Постанова

від 12.03.2024 по справі 420/17902/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/17902/23

Перша інстанція: суддя Хурса О. О.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

секретар Афанасенко Ю.М.,

за участю: представника позивача адвоката Гершман Л.В.

представника відповідача Іванова М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року по справі № 420/17902/23 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАЛ КОНСТРАКШН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У липні 2023 року ТОВ «ІНСТАЛ КОНСТРАКШН» звернулось до суду із адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 11 квітня 2023 року № 8606302/41015280 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 30.03.2023 та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 7 від 30.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою отримання вказаної накладної;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 11 квітня 2023 року № 8606301/41015280 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 30.03.2023 та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 8 від 30.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою отримання вказаної накладної;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 11 квітня 2023 року № 8606303/41015280 про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 30.03.2023 та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 10 від 30.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою отримання вказаної накладної;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 11 квітня 2023 року № 8606304/41015280 про відмову в реєстрації податкової накладної № 11 від 30.03.2023 та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 11 від 30.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою отримання вказаної накладної.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ані в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, ані в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної відповідачем не конкретизовано, які саме документи необхідно було надати. Враховуючи викладене, позивачем надано пояснення в дозвільній формі та надано такі документи, які на його думку були необхідні для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній. При цьому, конкретні первинні та розрахункові документи окремо у позивача не витребовувалися. Таким чином рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість. Крім того, у квитанції також відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву у якому зазначив, що позивачем разом з повідомленням не надано всіх необхідних документів, передбачених п. 5 Порядку №520, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, у зв`язку із чим було винесено оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є передчасними, в той час, як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

Наголошує, що комісія ГУ ДПС у Одеській області приймала оскаржувані рішення на підставі тих документів, які надавались на розгляд комісії, а ті документи, які додатково надавались позивачем разом із позовною заявою не були враховані комісією з підстав їх відсутності на час прийняття рішень. Також зауважено, що обов`язок підтвердження правомірності, обґрунтованості, повноти формування даних бухгалтерського і податкового обліку належними документами первинної фінансово-бухгалтерської звітності покладається саме на суб`єкт господарювання. Контролюючий орган, здійснюючи заходи податкового контролю, аналізує, досліджує, співставляє дані, що містяться не лише в документах фінансової звітності, а й первинних документах. Враховуючи, що на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивач не виконав всіх умов визначених законом, не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням 30 листопада 2023 року позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 11 квітня 2023 року № 8606302/41015280, від 11 квітня 2023 року № 8606301/41015280, від 11 квітня 2023 року № 8606303/41015280, від 11 квітня 2023 року № 8606304/41015280.

Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 7 від 30.03.2023, № 8 від 30.03.2023, № 10 від 30.03.2023, № 11 від 30.03.2023 датою їх подання.

Стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАЛ КОНСТРАКШН» сплачений судовий збір у розмірі 10 736 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ГУ ДПС у Одеській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»;

- суд першої інстанції проігнорував, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних позивача було надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства;

- суд не врахував, що серед наданих первинних документів, які надані до повідомлення відсутні: інформація щодо документів (ліцензії, дозволи, тощо), які підтверджують право і можливість ТОВ «ІНСТАЛ КОНСТРАКШН», згідно чинного законодавства України, виконувати весь обсяг робіт, передбачених договором субпідряду; рахунки-фактури, на підставі яких здійснювалось оплата за виконані роботи; документи щодо придбання та транспортування будівельних матеріалів та конструкцій на об`єкт будівництва.

- при винесенні рішення суд першої інстанції не врахував практику Верховного Суду, викладену у постановах від 21.10.2019 у справі №640/4480/Г9, від 14.05.2019 у справі № 825/3990/14, від 06.03.20218 у справі № 804/5444/16;

- суд першої інстанції не взяв до уваги, що позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є передчасними;

- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву до позову.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що ПП «РОДНІК» (Генпідрядник) уклало з ТОВ «Інстал Констракшн» (Виконавець) договір № 1 від 27.01.2022, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець взяв на себе зобов`язання за завданням Генпідрядника і за рахунок Генпідрядника виконати монтажні роботи на об`єкті: Реконструкція приміщень 4-го поверху будівлі (праве крило) літ. «А» для розташування мікробіологічної лабораторії з проведенням досліджень ПЛР методом хворих з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 по вул. Клушина, 6 у м. Ізмаїл Ізмаїльському району Одеської області.

Позивач засобами електронного зв`язку направив відповідачу для реєстрації податкові накладні № 7 від 30.03.2023, № 8 від 30.03.2023, № 10 від 30.03.2023, № 11 від 30.03.2023.

Згідно з квитанціями від 31.03.2023 документ було прийнято, реєстрацію зупинено з підстав відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог п. п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем направлено до Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 03.04.2023, в яких зазначено, що всі чотири податкові накладні № 7, 8, 10, 11 від 30.03.2023 року були складені та подані на реєстрацію за наслідком господарських операцій з надання ТОВ «Інстал Констракшн» на користь Приватного підприємства «Роднік» (Генеральний підрядник) послуг з виконання електромонтажних робіт за Договором № 1 від 27.01.2022 на виконання монтажних робіт на об`єкті: Реконструкція приміщень 4-го поверху будівлі (праве крило) літ. «А» для розташування мікробіологічної лабораторії з проведенням досліджень ПЛР методом хворих з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 по вул. Клушина, 6 у м. Ізмаїл Ізмаїльському району Одеської області.

Проте, рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 11 квітня 2023 року № 8606302/41015280, від 11 квітня 2023 року № 8606301/41015280, від 11 квітня 2023 року № 8606303/41015280, від 11 квітня 2023 року № 8606304/41015280 відмовлено в реєстрації податкових накладних № 7 від 30.03.2023, № 8 від 30.03.2023, № 10 від 30.03.2023, № 11 від 30.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки платником податку наданні копії документів, які складених із порушенням законодавства. А саме у графі додаткова інформація зазначено: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Позивач не погодився із зазначеним рішеннями та звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою, проте рішенням Комісії Державної податкової служби України скарга залишена без задоволення, а рішення без змін, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з невідповідності рішень про зупинення реєстрації податкових накладних законодавчо визначеним вимогам щодо необхідності зазначення у таких рішеннях не тільки підстав зупинення реєстрації податкових накладних, але і переліку документів, які необхідно надати платнику податків для вирішення питання щодо їх реєстрації. Не зазначення такого переліку як передумови подальшого вирішення питання про реєстрацію податкової накладної свідчить про необґрунтованість таких рішень.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України, способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до статті 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

На підставі пункту 74.1 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

За правилами пункту 74.3 статті 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший); підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий); якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий).

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 передбачено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пунктів 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11). Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25).

Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, підставою для такого зупинення став п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Так, Додатком 3 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: пунктом 1 - Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, яким визначено, зокрема, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі комісія регіонального рівня) (пункт 2).

Згідно з вказаним Порядком:

- у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4);

- перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (пункт 5);

- комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 11);

- рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані (пункт 12).

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючий орган зазначив, що: « реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 43.22 (43.21) , дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник 'D"=2.0174%, "Р"=15006.76 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Колегія суддів акцентує, що ані в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, ані під час розгляду цієї справи контролюючим органом не повідомлено, яким чином п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій може бути застосований до господарських операцій з надання позивачем вищевказаних послуг, а саме: яким чином обсяг постачання таких послуг може в принципі відповідати чи не відповідати залишкам обсягу придбаних послуг у разі, якщо такі послуги надаються безпосередньо самим виконавцем.

Втім, Комісією 11.04.2023 були прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних № 7,8,10,11 від 30.03.2023 з такої підстави, як надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. А саме у графі додаткова інформація зазначено: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

При цьому, колегія суддів наголошує, що вимоги відповідача не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників накладних.

Разом з цим, при вирішенні цієї адміністративної справи колегія суддів враховує, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування у спірних рішеннях зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства

Колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Із наведеного слідує, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних та не зазначено конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття зокрема шляхом підкреслення документів, які не надано позивачем.

При цьому контролюючим органом також не зазначено жодної конкретної інформацій у графі Додаткова інформація, а лише міститься загальне посилання.

В якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520.

Пунктом 26 Порядку № 1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку № 1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

У спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладниї не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Крім того, аналіз змісту оспорюваних рішень дає підстави стверджувати, що комісія ГУ ДПС в Одеській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведеної господарської операції та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданої позивачем податкової накладної.

У апеляційній скарзі, як і у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про те, що на розгляд Комісії регіонального рівня не надавалася інформація щодо документів (ліцензії, дозволи, тощо), які підтверджують право і можливість ТОВ «ІНСТАЛ КОНСТРАКШН», згідно чинного законодавства України, виконувати весь обсяг робіт, передбачених договором субпідряду; рахунки-фактури, на підставі яких здійснювалось оплата за виконані роботи; документи щодо придбання та транспортування будівельних матеріалів та конструкцій на об`єкт будівництва.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що в спірних рішеннях не зазначені ті мотиви, на які посилається відповідач у своєму відзиві та апеляційній скарзі, а саме, що серед наданих первинних документів, які надані до повідомлення відсутні зазначені вище документи.

