УХВАЛА
14 березня 2024 року
м. Київ
справа №520/916/22
адміністративне провадження № К/990/376/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Прокопенка О. Б., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевірив касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі за позовом Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до Державної аудиторської служби України третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Хазар" ЛТД про визнання протиправним та скасування висновку,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2022 року Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, в якому, з урахуванням уточнення, просило суд визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 28 грудня 2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2020-11-25-002167-b, яка проведена Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року в позові відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року скасовано рішення суду першої інстанції, а позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України від 28 грудня 2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2020-11-25-002167-b, яка проведена Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради. Вирішено питання розподілу судових витрат.
25 грудня 2023 року відповідач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року. Заявник, посилаючись на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України і неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 січня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження разом із доказами, що підтверджують поважність наведених підстав пропуску процесуального строку.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 лютого 2024 року указаний строк продовжено.
27 лютого 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» скаржник надіслав заяву про усунення недоліків касаційної скарги.
Перевіривши в заяві викладені доводи щодо пропущеного строку, Суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку поданої 25 грудня 2023 року касаційної скарги.
Так, предметом спору у цій справі є правомірність висновку органу Державної аудиторської служби України, прийнятого за результатами моніторингу закупівлі.
Справу розглянуто судами за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
У тексті касаційної скарги підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник, зокрема, зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки судом апеляційної інстанції не застосовано висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 12 червня 2018 року у господарській справі №910/6752/17 щодо застосування пункту 1.6 Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 лютого 2016 року № 39 (далі - Порядок №39).
Вирішуючи питання відкриття касаційного оскарження з вказаної підстави, Суд виходить з наступного.
Так, за приписами пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України відкриття касаційного провадження можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі.
Водночас застосовність висновків Верховного Суду повинно здійснюватися через призму норми права, яка діє у часі та впливає на врегулювання спірних правовідносин, а відповідно і вирішення спору.
Перевіряючи доводи, наведені заявником у касаційній скарзі, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки у наведеному заявником прикладі справи відсутні будь-які спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.
Так, у господарський справі №910/6752/17, вирішувалося питання щодо правомірності рішення тендерного комітету про відхилення тендерної документації учасника торгів, прийнятого у січні 2017 року і, як наслідок перегляду цього рішення, визнання недійсним договору про закупівлю за державні кошти, а торгів такими, що не відбулися. Висновок у цій справі Верховним Судом сформовано за іншого правового регулювання та у контексті оцінки інших обставин, так як тендерна документація замовника взагалі не передбачала реєстрацію кожного транспортного засобу, як окремої потужності, як це передбачено пунктом 1.6 Порядку №39 і суди вирішували цей спір, безпосередньо виходячи з оцінки потужностей транспортних засобів, які позивач планував використати для перевезень. За таких обставин, суд визнав правомірним відхилення відповідачем тендерної пропозиції позивача, з підстав відсутності державної реєстрації транспортних засобів, як потужностей та ненадання доказів наявності потужностей, які б підтримували необхідний температурний режим продукції, яка була предметом закупівлі.
Натомість предметом спору у цій справі є висновок органу Державної аудиторської служби України, прийнятого за результатами моніторингу закупівлі у 2021 році, і у цій справі тендерна документація містила обов`язкову вимогу щодо реєстрації кожного транспортного засобу, як окремої потужності, як це передбачено пунктом 1.6 Порядку №39. Отож, питанням, що вирішували суди у справі №520/916/22 стосувалися саме документів, які учасник торгів надав до тендерної пропозиції, як доказ виконання ним приписів пункту 1.6 Порядку №39.
За таких обставин, висновок Верховного Суду сформований у господарській справі №910/6752/17 є незастосовними до спірних правовідносин.
Крім того, що перевіряючи судові рішення у такій категорії справ, Верховний Суд насамперед надає оцінку правильності застосування судами норм права у контексті установлених ними обставин, що мають індивідуальний характер у кожному конкретному випадку, так як перевірка тендерної документації на предмет відповідності вимогам замовника є оцінкою доказів у справі. Суд зазначає, що такі критерії є оціночними і застосовуються судами індивідуально у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин у справі.
Заявник наводить приклад справи, розглянутих Верховним Судом, проте лише викладає правову позицію Суду, висловлену ним, виходячи з обставин, установлених судами у господарській справі, що має індивідуальні ознаки, характерні виключно для цих правовідносин.
Інші аргументи скарги зводяться до неповного з`ясування судами обставин справи, доводів щодо неправильної оцінки доказам у справі та незгоди з висновками судів щодо недотримання позивачем вимог законодавства з питань публічних закупівель. Такі мотиви мають суб`єктивний характер та свідчать про переоцінку доказів у справі, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Суд указує, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а позивач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.
Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, Державна аудиторська служба України не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Лише загальні посилання на висновок Верховного Суду, за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права та дотримання всіх умов касаційного оскарження не є підставою для відкриття касаційного провадження. Тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
За таких обставин, Суд не вирішує питання поновлення пропущеного процесуального строку.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,
У Х В А Л И В:
1. Задовольнити заяву Державної аудиторської служби України та поновити строк на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року.
2. Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі за позовом Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до Державної аудиторської служби України третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Хазар" ЛТД про визнання протиправним та скасування висновку повернути особі, яка її подала.
3. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
4. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Судді С.А. Уханенко О.Б. Прокопенко Ж.М. Мельник-Томенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2024 |
Оприлюднено | 15.03.2024 |
Номер документу | 117664088 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Уханенко С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні