Рішення

від 05.03.2024 по справі 903/1346/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 березня 2024 року Справа № 903/1346/23

за позовом: Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Прилісненської сільської ради

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Маневицьке лісове господарство», м. Київ

про стягнення 127 066 грн. 22 коп. шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу

Суддя Шум М. С.

Без виклику сторін

встановив: Камінь-Каширська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Прилісненської сільської ради в позовній заяві від 26.12.2023 просить суд стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Маневицьке лісове господарство» на користь Прилісненської сільської ради 127 066 грн. 22 коп., що є шкодою, заподіяною порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (незаконна порубка лісів).

Прокурор просить суд стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору в сумі 2 684 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 02.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, запропонувано відповідачу не пізніше ніж у 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву, у разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу запропоновано подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, прокурору та/або позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву, запропоновано прокурору та позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу, відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання прокурору та позивачу.

23.01.2024 до суду від ДСГП «Ліси України» в особі філії «Маневицьке лісове господарство» надійшов відзив на позовну заяву.

26.01.2024 до суду від Керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

Суд приймає та долучає відзив та відповідь на відзив до матеріалів справи.

Позиція прокурора та обґрунтування позовних вимог:

Камінь-Каширською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12022030540000081 від 23.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України за фактом незаконної порубки 21 дерева породи сосна сироростуча невстановленими особами у кварталі 69 виділах 4, 34, 39 Карасинського лісництва ДП «Маневицьке ЛГ» (на даний час - філія «Маневицьке ЛГ» ДСГП «Ліси України»).

Зокрема, актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 20.04.2022, що складено в с. Замостя зафіксовано у кварталі 69 виділі 34 виявлено незаконну порубку 4 сироростучих дерев породи сосна діаметрами пня, см (1,3 м) 26/20 см (1 дерево), 28/22 см (1 дерево) та 34/28 (2 дерева); маса в щільних кубометрах - 1, 76.

Водночас, враховуючи, що в результаті даного правопорушення заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу, ДП «Маневицьке ЛГ» (на даний час - філія «Маневицьке ЛГ» ДСГП «Ліси України») у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» проведено розрахунок, інформація про який відображена у акті від 20.04.2022 та підтверджена доданою довідкою-розрахунком.

Разом із цим, актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 20.04.2022, що складено в с. Замостя зафіксовано у кварталі 69 виділі 4 незаконну порубку 3 сироростучих та 1 сухостійного дерева породи сосна

Внаслідок вчинення даної незаконної порубки лісогосподарським підприємством у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» нараховано шкоду в сумі 24 123, 26 грн, що підтверджено долученою довідкою-розрахунком.

Відповідно до акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 21.04.2022, що складено в с. Замостя зафіксовано у кварталі 69 виділі 34 незаконну порубку 4 сироростучих дерев породи сосна діаметрами пнів м (1,3 м) - 24/18 см (1 дерево), 27/22 сМ (1 дерево), 29/24 см (1 дерево) та 38/30 см (1 дерево); маса в щільних кубометрах - 1, 62.

Розмір шкоду згідно вказаного акту за вчинення даної незаконної порубки становить 22 308, 59 грн. Вказана сума також підтверджена довідкою - розрахунком, яка складена у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665.

Актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 21.04.2022 зафіксовано вчинення незаконної порубки 3 сироростучих дерев породи сосна у кварталі 69 виділу 39 Карасинського лісництва наступними діаметрами пнів м (1,3 м): 30/24 см (1 дерево), 35/28 см (1 дерево) та 38/32 см (1 дерево); маса в щільних кубометрах - 1, 72. Згідно даного акту розмір шкоди встановлено в сумі 22 689, 12 грн, що також підтверджено довідкою - розрахунком.

Водночас, актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 21.04.2022 у кварталі 69 виділу 34 Карасинського лісництва зафіксовано вчинення незаконної порубки 3 сироростучих дерев породи сосна діаметрами пнів м (1,3 м) - 29/24 см (1 дерево), 30/24 см (1 дерево) та 33/26 см (1 дерево); маса в щільних кубометрах - 1,3.

В даному акті за вчинення вказаної порубки нараховано шкоду в сумі 17 166, 68 грн, що також підтверджено довідкою-розрахунком.

Також актом огляду місця події від 22.04.2022, що складено в с. Замостя зафіксовано у кварталі 69 виділі 39 незаконну порубку 2 сироростучих дерев породи сосна діаметрами пня, см (1,3 м) 22/18 см (1 дерево), 32/26 см (1 дерево) та 39/32 (1 дерева); маса в щільних кубометрах - 1, 44.

