Рішення

від 13.03.2024 по справі 903/1350/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 березня 2024 року Справа № 903/1350/23

за позовом: Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради, смт. Маневичі, Камінь-Каширський р-н., Волинська обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут, м. Луцьк

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 119 573 грн 54 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Мачульська Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: Корнійчук І.М., наказ

у судовому засіданні взяв участь прокурор відділу прокуратури Волинської області: Лопоха О.С.

встановив: 29.12.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут про визнання недійсними додаткових угод №1 від 08.09.2021, №2 від 18.10.2021, №3 від 16.11.2021, №4 від 29.11.2021, №5 від 29.11.2021 до договору №96-23-21/412 від 11.03.2021 та стягнення 119 573 грн 54 коп.

Позовна заява обґрунтована безпідставним збільшенням відповідачем вартості одиниці товару у п`ять разів.

Ухвалою суду від 04.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.02.2024 об 11 год 40 хв. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, копію відзиву надіслати прокурору, позивачу, докази чого подати суду; прокуратурі, позивачу - відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь прокуратури, позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання прокуратурі, позивачу.

Відповідач ухвалу суду отримав 04.01.2024.

Строк для подання відзиву по 19.01.2024.

19.01.2024 надійшов відзив відповідача, згідно якого позовні вимоги заперечує. Зазначає, що обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадку зміни умов про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Законодавцем не встановлено яким саме документом підтверджується коливання ціни товару на ринку, перелік органів та установ не є вичерпним. Ціна за одиницю електричної енергії по договору включає також і регульовані тарифи, зокрема на передачу електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії. Тариф на послуги з розподілу електричної енергії встановлюється НКРЕКП та не залежить від волі та дій постачальника. Прокуратурою здійснено розрахунок заборгованості без врахування регульованого тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, який встановлений регулятором з 01.09.2021. Різниця між сумою по ціні додаткових угод та сумою, розрахованою прокуратурою без врахування підвищення ціни на 9,99%, але з врахуванням тарифу на послуги з розподілу становить 119 427 грн 20 коп. Укладення договору між замовником та відповідачем відбулось за ринковою ціною на момент його укладення та не змінювалася протягом 5 місяців. Закупівельна ціна на електроенергію для постачальника не збігається з ціною РДН, яка є виключно орієнтиром для визначення коливання ціни на усій території України. Дії позивача, який уклав 5 додаткових угод до договору, а згодом пред`являє позов про визнання їх недійсними, суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.

Прокуратура та позивач відзив відповідача отримали 30.01.2024, 06.02.2024 відповідно.

Строк для подання відповіді на відзив по 02.02.2024, 09.02.2024.

05.02.2024 надійшла відповідь прокуратури на відзив відповідача (надіслана поштовим зв`язком 01.02.2024), згідно якої позовні вимоги підтримує. Зазначає, що на момент підписання договору сторонами визначено всі його істотні умови. Внаслідок укладення спірних додаткових угод ціна за одиницю електроенергії (з врахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) збільшилась на 34,34% від первісної ціни, визначеної договором, а ціна електроенергії як товару (без ПДВ) на 60,98%. При надісланні замовнику листів-пропозицій щодо зміни умов договору в частині збільшення ціни за одиницю товару перед укладенням спірних додаткових угод постачальником порушено ч. 3 ст. 188 ГК України, Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджені постановою НКРЕКП від 27.12.2017 щодо завчасного інформування споживачів про зміну умов укладених договорів на постачання електроенергії, зокрема не пізніше 20 днів до їх застосування. Саме коливання ціни на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару. Довідки Харківської ТПП та роздруківки з сайту ДП Оператор ринку не встановлюють наявності факту коливання ціни на електроенергію. Відповідач під час участі у відкритих торгах умисно занизив ціни на продукцію з метою отримання перемоги у них, а в подальшому безпідставно збільшив ціну товару.

Відповідач відповідь прокуратури на відзив отримав 05.02.2024.

Строк для подання заперечень на відповвідь на відзив - по 08.02.2024.

Враховуючи вищевикладене, рівність всіх учасників судового процесу, не закінчення строків для подання позивачем відповіді на відзив відповідача, заперечень відповідача на відповідь на відзив прокуратури, що свідчить про не виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 07.02.2024 підготовче засіданні відклав на 21.02.2024 о 12 год 30 хв.

08.02.2024 надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, згідно яких у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що прокуратурою не вказано який відсоток коливання ціни за товар є значним. Коливання цін за електроенергію на ринку відбулся у такому розмірі: з 01.07.2019 по 31.12.2019 ціна знизилась на 26%, у 2020 році виросла на 10%, а у 2021 ріст цін досяг 216%, що ніяким чином не можна було передбачити в укладеному договорі. У постачальників відсутня можливість закупляти електроенергію для конкретного споживача на тривалий час.

Враховуючи виконання мети підготовчого провадження, його строки, суд протокольною ухвалою від 21.02.2024 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 06.03.2024 о 14 год 00 хв.

Згідно ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Враховуючи пояснення позивача та прокурора у судовому засіданні, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 06.03.2024 розгляд справи по суті відклав на 13.03.2024 о 15 год 00 хв для з`ясування розрахунків ціни позову з врахуванням заперечень відповідача щодо тарифів на послуги з розподілу електроенергії.

13.03.2024 надійшли пояснення Камінь-Каширської окружної прокуратури, згідно яких зазначає, що за результатами виконання договору про закупівлю товару від 11.03.2021 надмірно сплачена сума бюджетних коштів, які підлягають до стягнення з відповідача, становить 119 427 грн 20 коп.

З метою повного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 13.03.2024 долучив пояснення прокуратури до матеріалів справи.

У судовому засіданні прокурор, представник позивача дали пояснення, висловили свою думку з питань, які виникли під час розгляду справи.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Камінь-Каширською окружною прокуратурою встановлено, що 04.02.2021 на веб-сайті електронної системи публічних закупівель «prozorro» Відділом освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Маневицької селищної ради оприлюднено оголошення UA-2021-02-04-001940-b про проведення відкритих торгів на закупівлю електричної енергії (постачання та розподіл) для закладів та установ відділу освіти на 2021 рік (ДК 021:2015:09310000-5) кількістю 492 306 кВт з терміном поставки товару до 31.12.2021 з очікуваною вартістю закупівлі 1 781 300,00 гривень (а.с. 25).

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися:

-ТОВ «Волиньелектрозбут» з первинною та остаточною пропозицією 1 775 255,0 грн;

-ТОВ «Львівенергозбут» з первинною та остаточною пропозицією 1 777 200,0 грн.

За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» з ціновою пропозицією 1 775 255,0 грн (а.с. 26-32).

11.03.2021 Відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» укладено договір № 96-23-21/412 про закупівлю товару, згідно умов якого постачальник передає споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок, а споживач оплачує вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов договору (п. 2.1). Строк постачання товару з 01.04.2021 по 31.12.2021 (п. 3.1). Загальна ціна договору становить 1 775 255 грн 00 коп. (п. 5.1). Ціна за одиницю товару за цим договором може змінюватися з дотриманням сторонами норм, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що оформлюються додатковою угодою, у порядку, визначеному у додатку 3 до цього договору. До зміни ціни за одиницю товару постачальник зобов`язаний постачати електричну енергію за ціною, яка зазначена у договорі у чинній його редакції. У разі незгоди із зміною ціни чи інших умов договору споживач має право ініціювати процедуру дострокового припинення (розірвання) договору, відповідно до законодавства України та умов цього договору. У разі відмови споживача від зміни ціни або інших умов договору, що запропоновані постачальником, а також у разі відсутності відповіді споживача на таку пропозицію постачальника протягом 20 днів з дня її отримання, постачальник має право ініціювати процедуру дострокового припинення (розірвання) договору, відповідно до законодавства України та умов цього договору (п. 5.3). Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 (п. 13.1) (а.с. 33-37).

Додатками №1, №2 до договору сторони визначили загальну кількість товару 492 306 кВт/год, ціну електричної енергії за 1 кВт/год - 3,605999 кВт/год (а.с. 38-39).

Додатком №3 визначено порядок зміни умов договору (а.с. 39 на звороті-40).

