Рішення

від 05.03.2024 по справі 607/23626/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2024 Справа №607/23626/23 Провадження №2/607/757/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Медвідь О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача Тернопільськарайонна державнанотаріальна контораЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача Тернопільськарайонна державнанотаріальна контораЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що вона є спадкоємцем за заповітом після її померлої матері ОСОБА_2 та прийняла спадщину, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа.

У зв`язку із не досягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 153,6 кв. м, житловою площею 76,9 кв. м, який знаходиться на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, однак представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, зміст позовних вимог підтримує з підстав та обґрунтувань, викладених у позові, та просить його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без участі їх представника, при вирішенні спору покладається на думку суду.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи без участі їх представника, при розгляді даної справи покладається на думку суду.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників справи.

При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви, клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду залучено до участі у справі третю особу.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Суд, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 07.09.2020 Виконавчим комітетом Драганівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 11.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 153,6 кв. м, житловою площею 76,9 кв. м, який знаходиться на АДРЕСА_1 .

Судом з`ясовано, що даний житловий будинок був побудований у вересні 1991 року, згідно технічної документації: 1991 рік, будинок (літ. «В») на місці житлового будинку (літ. «А», який був знесений), про що свідчить технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , виготовлений 02.08.2021 Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, замовником якого є позивач ОСОБА_1 . Загальна площа даного будинку становить 153,6 кв. м, житлова площа 76,9 кв. м.

У справах Тернопільської районної державної нотаріальної контори заведена спадкова справа за № 290/2021, після смерті ОСОБА_2 , за заявою дочки померлої ОСОБА_1 про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом за № 987 від 02 липня 2021 року. Інші спадкоємці не зверталися.

Відповідно до матеріалів спадкової справи, ОСОБА_2 було складено заповіт, який посвідчений Драганівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 06 серпня 1999 року за реєстровим № 39, згідно якого вона заповіла все своє майно своїй дочці ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за № 4-317 від 29.06.2021 вбачається, що разом з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в даному житловому будинку в АДРЕСА_2 , була зареєстрована та проживала, зокрема, її дочка ОСОБА_1 .

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 363398931 від 26.01.2024 вбачається, що позивачу ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка, площею 0,23 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 6125282800:02:001:1528, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно із довідкою Драганівського старостинського округу Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за № 4-176 від 20.07.2023 вбачається, що відповідно до рішення 28 сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 08.07.2022 № 717 «Про перейменування вулиць в населених пунктах Підгороднянської сільської ради» в с. Драганівка вулицю Колгоспна було перейменовано на вулицю Підлісна.

05 листопада 2021 року державним нотаріусом Тернопільської районної нотаріальної контори Темніковою Л.Г. позивачу ОСОБА_1 було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 2473/02-31, видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2статті 15 Цивільного кодексу Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач як на підставі заявлених вимог посилається на те, що слід визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 153,6 кв. м, житловою площею 76,9 кв. м, який знаходиться на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , аргументуючи тим, що вона є спадкоємцем за заповітом після її померлої матері ОСОБА_2 та прийняла спадщину, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа.

Суд погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

Статтею 41Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно достатті 1216 Цивільного кодексу Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності достатті 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідностатті 1218 ЦК Українидо складуспадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з положеннямистатті 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 392 ЦК Українивизначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.

Відповідно достатті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Право власності на збудоване до набрання чинності вказаним Законом нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 червня 2012 року № 6-54цс12, постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 557/1209/16-ц.

До05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення»(втратила чинність 30 грудня 2004 року) було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, при цьомувведення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності, збудованих до 05 серпня 1992 року, не передбачалося.

Належним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Згідно зістаттею 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1, 2статті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Із технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , виготовленого 02.08.2021 Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, вбачається, що всі будівлі були зведені в період з 1982 по 1991 рік, зокрема, житловий будинок під літ. «В» у 1991 році.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що позивач не має можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, оскільки спадкодавець не отримав за життя правовстановлюючих документів на належне майно, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають захисту, шляхом визнання за нею права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 153,6 кв. м, житловою площею 76,9 кв. м, який знаходиться на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1264, 1268Цивільного кодексуУкраїни, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача Тернопільськарайонна державнанотаріальна контораЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції про визнання права власності на спадкове майно.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 153,6 кв. м, житловою площею 76,9 кв. м, який знаходиться на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ;

відповідачу Підгороднянській сільській раді Тернопільського району Тернопільської області, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 14029197, місцезнаходження вул. Зелена, буд. 2, с. Підгородне, Тернопільський район, Тернопільська область;

третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача Тернопільськарайонна державнанотаріальна контораЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції, унікальнийідентифікаційний номерюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств таорганізацій України05466080, місцезнаходження вул. Котляревського, 27, м. Тернопіль.

Повний текст рішення суду складено та підписано 14 березня 2024 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко