Рішення

від 06.03.2024 по справі 902/1100/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" березня 2024 р. Cправа № 902/1100/23

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.

За участю представників:

прокурор Паук В.В., службове посвідчення №072230 від 01.03.2023;

позивача Мачківський І.П., довіреність №2 від 03.01.2023;

відповідача Болмаченко О.О., ордер серії АВ №1059898 від 29.11.2023;

третьої особи1 не з`явився;

третьої особи2 Грабік О.А., ордер серії АВ №1093825 від 17.09.2023;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050) в інтересах держави в особі

Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

до: Благодійної організації "Благодійний фонд "Час Жити Зараз" (вул. Соборна, 85, офіс 5, м. Вінниця, 21050; вул. Князів Коріатовичів, буд. 10, м. Вінниця)

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до Благодійної організації "Благодійний фонд "Час Жити Зараз" про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 23.08.2023 відкрито провадження у справі №902/1100/23 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підготовче засідання призначено на 18.09.2023.

18.09.2023 до суду від представника третьої особи Савельченко Юрія Олександровича надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

На визначену судом дату в судове засідання 18.09.2023 з`явились прокурор та представники позивача і третьої особи2.

В судовому засіданні розглянуто клопотання представника третьої особи1 про перенесення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з необхідністю бути присутнім на слідчих діях в м. Києві.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 09.10.2023 та зобов`язав представника третьої особи1 надати підтвердження обставин викладених у клопотанні про перенесення розгляду справи.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача та третьої особи1, суд ухвалою від 20.09.2023 повідомив останніх про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України. Поміж іншого, в даній ухвалі судом зазначено, що після судового засідання 18.09.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання в якому останній просить поновити строк на подання відзиву, оскільки ним не отримано ні позовної заяви, ні ухвали про відкриття провадження у справі та зазначає адресу місяця знаходження, тому просить направляти всю кореспонденцію за адресою: АДРЕСА_3 . Судом продовжено процесуальний строк на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

09.10.2023 від представника третьої особи ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду кримінального провадження у справі №127/9291/22.

На визначену судом дату в судове засідання 09.10.2023 з`явились прокурор та представники позивача і третіх осіб.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження по справі №902/1132/23 на 30 днів та оголосив перерву в судовому засіданні до 06.11.2023.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 09.10.2023 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

10.10.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить відмовити.

20.10.2023 від прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній спростовує доводи відповідача викладені у відзиві.

Від прокуратури 01.11.2023 до суду надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

03.11.2023 до суду надійшли від відповідача заперечення на відповідь на відзив, від представника третьої особи ОСОБА_2 клопотання про долучення до матеріалів справи обвинувального акту у кримінальному провадженні по справі №127/9291/22.

06.11.2023 до суду від представника третьої особи Савельченко Юрія Олександровича надійшли докази в підтвердження обставин викладених у клопотанні про перенесення розгляду справи, які суд протокольною ухвалою від 18.09.2023 зобов`язував останнього надати.

На визначену судом дату в судове засідання 06.11.2023 з`явились прокурор, представники позивача та третіх осіб, відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався.

В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_2. підтримала клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду кримінального провадження Вінницьким міським судом Вінницької області у справі №127/9291/22.

Прокурор заперечив щодо задоволення даного клопотання в зв`язку з його не обґрунтованістю та просив відмовити у задоволенні даного клопотання з підстав викладених у запереченнях.

Заслухавши присутніх учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд відмовив у задоволенні клопотання від 08.10.2023 про зупинення провадження у справі до розгляду Вінницьким міським судом Вінницької області кримінального провадження у справі №127/9291/22, з підстав викладених у відповідній ухвалі від 06.11.2023.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті на 29.11.2023.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 08.11.2023 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

28.11.2023 до суду від представника третьої особи Савельченко Юрія Олександровича надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

На визначену судом дату в судове засідання 29.11.2023 з`явились прокурор, представники позивача, відповідача та третьої особи2.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.

За наслідками судового засідання суд протокольними ухвалами задовольнив усне клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи по суті на 19.12.2023, про що повідомлено присутніх представників сторін під розписку в судовому засіданні, а представника третьої особи1 повідомлено телефонограмою, докази чого наявні в матеріалах справи.

18.12.2023 до суду від представника третьої особи ОСОБА_2 надійшло клопотання про витребування у першого заступника Вінницької обласної прокуратури оригіналів письмових доказів долучених до позовної заяви, а також дозвіл на використання матеріалів кримінального провадження №12019020100001098.

19.12.2023 від представника третьої особи ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про витребування у Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області копію рішення 48 сесії 6 скликання від 19.05.2015 "Про затвердження проекту землеустрою та продажу земельної ділянки ТОВ "КАЇСА-ФІН-ГРУП".

На визначену судом дату в судове засідання 19.12.2023 з`явились прокурор та представники учасників судового процесу.

В судовому засіданні суд, оглянувши подані клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 та з`ясувавши думку присутніх учасників процесу щодо даних клопотань відмовив у їх задоволенні, з підстав викладених в ухвалі суду від 19.12.2023. Водночас даною ухвалою суд звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з проханням надати оригінали документів наявних в матеріалах кримінального провадження №12019020100001098 у кримінальній справі №127/9291/22, для огляду в судовому засіданні та відклав розгляд справи по суті на 22.01.2024.

22.01.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява про перенесення розгляду справи на іншу дату.

На визначену судом дату в судове засідання 22.01.2024 з`явились прокурор та представники позивача і третіх осіб.

За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника відповідача про перенесення розгляду справи по суті та відклав розгляд справи на 07.02.2024, про що повідомлено присутніх представників сторін під розписку в судовому засіданні, а представника відповідача повідомлено телефонограмою, докази чого наявні в матеріалах справи.

29.01.2024 до суду від Вінницького міського суду Вінницької області надійшла відповідь щодо запитуваних оригіналів документів наявних в матеріалах кримінального провадження №12019020100001098 у кримінальній справі №127/9291/22.

06.02.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява про перенесення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку з перебуванням на лікуванні.

На визначену судом дату в судове засідання 07.02.2024 з`явились прокурор та представники позивача і третіх осіб.

Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Прокурором в судовому засіданні подано до суду письмові пояснення по суті позовних вимог, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні, судом протокольною ухвалою оголошено перерву з розгляду справи по суті до 06.03.2024.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 08.02.2024 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

01.03.2024 до суду від прокуратури надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.

На визначену судом дату в судове засідання 06.03.2024 з`явились прокурор та представники позивача, відповідача і третьої особи2, представник третьої особи1 правом участі в судовому засіданні не скористався про місце, дату та час був повідомлений під розписку в судовому засіданні 07.02.2024.

В судовому засіданні суд протокольною ухвалою долучив докази подані прокурором 01.03.2024.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, а представник третьої особи2 заявила усне клопотання про зупинення провадження у справі.

Прокурор та представник позивача проти заявлених клопотань заперечили.

Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні усних клопотань представників відповідача та третьої особи2.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи2 проти задоволення позову заперечили та просили суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 06.03.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ВН № 001927, виданого 20.06.1997 Лука-Мелешківською сільською радою Вінницького району на підставі рішення 11 сесії 22 скликання від 10.04.1997, надано в постійне користування для внутрі-господарських потреб земельну ділянку загальною площею 24,74 га Госпрозрахунковому клубу антикварних і спортивних автомобілів (КАіСА) (на даний час має назву ТОВ «КАіСА»). Акт зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №131.

Рішенням 27 сесії 6 скликання Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 20.09.2013 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «КАІСА-ФІН-ГРУП» вирішено: Надати дозвіл ТОВ «КАІСА-ФІН-ГРУП» на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва магазину по торгівлі запчастинами та будівництва СТО автотранспортних засобів орієнтовною площею 0,50 га в оренду, терміном на 10 років з правом викупу, із земель в межах населеного пункту, що були надані в постійне користування ТОВ «КАіСА». Припинити постійне користування частини земельної ділянки площею 0,50 га, яка перебуває в користуванні ТОВ «КАіСА» та передається в оренду ТОВ «КАІСА-ФІН-ГРУП». Проект із землеустрою щодо відведення в оренду даної земельної ділянки подати на розгляд та затвердження в установленому порядку.

Відповідно до вказаного рішення Лука-Мелешківської сільської ради, ТОВ «Центр експертиз та бізнесу «Капітал-Інвест» у 2014 році на замовлення ТОВ «КАІСА-ФІН-ГРУП» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «КАІСА-ФІН-ГРУП» для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою вул. Тиврівське шосе, 2-а, с. Лука- Мелешківська, Вінницька область.

Згідно акта прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 02.02.2014 власники (користувачі) сусідніх ділянок претензій до меж та конфігурації земельної ділянки, що відводиться ТОВ «КАІСА-ФІН-ГРУП» не мають.

Листом-заявою ТОВ «КАіСА» без номера від 23.01.2015 надало згоду на вилучення частини земельної ділянки площею 0,5 га на користь ТОВ «КАІСА-ФІН-ГРУП», із земель які перебували в користуванні згідно державного акта на право постійного користування землею серії І-ВН № 001927 від 20.06.1997.

На підставі зазначеного проекту землеустрою 26.03.2015, а також заяви Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району про державну реєстрацію земельної ділянки № ЗВ-0502869592015 від 26.03.2015 та електронного документа (файлу обміну інформацією у форматі ХМL) державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Будковською Т.В. внесено до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номеру і відкриттям Поземельної книги інформацію про земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га. Наведене підтверджується записами у Поземельній книзі на вказану земельну ділянку, а також інформаціями відділу № 2 управління у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (лист№ 499/432-21 від 06.09.2021) та відділу № 1 управління у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (лист № 525/432-21 від 08.09.2021).

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 13.05.2015 № 401-У- III «Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області» земельна ділянка з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 увійшла в межі м. Вінниця.

Рішенням 48 сесії 6 скликання Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 19.05.2015 «Про затвердження проекту землеустрою та продажу земельної ділянки ТОВ «КАІСА-ФІН-ГРУП» вирішено: Затвердити проект із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку площею 0,50 га ТОВ «КАІСА-ФІН-ГРУП» для обслуговування будівлі магазину та будівництва СТО автотранспортних засобів на території с. Лука-Мелешківська, вул. Тиврівське шосе, 2А Вінницького району Вінницької області. Передати в приватну власність ТОВ «КАІСА-ФІН-ГРУП», шляхом викупу, земельну ділянку площею 0,50 га із земель запасу сільської ради в межах населеного пункту розміщену за адресою: вул. Тиврівське шосе, 2А в с. Лука-Мелешківська, Вінницького району Вінницької області, призначену для обслуговування будівлі магазину та будівництва СТО автотранспортних засобів. ТОВ «КАІСА-ФІН-ГРУП» виготовити експертну грошову оцінку для можливості укладення договору купівлі продажу даної земельної ділянки.

У подальшому 07.11.2019 за заявою ОСОБА_1 , на підставі державного акта серія ЯЗ №453522 від 12.12.2007 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га, розташовану на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, державний реєстратор Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області Фаренюк С.А. зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний запис № 34046822) право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

21.11.2019 ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Скутельник І.А. за № 7038, продав земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га, розташовану на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 .

У грудні 2019 року ОСОБА_2 відповідно до технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок, розробленої Юридично-земельним союзом «Альянс», об`єднав належні йому на праві власності земельні ділянки з кадастровими номерами 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га та 0510100000:03:133:0075 площею 0,0347 га і утворив нову (об`єднану) ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:133:0158 загальною площею 0,5347 га.

У вересні 2020 року ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2020, посвідченого приватним нотаріусом Бєлою О.М. за № 1955, продав об`єднану земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:133:0158 загальною площею 0,5347 га благодійній організації «Благодійний фонд «Час Жити Зараз».

На підставі даного договору 02.09.2020 за благодійною організацією «Благодійний фонд «Час Жити Зараз» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 38002016 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:133:0158 загальною площею 0,5347 га.

В позовній заяві прокурор зазначає, що Вінницькою обласною прокуратурою у кримінальному провадженні № 12019020100001098 від 13.12.2019 скеровано до суду обвинувальний акт за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. З, ч. 4 ст. 358 КК України, за фактами підроблення державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, його використання та незаконного набуття прав на земельну ділянку комунальної власності Вінницької міської територіальної громади.

За твердженнями прокурора зібраними у даному кримінальному провадженні матеріалами встановлено, що 07.11.2019 за заявою ОСОБА_1 , який використав підроблений державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га, розташовану на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, державний реєстратор Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області Фаренюк С.А. зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний запис № 34046822) право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку. Державна реєстрація права приватної власності на вказану земельну ділянку проведена державним реєстратором з порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно акту за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області Фаренюка С.А. від 30.03.2021, складеного працівниками Міністерства юстиції України на виконання наказу Міністерства юстиції України від 10.03.2021 № 781/7 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області Фаренюка С.А.», державним реєстратором Фаренюком С.А. проведено державну реєстрацію прав з порушенням п.п. 10-1, 12, 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, а саме - було внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно без встановлення наявності зареєстрованих речових прав у Державному земельному кадастрі. Також державним реєстратором Фаренюком С.А. порушено вимоги п.п. 20-22 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, а саме не сформовано пошуки відомостей у базі даних заяв за об`єктом та суб`єктом речового права. Отже, державний реєстратор Фаренюк С.А. провів державну реєстрацію за наявності підстав для зупинення розгляду документів, визначених п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (за відсутності інформації у відомостях Державного земельного кадастру про речове право), що слугувало підставою для направлення запиту в порядку, передбаченому п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Таким чином, при проведенні реєстраційних дій державним реєстратором Фаренюком С.А. порушено вимоги ч. 3 ст. 10, ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 10- 1, 12, 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, п.п. 20-22 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Наведені порушення стали підставою для анулювання державному реєстратору Фаренюку С.А. доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (наказ Міністерства юстиції України № 1186/5 від 01.04.2021).

За твердженнями прокурора для здійснення державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га ОСОБА_1 надав державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 453522 від 12.12.2007, у якому зазначено, що він зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010882800148.

Однак відповідно до інформації відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (лист № 100/405-21-0.20 від 01.02.2021) в архіві відділу відсутній проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336. Також в архіві відсутній архівний примірник державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 453522 від 12.12.2007, а в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі на території Лука-Мелешківської сільської ради відсутній запис щодо реєстрації державного акту серії ЯЗ № 453522 від 12.12.2007.

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (лист № 0-2-0,6-7106/2-21 від 29.07.2021) відомості щодо запису про реєстрацію державного акта серії ЯЗ №453522, виданого 12.12.2007 та зареєстрованого за № 010882800148 у Книзі реєстрації державних актів на право власності та право постійного користування землею, договорів оренди землі на території Луко-Мелешківської сільської ради - відсутні. В місцевих фондах документації із землеустрою структурних підрозділів (відділів №1 та № 2 управління у Вінницькому районі) Головного управління державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №453522, виданий 12.12.2007, що зареєстрований у Книзі реєстрації державних актів на право власності та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010882800148, не виявлений.

Відповідно до витягу з Книги реєстрації державних актів на право власності та право постійного користування землею, договорів оренди землі по Лука-Мелешківській сільській раді Вінницького району Вінницької області за № 010882800148 зареєстровано державний акт серії ЯГ № 495573 від 28.03.2008 про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682803:02:202:0550 площею 0,1020 га, а не державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №453522 від 12.12.2007.

У державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 453522 від 12.12.2007 зазначено, що його видано на підставі рішення Третейського суду від 20.11.2007 у справі № 1-1546. Разом з тим, відповідно до інформації президента Асоціації «Третейських судів Вінницької області» Білана В.В. від 16.02.2022, наданої на запит Слідчого управління Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, рішення Третейського суду від 20.11.2007 у справі № 1-1546 в Реєстрі судових рішень будь-яких Третейських судів Вінницької області відсутнє.

Також на переконання прокурора свідченням того, що державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 453522 від 12.12.2007 містить недостовірні дані (є підробленим), є той факт, що 23.01.2015 ОСОБА_1 підписав заяву від імені ТОВ «КАіСА» про надання згоди на вилучення частини земельної ділянки площею 0,5 га (за адресою АДРЕСА_4 ) із земель, які перебувають в користуванні ТОВ «КАіСА» згідно державного акту про право постійного користування серії І-ВН № 001927 від 20.06.1997, а також він підписав акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 02.02.2014, згідно якого власники (користувачі) сусідніх ділянок, у т.ч. ТОВ «КАіСА» (від імені якого підписався ОСОБА_1 ) претензій до меж та конфігурації земельної ділянки, що відводиться ТОВ «Каіса-Фін-Груп» не мають. Наведені документи містяться в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «КАІСА- ФІН-ГРУП» для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою АДРЕСА_4 , виготовленому ТОВ «Центр експертиз та бізнесу «Капітал-Інвест» у 2014 році на замовлення ТОВ «КАЇСА-ФІН-ГРУП».