Між Відділом освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Маневицької селищної ради та ТзОВ «Волиньелектрозбут» до договору №96-2321/412 від 11.03.2021 про постачання електричної енергії споживачу укладено додаткові угоди (а.с. 47, 52, 56, 60, 64, 66):

- № 1 від 08.09.2021 ціну за одиницю електроенергії (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) з 01.09.2021 збільшено з 3,605999 грн/кВт/год до 3,809537 грн/кВт/год (на 5,64% від ціни обумовленої у договорі закупівлі від 11.03.2021), при цьому ціну електричної енергії як товару (без ПДВ) збільшено з 1,691039 грн/кВт/год до 1,859974 грн/кВт/год (тобто на 9,99% від ціни обумовленої у закупівлі від 11.03.2021);

-№ 2 від 18.10.2021 ціну за електроенергії (з урахуванням величини регульованих тарифів з 01.10.2021 збільшено з 3,809537 грн/кВт/год до 4,03251 грн/кВт/год (на 5,85% або на 11,83% від ціни обумовленої у договорі закупівлі від 11.03.2021), при цьому ціну електричної енергії як товару (без ПДВ) збільшено до 2,045785 грн/кВт/год (на 9,99% або на 20,98% від ціни обумовленої у Договорі закупівлі від 11.03.2021);

-№ 3 від 16.11.2021 ціну за одиницю електроенергії (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) з 01.11.2021 збільшено з 4,03251 грн/кВт/год до 4,277759 грн/кВт/год (на 6,08% або на 18,62% від ціни обумовленої у договорі закупівлі від 11.03.2021), при цьому ціну електричної енергії як товару (без ПДВ) збільшено до 2,250159 грн/кВт/год (на 9,99 % або на 33,06% від ціни обумовленої у договорі закупівлі від 11.03.2021);

-№ 4 від 29.11.2021 ціну за одиницю електроенергії (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) з 11.11.2021 збільшено з 4,277759 грн/кВт/год до 4,547508 грн/кВт/год (на 6,3% або на 26,11% від ціни обумовленої у договорі закупівлі від 11.03.2021), при цьому ціну електричної енергії як товару (без ПДВ) збільшено до 2,47495 грн/кВт/год (на 9,99% або на 46,36% від ціни обумовленої у договорі закупівлі від 11.03.2021);

-№ 5 від 29.11.2021 ціну за одиницю електроенергії (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) з 12.11.2021 збільшено з 4,547508 грн/кВт/год до 4,844206 грн/кВт/год (на 6,52% або на 34,34% від ціни обумовленої у договорі закупівлі від 11.03.2021), при цьому ціну електричної енергії як товару (без ПДВ) збільшено до 2,722198 грн/кВт (на 9,99% або на 60,98% від ціни обумовленої у договорі закупівлі від 11.03.2021).

Додатковою угодою № 6 від 30.11.2021 договірні зобов`язання за вказаним правочином припинено.

Підставою для укладання додаткових угод ТОВ "Волиньелектрозбут" визначено наявність обставин збільшення ціни за одиницю електричної енергії. Зокрема, в обґрунтування наявності факту коливання ціни на електричну енергію у спірний період та, відповідно, підстав для укладання оспорюваних додаткових угод відповідачем надано листи з пропозицією щодо укладення додаткових угод до договору, роздруківки з сайту ДП «Оператор ринку» та цінові довідки Харківської торгово-промислової палати (а.с. 48-50, 53-54, 57-58, 61-62).

У відповідності до ст. 180 ГК України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В частині першій ст. 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 185 ГК України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Відповідно до пункту 4 Порядку зміни умов договору, зміна умов договору оформляється сторонами шляхом підписання додаткової угоди, яка набуває чинності з моменту її підписання сторонами (якщо сторони не погодять інший термін (строк) набрання чинності додатковою угодою) та є невід`ємною частиною договору.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір №96-2321/412 від 11.03.2021 та п`ять додаткових угод, якими змінено ціну за одиницю товару, внаслідок чого ціна на електричну енергію збільшилась із 3,605999 грн за 1 кВт/год до 4,844206 грн за 1 кВт/год, тобто на 60,98% від первинної ціни за договором.