Внаслідок вчинення даної незаконної порубки лісогосподарським підприємством у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» нараховано шкоду в сумі 18 598, 40 грн, що підтверджено долученою довідкою-розрахунком.

Таким чином, внаслідок вчинення напередодні 23.04.2022 невстановленими особами у кварталі 69 виділах 4, 34, 39 Карасинського лісництва ДП «Маневицьке ЛГ» (на даний час - філія «Маневицьке ЛГ» ДСГП «Ліси України») незаконної порубки 20 дерев сироростучих та 1 сухостійного породи сосна заподіяно збитки навколишньому природному судовищу на загальну суму 127 066, 22 грн.

Крім цього, факт вчинення незаконної порубки дерев у кварталі 69 виділах 4, 34, 39 на території Карасинського лісництва ДП «Маневицьке ЛГ» (на даний час - філія «Маневицьке ЛГ» ДСГП «Ліси України») підтверджується протоколом огляду місця події - місць незаконних порубок дерев від 22.04.2022 з фототаблицею до нього, який проведений за участю спеціаліста - начальника відділу ОЗЛ «Маневицьке ЛГ» ОСОБА_1 в с. Замостя.

Також факт вчинення незаконної порубки дерев підтверджується протоколами допитів свідків ОСОБА_1 , начальника відділу охорони та захисту лісу; ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , інженерів відділу охорони та захисту лісу; ОСОБА_5 , помічника лісничого Карасинського лісництва, які повідомили про вищевказані факти вчинення незаконних порубок та вказали, що вжитими заходами не вдалося встановити осіб, причетних до незаконних порубок.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз на підставі постанови слідчого проведено судову інженерно- екологічну експертизу за результатами якої складено висновок експерта від 27.10.2023 № 2195-Е.

Згідно висновку інженерно-екологічної експертизи за результатами дослідження в обсязі поданих документів в межах спеціальних знань експерта з інженерно екологічного виду досліджень, встановлено, що розрахунок розмірів збитків, завданих внаслідок незаконної, як встановлено слідством, порубки дерев породи «Сосна» у 69 кварталі 34,39 та 4 виділів Карасинського лісництва ДП «Маневицьке ЛГ», зазначених у акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства 69 квартал 34 виділ Карасинського лісництва від 20.04.2022, акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства 69 квартал 4 виділ Карасинського лісництва від 20.04.2022, акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства 69 квартал 39 виділ Карасинського лісництва від 21.04.2022, акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства 69 квартал 39 виділ Карасинського лісництва від 21.04.2022, акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства 69 квартал 34 виділ Карасинського лісництва від 22.04.2022, акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства 69 квартал 39 виділ Карасйнського лісництва від 22.04.2022, проведено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» від 23.07.2008 №665.

Таким чином, висновком інженерно-екологічної експертизи від 27.10.2023 №2195-Е підтверджено розмір завданих навколишньому природному середовищу збитків на загальну суму 127 066, 22 грн, що заподіяні вчиненням незаконної порубки 20 дерев сироростучих та 1 сухостійного дерева породи сосна у кварталі 69 виділах 4, 34, 39 Карасинського лісництва ДП «Маневицьке ЛГ».

Згідно інформації філії «Маневицьке ЛГ» ДСГП «Ліси України» встановлено, що земельні ділянки знаходяться в постійному користуванні підприємства па підставі матеріалів лісовпорякуваппя 2013 року, які додано до позову.

При цьому, особу (осіб), яка здійснила (здійснили) незаконні порубки дерев у ході досудового розслідування кримінального правопорушення не встановлено, тому збитки завдані інтересам держави мають бути відшкодовані постійним лісокористувачем - Державним підприємством «Маневицьке лісове господарство».

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДП «Маневицьке ЛГ» (код ЄДРПОУ 00991545) припинено.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реформування управління лісової галузі» від 07.09.2022 № 1003, утворено Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код 44768034) (далі - ДСГП «Ліси України») та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у складі ДСГП «Ліси України» діє філія «Маневицьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», код ЄДРПОУ: 45052111, місцезнаходження: Україна, 44601, Волинська область, Камінь-Каширський район, селище міського типу Маневичі, вул. Андрія Снітка, 31.

Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 887 «Про припинення державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення» припинено ДП «Маневицьке лісове господарство» шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ЄДРПОУ 44768034). Також цим наказом визначено, що (СГП «Ліси України» є правонаступником прав та обов`язків ДП «Маневицьке ЛГ».

В подальшому, наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 03.01.2023 № 11 «Про затвердження передавального акту державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» затверджено передавальний акт, яким передано активи та пасиви ДП «Маневицьке ЛГ» на баланс ДСГП «Ліси України», в тому числі і речові права на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП «Маневицьке ЛГ».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Маневицьке лісове господарство є відокремленим підрозділом у формі філії державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

При цьому, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ДП «Маневицьке лісове господарство» на даний час не ліквідоване, однак перебуває в стані припинення.

Відповідно до п. 3 Статуту ДП «Маневицьке ЛГ», що затверджений Наказом Державного агенства лісових ресурсів України від 27.06.2019 №410 (що діяв на час виникнення спірних правовідносин), підприємство створене з метою ведення лісового, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників, хвороб, пошкодження антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Згідно п. 2.2.2. та п. 2.2.5 Положення про філію «Маневицьке ЛГ» ДСГП «Ліси України», затвердженого наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 16.12.2022 № 27 предметом діяльності філії є, окрім іншого, зокрема, забезпечення охорони лісів від незаконних порубок, а також ведення лісового господарства па основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до п. 10.5.6. Положення зазначено, що Філії надано право виступати відповідачем у судах всіх інстанцій, з усіма правами, наданими законом відповідачу.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини, а також обов`язок лісогосподарського підприємства щодо забезпечення належної охорони лісів, прокурор просить суд стягнути з Відповідача шкоду, заподіяну невиконанням покладених на ДП «Маневицьке ЛГ» (на даний час - філія «Маневицьке ЛГ» ДСГП «Ліси України») обов`язків, в сумі 127 066, 22 грн., що є шкодою за незаконну вирубку лісів.

При цьому встановлено, що територія кварталу 69 виділів 4, 34, 39 Карасинського лісництва відноситься до Прилісненської об`єднаної територіальної громади.

Шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки деревини, завдана місцевому бюджету Прилісненської сільської ради, а факт невідшкодування такої призводить до недоотримання коштів місцевим бюджетом, що порушує інтереси територіальної громади.

Правовим підставами позову є приписи ст. 1, 16, 17, 63, 64, 86, 90, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. 5, 40, 41, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

У відповіді на відзив прокуратура зазначає, що невиконання відповідачем встановлених законодавством і Статутом обов`язків із забезпечення охорони лісів на підвідомчій лісовому господарству території призвело до незаконної, самовільної порубки невстановленими особами дерев на території Прилісненської сільської ради та заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу в розмірі 127 066, 22 грн.

Такі обставини свідчать про причинно наслідковий зв`язок між протиправною бездіяльністю та шкодою, що завдана навколишньому природному середовищу у вигляді порубки дерев.

Разом із цим, неналежне виконання ДП «Маневицьке правонаступником якого є філія «Маневицьке ЛГ» ДСГП «Ліси Україна обов`язків з охорони лісу свідчить про вину завдавача шкоди.

Отже, в даному випадку наявні всі елементи складу правопорушення вчиненого відповідачем, передбаченого ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Вищевказане узгоджується із релевантною судовою практикою, що наведена у пункті 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 9901/93/19.

Зокрема, визначено, що виходячи з вимог частини другої статті 19. статей 63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.202018 та 19.08.2018 у справах №№909/976/17, 925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою за шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть. безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.

Враховуючи наведене, саме постійний лісокористувач ДП «Маневицьке ЛГ», правонаступником якого є філія «Маневицьке ЛГ» ДСГП «Ліси України» має понести відповідальність у вигляді відшкодування збитків, завданих інтересам держави внаслідок незаконної порубки дерев третіми особами.

Матеріалами справи підтверджено та не оспорюється відповідачем факт вчинення незаконної порубки дерев на земельній ділянці, що перебуває у його постійному користуванні, а також факт реєстрації кримінального провадження.

Також матеріалами справи підтверджено, що на час виявлення незаконної порубки лісу дане лісогосподарське підприємство здійснювало управлінські, організаційно-розпорядчі та господарські заходи з організації належної охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних порубок на території лісового фонду підприємства. Однак, факт вчинення вказаного кримінального правовпорушення свідчить про те, що такі заходи не були достатніми і не змогли забезпечити збереження лісу.

Аналогічна позиція зазначена у постановах Верховного Суду у справах №906/366/20 від 24.02.2021, №920/1106/17 від 20.02.2020, №927/1096/16 від 15.02.2018, №906/133/18 від 09.12.2019, №909/1111(16 від 27.03.2018, №924/12/18 від 20.12.2018, №920/1293/16 від 20.08.2018, № 917/1261/17 від 23.08.2018, у справі № 925/382/17 від 19.09.2018.

У відзиві відповідач, як обставину, яка перешкодила належним чином забезпечити збереження лісових насаджень зазначає режим воєнного стану та введену комендантську годину, що до 15 04.2022 перешкоджало здійснювати патрулювання лісових масивів у нічний часі

Однак, в ході здійснення досудового розслідування не встановлено, а стороною відповідача не доведено, що незаконні порубки відбулися саме до 15.04.2022 та в нічний час.

У зв`язку із цим, до вказаних тверджень відповідача слід віднестися критично.

При цьому, саме на вказані обставини відповідач посилається як на форс-мажорні та обставини непереборної сили.

Існування форс-мажору щодо конкретного суб`єкта господарювання в конкретних умовах потребує належного підтвердження, сторонами в судовому процесі. Адже саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань.

У відзиві на позовну заяву, філія «Маневицьке ДСГП «Ліси України» також зазначає, що 20.04.2022 працівниками охорони ДП «Маневицький лісгосп» спільно із бійцями добровольчого формування Маневицької ОТГ під час рейду, поблизу с. Карасин Камінь-Каширського району, зупинено вантажний фургон «ЗІЛ» (Бичок). Вказаним автомобілем декілька жителів с. Тоболи Камінь-Каширського району перевозили круглі лісоматеріали породи сосна (колоди довжиною по 1,2 м) в кількості приблизно 5 метрів кубічних. При цьому, під час перевірки виявлено, що документи про походження вказаної лісопродукції відсутні, а колоди деревини не позначені бирками електронного обліку деревини.

Щодо відповідного факту прокуратурою встановлено про те, що по факту зупинки автомобіля «ЗІЛ» із навантаженою лісопродукцією 20.04.2022 відомості до ЄРДР не вносилися, так як в ході перевірки було надано товаро-транспортні накладні перевезення та купівлю лісодеревини, а також копію накладної, яка підтверджувала законність походження лісопродукції, яка транспортувалася.

При цьому, згідно акту обміру лісопродукції від 23.04.2023, що містилася на автомобілі, встановлено, що клас якості та кубомаса відповідала пред`явленим документам. Разом із цим, до проведення вказаного обміру було залучено працівників ДП «Маневицьке ЛГ».

Відтак, вищенаведене свідчить про наявність складу цивільного правопорушення та наявність підстав для відшкодування філією «Маневицьке ЛГ» ДСГП «Ліси України» шкоди, завданої діянням осіб, які вчинили незаконну порубку.

Позиція відповідача ДСГП «Ліси України» в особі філії «Маневицьке лісове господарство»:

Філія «Маневицьке лісове господарство» підтверджує, що дійсно є постійним користувачем ділянок земель лісового фонду, які розташовані у кварталі № 69, виділах № 34, № 39, № 4 Карасинського лісництва філії, у відповідності із матеріалами базового лісовпорядкування, проведеного Українською лісовпорядною експедицією Українського лісовпорядного проектного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» 2013 року.

Обов`язки по охороні лісу від незаконних рубок та інших лісопорушень є основним, пріоритетним напрямком роботи лісової охорони філії. Із цією метою у філії створено постійно діючу мобільну рейдову групу лісової охорони. Також лісові масиви постійно обстежуються працівниками лісової охорони лісництв.

У випадку виявлення працівниками лісової охорони факту незаконної рубки або іншого лісопорушення вони діють у відповідності до «Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженої Наказом Державного комітету лісового господарства України № 262 від 31.08.2010 року.

Згідно п. 2.5. вказаної Інструкції у разі, якщо виявлено факт порушення лісового законодавства, однак особу порушника встановити неможливо (порушник вчинив правопорушення і зник з місця події), посадовою особою органу лісового господарства складається акт огляду місця вчинення порушення лісового законодавства.

Складений акт протягом трьох днів з моменту виявлення правопорушення направляється до органу внутрішніх справ за місцем вчинення правопорушення для встановлення особи порушника. Виявлені при цьому незаконно добуті лісові ресурси вилучаються, про що зазначається в акті.

Тобто дії працівників лісової охорони, які виявили факт незаконної рубки у кварталі №69, виділах № 34, № 39, № 4 Карасинського лісництва філії, оформили акти огляду місця правопорушення лісового законодавства та направили їх у відділення поліції відповідають вимогам, вказаним у п. 2.5 «Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженої Наказом Державного комітету лісового господарства України № 262 від 31.08.2010 року.

Відповідач зазначає, що із 24 лютого 2022 року по 15 квітня 2022 року працівники лісової охорони не в змозі були взяти під цілодобовий контроль лісові масиви підприємства через обставини непереборної сили.

Згідно листа Торгово - промислової палати України за № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року (лист наявний у вільному доступі в мережі «Інтернет») торгово - промислова палата на підставі ст. ст. 14, 14 - 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.1997 року № 671/97 - ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64-2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням /обов`язком виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно наказу Волинської обласної військової адміністрації №1 від 24.02.2022 року «Про запровадження комендантської години на території області» (наявний у вільному доступі на сайті Волинської обласної військової адміністрації) запроваджено на території Волинської області з 22.00 до 07.00 комендантську годину. Комендантська година починає діяти з 24 лютого 2022 року до окремого наказу. Заборонено перебування у цей період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток та посвідчень.

В подальшому, згідно наказу Волинської обласної військової адміністрації за № 53 від 22 березня 2022 року «Про зміну періоду дії комендантської години на території області унесено зміни до пункту 1 наказу начальника обласної військової адміністрації від 24 лютого 202 року № 1 «Про запровадження комендантської години на території області», замінивши слова та цифри «з 22.00 до 07.00» словами та цифрами з « 23.00 до 06.00».

Перепустки на право переміщатися в умовах комендантської години були видані окремим працівникам лісової охорони підприємства тільки в середині квітня 2022 року. Тобто працівники лісової охорони були обмежені у виконанні своїх обов`язків, внаслідок дії комендантської години, особливо в нічний час доби.

Відповідач також зазначає, що під час виконання обов`язків по охороні лісу працівникам лісової охорони в ідеальному варіанті потрібно було попередити факт незаконної рубки, або затримати лісопорушників безпосередньо на місці скоєної незаконної рубки.

З практики виявлення фактів незаконних рубок, вказані дії вчиняються лісопорушниками в основному в нічний час доби, тобто при відсутності сторонніх осіб в лісових масивах.

Із 24 лютого 2022 року по 15 квітня 2022 року працівники лісової охорони не в змозі були взяти під цілодобовий контроль лісові масиви підприємства через обставини непереборної сили, а саме введення на території України дії воєнного стану та запровадження комендантської години на території області,

У вказаному конкретному випадку, під час виконання своїх обов`язків, працівниками лісової охорони ДП «Маневицьке лісове господарство» здійснено наступні заходи:

1. Затримано вантажний автомобіль ЗІЛ із лісопродукцією, яка можливо походить із місць незаконних рубок дерев, які вчинені у кварталі № 69 Карасинського лісництва.

2. Проведено обстеження лісових масивів поблизу с. Замости Камінь-Каширського району та виявлено незаконні рубки 20 сироростучих та 1 сухостійного дерева породи сосна, про що повідомлено працівників правоохоронних органів та викликано слідчо - оперативну групу.

3. Спільно із працівниками слідчо-оперативної групи оглянуто ділянки лісових масивів, де виявлялися незаконні рубки та зроблено зрізи з пнів незаконно зрізаних дерев, для подальшого співставлення із комлевими частинами колод затриманої лісопродукції.

4. Виявлено придатний для ідентифікації слід транспорту (трактора із причепом), яким можливо вивозилася лісопродукція із місця скоєної рубки.

Враховуючи вищеперераховані заходи працівників лісової охорони ДП «Маневицький лісгосп» можна вважати, що вони на належному рівні виконали покладені на них обов`язки по охороні лісу в умовах надзвичайного стану, будучи обмеженими у виконанні своїх обов`язків, внаслідок дії комендантської години.

Відповідач посилається на приписи ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України та зазначає, що стягнення із філії коштів згідно позовної заяви значно погіршить фінансовий стан філії, в тому числі, поставить під загрозу проведення заходів із лісовідновлення, на які кошти із бюджету не виділяються.

Відповідно до рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.02.2021 № 906/366/20 факт виявлення незаконної рубки лісу та відсутність безпосередньо у відповідача, як особи, зобов`язаної здійснювати контроль за збереженням лісів, будь - якої інформації з приводу даного факту та своєчасного його виявлення свідчить про наявність вини відповідача, щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу.

Таким чином відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді не вчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду діяв неправомірно, що вирубування невстановленими особами дерев.