На переконання прокурора право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га оформлене (зареєстроване) ОСОБА_1 на підставі державного акта про право власності на землю, який містить недостовірні відомості, тобто є підробленим, а відтак набуте ним з порушенням встановленого порядку, тобто незаконно. Внаслідок наведених вище дій земельна ділянка з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га незаконно вибула з комунальної власності Вінницької міської територіальної громади в особі Вінницької міської ради та на неї безпідставно оформлено право приватної власності.

Підсумовуючи викладене в позовній заяві, прокурор зазначає, що ОСОБА_1 всупереч передбаченому земельним законодавством порядку оформив право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га та в подальшому розпорядився нею шляхом продажу іншій особі. З огляду на незаконне оформлення ОСОБА_1 права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га та подальше її відчуження іншим особам, інтереси власника (Вінницької міської ради) порушені, тому спір щодо його витребування від нового власника підлягає вирішенню в судовому порядку. Державна реєстрація права приватної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 0520682800:02:001:0336 та 0510100000:03:133:0158 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:133:0158 в Державному земельному кадастрі - проведені за відсутності належних юридичних підстав (незаконно), а тому підлягають скасуванню з витребуванням у благодійної організації «Благодійний фонд «Час Жити Зараз» незаконно отриманої земельної ділянки в межах та конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 і поверненням її законному власнику (Вінницькій міській раді).

Дані обставини стали підставою звернення прокурора до суду з позовом про: витребування у благодійної організації «Благодійний фонд «Час Жити Зараз» на користь Вінницької міської ради земельної ділянки загальною площею 0,5 га, яка входить до складу об`єднаної земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:133:0158 та розташована на території Вінницької міської територіальної громади Вінницької області ( АДРЕСА_5 , в координатах, межах та конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336, право власності на яку 07.11.2019 було зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 453522 від 12.12.2007 (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 34046822), відомості у Державному земельному кадастрі про яку набули статусу архівних; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності благодійної організації «Благодійний фонд «Час Жити Зараз» (код ЄДРПОУ 43448603) на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:133:0158 загальною площею 0,5347 га, припинивши право власності благодійної організації «Благодійний фонд «Час Жити Зараз» на цю земельну ділянку та зареєстровані обтяження; скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки (об`єднаної) з кадастровим номером 0510100000:03:133:0158 загальною площею 0,5347 га, що розташована на території Вінницької міської територіальної громади Вінницького району Вінницької області.

У відзиві на позовну заяву відповідач, зокрема зазначає, що вимоги прокурора не визнаються, оскільки у 2020 році група однодумців із Німеччини та України прийняла рішення щодо створення БЛАГОДІЙНОГО ФОНДУ «ЧАС ЖИТИ ЗАРАЗ». 02.09.2020 року Благодійна Організація «Благодійний Фонд «Час Жити Зараз» за кошти належні організації придбала земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:133:0158, площею 0,5347 га, з призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , відповідно Договору купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О.М. за реєстровим № 1955, ОСОБА_2 продав, а Благодійна Організація «Благодійний Фонд «Час Жити Зараз» - купила. За дану земельну ділянку Благодійною організацією було сплачено 1 295335,00 грн. на банківський рахунок Продавця - ОСОБА_2 . Цей договір укладений з дотриманням норм законодавства, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Бєлою О.М., а відомості щодо права власності на спірну земельну ділянку внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На момент укладення договору купівлі-продажу приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Бєлою О.М. відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України перевірила належність земельної ділянки ОСОБА_2 , зокрема те, що право власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію державного реєстратора Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області. Дана реєстраційна дія була дійсна, ніким в судовому порядку не оскаржувалась, в іпотеці земельна ділянка не перебувала, будь-яких заборон на відчуження цієї земельної ділянки в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна не було.

В подальшому організацією був розроблений проект будівництва центру і благодійна організація звернулась до міської адміністрації м. Вінниця щоб отримати дозвіл на виконання будівельних робіт, однак в наданні дозволу на виконання будівельних робіт було відмовлено з підстав того, що ще 2019 році було заведено кримінальну справу по факту незаконного привласнення земельної ділянки комунальної власності.

За твердженнями відповідача, під час укладення та підписання договору купівлі продажу, йому, як покупцю земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:133:0158 не було відомо і не могло бути відомо, що дана земельна ділянка утворилась внаслідок незрозумілих маніпуляцій з земельною ділянкою з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336, яка незаконно вибула з комунальної власності, тому у Благодійної організації не було жодних сумнівів щодо правомочності продавця ОСОБА_2 на володіння спірною земельною ділянкою та на її відчуження. Факт незаконного відчуження та допущення продажу земельної ділянки не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача, проте, вочевидь, є підставою для виникнення обов`язку щодо відшкодування збитків, що завдані таким відчуженням.

З огляду на це посилаючись на норми законодавства, практику розгляду подібних спорів та на Конвенцію з прав людини та основоположних свобод відповідач проти задоволення позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

У відповіді на відзив прокурор спростовує доводи відповідача викладені у відзиві та вважає їх необґрунтованими посилаючись на норми статей 317, 319, 387 та 388 ЦК України, зокрема зазначає, що ч. 3 ст. 388 ЦК України передбачено самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках. У даній справі третя особа - ОСОБА_1 отримав у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 незаконно (на підставі підробленого державного акту на право власності на земельну ділянку), тобто ця земельна ділянка поза волею власника вибула з комунальної власності. За таких обставин, ОСОБА_1 не мав відповідних правових підстав відчужувати цю земельну ділянку за договором купівлі-продажу ОСОБА_3 , а останній відповідно не мав правових підстав об`єднувати спірну ділянку з іншою в нову (об`єднану) ділянку та продавати її відповідачу БФ «Час Жити Зараз», тому відповідач набув за таких умов право власності на землю без відповідної правової підстави.

