Ухвала

від 13.03.2024 по справі 201/4954/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/4954/23

Провадження № 1-кп/201/318/2024

УХВАЛА

про призначеннясудового розгляду

13 березня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023040000000093 від 20.01.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3 (ВКЗ)

захисник ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою від 28.04.2023 року призначене підготовче судове засідання.

Представник потерпілого Дніпровської міської ради у жодне із призначених і проведених підготовчих судових засідань не з`явився, судом були вжиті всі заходи для своєчасного повідомлення його про час та місце розгляду справи. Так, судом направлялись судові повістки рекомендованими листами з повідомленнями, які вручені, а також SMS-повідомлення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України" Європейський суд прийшов до висновку про те, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв`язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.

Аналіз викладених вище обставин неявки представника потерпілого в судове засідання, що його було належно повідомлено про розгляд даної справи, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до кримінального провадження.

Приймаючи до уваги вищевикладене, зважаючи на те, що судом вичерпано усі можливі засоби для належного повідомлення представника потерпілого про дату, час і місце розгляду справи, враховуючи строк перебування справи у суді, суд визнає причини неявки представника потерпілого у підготовчі судові засідання неповажними та вважає за можливе провести підготовче судове засідання за його відсутності.

У підготовчому судовому засіданні:

Прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Захисник ОСОБА_5 поклався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.

Мотиви та обґрунтування суду

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до наступного висновку.

З частини третьоїстатті 314 Кримінального процесуального кодексу України(далі -КПК) випливає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другоюстатті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цьогоКодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Враховуючи, що з наданого суду обвинувального акту та додатків до нього вбачається, що вимогистатті 291 КПКщодо форми, змісту та додатків обвинувального акту стороною обвинувачення виконано, за таких обставин, суд вважає, що думка прокурора про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту є обґрунтованою, оскільки підстав для закриття провадження немає, обвинувальний акт складений у відповідності до вимогКПК України, підстав для його повернення прокурору немає, вказане кримінальне провадження підсудне Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська, а тому суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд у зазначеному кримінальному провадженні.

Щодо питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.

Від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні не надійшло. Також судом не встановлені обставини, передбачені ч. 2ст. 27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні.

У зв`язку із цим судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 31 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_3 роз`яснено право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження колегіально у складі трьох суддів, на що він просив розглядати кримінальне провадження суддею одноособово.

З`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження належить здійснювати суддею одноособово за обов`язкової участі прокурора, обвинуваченого, захисника, представника потерпілого.

Отже, вирішивши питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду та встановивши відсутність обставин, які б унеможливили призначення обвинувального акта до судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314-316 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, на 08 годину 45 хвилин 22 березня 2024 року.

У судове засідання викликатипрокурора, обвинуваченого, захисника, представника потерпілого.

Кримінальне провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбаченечастиною першоюстатті 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1