Відповідно до рішення Верховного Суду у Касаційного господарського суду від 24.02.2021 положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювана шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина друга етапі 1166 ЦК України).

На підставі вищевикладеного відповідач стверджує, що порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, викладених в позовній заяві позивача від 26 грудня 2023 року, які тягнуть за собою відшкодування шкоди завданої лісу на суму 127 066, 22 грн., з боку працівників ДП «Маневицьке лісове господарство» допущено не було.

Працівники лісової охорони були обмежені у виконанні своїх обов`язків по охороні лісових масивів, особливо в нічний час доби, через обставини непереборної сили, внаслідок дії комендантської години.

Відтак, відповідач просить суд в задоволенні позову в частині стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 127 066,22 грн., а також відшкодування на користь Волинської обласної прокуратури судових витрат на сплату судового збору у сумі 2684,00 грн. відмовити.

Суд вважає за можливе розглядати справу за наявними документами, оскільки сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав.

Висновки господарського суду

За статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

В силу статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Перш за все, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Враховуючи, що відповідне обґрунтування підставності здійснення представництва інтересів держави прокурором визначено в позові, яке судом визнано обґрунтованим, та яке цілком узгоджується з вимогами, що ставляться до питань представництва прокурором інтересів держави суд виходить із того, що звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави відповідає приписам ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України.

Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно вимог статті 17 Лісового кодексу України відповідач є постійним лісокористувачем, на якого чинним законодавством покладено обов`язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій лісовому господарству території.

Як обґрунтовано зазначають прокурор та відповідач, під час здійснення своєї діяльності працівниками ДП «Маневицький лісгосп» в період з 20.04.2022 по 22.04.2022 було виявлено та встановлено факт незаконної порубки 20 сироростучих та одного сухостійного дерев породи сосно, були наявні пні незаконно зрізаних дерев. Відповідні матеріали були передані до правоохоронних органів.

В залежності від місця розміщення виявлених пнів, а також індивідуальних ознак, що характеризують час зрізання дерева оформлено шість актів огляду місця правопорушення лісового законодавства, а саме:

1. Згідно акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 20.04.2022 у кварталі № 69, виділі № 34 Карасинського лісництва виявлено незаконну рубку 4 сироростучих дерев породи сосна з діаметрами пнів 26 см. - 1 дерево, 28 см. - 1 дерево, 34 см. - 2 дерева, загальною кубомасою - 1,76 метрів кубічних. Розмір шкоди, завданої незаконною рубкою становить 22 180, 17 грн., розрахунок якої проведено відповідно до постанови КМУ № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

2. Згідно акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 20.04.2022 у кварталі № 69, виділі № 4 Карасинського лісництва виявлено незаконну рубку 3 сироростучих та 1 сухостійного дерев породи сосна з діаметрами пнів 31 см. - 1 дерево, 32 см. - 1 дерево, 34 см. - 1 дерево, 31 см. - 1 дерево (сухостійне), загальною кубомасою - 1,8 метрів кубічних. Розмір шкоди, завданої незаконною рубкою становить 24 123, 26 грн., розрахунок якої проведено відповідно до постанови КМУ № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

3. Згідно акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 21.04.2022 у кварталі № 69, виділі № 34 Карасинського лісництва виявлено незаконну рубку 4 сироростучих дерев породи сосна з діаметрами пнів 24 см. - 1 дерево, 27 см. - 1 дерево, 29 см. - 1 дерево, 38 см. - 1 дерево, загальною кубомасою - 1,62 метрів кубічних. Розмір шкоди, завданої незаконною рубкою становить 22 308, 59 грн., розрахунок якої проведено відповідно до постанови КМУ № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

4. Згідно акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 21.04.2022 у кварталі № 69, виділі № 39 Карасинського лісництва виявлено незаконну рубку 3 сироростучих дерев породи сосна з діаметрами пнів 30 см. - 1 дерево, 35 см. - 1 дерево, 38 см. - 1 дерево, загальною кубомасою - 1,72 метрів кубічних. Розмір шкоди, завданої незаконною рубкою становить 22 689, 12 грн., розрахунок якої проведено відповідно до постанови КМУ № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

5. Згідно акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 21.04.2022 у кварталі № 69, виділі № 34 Карасинського лісництва виявлено незаконну рубку 3 сироростучих дерев породи сосна з діаметрами пнів 29 см. - 1 дерево, 30 см. - 1 дерево, 33 см. - 1 дерево, загальною кубомасою - 1,3 метрів кубічних. Розмір шкоди, завданої незаконною рубкою становить 17 166, 68 грн., розрахунок якої проведено відповідно до постанови КМУ № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

6. Згідно акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 22.04.2022 у кварталі № 69, виділі № 39 Карасинського лісництва виявлено незаконну рубку 3 сироростучих дерев породи сосна з діаметрами пнів 22 см. - 1 дерево, 32 см. - 1 дерево, 39 см. - 1 дерево загальною кубомасою - 1,44 метрів кубічних. Розмір шкоди, завданої незаконною рубкою становить 18 598, 40 грн., розрахунок якої проведено відповідно до постанови КМУ № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Загальний розмір шкоди згідно з зазначеними Актами про незаконну рубку дерев (сосна) становить 127 066 грн. 22 коп. № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Згідно з долученим до матеріалів справи Висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №2195-Е від 27.10.2023 розрахунки розмірів збитків, завданих внаслідок незаконної, як встановлено слідством, порубки дерев породи сосна, що зазначені в перерахованих вище Актах проведена відповідно до Постанови КМУ

Судом досліджено положення Статуту ДП «Маневицьке лісове господарство» та встановлено, що згідно пункту 1.2 підприємство здійснює свою діяльність відповідно до законодавства та цього статуту.

Підприємство створене з метою, зокрема, ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів (п. 3.1 Статуту).

Основними напрямами діяльності підприємства відповідно підпункту 3.2.2 пункту 3.2 є, серед іншого, забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, а підпункту 3.2.3 пункту 3.2 запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин.

Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до пункту 5 статті 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Статтею 86 Лісового кодексу України передбачено, що організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Статтею 93 Кодексу передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16 та у постанові від 20.02.2020 у справі №920/1106/17.

Згідно статті 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.

Суд зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України).

В контексті наведених норм суд надає оцінку доводам відповідача про безпідставність позову у зв`язку із відсутністю його вини як обов`язкового складу деліктного правопорушення.

Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Обґрунтовуючи відсутність вини у незабезпеченні охорони лісу від незаконної порубки, відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та зокрема встановлення комендантської години з 22.00 до 07.00, яка почала діяти з 24.02.2022. Відповідач повідомив суд, що перепустки на право переміщатися в умовах комендантської години були видані окремим працівникам лісової охорони тільки в середині квітня 2022 року.

Однак даний доказ жодним чином не підтверджує ту обставину, що саме внаслідок військової агресії російської федерації проти України, в зв`язку із чим було введено воєнний стан та комендатська година, відповідач не мав можливості виконати свої зобов`язання по забезпеченні охорони лісу від незаконної порубки.

При цьому, суд погоджується лише з тією обставиною, що обставина введення комендатської години в період доби з 22:00 по 07:00 з 24.02.2023 по середину квітня 2022 року (до отримання перепусток) вплинула, тобто частково обмежила можливість працівників ДП «Маневицьке лісове господарство» виконувати функції щодо охорони лісів. Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що незаконна порубка відбулася саме в період з 22.02.2022 по 15.04.2022 (отримання перепусток на переміщення в період комендантського часу працівника лісового господарства) чи тим більше протягом періоду доби з 22:00 по 07:00 год.

Більше того, відповідач у відзиві зазначив про те, що під час здійснення своєї діяльності саме працівниками ДП «Маневицький лісгосп» в період з 20.04.2022 по 22.04.2022 було виявлено та встановлено факт незаконної порубки 20 сироростучих та одного сухостійного дерев породи сосно, були наявні пні незаконно зрізаних дерев, які за візуальними ознаками (виступ та кристалізація смоли, потемніння деревини та тирси) створені протягом нетривалого часу (приблизно в межах п`ятнадцяти днів). Відповідні матеріали були передані до правоохоронних органів.

В матеріалах справи немає доказів з яких можна було б встановити точний день та час незаконної вирубки лісів.

Тому суд критично ставитися до обставин відсутності вини постійного лісокористувача в незабезпеченні охорони лісу від незаконної рубки, оскільки така рубка відбувалася в період дії комендантської години і саме до середини квітня 2022 року.

Згідно з наявним в матеріалах справи Рапорту відділення поліції №1 (смт Маневичі Камінь-Каширського району Відділу Поліції ГУНП у Волинській області): 22.02.2022 о 13:02 надійшло повідомлення начальник відділу охорони та захисту лісу Маневицького лісгоспу про те, що в період з 15.04.2022 по 22.04.2022 невстановлена особа перебуваючи у кварталі 69 виділ 34,4,39 Карасинського лісництва ДП «Маневицький ЛГ» скоїла самовільну порубку21-го дерева породи сосна сироростуча.

Суд також не може залишити поза увагою, що згідно із трьома протоколами допиту свідків від 13.06.2021 вбачається про те, що описані порубки мали місце у різні періоди часу, про що свідчить характер зрізу та сколів деревини, колір поверхності пнів, особливості кори та дефекти деревини.

Такі обставини свідчать про повторюваність незаконної рубки дерев, що мало місце у різний час та спричинило державі збитків внаслідок таких незаконних рубок дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Фактично заперечення відповідача зводяться до тверджень про відсутність його вини у незаконній рубці дерев, яка виявлена 20-22.04.2022.

Відповідач здійснює свою господарську діяльність як постійний лісокористувач, має можливість належним чином здійснювати охорону і захист лісу постійно. До суду не подано доказів того, що відповідач не здійснював свою господарську чи будь-яку іншу діяльність напередодні виявлення незаконної рубки лісу. За наявних обставин відповідачем не було належним чином реалізовано своїх можливостей та не було дотримано своїх обов`язків. Як наслідок це призвело до вирубки лісу та нанесло державі немалих збитків.

Окремо слід зазначити, що відповідно до статті 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» одним із принципів охорони навколишнього природного середовища є запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища. Тобто, такі заходи покликані усувати будь-які можливості незаконного впливу іншими особами на природній фонд та запобігати вчиненню цих порушень в першу чергу. Лише потім завданнями охорони навколишнього природного середовища постає вчинення дій щодо зупинення виявлених порушень та запобігання їх продовження.

Таким чином спроби відповідача уникнути відповідальності з огляду на те, що в країні введено воєнний стан та комендантську годину не визнаються судом такими, що узгоджуються з чинним законодавством, Статутом підприємства, фактичними обставинами справи. Обставина незаконної вирубки лісів в період дії комендантської години та ще й в період до 15.04.2022 не доведена.

Не можуть свідчити про відсутність вини відповідача і наведені у відзиві дії вчинені внаслідок виявлення незаконної вирубки лісів, а саме затримання вантажного автомобіля ЗІЛ, обстеження лісових масивів поблизу с. Замости Камінь-Каширського району, виявлення придатного для ідентифікації сліду транспорту (трактора із причепом), яким можливо вивозилася лісопродукція із місця скоєної рубки.

Законом покладено на відповідача, в тому числі, і обов`язок вжиття заходів для недопущення/охорони лісу від незаконної вирубки, проте не лише вчинення усіх можливих дій з метою виявлення правопорушника.

Відповідачем не надано вірогідних доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу. Тож суд приходить до висновку про наявність складу цивільного правопорушення та правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора.

В контексті наведених вище висновків суду, відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно. Розмір збитків встановлено Актами та висновком експерта приймається судом в повному обсязі та визнається беззаперечним доказом обсягу нанесених державі збитків через недотримання положень законодавства України у природоохоронній сфері. Суд вважає за можливе задовольнити позов у повному обсязі.

За приписами статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та пункту 7 частини третьої статті 29, пункту 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються до спецфондів Державного, обласних та місцевих (сільського, селищного, міського) бюджетів за місцем скоєння правопорушення.

Вирішення питання щодо судових витрат, підсумки розгляду справи

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю. Зважаючи на те, що саме прокуратурою подано позовну заяву та сплачено судовий збір, стягнення цих витрат відбувається на користь заявника прокуратури.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 81 ГПК України сторонами доказів.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Маневицьке лісове господарство» (код ЄДРПОУ 44768034, вул. Шота Руставелі, 9А, м.Київ, 01601, реквізити філії: код ЄДРПОУ 45052111, вул. Андрія Снітка, 31, смт. Маневичі, Камінь-Каширського району Волинської області, 44601) на користь Прилісненської сільської ради (ЄДРПОУ 04334413, вул. Сойне, 1 «Б», с. Прилісне Камінь-Каширського району) шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 127 066 грн. 22 коп., перерахувавши її на рахунок UA248999980333169331000003476, ГУК у Волинській області/с. Прилісне 24062100).

3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Маневицьке лісове господарство» (код ЄДРПОУ 44768034, вул. Шота Руставелі, 9А, м.Київ, 01601, реквізити філії: код ЄДРПОУ 45052111, вул. Андрія Снітка, 31, смт. Маневичі, Камінь-Каширського району Волинської області, 44601) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) понесені судові витрати на сплату судового збору у сумі 2 684 грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення

СуддяМ. С. Шум