До того ж, посилання відповідача на відсутність встановленого п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних вичерпного переліку документів в обґрунтування прийняття спірного рішення, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Апеляційний суд наголошує на тому, що Комісія Головного управління ДПС у Одеській області, не зважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього документи, прийняла спірне рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Враховуючи, що контролюючий орган належно не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження кількісних і вартісних показників податкової накладної, не зазначивши, який конкретно документ не подано позивачем, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію накладних, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

У зв`язку з цим, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що підстави для зупинення реєстрації податкових накладних № 7,8,10,11 від 30.03.2023 були відсутні.

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі № 200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18 при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Апеляційний суд як і суд першої інстанції зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18 (№К/9901/13662/19).

Колегія суддів зазначає, що у спірних рішеннях фактично було лише процитоване положення пунктів 5 та 11 Порядку № 520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Всупереч частині 2 статті 77 КАС України відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимими доказами правомірності віднесення позивача до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо "принципу правової визначеності" (наприклад, справа Hashman and Harrup v. The United Kingdom, Арр. 25594/94, 25 November 1999), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

У постанові від 20.08.2019 по справі № 2540/3009/18 Верховний Суд зазначив, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від : від 11 квітня 2023 року № 8606302/41015280, від 11 квітня 2023 року № 8606301/41015280, від 11 квітня 2023 року № 8606303/41015280, від 11 квітня 2023 року № 8606304/41015280 про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 30.03.2023, № 8 від 30.03.2023, № 10 від 30.03.2023, № 11 від 30.03.2023 прийняті не у спосіб визначений законом, у зв`язку з чим є такими, що підлягають скасуванню.

Стосовно вимог про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, слід зазначити таке.

За змістом пункту 49.13 статті 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

З урахуванням неправомірності відмови позивачу у реєстрації податкових накладних № 7,8,10,11 від 30.03.2023 у ЄРПН, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення позову у вказаній частині вимог та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні у ЄРПН датою їх подання.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Колегія суддів вказує, що апеляційна скарга податкового орану не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.

Посилання апелянта на те, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних було надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства, колегія суддів відхиляє, адже форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, контролюючий орган повинен зазначити конкретні документи, які складені із порушенням законодавства.

Зважаючи на викладене, оскаржувані рішення, повинні були б містити мотиви врахування та/або неврахування надісланих позивачем пояснень та доданих до нього документів, а саме: врахування поданих позивачем документів.

Відхиляючи доводи апелянта стосовно того, що суд першої інстанції не врахував, що серед наданих первинних документів, які надані до повідомлення відсутні: інформація щодо документів (ліцензії, дозволи, тощо), які підтверджують право і можливість ТОВ «ІНСТАЛ КОНСТРАКШН», згідно чинного законодавства України, виконувати весь обсяг робіт, передбачених договором субпідряду; рахунки-фактури, на підставі яких здійснювалось оплата за виконані роботи; документи щодо придбання та транспортування будівельних матеріалів та конструкцій на об`єкт будівництва, колегія суддів зазначає про таке.

Так, як вже зазначалось вище такі підстави для відмови у реєстрації податкових накладних не були зазначені податковим органом ані у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, ані у рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних та не вимагались від позивача.

Натомість, у рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних зазначено про надання документів із порушенням законодавства, проте відповідач не надав перелік документів, які на його думку складені з порушенням законодавства.

Окрім того, ТОВ «ІНСТАЛ КОНСТРАКШН» надало до суду першої інстанції наказ про видачу ліцензії з розширення провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт.

Водночас, контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в пункті 5 Порядку № 520 наведений приблизний та не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 справа № 826/10649/17, від 28.10.2019 справа № 640/983/19.

Водночас, слід зазначити, що у постановах від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Одночасно, у межах спірних правовідносин, суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

А тому, суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Посилання скаржника на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 825/3990/14, від 06.03.2018 у справі №804/5444/16, апеляційний суд до уваги не приймає, з огляду на те, що останні викладені стосовно норм Порядку №117, який був чинним до 31.01.2020 включно.

Доводи апелянта щодо відсутності рахунків-фактури на підставі яких здійснювалась оплата за виконані роботи колегія суддів відхиляє, оскільки за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.

Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 по справі № 915/641/19.

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАЛ КОНСТРАКШН» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року по справі № 420/17902/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення 14 березня 2024 року.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк