Постанова

від 28.02.2024 по справі 910/11536/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р. Справа№ 910/11536/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Коробенка Г.П.

Тищенко О.В.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Луценко Р.О. (в режимі відеоконференції)

від відповідача за первісним позовом: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія»

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 (повний текст рішення складено та підписано 19.10.2023)

у справі №910/11536/22 (суддя - Ягічева Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія»

до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія»

про стягнення 337 235, 60 грн

та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія»

про стягнення 120 486, 35 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про стягнення 337 235, 60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором на виконання будівельних робіт по влаштуванню буроін`єкційних паль на новому будівництві багатоквартирного житлового будинку по вул. Василя Симоненка, 113 в м. Бровари Київської області №21 від 01.09.2019 відповідач не у повному обсязі оплатив виконані позивачем роботи, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 197 081, 61 грн, а також обов`язок сплатити на користь позивача 11 308, 00 грн 3% річних, 67 746, 91 грн інфляційних втрат та 61 099, 08 грн пені.

Відповідачем подано до суду зустрічну позовну заяву про стягнення 120 486, 35 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що Закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія» здійснило переплату по договору №24/05-18 від 24.05.2018 на суму 80 000, 00 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія», у зв`язку з чим направило на адресу останнього заяву про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, зокрема, часткового припинення грошового зобов`язання по договору №21 від 01.09.2019, яка залишена без задоволення, що і стало підставою для звернення з даним позовом про стягнення 80 000, 00 грн безпідставно збережених грошових коштів, а також 38 976, 21 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 1424, 66 грн пені та 85, 48 грн 3% річних.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/11536/22 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» задоволено частково, а саме: 197 081, 61 грн основного боргу, 11 308, 00 грн 3% річних, 22 889, 57 грн пені та 67 746, 91 грн інфляційних втрат.

В іншій частині в задоволенні первісних позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» задоволено частково, а саме: 80 000, 00 грн безпідставно збережених коштів, 85, 48 грн 3% річних.

У іншій частині в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Проведено зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів.

Присуджено до стягнення з Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» 197 081 грн 61 коп. основного боргу, 11 308 грн 00 коп. 3%, 10 551 грн 00 коп. пені та 2 838 грн 04 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що як позивач за первісним позовом так і відповідач за зустрічним позовом порушили свої зобов`язання, однак перевіривши розрахунки заявлених до стягнення сум, суд першої інстанції дійшов до висновку про часткове задоволення первісного та зустрічного позовів. Крім того, суд не знайшов підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності з огляду на зміни до законодавства пов`язані з корона вірусною хворобою.

1.3. короткий зміст вимог апеляційних скарг

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/11536/22 змінити, а саме:

- викласти пункт третій його резолютивної частини в наступній редакції:

«Зустрічний позов Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» задовольнити частково, а саме: 80 000, 00 грн безпідставно збережених коштів, 38 976,21 грн процентів за користування безпідставно збереженими коштами та 85,48 грн 3% річних;

- викласти пункт шостий його резолютивної частини в наступній редакції:

«Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» (вул. Ремонтна, буд.8, Київ, 02096, код ЄДРПОУ 23728595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» (вул. Євгена Сверстюка, Київ, 02002, код ЄДРПОУ 35646495) 158 105 (сто п`ятдесят вісім тисяч сто п`ять) грн 40 коп. основного боргу, 11 308 (одинадцять тисяч триста вісім) грн 00 коп. 3%, 1 551 (десять тисяч п`ятсот п`ятдесят одну) грн 00 коп. пені».

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/11536/22 залишити без змін.

Крім того, не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд:

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/11536/22 в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог ТОВ «УМБК» і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ТОВ «УМБК» задовольнити (а саме стягнути з ЗАТ «Українська будівельна компанія» на корить ТОВ «УМБК» 38 209,51 грн пені);

- здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справ в суді першої інстанції (а саме, стягнути ЗАТ «Українська будівельна компанія» на корить ТОВ «УМБК» повні суми сплаченого судового збору (5058,53 грн) та витрат на професійну правничу допомогу адвоката (15000,00 грн);

- провести перерахунок зустрічного зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін. За результатами перерахунку змінити пункт 6 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/11536/22.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Тищенко О.В., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11536/22.

04.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/11536/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/11536/22 за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/11536/22 та призначено до розгляду на 06.02.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/11536/22 та відкрито апеляційне провадження у справі №910/11536/22 за вказаною апеляційною скаргою. Об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/11536/22. Ухвалено розгляд апеляційних скарг здійснювати 06.02.2024.

03.01.2023 від позивача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

06.02.2024 у судовому засіданні брав участь в режимі відеоконференції представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія». Представник Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» до суду не з`явився.

Ухвалою від 06.02.2024 розгляд справи відкладено на 28.02.2024.

У провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває справа №910/11536/22 за апеляційними скаргами Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/11536/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 відкладено розгляд справи №910/11536/22 на 28.02.2024.

Розпорядженням керівника апарату суду від 27.02.2024 у зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2024 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Тищенко О.В., Коробенко Г.П.

Ухвалою від 27.02.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/11536/22 за апеляційними скаргами Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/11536/22 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Тищенко О.В., Коробенко Г.П. Розгляд справи ухвалено здійснювати у раніше визначені дату та час.

У судове засідання 28.02.2024 з`явився представник позивача (за первісним позов), який прийняв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, представник Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» у судове засідання не з`явився.

2.2. узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія» звертаючись з апеляційною скаргою зазначило, що суд першої інстанції в оскаржуваній частині ухвали незаконне та необґрунтоване рішення, що є підставою для його зміни.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у застосуванні до спірних правовідносин ст. 536 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» мотивована тим, що відмовляючи в частині вимог первісної позовної заяви, суд першої інстанції порушив норми процесуального права.

Позивач за первісним позовом наголошує, що наданий ним розрахунок позовних вимог, в тому числі пені, є арифметично правильним та обґрунтованим, а тому суд першої інстанції неправомірно відмовив у частині позовних вимог.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів відповідача, зазначаючи, що апеляційна скарга відповідача за первісним позовом є необґрунтованою, а підстави для її задоволення відсутні.

2.4. інші процесуальні дії у справі

Представники відповідача за первісним позовом у судове засідання повторно не з`явились, про причини неявки відповідач суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи учасники судового процесу повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами за відсутності представників відповідача за первісним позовом.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги відповідача, підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги, просив змінити оскаржуване рішення в частині відмови у частині вимог первісної позовної заяви.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

01.11.2019 між Закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» (далі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» (далі - субпідрядник) укладено договір на виконання будівельних робіт по влаштуванню буроін`єкційних паль на новому будівництві багатоквартирного житлового будинку по вул. Василя Симоненка, 113 в м. Бровари Київської області №21 (далі - договір-1), за умовами п. 1.1. якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується у відповідності до умов договору виконати роботи по влаштуванню буроін`єкційних паль на новому будівництві багатоквартирного житлового будинку по вул. Василя Симоненка, 113 в м. Бровари Київської області.

Згідно з пунктом 1.2. договору-1 підрядник зобов`язується вчасно прийняти виконану роботу та оплатити її у відповідності до умов цього договору.

Умовами додаткової угоди №1 від 17.12.2019 до договору (далі - додаткова угода до договору-1) сторони погодили розширення фронту робіт. З метою відновлення виконання робіт по влаштуванню буроін`єкційних паль підрядник доручає, а субпідряник зобов`язується у відповідності до умов договору №21 від 01.11.2019 та додаткової угоди здійснити перебазування великогабаритної техніки та виконати земляні роботи на об`єкті: «Нове будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Василя Симоненка, 113 в м. Бровари Київської області (п. 1.1. додаткової угоди до договору-1).

Вартість виконання вищевказаних послуг становить 58 700, 00 грн в т.ч. ПДВ 20%. (п. 2.1. додаткової угоди до договору-1).

Вартість перебазування великогабаритної техніки на будівельну площадки, її монтаж для виконання робіт та демонтаж становить 50 000, 00 грн в т.ч. ПДВ 20% (п. 2.1.1. додаткової угоди до договору-1).

Вартість виконання земляних робіт екскаватором JCB-220 (з розрахунку 1 маш./зм. - 8700, 00 грн в т.ч. ПДВ 20%: 1маш./зм.х 8 700, 00 грн в т.ч. ПДВ 20% (п. 2.1.2. додаткової угоди до договору-1).

У відповідності до пункту 5.2.7. договору-1 підрядник зобов`язується своєчасно, в строки, обумовлені цим договором приймати до підписання акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, оглянути виконані роботи і, за відсутності обґрунтованих зауважень, підписати їх та оплатити.

Вартість робіт по влаштуванню буроін`єкційних паль становить 1 163 281, 50 грн в т.ч. ПДВ 20% - 193 880, 25 грн (п. 3.1. договору-1).

Остаточний розрахунок за виконання робіт підрядник проводить у безготівковій формі в національній валюті, платіжними дорученнями протягом 5-ти днів після завершення робіт (п. 4.1. договору-1).

Розрахунки за виконанні субпідрядником роботи здійснюються на підставі актів виконаних робіт (типова форма КБ-2В) довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) в паперовій формі, які підписуються уповноваженим представником субпідрядника та подаються та подаються підряднику до 25 числа поточного місяця. Підрядник протягом 5-ти днів з моменту отримання таких актів виконаних робіт і довідок про вартість виконаних робіт зобов`язаний оглянути виконану роботу, прийняти її, і за відсутності зауважень - підписати акти та довідки, і оплатити їх протягом 5-ти днів після завершення робіт (п. 4.3. договору-1).

Пунктом 6.6. договору-1 сторони погодили, що за затримку оплати виконаних за договором робіт підрядник платить пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від неоплаченої суми за кожен деньзатримки, але не більше 5% від загальної вартості.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та посвідчення підписів печатками сторін і діє до остаточного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань. При цьому закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, які мали місце під час дії договору (п. 12.1. договору-1).

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору, позивач виконав будівельні роботи у березні 2021 року, а відповідач прийняв їх без зауважень на загальну суму 1 221 981, 61 грн, що підтверджується довідкою КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2021 року та актом КБ-2в за березень 2021 року, які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплені печатками.

Втім, після прийняття виконаних робіт за березень 2021 року відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, оплату виконаних позивачем робіт здійснив не в повному обсязі та з порушенням строків, обумовлених договором, сплативши лише 1 024 900, 00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Таким чином, у відповідача виник перед позивачем борг в сумі 197 081, 61 грн.

Водночас відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на ті обставини, що у позивача наявна заборгованість, яка виникла за договором №24/05-18 від 24.05.2018, що, в свою чергу, зумовило звернення Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» із заявою про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Так, 24.05.2018 між Закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» (далі - підрядник; позивач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» (далі - субпідрядник; відповідач за зустрічним позовом) укладено договір №24/05-18 (далі - договір-2) згідно пункту 1.1. якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується на власний ризик, у відповідності до умов договору виконати роботи по влаштуванню буроін`єкційних паль на новому будівництві багатоквартирного житлового будинку по вул. Василя Симоненка, 113 в м. Бровари Київської області.

Згідно з пунктом 1.2. договору-2 підрядник зобов`язується вчасно прийняти виконану роботу та оплатити її у відповідності до умов цього договору.

Вартість робіт по влаштуванню буроін`єкційних паль, вказаних в п. 1.1. договору, становить 130 000, 00 грн в т.ч. ПДВ 20% - 21 666, 67 грн (п. 3.1. договору-2).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та посвідчення підписів печатками сторін і діє до остаточного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань. При цьому закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, які мали місце під час дії договору (п. 12.1. договору-2)

На виконання умов укладеного договору-2, відповідач за зустрічним позовом виконав будівельні роботи у жовтні 2018 року, а позивач за зустрічним позовом прийняв їх без зауважень в сумі 130 000, 00 грн, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року.

Як вбачається з довідки №152/01-2022 від 13.12.2022 та Обороту рахунку за січень 2018 р. - січень 2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» здійснило оплату на користь Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» в сумі 210 000, 00 грн.

23.11.2022 позивач за зустрічним позовом звертався до відповідача за зустрічними позовом з вимогою №150/01-2022 про повернення суми переплати у розмірі 80 000, 00 грн на підставі ст. 1212 ЦК України та із заявою №149/01-2022 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а саме: повне припинення грошового зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» перед Закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» за договором №24/05-18 від 24.05.2018 та часткове припинення грошового зобов`язання Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» за договором №21 від 01.09.2019 у розмірі 80 000, 00 грн.

У відповідь на вказане звернення Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» листом №110 від 09.12.2022 повідомило Закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія» про недопустимість зарахування зустрічних вимог з огляду на сплив строку позовної давності, що прямо передбачено п. 4 ч. 1 ст. 602 ЦК України, а також зазначило про відсутність можливості застосування до правовідносин, що виникли з договору №24/05-18 від 24.05.2018, положень частини першої статті 1212 ЦК України.

12.12.2022 Закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія» надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» лист №151/01-2022, де зазначило про відмову від одностороннього правочину - заяви від 23.11.2022 №149/01-2022 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог та про необхідність сплатити проценти за користування ТОВ УМБК чужими грошовими коштами у розмірі облікової ставки НБУ з 01.02.2019 по 02.12.2022 у розмірі 38 976, 21 грн 1424, 66 грн пені та 85, 48 грн 3% річних.

Вказані вимоги залишені відповідачем за зустрічним позовом без відповіді та задоволення.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Укладений між сторонами договір-1 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а частинами 1, 2 статті 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Пунктом 4.1 договору-1 сторони погодили, що остаточний розрахунок за виконання робіт підрядник проводить у безготівковій формі в національній валюті, платіжними дорученнями протягом 5-ти днів після завершення робіт.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту п. 4.1. договору-1, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати виконаних робіт за договором на момент розгляду справи настав.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов`язання зі своєчасної оплати виконаних робіт за договором у повному обсязі так і не виконав.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, факт виконання робіт, визначених умовами договору підряду №21 від 01.09.2019, та факт порушення відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 197 081, 61 грн.

Пунктом 6.6. договору-1 сторони погодили, що за затримку оплати виконаних за договором робіт підрядник платить пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від неоплаченої суми за кожен день затримки, але не більше 5% від загальної вартості.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати виконаних робіт, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 6.6 договору позивачем нараховано пеню у розмірі 61 099, 08 грн за період з 08.04.2021 по 19.10.2022.

Приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Зазначеною нормою права передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Умови договору про сплату пені за кожний день прострочення, не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №925/1386/19, від 12.03.2020 у справі №907/65/18, від 22.08.2019 у справі №914/508/17 та від 07.06.2019 у справі №910/23911/16.

У даному випадку, іншого строку нарахування пені, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, сторонами в договорі не визначено, а умова за кожен день затримки, не може розцінюватися як установлення іншого строку, відтак правомірним є нарахування пені за порушення строків сплати вартості отриманих послуг протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано за кожним актом окремо.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині: виходячи з дати виникнення прострочення зобов`язання, умов пункту 6.6. договору та періоду часу, за який нараховується пеня у відповідності до приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, обґрунтованим є розмір пені в сумі 22 889, 57 грн, за який нараховується пеня, в іншій частині цих позовних вимог належить відмовити.

Водночас, під час розгляду справи відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності, з огляду на те, що позивачем порушено спеціальну позовну давність в один рік, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, який діяв до моменту звернення позивача з позовом.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.».

Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 258 пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та встановлені судом обставини, а саме, дату звернення позивача із даним позовом до суду - 20.10.2022 (дата на поштовому конверті, у якому надійшла позовна заява), та вимоги позивача про стягнення пені, починаючи з 08.04.2021 спеціальна позовна давність щодо цих вимог у справі позивачем не пропущена.

Окрім цього, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 11 308, 00 грн 3% річних, 67 746, 91 грн інфляційних втрат за період з 08.04.2021 по 19.10.2022.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині у заявленому позивачем розмірі, оскільки він є арифметично правильним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

При цьому, судом першої інстанції правомірно відхилено посилання відповідача як на підставу для звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання на наявність форс-мажорних обставин: військова агресія російської федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану з 24.02.2022.

Введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань, однак доказів, що невиконання зобов`язання зумовлене наведеними вище обставинами відповідачем не надано.

При цьому, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг сплив 06.04.2021, тобто до початку обставин непереборної сили, на які посилається відповідач.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зустрічного позову.

Суд встановив, що позивач за зустрічним позовом повністю оплатив вартість виконаних робіт по влаштуванню буроін`єкційних паль за договором №24/05-18 від 24.05.2018 в сумі 130 000, 00 грн.

Водночас сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору. Водночас сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором чи договорами, зокрема переплата понад визначену в договорі (договорах) суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі відповідного договору.

Правовий висновок щодо застосування статті 1212 Цивільного кодексу України аналогічного змісту викладено також і у постанові Верховного Суду України від 14.10.2014 у справі № 917/2572/13.

Таким чином грошові кошти у розмірі 80 000, 00 грн, що сплачені позивачем за зустрічним позовом, поза межами платежів, передбачених договором підряду №24/05-18 від 24.05.2018, набуті відповідачем за зустрічним позовом без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог і в цій частині.

Крім того, у зв`язку з несвоєчасним поверненням відповідачем за зустрічним позовом безпідставно набутих коштів, позивачем за зустрічним позовом нараховано та заявлено до стягнення 38 976, 21 грн процентів за користування чужими грошовими коштами у відповідності до положень ст. 536 ЦК України, 1424, 66 грн пені на підставі ст. 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та 85, 48 грн 3% річних.

Вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 80 000, 00 грн №150/01-2022 відповідач отримав 25.11.2020, про що свідчить наявна у матеріалах справи роздруківка з сайту Акціонерного товариства «Укрпошта».

Таким чином, відповідач за зустрічним позовом допустив прострочення виконання грошового зобов`язання з повернення безпідставно отриманих коштів.

Перевіривши наданий позивачем за зустрічним позовом розрахунок 3% річних за заявлений період, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині у заявленому розмірі, оскільки він є арифметично правильним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Водночас, суд правомірно відхилив вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом пені у розмірі 61 099, 08 грн.

Оскільки розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18.

З огляду на викладене вище, беручи до уваги відсутність спеціального законодавчого акту щодо регулювання відповідальності в даних правовідносинах, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав стягнення з відповідача пені в розмірі 61 099, 08 грн, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Суд також дійшов висновку і про відмову у задоволенні вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» 38 976, 21 грн процентів за користування чужими грошовими коштами у відповідності до положень ст. 536 ЦК України, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди щодо застосування ст. 536 Цивільного кодексу України, а тому застосовуються загальні норми передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що як позивач за первісним позовом так і позивач за зустрічним позовом довели порушення їх прав та охоронюваних законом інтересів при виконанні договорів.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено, що позивач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом довели обґрунтованість заявлених позовів в частини повернення/стягнення сум, водночас нарахування здійсненні на вказані суми здійснені сторонами з порушеннями, які є підставою для часткового задоволення як первісного так і зустрічного позову.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами частини 1 статті 230 ГК України також встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За приписами ст. 257, 258 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність, зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частин 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов`язання.

За змістом частини 5 статті 267 якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, який діяв до моменту звернення позивача з позовом.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.».

Окрім цього, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тоді як, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 3 статті 1214 ЦК України передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів дослідила доводи позивача за зустрічним позовом, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у застосуванні до спірних правовідносин ст. 536 Цивільного кодексу України та встановила, що доводи апелянта не ґрунтуються на нормах договору чи чинного законодавства,

Щодо доводів позивача за первісним позовом, що наданий ним розрахунок позовних вимог, в тому числі пені, є арифметично правильним та обґрунтованим, а тому суд першої інстанції неправомірно відмовив у частині позовних вимог, колегія суддів також не встановила наявності підстав для стягнення пені у заявленому позивачем розмірі

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/11536/22 підлягає залишенню без змін.

Апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/11536/22 задоволенню не підлягають.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржників.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/11536/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/11536/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.03.2024.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.П. Коробенко

О.В. Тищенко