Ухвала

від 15.03.2024 по справі 490/2808/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/2808/23

н\п 1-кс/490/1041/2024

15.03.2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/2808/23

У Х В А Л А

про продовження строків запобіжного заходу

15 березня 2024 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України в Миколаївській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Євгенівка Баштанського району Миколаївської області, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимому,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №22023150000000098 від 15.02.2023.

Клопотання мотивує тим, що місцевий мешканець с.Новокондакове Снігурівської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області ОСОБА_7 усвідомлюючи протиправність своїх дій, надав згоду на співпрацю з військовослужбовцями зсрф, яка полягала у несенні чергування на контрольно-пропускному пункті зсрф, облаштованому на автодорозі між селами Новокондакове та Нововасилівка Баштанського району Миколаївської області. Зокрема, наприкінці квітня 2022 року (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) на ОСОБА_7 невстановленими на даний час представниками зсрф були покладені функції щодо перевірки осіб та транспортних засобів, які пересуваються через вказаний контрольно-пропускний пункт, для чого останньому була видана вогнепальна автоматична зброя невстановленого на даний час зразку. Так, ОСОБА_7 , у період з кінця квітня 2022 року по липень 2022 року (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено), перебуваючи на території контрольно-пропускного пункту зсрф, розташованого на автодорозі між селами Новокондакове та Нововасилівка Баштанського району Миколаївської області, за координатами 46°59'58"N НОМЕР_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання допомоги збройним формуванням держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації та підтримки рішень та дій збройних формувань,діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, маючи при собі вогнепальну зброю невстановленого органом досудового розслідування зразка, вчиняв дії, направлені на перевірку транспортних засобів, багажу, вантажів та документів осіб, які евакуйовувалися з тимчасово окупованих територій Херсонської та Миколаївської областей чи рухались у зворотному напрямку.

Встановлено що на початку травня 2022 року (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено) місцеві мешканці с.Нововасилівка Баштанського району Миколаївської області ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , пересуваючись на автомобілі марки ВАЗ, моделі «2106», д.н.з. НОМЕР_2 через контрольно-пропускний пункт зсрф, що розташований на автодорозі між селами Новокондакове та Нововасилівка Баштанського району Миколаївської області, за координатами 46°59'58"N 32°49'12"E,були зупиненіневстановленим військовослужбовцемзс рф,який наказавпред`явити доогляду багажта документи.Після чого, ОСОБА_7 ,перебуваючи навищезазначеному контрольно-пропускномупункті,діючи умисно,виконуючи взятіна себефункції щодоперевірки осіб,які пересуваютьсячерез вказанийконтрольно-пропускнийпункт, документів,транспортних засобівта багажу, будучи з вогнепальною зброєю невстановленого зразку, наказав ОСОБА_9 відкрити для перевірки бардачок вищевказаного транспортного засобу. Впевнившись в належності таких осіб до місцевих мешканців та відсутності в транспортному засобі інших сторонніх осіб, наказав залишити контрольно-пропускний пункт та продовжувати слідування далі.

Крім того, в кінці травня 2022 року (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пересуваючись на автомобілі марки ВАЗ, моделі «21099», д.н.з. НОМЕР_3 , через контрольно-пропускний пункт зсрф, що був встановлений на автодорозі між селами Новокондакове та Нововасилівка Баштанського району Миколаївської області, за координатами 46°59'58"N НОМЕР_1 , де для перевірки осіб, документів, транспортних засобів та багажу, був зупинений невстановленим військовослужбовцем зсрф. В свою чергу, ОСОБА_7 діючи умисно, виконуючи взяті на себе функції щодо перевірки осіб, удостовірившись, що ОСОБА_11 та. ОСОБА_12 являються місцевими мешканцями с.НовокондаковеБаштанського р-ну Миколаївської області, вказав на це військовослужбовцям зсрф, які несли чергування на вказаному контрольно-пропускному пункті, з тим що їх можливо пропустити без перевірки.

19.01.2024 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 17.03.2024 включно.

Строк тримання під вартою закінчується 17.03.2024, однак досудове розслідування у кримінальному провадженні не закінчено та потребує значного часу.

Крім того, вважає, що в діях підозрюваного і надалі наявні ризики, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України для продовження строку вказаного виду запобіжного заходу.

На думку прокурора, жоден інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому в судовому засіданні клопотання просив задовольнити.

Захисники в судовому засіданні заперечували проти заявленого клопотання про продовження підозрюваному строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисників.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.1ст.177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до матеріалів клопотання до Єдиного реєстру досудового розслідування внесено кримінальне провадження №22023150000000098 від 15.02.2023 за ч.1 ст.111-2 КК України.

18.01.2024 підозрюваного ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 України.

19.01.2024 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 17.03.2024 включно.

15.03.2024 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023150000000098 від 15.02.2023 до 4-х місяців, а саме до 18.05.2024 року включно.

На даний час у кримінальному провадженні не виконані всі слідчі (розшукові) дії, що перешкоджає винесенню законного процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні, яке відповідно до положень ч.1 ст. 94 КПК України має ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання та враховуючи вимоги ч.2 ст.177 КПК України щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, суд виходить з наступного.

На виконання вимог положень ч.1ст.194КПКУкраїни судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаного кримінального правопорушення.

Зокрема обґрунтованість підозри стверджується зібраними доказамиу матеріалахкримінального провадження,а саме: протоколом допиту свідка (із застосуванням відеозапису) від 21.07.2023 ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка (із застосуванням відеозапису) від 19.04.2023 ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка (із застосуванням відеозапису) від 15.07.2023 ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка (із застосуванням відеозапису) від 11.07.2023 ОСОБА_16 ; протоколом допиту свідка (із застосуванням відеозапису) від 31.05.2023 ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка від 04.10.2023 ОСОБА_17 ; протоколом допиту свідка від 04.10.2023 ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка від 04.10.2023 ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка від 14.04.2023 ОСОБА_18 ; протоколом допиту свідка від 25.07.2023 ОСОБА_19 ; протоколом огляду місця події від 17.11.2023; протоколом проведення слідчого експерименту від 24.11.2023 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Крім того, обґрунтовано доведенимє наявністьв діяхпідозрюваного ОСОБА_7 ризиків,передбачених п.п. 1, 4, 5 ч.1 ст.177КПК України,для продовженнястрокузапобіжногозаходу увиглядітриманняпід вартою,асаме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки вінвчинивзлочин, який належить до категорії особливо тяжкихта відповідальність заякий передбаченау видіпозбавлення волі на строк від 10 до 12 років та у випадку доведення вини у вчиненні кримінального правопорушення, підозрюваному загрожує реальне позбавлення волі. Може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не проведено в повному обсязі всіх необхідних і можливих слідчих дій з метою отримання доказів вини, може здійснювати дії, направлені на знищення відомостей доказового характеру про вчинення ним кримінального правопорушення. Також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, направлене проти територіальної цілісності та недоторканості України, а також проти основ національної безпеки України, оскільки військова агресія з боку Російської Федерації на даний час не припинена.

Вказані ризики не зникли та не зменшилися з часом та доведені прокурором в суді.

Продовжуючи підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії особливо тяжких та за яке передбачено покарання у видіпозбавлення волі на строк від 10 до 12 років, яке за своєю правовою природою та об`єктом спрямування спрямоване протиоснов національноїбезпеки України.Кримінальне правопорушення,у вчиненніякого підозрюється, вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу, що тим самим підвищує ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого його підозрюють.

Крім того,суд вважає,що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ч.1ст.177 КПК України, та вони доведені прокурором, підозрюваний є працездатною особою, доказів про тяжкість захворювань не надано, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали продовженню підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м`який запобіжний захід на даному етапі досудового розслідування, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Тому з урахуванням обставин клопотання та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, а також враховуючи стадію кримінального провадження, суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання слідчого про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.

Щодо можливості застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно п.3 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи,підозрюваної чиобвинуваченої увчиненні особливотяжкого злочину встановлюєтьсяу межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Поряд з цим положеннями ч.4 ст.183 КПК України визначено, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченогостаттями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442Кримінального кодексуУкраїни.

З урахуванням обставин справи та враховуючи те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, суд вважає за можливе не визначати підозрюваному розмір застави у кримінальному провадженні.

Керуючись вимогами статей177,178, 182,183,186,194,196,197,395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Миколаївськийслідчий ізолятор»,за адресою:вул.Лагерне поле5,м.Миколаїв.

Строк дії ухвали становить починаючи з 15березня 2024 рокудо 13травня 2024року включно (в межах строку досудового розслідування).

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1