Також прокурор звертає увагу на те, що звернення до суду з даним позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність та повернення у комунальну власність землі, яка вибула з цієї власності незаконно поза її волею. Окрім того, суспільний інтерес, який полягає у поверненні в розпорядження держави в особі Вінницької міської ради земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для відповідних потреб, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю. Водночас відповідач із власності якого витребовується земельна ділянка, не позбавлений можливості відновити своє право, пред`явивши вимогу до проміжних набувачів, у яких він придбав земельну ділянку, про відшкодування збитків на підставі ст. 661 ЦК України. Відповідно до ч. 1 цієї статті в разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що БФ «Час Жити Зараз» не могло і не повинно було передбачати наявність ризику того, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:133:0158 може бути припинено у зв`язку з тим, що Державний Акт про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 виданий на ім`я ОСОБА_1 виявиться підробленим. Зокрема, перед тим, як земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:03:133:0158 перейшла за Договором купівлі продажу у власність до БФ «Час Жити Зараз» були проведені ряд передбачених законодавством процедур які включали слідуючи етапи: - Державна реєстрація земельної ділянки, яка утворилась внаслідок об`єднання двох земельних ділянок здійснена державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин; - Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку проведена державним реєстратором; - Посвідчення Договору купівлі-продажу 02.09.2020 між ОСОБА_2 та БФ «Час Жити Зараз» приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу.

З огляду на викладене, відповідач стверджує, що БФ «Час Жити Зараз» є добросовісним набувачем і не може відповідати за бездіяльність державних органів, яка призвела до ухвалення незаконних рішень, внесення неправомірних даних до державних реєстрів та бездіяльність органів влади в межах процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар, тому відсутні підстави для витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, оскільки витребування спірної земельної ділянки у БФ «Час Жити Зараз», який є добросовісним набувачем та набув право власності на спірний об`єкт нерухомого майна на підставі відплатного договору, призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод. У такому випадку на відповідача буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Тому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Вінницької обласної прокуратури яка діє в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до Благодійної організації "Благодійний фонд "Час Жити Зараз", за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

У письмових поясненнях прокурор підсумовує всі обставини викладені у позовній заяві та у відповіді на відзив та зауважує, що у даній справі наявні підстави для витребування спірної ділянки у добросовісного набувача, а принцип «мирного володіння майном» не порушено, оскільки БФ «Час Жити Зараз» набував право власності на об`єднану ділянку за умов, які мали б викликати у нього сумнів щодо доцільності такого придбання: - ділянка була утворена шляхом об`єднання двох ділянок одразу після їх придбання, при цьому ці дві ділянки були придбані також в один день; - спірна ділянка була придбана ОСОБА_2 через 1-2 тижні після реєстрації ОСОБА_1 права власності на неї; - вартість придбання об`єднаної ділянки (1,3 млн грн) на понад 50% перевищує вартість придбання окремих двох ділянок, які увійшли до її складу (830 тис. грн); - у реєстраційній справі (у державного реєстратора) відсутній правовстановлюючий документ, на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності на спірну ділянку.

З огляду на викладене, за твердженням прокурора набувач спірної ділянки мав би проявити розумну обачність при її придбанні та перевірити правову підставу набуття первинним набувачем ділянки права власності на неї, зокрема фактичну наявність правовстановлюючого документи, що можливо було зробити перед придбанням ділянки. БФ «Час Жити Зараз» при придбанні даної ділянки за умов, які мали б викликати у нього сумнів, проявивши розумну обачність, скориставшись правовою допомогою та ознайомившись з документами, які підтверджують повноваження ОСОБА_2 як власника ділянки, а також попереднього власника ділянки - ОСОБА_1 (у тому числі з правовстановлюючими документами на цю ділянку), мав би зважити на такі обставини при укладенні правочину купівлі-продажу спірної земельної ділянки.

Прокурор вважає доведеною обставину незаконного вибуття спірної земельної ділянки з комунальної власності, оскільки третя особа у справі ОСОБА_1 набув право власності на спірну ділянку без відповідної правової підстави. Відтак, Вінницька міська рада, як орган місцевого самоврядування, який здійснює повноваження власника від імені Вінницької міської територіальної громади, має право на витребування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га у добросовісного набувача - благодійної організації «Благодійний фонд «Час Жити Зараз», а витребування спірної ділянки необхідно провести шляхом скасування права власності відповідача на об`єднану ділянку та скасування державної реєстрації об`єднаної ділянки в ДЗК.

Також прокурор стверджує, що рішення Лука-Мелешківської сільської ради від 19.05.2015 «Про затвердження проекту землеустрою та продажу земельної ділянки ТОВ «Каіса- Фін-Груп» є неправомірним та немає юридичної сили, оскільки дії ради при прийнятті даного рішення в частині передачі земельної ділянки у власність є нелогічними, адже проект землеустрою розроблений для надання ділянки в оренду, а не у власність. Земельним кодексом України передбачено способи набуття юридичними особами права власності на земельні ділянки (ст. 82), серед яких передача у власність за рішенням органу місцевого самоврядування - відсутнє. Відповідно до Земельного кодексу України юридична особа може отримати у приватну власність земельну ділянку комунальної власності лише на конкурсних засадах (за результатами аукціону), крім випадку, коли на цій ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, що належать на праві власності цій юридичній особі. Натомість земельні торги щодо спірної ділянки Лука-Мелешківською сільською радою не проводилися, про що свідчить і зміст рішення від 19.05.2015. Також, рішення сільської ради не має юридичної сили, оскільки відповідно до постанови Верховної Ради України від 13.05.2015 № 401-У-ІІІ «Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області» (постанови Верховної Ради набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інше не передбачено самою постановою) земельна ділянка з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 увійшла в межі м. Вінниця. Отже, постанова Верховної Ради України від 13.05.2015 № 401-У-ПІ набула чинності з 13.05.2015, а тому станом на 19.05.2015 спірна земельна ділянка перебувала в межах м. Вінниця і Лука-Мелешківська сільська рада не мала повноважень розпоряджатися нею.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що представником третьої особи ОСОБА_2 було подано до суду клопотання про зупинення розгляду справи до розгляду кримінального провадження Вінницьким міським судом Вінницької області у справі №127/9291/22 (яке не одноразово підтримувалось усними заявами представника в судових засіданнях), оскільки позовна заява у даній справі ґрунтується фактично на обвинуваченні ОСОБА_1 у вчиненні ним підробки державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, його використання та незаконного набуття прав на земельну ділянку комунальної власності Вінницької міської територіальної громади. Однак, відповідно до принципу призумції невинуватості яка декларується приписами ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. З врахуванням викладених обставин, на переконання представника третьої особи, наявна об`єктивна неможливість розгляду по суті справи Господарським судом Вінницької області №902/1100/23 до розгляду кримінального провадження Вінницьким міським судом Вінницької області у справі №127/9291/22.

В запереченнях на клопотання про зупинення провадження у справі, прокурор зазначає, що твердження представника третьої особи ОСОБА_2 є необґрунтованими, а підстави для зупинення провадження у справі відсутні, оскільки предметом судового розгляду даної господарської справи є спір про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336, яка без достатніх правових підстав вибула з комунальної власності. Той факт, що позовна заява базується переважно на документах (доказах), отриманих під час досудового розслідування в кримінальному провадженні № 120190201000001098 від 13.12.2019, свідчить лише про певну пов`язаність справ №902/1100/23 і № 127/9291/22, однак предмет їх розгляду різниться.

Також на переконання прокурора клопотання не містить обґрунтування того, що надані з позовною заявою матеріали (докази) не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом розгляду у даній справі. В клопотанні не зазначено, в чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до розгляду Вінницьким міським судом справи №127/9291/22, а також чому наявні в матеріалах справи №902/1100/23 докази не дають можливості суду самостійно встановити та оцінити обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору.

Прокурор стверджує, що документи додані до позовної заяви беззаперечно доводять факт вибуття спірної земельної ділянки з комунальної власності за відсутності достатньої правової підстави, а сама по собі пов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду кримінальної справи №127/9291/22, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті цієї справи. Для вирішення даної господарської справи не має значення чи мало місце вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення (чи наявні в його діях ознаки такого правопорушення), натомість важливим є питання правомірності вибуття спірної земельної ділянки з комунальної власності, що не є предметом розгляду кримінальної справи №127/9291/22.

З наведеного прокурор робить висновок, що відсутня об`єктивна неможливість розгляду господарської справи № 902/1100/23 до вирішення кримінальної справи № 127/9291/22, а необґрунтоване зупинення провадження у справі призведе до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

З огляду на позицію прокурора судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи2 та здійснено розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Щодо звернення прокурора в інтересах Вінницької міської ради суд зазначає наступне.

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Водночас згідно з положеннями статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Стаття 23 Закону України №1697-VII "Про прокуратуру" визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч. 7).

Тобто, за приписами частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Водночас, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Важливим обов`язком фізичних та юридичних осіб, органів влади, що здійснюють діяльність на території України, є обов`язок додержуватися Конституції України та законів України. Даний обов`язок можна вважати основоположним для всіх інших юридичних обов`язків, який являє собою встановлену державою міру і спосіб необхідної поведінки, що закріплена в нормативно-правовому порядку відповідно до індивідуальних і суспільних інтересів. Він є формою вираження відповідальності перед державою та суспільством.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 78 ЗК України, земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України. Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави.

Закріплений Конституцією та законодавством України порядок у галузі земельних відносин, у тому числі щодо передачі земель державної власності у власність чи оренду, спрямований на забезпечення інтересів держави, не порушуючи при цьому баланс інтересів держави, територіальної громади та окремих громадян.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю, зокрема, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Згідно ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

У 2015 році відповідно до постанови Верховної Ради України від 13.05.2015 № 401-У-ІІІ «Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області» спірна земельна ділянка увійшла в межі м. Вінниці.

Вінницька міська рада розпоряджається землями міської територіальної громади в межах, визначених Земельним кодексом України, здійснює контроль за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто є саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, міською радою, за наявності порушення інтересів держави, належних заходів до повернення спірної земельної ділянки у комунальну власність не вжито, а саме Вінницька обласна прокуратура 07.06.2022 повідомила Вінницьку міську раду (лист № 15/3-304вих-22) про наявність порушення інтересів Вінницької територіальної громади внаслідок незаконного оформлення ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку та необхідність їх захисту в судовому порядку.

Листом №01/00/011/128007 від 16.06.2022 Вінницька міська рада повідомила, що в межах кримінальної справи №127/9291/22 (за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України), яка перебувала на розгляді Вінницького міського суду, подала цивільний позов в кримінальній справі до благодійної організації «Благодійний фонд «Час Жити Зараз» про повернення земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га. Ухвалою Вінницького міського суду від 16.08.2022 у кримінальній справі № 127/9291/22 цивільний позов Вінницької міської ради залишено без розгляду.

В подальшому, 20.02.2023 Вінницькою обласною прокуратурою повторно надіслано запит до Вінницької міської ради (лист № 15/3-114вих-23) щодо надання інформації про вжиті заходи щодо повернення земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га. Листом № 01/00/011/11706 від 01.03.2023 міська рада повідомила про намір самостійно пред`явити позов до суду.

Разом з тим, у відповідь на запит обласної прокуратури № 15/3-185вих-23 від 16.03.2023 Вінницька міська рада (листом № 01/00/011/16212 від 22.03.2023) повідомила про невжиття заходів щодо повернення згаданої земельної ділянки в судовому порядку у зв`язку із неможливістю оплати судового збору через брак бюджетних коштів, які першочергово спрямовуються на забезпечення критичної інфраструктури міста в умовах воєнного стану та підтримку Збройних Сил України.

З огляду на наведене, на переконання суду прокурором підтверджено належним чином підстави для пред`явлення позову в інтересах держави в особі Вінницької міської ради у зв`язку із нездійсненням останнім повноважень захисту інтересів територіальної громади належним чином.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ч.1 ст.317, ч.1 ст.319, ч.1 ст.321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

До позовів про права на нерухоме майно у контексті частини третьої статті 16 ГПК України, відносяться позови щодо захисту речових прав на нерухоме майно, зокрема, віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України).

Зміст приписів ст.388 ЦК України свідчить, що предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Із вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння за правилами як статті 387 так і статті 388 Цивільного кодексу України, може звертатися лише особа, яка є власником майна, чи належним його володільцем.

При цьому, належним відповідачем за позовом про витребування від особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який зважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України). Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц.

Також власник з дотриманням вимог ст.388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Визнання недійсним державного акта також не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого володіння (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16).

Враховуючи приписи ст. 387, 388 ЦК України, а також встановлені судом обставини про те, що спірна земельна ділянка з кадастровими номером 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га, яка в подальшому увійшла до об`єднаної земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:133:0158 загальною площею 0,5347 га, як об`єкти нерухомого майна, на даний час перебуває у власності благодійної організації «Благодійний фонд «Час Жити Зараз», суд дійшов висновку, що прокурором обрано належний та ефективний спосіб захисту інтересів держави та обґрунтовано заявлено вимогу про витребування спірної земельної ділянок саме від відповідача благодійної організації «Благодійний фонд «Час Жити Зараз», як останнього набувача майна.

З наявних в справі доказів судом встановлено, що 07.11.2019 за заявою ОСОБА_1 , на підставі державного акта серія ЯЗ №453522 від 12.12.2007 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га, розташовану на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, державний реєстратор Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області Фаренюк С.А. зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний запис № 34046822) право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

В подальшому 21.11.2019 ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Скутельник І.А. за № 7038, продав земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га, розташовану на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 .

У грудні 2019 року ОСОБА_2 відповідно до технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок, розробленої Юридично-земельним союзом «Альянс», об`єднав належні йому на праві власності земельні ділянки з кадастровими номерами 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га та 0510100000:03:133:0075 площею 0,0347 га і утворив нову (об`єднану) ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:133:0158 загальною площею 0,5347 га.

У вересні 2020 року ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2020, посвідченого приватним нотаріусом Бєлою О.М. за № 1955, продав об`єднану земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:133:0158 загальною площею 0,5347 га благодійній організації «Благодійний фонд «Час Жити Зараз».

На підставі даного договору 02.09.2020 за благодійною організацією «Благодійний фонд «Час Жити Зараз» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 38002016 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:133:0158 загальною площею 0,5347 га.

Підставою звернення прокурора до суду слугувало досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019020100001098, в якому установлено, що 07.11.2019 ОСОБА_1 отримав у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 незаконно (на підставі підробленого державного акту на право власності на земельну ділянку), тобто ця земельна ділянка поза волею власника вибула з комунальної власності. За таких обставин, ОСОБА_1 не мав відповідних правових підстав відчужувати цю земельну ділянку за договором купівлі-продажу ОСОБА_3 , а останній відповідно не мав правових підстав об`єднувати спірну ділянку з іншою в нову (об`єднану) ділянку та продавати її відповідачу БФ «Час Жити Зараз», тому відповідач набув за таких умов право власності на землю без відповідної правової підстави.

Водночас суд відхиляє як необґрунтовані посилання Прокурора як на доказ на кримінальне провадження №12019020100001098 від 13.12.2019 яким скеровано до суду обвинувальний акт за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. З, ч. 4 ст. 358 КК України, за фактами підроблення державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, його використання та незаконного набуття прав на земельну ділянку комунальної власності Вінницької міської територіальної громади, оскільки відповідно до п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Стаття 62 Конституції Україні передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно ч.6 ст.75 ГПК України, обвинувальний вирок суду в кримінальному, який набрав законної сили, є обов`язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Натомість, в матеріалах справи на час розгляду в суді, відсутній обвинувальний вирок як беззаперечний доказ в підтвердження підроблення державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯЗ №453522 від 12.12.2007. Також, з огляду на позицію прокурора судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи2 щодо зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи № 127/9291/22 та здійснено розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Інших належних та допустимих доказів, в розумінні ст.76, 77 ГПК України, на підтвердження факту підроблення та використання підробленого державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та незаконного набуття прав на земельну ділянку комунальної власності Вінницької міської територіальної громади матеріали справи не містять.

Водночас, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні копії рішень Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 20.09.2013 та про затвердження проекту землеустрою та продажу земельної ділянки від 19.05.2015 які в судовому порядку на час прийняття рішення господарським судом не скасовані, вказані рішення презюмуються законними, чинними та такими, що породжують відповідні правові наслідки, а також підтверджують волю на той час власника про продаж даної земельної ділянки.

