Справа № 132/3993/23
У Х В А Л А
Іменем України
"15" березня 2024 р. Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання РЯБІШИНОЇ Ю.С., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області у порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи № 132/3993/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про розподіл спадкового майна,
ВСТАНОВИВ:
27.12.2023 року до Калинівського районного суду Вінницької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про розподіл спадкового майна.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2023 року, визначено склад суду з розгляду позову, головуючого суддю Сєліна Є.В.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 15.01.2024 року, відкрито провадження за позовом, визначено здійснити його розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Позивач ОСОБА_6 та її представник адвокат ПРОНІВА Н.Р. у судове засідання не з`явилися. Адвокат Проніва Н.Р. подала письмову заяву, згідно якої просить підготовче судове засідання провести у її відсутності та відсутності позивача.
Відповідачі у підготовче судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином в передбаченому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 03.04.2008 року та «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007 року.
Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989 року).
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Саме на національні суди покладено обов`язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, зокрема, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні (рішення від 06.09.2007 року у справі «Цихановський проти України», рішення від 18.10.2007 року у справі «Коновалов проти України»).
У рішенні в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Слід також зазначити, що у відповідності до статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», інформація про кожне судове засідання, оприлюднювалася на офіційному веб-порталі Судової влади України тавідповідачі не були позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про дати судових засідань, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.
За наведених судом обставин, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу у підготовчому судовому засіданні за відсутності зокрема відповідачів, що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст.ст.43, 49 ЦПК України.
Строки підготовчого провадження чітко встановлені в частини третій статті 189 ЦПК України, згідно приписів якої підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист.
Суд, як передбачено в статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Ця норма кореспондується із постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», яка наголошує, що суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Дана норма втілена в національному законодавстві, зокрема в частині першій статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка регламентує, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Завданням цивільного судочинства згідно частини першої статті 2 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Серед основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначенні законом.
Згідно частини першої статті 56 цього ж Закону, суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотримання засад і правил судочинства.
Враховуючи вищевикладене, з метою вжиття всіх необхідних заходів відносно неухильного дотримання процесуальних строків та не порушення прав учасників провадження щодо справедливого розгляду та вирішення справи в розумні строки, уникнення обставин, які негативно впливають на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади, керуючись вимогами Конституції України, нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ЦПК України, роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення», суд вважає, що підстав для подальшого відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви у його проведенні, відповідно до вимог ст.198 ЦПК України, не має.
По справі проведено підготовчі дії відповідно до ст.197 ЦПК України.
За умовами частини другої статті 200 ЦПК України, суд вважає за можливе, закрити підготовче провадження у цій справі та призначити її до судового розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Проніва Н.Р. заявила клопотання про витребування доказів.
Відповідно до частини 2 статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно частини 1 статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що клопотання про витребування доказів ґрунтується на вимогах закону, а тому підлягає до задоволення.
За частиною 3 статті 84 ЦПК України, у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 189, 196-200, 258-260, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Пронівої Наталії Романівни про витребування доказів задовольнити.
Зобов`язати Калинівську державну нотаріальну контору Вінницької області, надати суду на протязі п`яти діб з моменту отримання цієї ухвали, - копії спадкових справ, заведених після смерті: ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Лемешівка Калинівського району Вінницької області, та ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (матеріали справи не містять даних щодо місця смерті).
Витребувати з канцелярії Калинівського районного суду Вінницької області цивільну справу № 133/420/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.
Копію цієї ухвали невідкладно направити до вказаних адресантів, для виконання.
Роз`яснити, що у разі неможливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.
Закрити підготовче провадження у даній цивільній справі, призначити її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 18 квітня 2024 року на 11год.30хв. в приміщенні Калинівського районного суду Вінницької області за адресою: Вінницька обл., м. Калинівка, вул. В. Нестерчука, 70.
Встановити наступний порядок з`ясування обставин: надання вступного слова учасникам справи, з`ясування обставин, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оголошення та дослідження доказів, проведення судових дебатів.
Отримати інформацію щодо справи можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за наступною сторінкою: http//court.gov.ua/fair/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Суд | Калинівський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2024 |
Оприлюднено | 18.03.2024 |
Номер документу | 117677958 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Калинівський районний суд Вінницької області
Сєлін Є. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні