РОАД-ЛАЙН», ТОВ «ЗІО-СПОРТ», ТОВ «СЕА Електронікс Україна», ТОВ «Техномістбуд Холдинг» щодо надання підтверджуючих документів по витратах, задокументованих в актах приймання виконаних робіт (накладних на придбання матеріальних цінностей, документів на роботу машин та механізмів (договори оренди, акти надання послуг, калькуляції вартості маш\год власної техніки, і т.д.), свідоцтва про сплату єдиного соціального внеску, інформацію щодо кількості найманих осіб у період виконання робіт або надання послуг, документальне підтвердження витрат на відрядження, інших супутніх витрат, тощо).

Станом на 07.08.2023 відповідей на запити від ТОВ «СЕА Електротехніка», ТОВ «ЗІО-СПОРТ», ТОВ «СЕА Електронікс Україна», ТОВ «Техномістбуд Холдинг» на адресу Управління не надходило.

На підтвердження надіслання відповідних запитів відповідач надав Реєстри кореспонденції відправленої поштою за червень та липень 2023 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області.

Також скаржник зазначив, що 28.08.2023 на адресу Управління від ТОВ «СЕА Електронікс Україна» надійшла відповідь з деякими копіями документів, а з ТОВ «РОАД-ЛАЙН» 24.07.2023 повернувся запит по причині закінчення терміну поштового зберігання.

Враховуючи, що відповідач має повноваження щодо отримання документів під час проведення заходів фінансового контролю, що є законодавчо наданим інструментом для отримання необхідних документів для об`єктивного дослідження питань програми ревізії, а також повинен вживати заходів, щодо отримання останніх, та не може обмежитись документами, в яких не було інформації, потрібної для перевірки, тому у разі виникнення обставин, які унеможливлюють проведення ревізії, посадова особа органу фінансового контролю повинна скласти акт про неможливість проведення ревізії, із зазначенням відповідних причин та описом об`єктивних фактів та обставин, що і було зроблено у межах спірних правовідносин.

Водночас, твердження представника позивача щодо наявної можливості скласти акт ревізії на підставі отриманих документів належними та допустимими доказами не підтверджено, тоді з огляду на встановлення судом апеляційної інстанції обґрунтованості усіх обставин, наведених відповідачем в Акті про неможливість проведення ревізії від 08.08.2023, на момент проведення ревізії у відповідача були законні підстави для застосування положень пункту 23 Порядку №550.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що такий акт про неможливість проведення ревізії є службовим документом, який фіксує факт неможливість завершення ревізії і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його прийняття.

За своєю правовою природою такий акт не є рішенням суб`єкта владних повноважень владно-зобов`язуючого характеру, що породжує юридичні наслідки для суб`єкта господарювання, а є лише носієм певної інформації.

Водночас, обов`язковою ознакою рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер, створюють юридичні наслідки у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Таким чином, правова природа такого акта унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправним дій щодо його складання і підписання, такі дії є лише службовою діяльністю працівників на виконання своїх професійних обов`язків та реалізації їх компетенції.

На переконання суду апеляційної інстанції, розгляд питання щодо правомірності винесення оскаржуваного акта не дозволяє ефективно захистити чи відновити порушене право позивача, а тому не відповідає визначеному у статті 2 КАС України завданню адміністративного судочинства.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з положеннями статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

До того ж, у межах спірних правовідносин суд не може перебирати на себе повноваження органу державного фінансового контролю та втручатись в його дискреційні повноваження щодо складання та надання Службі відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області акта ревізії фінансово-господарської діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області за період з 01.01.2019 по 30.04.2023, оскільки поданих доказів не достатньо для того, щоб зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи вчинити ту чи іншу дію.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, а зобов`язуючи відповідача скласти та надати акт ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, суд першої інстанції вийшов за межі своєї компетенції, тим самим втрутившись в дискреційні повноваження відповідача, що не відповідає загальним принципам та засадам адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення неповно встановлено обставини справи, висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають, що має наслідком скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового, яким в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 300/5893/23 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко