Ухвала

від 14.03.2024 по справі 522/3814/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/3814/24

Номер провадження 2/522/3864/24

У Х В А Л А

14 березня 2024 рокуПриморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого суддіНауменко А.В.

за участю секретаря судового засідання Звонецька І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі заяву позивача ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Акціонерне товариство «Піреус банк МКБ» про визнання електронних торгів недійсними

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Акціонерне товариство «Піреус банк МКБ» про визнання електронних торгів недійсними.

Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, а саме:

1.Накласти арешт на квартиру, загальною площею 31.33 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

2.Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з нерухомим майном, а саме квартирою, загальною площею 31.33 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

3.Заборонити ОСОБА_2 та третім особам вчиняти будь-які дії з володіння, користування та розпорядження квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі знімати з реєстрації мешканців квартири, вселяти інших осіб до вказаної квартири, проникати та входити до вказаної квартири, укладати договори щодо оренди квартири, щодо надання/припинення комунальних послуг та інших дій.

4.Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо обмеження прав ОСОБА_1 у володінні та користуванні квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно допозиції викладеноїв ПостановіОб`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду України у справі № 308/8567/20 заяви про забезпечення позову подані одночасно із поданням позовної заяви, у разі відповідності їх змісту та форми вимогам, встановленим статтею 151 ЦПК України, та підсудності таких заяв суду, до якого вони подані згідно вимог частини першої статті 152 ЦПК України, мають бути розглянуті по суті у строк ,передбачений частиною першою статті 153 ЦПК України.

Відповідно до частини першох статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить суд визнати недійсними торги, проведені 14 лютого 2024 року Державним підприємством «Сетам» з реалізації арештованого майна боржника, а саме: однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка зазначає, що перехід права власності на спірне майно, яким позивачка володіє відбувся незаконно.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Заборона суб`єктамдержавної реєстраціїправ нанерухоме майноздійснювати будь-якіреєстраційні дії,в томучислі звідчуження квартириза адресою АДРЕСА_1 не порушує право власності відповідача на спірне майно, а лише обмежується на час розгляду справи.

Враховуючи наявність між сторонами спору щодо квартири, відсутність заборони на відчуження нерухомого майна може призвести до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.

За таких обставин вимоги заяви про забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі з відчуження квартири АДРЕСА_1 є обґрунтованими.

З урахуванням вищевикладеного заява підлягає частковому задоволенню в частині заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з нерухомим майном, а саме квартирою, загальною площею 31.33 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Виходячи вищевикладеного, стосовно решти вимог заяви про забезпечення позову суд зазначає, що вказані вимоги є неспівмірними, недоведеними та необгрнтованими, а виходячи з матеріалів справи заборона державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з нерухомим майном, а саме квартирою, загальною площею 31.33 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є достатнім та ефективним заходом забезпечення позову який є обгрунтованим та не порушує прав інших осіб.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивачки ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Акціонерне товариство «Піреус банк МКБ» про визнання електронних торгів недійсними задовольнити частково.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з нерухомим майном, а саме квартирою, загальною площею 31.33 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відомості відповідно до ч. 1ст. 157 ЦПК УкраїнитаЗакону України «Про виконавче провадження»:

-стягувач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

-боржник: ОСОБА_2 (РНОКПП невідоме).

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області.

Суддя А.В. Науменко