Ухвала

від 12.03.2024 по справі 442/9123/23

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/9123/23

Провадження № 8/442/1/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді Грицай М.М.,

секретар судового засідання - Антоненко В.О.,

представника відповідача - Кропивницького В.М.,

представника третьої особи - адвоката Манькута А.Ю.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Змисла Марта Русланівна, про перегляд рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.12.2021 за виключною обставиною,

в с т а н о в и в :

09.03.2023 адвокат Змисла М.Р. звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 із заявою, в якій просила відкрити провадження про перегляд рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.12.2021 у справі №442/7905/21 за виключними обставинами, а саме у зв`язку з ухваленням рішення Конституційним Судом України від 07.02.2023 у справі №1-5/2020(118/20); скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.12.2021 та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 у справі №442/7905/21 задоволити у повному обсязі. А саме: визнати незаконним,дискримінаційним та скасувати наказ Залокотського закладу середньої освіти І-ІІ рівнів ім. Миколи Фриза Східницької селищної ради Дрогобицького району Львівської області від 4 серпня 2021 року за №1, яким звільнено ОСОБА_1 з посади вчителя початкових класів 04.08.2021 у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору 30.06.2021 згідно п.2 ст.36 КЗпП України; поновити ОСОБА_1 на посаді вчителя початкових класів у Залокотському закладі середньої освіти І-ІІ рівнів ім. Миколи Фриза Східницької селищної ради Дрогобицького району Львівської області; стягнути із Залокотського закладу середньої освіти І-ІІ рівнів ім. Миколи Фриза Східницької селищної ради Дрогобицького району Львівської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 серпня 2021 року до дня поновлення її на роботі та моральну шкоду у розмірі 50000 гривень.

Мотивує зокрематим,що постановоюЛьвівськогоапеляційного судувід 07.06.2022у справі№442/7905/21за позовом ОСОБА_1 доЗалокотського закладу загальної середньої освіти І-ІІ рівнів ім. Миколи Фриза Східницької селищної ради Дрогобицького району Львівської області, третя особа - Відділ освіти Східницької селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, залишено без змін рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.12.2021, яким у задоволенні позову відмовлено.

Вважають, що підставою для перегляду рішення суду першої інстанції у даній справі є рішення Конституційного Суду України від 07.02.2023, ухвалене у справі №5/2020 (118/20), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац третій частини другої статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту" від 16 січня 2020 року № 463-ІХ. Беручи до уваги те, що спірні правовідносини, які були предметом розгляду у справі №442/7905/21, виникли на підставі скасованого Конституційним Судом України положення закону, на даний момент наявна необхідність у перегляді рішення для поновлення порушених трудових прав.

Ухвалою суду від 09.03.2023 (суддя Павлів З.С.) відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.12.2021.

19.04.2023 ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у задоволенні вищевказаної заяви відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 02.10.2023 зазначену ухвалу скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.

11.03.2024 представником заявниці адвокатом Змисла М.Р. до суду подано письмові пояснення щодо позиції у справі та заявлених позовних вимог, в яких додатково зазначила, що, зважаючи навік ОСОБА_1 ,факт отриманнянею пенсіїза віком,належний станздоров`я,тривалий стажроботи напосаді тавстановлення назаконодавчому рівнінеобґрунтованих обмеженьдля певноїкатегорії працівників,а саме,для педагогівпенсійного віку,слід стверджуватипро наявністьдискримінації завіковою ознакоюу правовідносинах,які склалисяу данійсправі.Так, ОСОБА_1 відноситься докатегорії осіб,що зазналипрямої дискримінації,адже вонапрацювала укомунальному закладісередньої освіти,досягла пенсійноговіку таотримувала пенсіюу встановленомузаконом порядку.Тобто,позивачка змушенабула переходитиз безстроковоготрудового договоруна строковийдоговір,який укладеноз неюлише наодин рікдля подальшогозбереження свогоправа напрацю.У разіїї відмови,трудові відносинипідлягали припиненню. Позиція КСУ підтверджує, що позивачка, як працівниця, яка перейшла на умови строкового трудового договору не мала жодних гарантій про те, що право на працю буде за нею збережено після закінчення строку дії трудового договору та її не буде звільнено у зв`язку із закінчення строку дії договору.

Виходячи з фактичних обставин справи, вважають, що оскаржуваний наказ про звільнення є дискримінаційним в силу того, що є в причинно-наслідковому зв`язку від змін, які лежать в основі абзацу третього частини другої статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту" від 16 січня 2020 року № 463- ІХ, який визнали КСУ неконституційним в силу дискримінаційного характеру.

Також, на їх переконання, в основі закінчення строку дії строкового трудового лежить дискримінаційний підхід, оскільки зважаючи на законодавчі приписи, які визнані неконституційними, ОСОБА_1 була змушена переводитись з безстрокового на строковий попри багаторічний досвід роботи, а тому має право на поновлення своїх порушених трудових прав шляхом поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди.

У судове засідання заявниця та її представник не з`явилися, подавши попередньо клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача у справі ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяви про перегляд рішення та пояснив, що ОСОБА_1 звільнена з посади ще у 2021 році. На його думку, варто взяти до уваги, що з часу звільнення пройшло два з половиною роки. На даний час вакантних посад в освітньому закладі немає. Також звертає увагу, що ще до звільнення, позивачка в силу свого поважного віку та стану здоров`я трудові обов`язки виконувала не зовсім належно. Просить відмовити у задоволенні заяви та залишити в силі рішення суду у справі.

Представник третьої особи адвокат Манькут А.Ю. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяви про перегляд рішення за виключними обставинами та доповнив, що таке рішення було прийняте ще задовго до ухвалення рішення Конституційним Судом України. Умовою такого перегляду є невиконання рішення суду, проте, ОСОБА_1 була звільнена згідно з наказом, а рішенням суду такий наказ було залишено в силі. Вказаним рішенням встановлено законність звільнення позивачки, що підтверджується також постановою апеляційного суду. Зазначив, що у випадку, якщо б позивачка ще працювала, то відповідач змушений був би змінити умови працевлаштування, у зв`язку з прийняттям згаданого рішення Конституційним Судом України. Проте, на його думку, оскільки норма, яка визнана неконституційною, утрачає чинність з дня ухвалення КСУ рішення, то в даному випадку немає зворотної дії в часі. Просить відмовити у задоволенні заяви.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши заяву про перегляд рішення та вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалівсправи встановлено,що рішеннямДрогобицького міськрайонногосуду Львівськоїобласті від09.12.2021у справі№442/7905/21за позовом ОСОБА_1 доЗалокотського закладу загальної середньої освіти І-ІІ рівнів ім. Миколи Фриза Східницької селищної ради Дрогобицького району Львівської області, третя особа - Відділ освіти Східницької селищної ради, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, відмовлено у задоволенні позовних вимог. ПостановоюЛьвівського апеляційного суду від 07.06.2022 вказане рішення залишено без змін, відтак, набрало законної сили.

У зазначених судових рішеннях містились посилання на абзац третій частини другоїстатті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 лютого 2023 року № 1-р/2023у справі № 1-5/2020(118/20) визнано таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним), абзац третій частини другоїстатті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX, згідно з яким «педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років», унаслідок чого унеможливлено укладення безстрокових трудових договорів із цією категорією педагогічних працівників. Конституційний Суд України також вказав, що оспорювані приписи Закону ставлять педагогічних працівників у нерівне, невигідне і вразливе становище залежно від наявності у них певного виду власності (пенсійних виплат) та форми власності відповідного закладу загальної середньої освіти: ці приписи Закону поширюються на педагогічних працівників державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, однак не поширюються на педагогічних працівників тих закладів загальної середньої освіти, що не належать до державної або комунальної власності. Тому приписи абзацу третього частини другої статті 22 Закону не відповідають частинам першій, другійстатті 24 Конституції України.

Таке Рішення Конституційного Суду України опубліковано у віснику Конституційного Суду України 10.03.2023.

Отже, заява про перегляд рішення за виключними обставинами подана з дотриманням строку, визначеного п.4 ч.1ст.424 ЦПК України, тобто, протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.

Згідно з ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами, відповідно до п.1 ч.3 ст.423 ЦПК України, є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (незастосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2023 року у справі № 158/2439/22 (провадження № 61-7411св23) вказано, що в практиці Верховного Суду усталеним є підхід про те, щосудове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог не підлягає примусовому виконанню і тому не може переглядатися за виключними обставинами.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в ухвалі 21 лютого 2023 року у справі № 591/4399/19, серед іншого, зазначив, що застереження щодо можливості перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у разі, якщо воно ще не виконане, ґрунтується на принципі юридичної визначеності, який вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Суть цього принципу полягає у тому, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим, не може ставитися під сумнів та підлягає виконанню, тобто вирішення судом спірного питання визнається за істину.

Дія принципу res judicata передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним і обов`язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності.

Таким чином, судовим рішенням,за яким вирішено спір та яке не потребує виконання, встановлено стан правової визначеності у відносинах між сторонами, і такий стан та наслідки, передбачені таким судовим рішенням, встановлюються одразу з набранням рішенням сили.

За вказаних обставин, враховуючи те, що рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог не вимагає від учасників справи та/або уповноважених органів вчинення певних заходів щодо його фактичного виконання, а визначені цим рішенням наслідки настають для сторін з моменту набрання законної сили таким судовим рішенням, тобто фактично виконання рішення суду вичерпується фактом набрання ним законної сили, тому перегляд такого рішення на підставі пункту 1 частини третьоїстатті 423 ЦПК Українисуперечитиме принципу res judicata.

Крім того, як уже мовилося за подібних обставин, встановлена Конституційний Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення передовсім як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, встановленої остаточним судовим рішенням у справі.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі №818/1793/18.

З огляду на зазначене, враховуючи зокрема, що рішенням суду у справі №442/7905/21 було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , то за принципом res judicata визначені цим судовим рішенням юридичні наслідки настали для сторін з моменту набрання ним законної сили, відповідно воно не потребувало виконання, відтак не може переглядатися за виключними обставинами.

Таким чином, з вищезазначених підстав слід відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Водночас, доводи представника заявника, з посиланням на те, що Об`єднана палата Касаційного цивільного суду застосовувала рішення Конституційного Суду України, ухвалені після прийняття судами рішень, що переглядалися касаційним судом, суд вважає нерелевантними, оскільки в означених випадках Верховний Суд застосовував рішення Конституційного Суду України саме на стадії касаційного перегляду цих судових рішень,а у даній справі 07 червня 2022 був завершений апеляційний перегляд (рішення суду апеляційної інстанції до суду касаційної інстанції не оскаржувалось), тобто, до ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 07 лютого 2023 року.

Керуючись ст. 259, 260, 423 - 429 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Змисла Марта Русланівна, про перегляд рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.12.2021 за виключною обставиною у справі за позовом ОСОБА_1 до Залокотського закладу загальної середньої освіти І-ІІ рівнів імені Миколи Фриза Східницької селищної ради Дрогобицького району Львівської області, третя особа - Відділ освіти Східницької селищної ради, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 15.03.2024.

Суддя Марія Грицай