Відтак твердження прокурора про відсутність прийняття відповідних рішень ради, як відсутність волевиявлення територіальної громади щодо формування земельної ділянки з метою відчуження, спростовуються викладеними вище обставинами.

Також судом взято до уваги, що при розгляді даної категорії справ суди мають застосовувати приписи статті 1 Першого протоколу до Конвенції і відповідну практику ЄСПЛ у контексті дослідження та встановлення чи відповідає втручання у право на мирне володіння відповідачем спірним майном критеріям, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу.

Для розкриття критерію пропорційності втручання у право набувача майна, вважливе значення має визначення судом добросовісності/недобросовісності набувача майна.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Держава забезпечує рівний захист усіх суб`єктів права власності застосуванням передбачених законодавством заходів. Регулювання, наведене в Главі 29 ЦК України, передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) й усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно.

Стаття 388 ЦК України містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно до частини першої вказаної норми якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 наведено правовий висновок, за змістом якого для розкриття критерію пропорційності вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26.06.2019 у справі №669/927/16-ц, пункт 46.1 постанови від 01.04.2020 у справі №610/1030/18).

Якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача, крім приписів ЦК України, слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 37), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.45), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 53)). Отже, якщо добросовісна особа, тобто та, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, то вона вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не могла знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 37, 38), від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1, 46.2), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункти 7.15, 7.16), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 54).

Отже, як уже було зазначено, вирішуючи питання про витребування спірного майна, суди повинні передусім перевіряти добросовісність набувача майна. Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема добросовісно (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц (пункт 37), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20(пункт 40)). На необхідності оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц, пункт 46.1 постанови від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, пункт 6.43 постанови від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).

Зокрема, за встановлених у цій справі обставин убачається, що після внесення в Державний реєстр запису про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га, розташовану на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області (реєстраційний запис № 34046822) останній відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Скутельник І.А. за № 7038, продав земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га, розташовану на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 . За дану земельну ділянку ОСОБА_2 було сплачено ОСОБА_1 800 000,00 грн.

Після об`єднання ОСОБА_2 земельних ділянок з кадастровими номерами 0520682800:02:001:0336 площею 0,5 га та 0510100000:03:133:0075 площею 0,0347 га і утворення нової (об`єднаної) ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:133:0158 загальною площею 0,5347 га., остання була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.12.2019 за номером запису про право власності 34758771, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1993137105101.

02.09.2020 відповідач придбав у ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:133:0158, площею 0,5347 га, з призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , відповідно Договору купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О.М. за реєстровим № 1955. За дану земельну ділянку відповідачем було сплачено 1 295 335,00 грн. на банківський рахунок Продавця - ОСОБА_2 .

На момент укладення договору купівлі-продажу від 02.09.2020 приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Бєлая О.М. відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України перевірила належність земельної ділянки ОСОБА_2 , зокрема те, що право власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію державного реєстратора Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області. Дана реєстраційна дія була дійсна, ні ким в судовому порядку не оскаржувалась, в іпотеці земельна ділянка не перебувала, будь-яких заборон на відчуження цієї земельної ділянки в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна не було.

Судом оцінюються критично твердження прокурора, викладені у письмових поясненнях, що відповідач набував право власності на об`єднану ділянку за умов, які мали б викликати у нього сумнів щодо доцільності такого придбання, а саме набувач спірної ділянки мав би проявити розумну обачність при її придбанні та перевірити правову підставу набуття первинним набувачем ділянки права власності на неї, зокрема фактичну наявність правовстановлюючого документи, що можливо було зробити перед придбанням ділянки, що ставить під обґрунтований сумнів добросовісність відповідача під час набуття спірного нерухомого майна у власність.

Так, відповідач на час укладення договору купівлі-продажу від 02 вересня 2020 року придбавав вже об`єднану земельну ділянку яка була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.12.2019 за номером запису про право власності 34758771, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1993137105101, відомості з якого презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тож добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей.

В даному випадку прокурор покладає на відповідача додатковий обов`язок, крім відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, перевіряти та аналізувати також обставини правомірності попередніх переходів майна, зокрема, обставини вибуття майна з володіння позивача.

З огляду на викладене на переконання суду відповідач у даній справі є добросовісним набувачем і не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар (такий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 308/8629/19, ВП ВС від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19.).

Одночасно суд звертає увагу, що в період з 07.11.2019 (дата реєстрації права власності за третьою особою1) та по вересень 2020 року (дата набуття права власності відповідачем) позивачем як власником комунальної земельної ділянки не вчинялося жодних дій збереження даної земельної ділянки, оскільки про факт вибуття земельної ділянки з комунальної власті територіальної громади стало відомо ще в грудні 2019 року (відкриття кримінального провадження).

Також суд зауважує, що прокурор чи позивач не позбавлені права звернутись до суду з позовом про відшкодування завданих збитків, після встановлення факту підроблення державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, його використання та незаконного набуття прав на земельну ділянку комунальної власності третьою особою1.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин, встановлені обставини та застосовані правові норми, за висновком суду вбачається невідповідність заходу втручання держави в право власності відповідача (який діяв добросовісно) критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці Європейського суду з прав людини.

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених прокурором в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідача, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у відповідності до ст. 129 ГПК України, залишаються за прокурором.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10-15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви залишити за прокурором.

3. Примірник повного рішення направити відповідачу та представнику третьої особи1 рекомендованим листом та на відомі суду адреси електронної пошти: прокурора - ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача - vinrada@vmr.gov.ua , відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , представника третьої особи2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 14 березня 2024 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Князів Коріатовичів, буд. 10, м. Вінниця)

3 - представнику третьої особи1 Кундеус С.І. (АДРЕСА_6)