В результаті виконання договірних зобов`язань позивачу поставлено відповідачем електроенергію в кількості 332 826 кВт/год на загальну суму 1 319 743 грн 28 коп, що підтверджується актами приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії та платіжними дорученнями (а.с. 67-102).

Суд зазначає, що будь який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємство має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

В абзаці 2 частини 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21).

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 %, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначив, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Велика Палата Верховного Суду у постанові №922/2321/22 від 24.01.2024 дійшла висновку, що відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Додаткові угоди №№ 1-5 укладено на підставі роздруківки з сайту ДП «Оператор ринку», цінових довідок Харківської торгово-промислової палати.

Суд зазначає, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Разом з тим, судом враховується, що у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 року у справі № 912/1580/18).

Висновки торгово-промислової палати можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку, але вказані довідки не відповідають вищезазначеним вимогам та не містять інформацію щодо ринкової вартості електричної енергії станом на попередні календарні дати, у тому числі на дату подання цінової пропозиції, дату укладення договору, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни з моменту укладення договору до дати укладення оспорюваних додаткових угод.

Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Надаючи оцінку інформаційним довідкам торгово-промислових палат, суд вважає, що вони не підтверджують коливання ціни електричної енергії на ринку, не містять розрахунку її вартості станом на дату подання цінової пропозиції і дату укладення додаткових угод до договору; такими доказами не наведено динаміки зміни ціни в бік збільшення або зменшення, тому не можуть бути належним доказом у справі.

Згідно правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду № 910/15637/19 від 03.09.2020, №910/13436/19 від 10.09.2020, №910/14155/21 від 19.07.2022, ЗУ "Про торгово-промислові палати України" не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договорів.

Отже, відповідач не довів обставин такого коливання цін станом на дату укладення кожної з додаткових угод, а тому їх укладенням порушено визначену зазначеним Законом граничну межу зміни ціни товару, що спотворює результати торгів та нівелює економію, яку отримано під час підписання договору та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку зі збільшенням ціни на електричну енергію обсяги поставки внаслідок укладення додаткових угод №№1-5 склали лише 332 826 кВт/год на суму 1 319 743 грн 28 коп замість визначених у договорі 492 306 кВт/год.

Разом з цим, при поставці відповідачем такої ж кількості електричної енергії позивачу за первісною ціною 3,605999, визначеною в договорі від 11.03.2021, вартість поставленого товару становила б 1 200 316 грн 08 коп (за виключенням регульованих тарифів).

Відтак, відповідачем недопоставлено позивачу електроенергії на суму 119 427 грн 20 грн кВт/год, що призвело до недоотримання позивачем товару, на який розраховувалося при укладенні вказаного договору, що жодним чином не узгоджується із загальними принципами, визначеними у Законі України «Про публічні закупівлі».

Враховуючи вищевикладене, Додатки №№ 15 до договору №96-2321/412 від 11.03.2021 суперечать вимогам законодавства, зокрема, Закону України «Про публічні закупівлі» та положенням статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки товар поставлений за цінами вищими, ніж вказано в основному договорі про постачання, а об`єм спожитої електроенергії зменшився, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що такі угоди слід визнати недійсними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №922/2321/22 від 24.01.2024.

Судом враховано, що відповідач не довів належними та допустимими доказами коливання ціни на ринку, необхідність збільшення ціни за товар, неможливість виконання договору, а також те, що договір для нього був невигідним, збитковим.

Визнання недійсним попередніх вимог тягне недійсність наступних.

За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради зайво сплачені за поставлений товар грошові кошти в сумі 119 427 грн 20 коп (за виключенням регульованих тарифів) внаслідок збільшення ціни та зменшення об`єму поставленого товару за укладеними всупереч законодавству спірними додатковими угодами, у зв`язку з чим підлягають стягненню з відповідача.

У позові на суму 146 грн 34 коп слід відмовити у зв`язку з помилкою у розрахунку, зокрема не враховано затверджені регульовані тарифи електричної енергії.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» вимог.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі № 912/989/18.

У постанові від 23.09.2021 у справі № 910/11608/20 Верховний Суд вказав на ту обставину, що закупівля проводиться не лише для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі, але й для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності (ст. 68 Конституції України).

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їхньої компетенції, а також у захисті прав та свобод інтересів місцевого значення, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави території та реалізуються у визначеному законом порядку належить до їх відання.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Окрім того, укладенням додаткових угод до договору поставки електроенергії порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод Відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради фактично отримано менше електроенергії, ніж планувалося, у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих економічних і соціальних наслідків.

Зменшення обсягу електроенергії одразу поставило під загрозу роботу закладів освіти територіальної громади.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України.

Пунктами 6, 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України серед принципів, на яких ґрунтується бюджетна система, визначено принципи цільового та ефективного використання бюджетних коштів, дотримання яких забезпечується використанням бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, задля досягнення якісного запланованого результату при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів.

Пунктом 24 частини першої статті 116 БК України порушенням бюджетного законодавства визнається нецільове використання бюджетних коштів учасником бюджетного процесу.

Встановлення законності, достовірності, економічної ефективності діяльності учасників бюджетного процесу є завданням бюджетного контролю, що здійснюється як спеціальними органами державного фінансового контролю відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», так і учасниками бюджетного процесу в межах компетенції.

Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов`язками з управління бюджетними коштами) (ч. З ст. 19 БК України).

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю від 01.06.2022, джерелом фінансування вказаної закупівлі є місцевий бюджет.

Згідно з пунктом 1 Положення про Відділ освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради, затвердженого рішенням ради від 16.12.2020 № 2/9 зі змінами від 23.12.2021 № 17/7, Відділ освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради є виконавчим органом Маневицької селищної ради, створюється селищною радою, підзвітний і підконтрольний селищній раді.

Метою Відділу освіти, молоді та спорту є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізацїї кожного громадянина через систему дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, забезпечення доступності освіти для всіх, хто її потребує, надання населенню якісних послуг в сфері фізичної культури і спорту шляхом виконання відповідних державних і місцевих програм, через мережу комунальних підприємств, установ і закладів.

Згідно пунктів 5.2.6., 5.2.7. Положення Відділ освіти, молоді та спорту виконує функції головного розпорядника коштів для закладів освіти, молоді та спорту, що фінансуються з бюджету Маневицької селищної ради, здійснює контроль за ефективним і раціональним використанням бюджетних коштів в межах затвердженого кошторису витрат, пов`язаних із функціонуванням галузі.

Відділ освіти є неприбутковою організацією. Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Таким чином, органи місцевого самоврядування та його структурні підрозділи також можуть здійснювати контроль щодо законності закупівель за бюджетні кошти, в тому числі на потреби освіти, і звертатися до суду.

Камінь-Каширська окружна прокуратура звернулася до Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради з листом від 25.10.2023 про надання інформації про намір звертатися до суду про визнання спірних додаткових угод недійсними та стягнення коштів (а.с. 199-200).

Відділ освіти, молоді та спорту у листі від 15.11.2023 зазначив, що не планує звертатися до суду та не заперечує проти представництва його інтересів прокуратурою в суді (а.с. 201).

Листом від 11.12.2023 прокуратурою повідомлено Відділ освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради про заявлення позову (а.с. 24).

У даному випадку укладення спірних додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері суспільних відносин становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 16 100 грн 72 коп відповідно до ст. 130 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст. ст. 13, 14, 73-80, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними додаткові угоди №1 від 08.09.2021, №2 від 18.10.2021, №3 від 16.11.2021, №4 від 29.11.2021, №5 від 29.11.2021 до договору №96-23-21/412 від 11.03.2021

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» (вул. Єршова, 11-А, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 42159289) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради Волинської області (вул. Освітянська, 4, смт. Маневичі, Камінь-Каширський р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 44104446) 119 427 грн 20 коп (сто дев`ятнадцять тисяч чотириста двадцять сім грн 20 коп).

4. У позові на суму 146 грн 34 коп відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» (вул. Єршова, 11-А, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 42159289) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915)

- 16 100 грн 72 коп (шістнадцять тисяч сто грн. 72 коп) витрат по сплаті судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення

складений 14.03.2024.

Суддя А. М. Кравчук