Ухвала

від 11.03.2024 по справі 757/20926/20-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №757/20926/20-ц

Провадження №2/522/2627/24

УХВАЛА

11 березня 2024 року Приморський районний суд м Одеси, у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Міщенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання представника по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайленд», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , треті особа: Державний реєстратор Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничук Володимира Олександровича, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ханбер», Обслуговуючий кооператив «Екодом-1» про визнання незаконними дій та часткове скасування наказу, визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться справа № 757/20926/20-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНД», ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , треті особи: Державний реєстратор Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничук Володимир Олександрович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ханбер», Обслуговуючий кооператив «Екодом-1» про визнання незаконними дій та часткове скасування наказу та визнання права власності шляхом витребування з чужого незаконного володіння.

11 грудня 2023 року від представника ОСОБА_10 адвоката Досковського В.Г. до суду надійшло клопотання про зупинення провадження по справі з підстав об`єктивної неможливості розгляду справи до розгляду справ № 522/8194/22 та № 522/16671/22, та набрання законної сили рішеннями суду у зазначених справах.

Крім того, 11 грудня 2023 року від представника ОСОБА_10 адвоката Досковського В.Г., до суду надійшло клопотання про роз`єднання позовних вимог. Своє клопотання заявник обґрунтовує тим, що окрім позовної вимоги до ОСОБА_10 , ОСОБА_1 та іншими позивачами заявлено позовні вимоги до інших осіб, та ці позовні вимоги між собою не пов`язані. Також, необхідність роз`єднання позовних вимог заявлених до ОСОБА_10 , заявник обґрунтовує наявністю підстав для зупинення провадження по справі в частині таких вимог, однак чинним ЦПК України не врегульовано питання зупинення провадження по справі у частині заявлених вимог.

11 березня 2024 року від представника позивачів до суду надійшли заперечення на клопотання (заяву) про зупинення провадження у справі, оскільки вирішення спору по справам № 522/8194/22 та № 522/16671/22 жодним чином не вплине на вирішення даної цивільної справи, так як у випадку задоволення позовних вимог щодо скасування наказу Мін`юсту, стан позивача буде приведений до стану який існував до прийняття оскаржуваного наказу, шляхом поновлення його речових прав, тобто зазначена справа жодним чином не пов`язана із дійсністю правочину. Також у справі зібрано всі докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

В судовому засіданні 11 березня 2023 року представник ОСОБА_10 клопотання підтримав та просив задовольнити. Також, у разі відмови в задоволенні клопотання, просив роз`єднати позовні вимоги, виділити в окреме провадження та присвоїти відповідний номер і призначити експертизу.

Представник позивачів в судовому засіданні заперечував проти задоволення відповідного клопотання про зупинення провадження та роз`єднання позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_11 в судовому засіданні підтримав всі клопотання представника ОСОБА_10 адвоката Досковського В.Г.

Представник відповідача ОСОБА_12 заперечувала проти задоволення клопотання про роз`єднання позовних вимог, про що 11.03.2024 року зазначила в письмових запереченнях долучених до матеріалів справи.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, сповіщались належним чином.

Розглянувши клопотання, вивчивши матеріали справи, заслухавши сторін, суд дійшов до наступного висновку.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтями 251-252 ЦПК України передбачено підстави за яких суд зобов`язаний або може зупинити провадження у справі. Зокрема, у зв`язку з неможливістю розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства (п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК). А також на час перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду (п.10. ч.1 ст. 252 ЦПК).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Положеннями частини першої статті 251 ЦПК України передбачено ряд підстав для зупинення провадження, який є вичерпним.

Пунктом 6 частини першої вищевказаної статті передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, -до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року викладено висновок про те, що метою зупинення провадження у справі, згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України, є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. В справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності звільнення з роботи позивача. Проте, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв`язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі».

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконливого висновку, що матеріали справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНД», ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , треті особи: Державний реєстратор Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничук Володимир Олександрович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ханбер», Обслуговуючий кооператив «Екодом-1» про визнання незаконними дій та часткове скасування наказу, та визнання права власності шляхом витребування з чужого незаконного володіння, дозволяють у повній мірі встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Водночас, щодо роз`єднання позовних вимог і виділення їх в окреме провадження, суд також з огляду на вказане, не вбачає в цьому доцільності.

Також задоволення клопотання представника ОСОБА_10 , адвоката Досковського В.Г., не сприятиме процесуальній економії, ефективному використанню процесуальних засобів для відновлення порушених прав, та може посприяти ухваленню різних рішень за однакових обставин.

При цьому, суд звертає увагу, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05березня 2019 року у справі №910/5425/18 та від 20 червня 2019 року в справі № 910/12694/18.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 200, 251, 260, 353-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Досковського В.Г. залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.03.2024 року.

Суддя