Ухвала

від 14.03.2024 по справі 160/18733/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 березня 2024 року

Київ

справа №160/18733/23

адміністративне провадження №К/990/7992/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 справі №160/18733/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦБУД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2024 до суду надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - скаржник, Східне МУ ДПС), направлена через підсистему «Електронний Суд» 29.02.2024.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.

1. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав. Натомість, заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивоване тим, що відповідно до виписки ДКСУ від 10.02.2024 на рахунку Східного МУ ДПС наявні 14600 грн за КЕКВ 2800, що недостатньо для сплати судового збору у вказаній справі. Управління правового забезпечення Східного МУ звернулось до відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку із проханням наблизити асигнування на сплату судового збору. На підтвердження своїх доводів скаржник надав лист від 09.02.2024 з проханням наблизити асигнування на сплату судового збору за КЕКВ 2800 у розмірі 200000,00 грн з 4 кварталу 2024 року, а також План асигнувань на 2024 рік за КЕКВ 2800 від 15.01.2024, відповідно до якого кошторисні призначення на сплату судового збору у лютому 2024 року складають 282240,00 грн, у березні 2024 року - 450900,00 грн.

Проаналізувавши зазначене клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки додані до нього докази не дають підстав вважати відсутніми у Східного МУ ДПС кошти для сплати судового збору. Довідку ж ДКСУ від 10.02.2024, на яку посилається скаржник, він не додав.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень.

Отже, для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Оскільки Східне МУ ДПС до касаційної скарги не додало доказів фінансової неможливості сплати судового збору, відсутні підстави для відстрочення його сплати.

Згідно з частиною другою статті 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2024 - не більше 60560 грн).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26840 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2023 році, який містить вимоги майнового характеру на загальну суму 686475,00 грн, відповідно, сплаті за подання позовної заяви підлягав судовий збір в сумі 10297,13 грн (686475,00 грн х 1,5%).

Отже, сума судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 20594,26 грн (10297,13 грн х 200 %).

Частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд» Східне МУ ДПС має надати докази сплати судового збору в сумі 16475,41 грн (20594,26 грн х 0,8).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Східне МУ ДПС зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено неправильне тлумачення норм підпункту 69.1.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та застосовано підпункт 32.2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, який не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах ще не сформульований.

Водночас Верховний Суд у постановах від 28.02.2024 у справі №200/466/23, від 06.03.2024 у справі №520/3355/23 висловлював позицію про те, що покупці (отримувачі) товарів (робіт, послуг) мають обов`язок уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, сформований на підставі первинних документів відповідно до пункту 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, у разі відсутності факту реєстрації їх контрагентами податкової накладної у зазначені строки. Норми пункту 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України не містять жодних додаткових умов чи обмежень щодо можливості формування платником податків податкового кредиту на підставі первинних документів по факту настання першої події. Податковим законодавством регламентовано право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі зареєстрований податкових накладених. Разом з тим, на період дії воєнного стану законодавцем введено спеціальний правовий режим для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий-травень 2022 року, що передбачає можливість включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів за відсутності зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

У цих справах було встановлено обставини формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий - травень 2022 року на підставі наявних у позивачів первинних документів за відсутності реєстрації контрагентами відповідних податкових накладних в ЄРПН.

Верховний Суд зазначав, що позивач виконував зобов`язання з декларування сум податку на додану вартість згідно з первинними документами та не може впливати на своїх контрагентів або нести відповідальність за реєстрацію своїми контрагентами податкових накладних з незалежних від нього обставин. Тож позивач набув право на застосування наведеного спеціального податкового режиму, регламентованого пунктом 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. Аналізуючи доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду прийняла до уваги, що праву платника на формування податкового кредиту фактично кореспондує обов`язок його контрагента щодо здійснення реєстрації відповідних податкових накладних в ЄРПН, для реалізації якого податковим законодавством, зокрема пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, також визначено спеціальний правовий режим на період дії воєнного стану. Водночас, під час судового розгляду справи в судах попередніх інстанцій відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували протиправність поведінки контрагентів позивача за спірними операціями, яка б безумовно свідчила про наявність правових підстав для позбавлення позивача права на податковий кредит за такими операціями.

Колегія суддів звертає увагу, що передбачена пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України підстава для касаційного оскарження судових рішень пов`язується із відсутністю висновку Верховного Суду з питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а у випадку встановлення після відкриття касаційного провадження наявності такого суд закриває касаційне провадження (пункт 4 частини першої статті 339 КАС України).

Оскільки у касаційній скарзі Східне МУ ДПС посилається саме на відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає за доцільне запропонувати скаржникові, чому, на його переконання, наявні висновки Верховного Суду з питання застосування підпункту 69.1.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та підпункту 32.2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, не підлягають врахуванню у цій справі.

Також скаржник має врахувати, що наявність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права у подібних правовідносинах та відповідність судових рішень такому, є підставою для відмови у відкриття касаційного провадження згідно з пунктом 6 частини першої статті 333 КАС України, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 справі № 160/18733/23 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI;

- надання уточненої касаційної скарги, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Також роз`яснити скаржникові наслідки, передбачені пунктом 6 частини першої статті 333 КАС України.

Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева В.В. Хохуляк