Рішення

від 13.03.2024 по справі 904/247/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2024м. ДніпроСправа № 904/247/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Кириченко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДАП-Ракс" (м. Кам`янське Дніпропетровської області)

про ухвалення додаткового рішення

у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДАП-Ракс" (м. Кам`янське Дніпропетровської області)

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (м.Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором про закупівлю № 23092 від 04.04.2023 у загальному розмірі 1 467 936 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 12.02.2024)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДДАП-Ракс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій, на момент звернення з нею до суду, просило суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі - відповідач) заборгованість за договором про закупівлю № 23092 від 04.04.2023 у загальному розмірі 1 458 432 грн. 00 коп.

Під час розгляду справи від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог (вх. суду № 7000/24 від 12.02.2024), в якому він просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про закупівлю № 23092 від 04.04.2023 у загальному розмірі 1 467 936 грн. 00 коп., з яких: 440 000 грн. 00 коп. - основний борг, 12 096 грн. 00 коп. - пеня, 15 840 грн. 00 коп. - витрати від інфляції. Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання. Оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог подана позивачем з додержанням вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її до розгляду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДАП-Ракс" - 1 440 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 10 944 грн. 00 коп. - пені, 15 840 грн. 00 коп. - інфляційних втрат та 17 601 грн. 41 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 10828/24 від 04.03.2024), в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 36 000 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 06.03.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДАП-Ракс" про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат було прийнято до розгляду та призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.03.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 12257/24 від 12.03.2024), в яких він просить суд заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДАП-Ракс" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу залишити без задоволення у повному обсязі, посилаючись на таке:

- заявлений до стягнення з відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 36 000 грн. 00 коп. є надмірним, неспівмірним до заявлених позовних вимог, предмету спору, а також є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору, з урахуванням складності виконаної представником позивача роботи, її обсягом та часом, що міг бути витраченим ним на виконання робіт, а також складності справи в цілому;

- із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22);

- відповідач зазначає, що позовна заява складається з 6-ти аркушів у форматі редактора Електронний суд, з яких 1 аркуш реквізити сторін. Позовна заява, здебільшого, складається з цитування норм права та не містить посилань на судову практику судів вищих інстанцій. На думку ПрАТ "ДТРЗ" підготовка та збір додатків до позову, а також подача позову до суду є суто технічною роботою, яка не потребує спеціальних професійних знань у сфері права, а тому не є правничою допомогою у розумінні статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", тому відповідач вважає, що 16 000 грн. 00 коп. за підготовку позовної заяви є надмірно завищеною вартістю наданої послуги, з урахуванням обсягу та змісту процесуального документу;

- щодо підготовки та подачі заяви про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін, то її подання є правом, а не обов`язком учасника справи, з урахуванням чого ймовірне покладення таких витрат на відповідача не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, а також їх неминучості;

- заява про збільшення розміру позовних вимог є незначною за обсягом (складається з 3 аркушів, 1 з яких - реквізити сторін), а розрахунок долучений до цієї заяви виконаний у підсистемі ІПС "Ліга: Закон", а відтак, підготовка такої заяви не потребує значних витрат часу для професійного адвоката;

- відповідь на відзив складається з 6-ти аркушів, 1 з яких - реквізити сторін, тому відповідач вважає, що витрачений час, тривалістю 1,5 години, витрачений адвокатом на підготовки процесуального документу завищеним, необґрунтованим та таким, що не відповідає критерію розумності;

- відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (аналогічна правова позиція також міститься в постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17);

- відповідач зазначає, що зміст позовних вимог та предмет позову в даній справі не охоплюють значної кількості обставин і фактів, а сама справа є типовою та не відноситься до складних категорій справ, внаслідок чого вартість наданих послуг за договором є занадто завищеною та нерозумною. Крім того, відповідач наголошує на незначній кількості судових засідань, що відбулися у даній справі (2 судових засідання незначної тривалості);

- також, відповідач вказує, що договір про надання правової допомоги від 09.01.2023 має номер № 5-01/2023, а додаткова угода № 2 від 03.01.2024, якою визначено погодинну тарифікацію для оплати послуг адвоката, підписана до договору № 05-01/2023 від 09.01.2023. Водночас, акт-звіт виконаних робіт від 28.02.2024 підписаний до договору № 5-01/2023 від 09.01.2023 про надання правової допомоги. Крім того, ордер АЕ №1168940 від 26.06.2023, долучений до матеріалів справи в підтвердження наявності повноважень адвоката Піщенкова К.К. містить посилання на договір про надання правової допомоги № 05-01/2023 від 09 січня без зазначення року. Таким чином, можна дійти обґрунтованого висновку про те, що представником позивача не додано до матеріалів справи належних та допустимих доказів на підтвердження встановлення вартості однієї години роботи адвоката за договором № 5 01/2023 від 09.01.2023, що застосовувалася ним під час розрахунку витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, згідно з відомостями, що містяться в ордері АЕ №1166840 від 26.06.2023 правова допомога надавалася адвокатом Піщенковим К.К., за договором №05-01/2023 від 09.01. без зазначення року. За таких обставин, долучені до матеріалів справи докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу не дають підстав дійти висновку "поза розумним сумнівом" щодо реальності та обґрунтованості наданих послуг (зокрема, їх вартості). Отже, заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 36 000 грн. 00 коп., є неспівмірною зі складністю справи та обсягом виконаних представником позивача робіт, а представником позивача не долучено до заяви про ухвалення додаткового рішення належних та допустимих доказів на підтвердження понесення таких витрат. Водночас, ймовірний час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, та їх обсяг, вартість однієї години роботи адвоката та докази надані представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на заперечення відповідача на заяву про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу (вх. суду № 12588/24 від 13.03.2024), в яких він просить суд задовольнити заяву про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу та провести судове засідання без участі представника позивача, обґрунтовуючи власну позицію наступним:

- стосовно зазначення номеру договору № 5-01/2023 про надання правової допомоги від 09.01.2023 та номеру договору, до якого укладено додаткові угоди № 1 та № 2, очевидно, що дана невідповідність є лише опискою, яка не впливає на дійсність даних правочинів. Між ТОВ " ДДАП-Ракс" та адвокатом Піщенковим К.К. є лише один договір правової допомоги та безсумнівно вказані додаткові угоди укладені саме до цього договору, тим паче, дата договору співпадає в обох додаткових угодах;

- щодо співмірності витрат та посилань відповідача на нескладність справи, позивач зазначає, що сума позовних вимог, яка була задоволена судом в даній справі складає 1 466 784 грн. 00 коп., а розмір витрат на професійну правничу допомогу розрахований в розмірі 36 000 . 00 коп., що складає трохи більше 2,45% від вказаного розміру позовних вимог, з чого вбачається, що витрати є більш ніж співмірними із розміром позовних вимог;

- щодо посилань відповідача на нескладність справи та з інших питань, то: 1) відповідач сам заперечував проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та своїми запереченнями створив власне судові засідання, на які сторони мали приходити та надавати пояснення; 2) залежність складності процесуальних документів від кількості аркушів позовної заяви та інших процесуальних документів є лише суб`єктивною думкою представника та не обґрунтовується будь-якими іншими допустимими поясненнями; 3) посилання відповідача на право (а не обов`язок) подавати заяви та відсутність необхідності високої правової кваліфікації для формування матеріалів позовної заяви є неспроможним, оскільки дана робота також займає час адвоката та дана робота виникла саме з-за неправомірних дій відповідача, які і призвели до даного судового спору; 4) посилання відповідача на практику Верховного суду щодо недопустимості надмірного збагачення є недоречною оскільки, по-перше, як зазначалось раніше, розмір гонорару адвоката за супроводження даного спору складає лише трохи більше 2,45% від суми позовних вимог, а по-друге, 36 000 грн. 00 коп. - це доволі адекватна сума за роботу адвоката за супроводження спору з моменту направлення претензії наприкінці грудня 2023 року та по момент винесення рішення в кінці лютого 2024 року, тобто за 2 місяці претензійно-позовної роботи; 5) щодо посилань відповідача на "всього" 2 судові засідання незначної тривалості необхідно зазначити, що Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі №921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21 висловлював правову позицію про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Зазначені висновки Верховного Суду є сталими та ґрунтуються на аналізі складових часу, необхідного для належного здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта. Отже, вказаний в акті час на прибуття, очікування та участь в судових засіданнях є достатньо обґрунтованим;

- враховуючи викладене, обставини, на які посилається представник відповідача в своїх запереченнях є неспроможними, а заява позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню в повному обсязі;

- також, позивач зазначає, що у зв`язку з хворобою представника позивача, останній вважає за можливе просити суд провести судове засідання 13.03.2024 за відсутності представника ТОВ " ДДАП-Ракс".

У судове засідання 13.03.2024 з`явився представник відповідача, представник позивача у вказане засідання не з`явився, при цьому, судом врахована поданим ним до суду відповідь на заперечення відповідача, а також, клопотання про розгляд заяви без участі його представника, яке було задоволено судом.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, а також доводи, викладені у запереченнях відповідача щодо заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, заслухавши пояснення представника відповідача,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДДАП-Ракс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій, на момент звернення з нею до суду, просило суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі - відповідач) заборгованість за договором про закупівлю № 23092 від 04.04.2023 у загальному розмірі 1 458 432 грн. 00 коп.

Під час розгляду справи від позивача надійшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог, в якому він просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про закупівлю № 23092 від 04.04.2023 у загальному розмірі 1 467 936 грн. 00 коп., з яких: 440 000 грн. 00 коп. - основний борг, 12 096 грн. 00 коп. - пеня, 15 840 грн. 00 коп. - витрати від інфляції. Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання. Оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог подана позивачем з додержанням вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її до розгляду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДАП-Ракс" - 1 440 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 10 944 грн. 00 коп. - пені, 15 840 грн. 00 коп. - інфляційних втрат та 17 601 грн. 41 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Згідно з частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до вказаних положень, позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 36 000 грн. 00 коп.

З приводу заяви суд зазначає таке.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 09.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДДАП-Ракс" (далі - довіритель) та адвокатом Піщенковим Костянтином Костянтиновичем (далі - повірений, адвокат) був укладений договір про надання правової допомоги № 5-01/2023 (далі - договір, а.с. 33-34), за умовами пункту 1 якого довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов`язання:

- представляти інтереси довірителя, зокрема, та не виключно, в місцевих загальних судах, місцевих господарських судах, місцевих адміністративних судах, апеляційних судах областей, апеляційних господарських судах, апеляційних адміністративних судах, Верховному суді України, Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України, а також у Третейських судах України, незалежно від їх компетенції (підпункт 1.1.1. договору);

- представляти інтереси довірителя в інших державних, адміністративних органах, органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, органах примусового виконання рішень, в тому числі органах державної виконавчої служби (державні виконавці) та/або у приватних виконавців, органах державної податкової служби України та їх територіальних управліннях, банках, правоохоронних органах (у тому числі, але не виключно в органах міністерства внутрішніх справ України, органах прокуратури та Служби безпеки України), господарських, громадських та комерційних організаціях, зборах кредиторів, засіданнях комітету кредиторів з питань та справ, пов`язаних з його діяльністю (підпункт 1.1.2. договору);

- представляти інтереси довірителя в інших підприємствах та установах незалежно організаційно-правової форми та форми власності з усіх питань які стосуються довірителя для чого повіреному надаються всі без виключення права та повноваження (підпункт 1.1.3. договору).

У пункті 4.1. договору сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до пункту 1.2. договору для виконання обов`язків, передбачених пунктом 1.1 договору повіреному надається право власноруч завіряти копії документів, належних ТОВ "ДДАП-Ракс", заявляти від імені довірителя претензії, отримувати документи, а також укладати та підписувати їх від імені довірителя. Такими документами є, зокрема, та не виключно: претензії, позовні заяви, скарги, клопотання, заперечення, заяви, пояснення, листи, протоколи, інші документи, що мають відношення до виконання договору. Повіреному надаються всі права, пов`язані з вказаними документами, в тому числі та не виключно, з правом подачі, відкликання, зміни, уточнення зазначених видів документів та інших прав, належних довірителю.

Згідно з пунктом 1.3. договору для цілей договору вказані вище доручення іменуються "справа".

Пунктом 1.4. договору передбачено, що для виконання доручень, зазначеного в пунктах 1.1, 1.2 договору, повірений складає для довірителя будь-які документи правового характеру, консультує його з усіх питань, що стосується справи, а також, за необхідності, забезпечує свою участь в будь-яких процесуальних, слідчих діях, будь-яких виконавчих діях, що стосуються довірителя, а також в судових засіданнях з усіх без виключення питань, що стосуються справи.

Довіритель за договором бере участь у вказаних вище діях та судових засіданнях та користується усіма, без виключень та обмежень, правами, наданими відповідним Законом особам, права та інтереси яких він представляє за договором (пункт 1.5. договору).

У пункті 3.1. договору сторони погодили погодинну тарифікацію послуг повіреного згідно з ставками, вказаними в підписаній сторонами додатковій угоді до даного договору.

За умовами пункту 3.2. договору повірений надає довірителю акт наданих послуг, в якому вказується найменування, обсяг таких послуг та витрачений повіреним час на надання послуг, не пізніше 10-ти календарних днів після надання обумовлених договором послуг. Акт має містити такі відомості:

- назва конкретної дії, вчиненої для виконання справи, зокрема, але не виключно: участь у судовому засіданні, складання документу, аналіз документів, формування правової позиції, підготовка документу та додатків для подання від імені довірителя у відповідний орган та інше (підпункту 3.2.1. договору);

- дата вчинення конкретної дії (підпункту 3.2.2. договору);

- кількість часу, витраченого повіреним на вказану(ні) дію(ї) (підпункту 3.2.3. договору);

- загальна вартість кожної окремої дії з урахуванням витраченого часу на її виконання (підпункту 3.2.4. договору);

- загальна сума гонорару повіреного за наданий обсяг послуг щодо конкретної справи (підпункту 3.2.5. договору);

- транспортні витрати (підпункту 3.2.5. договору).

Також, 03.01.2024 та 09.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДДАП-Ракс" (далі - довіритель) та адвокатом Піщенковим Костянтином Костянтиновичем (далі - повірений, адвокат) були підписані додаткові угоди № 1 та № 2 (а.с. 34 (на звороті, а.с. 35), за умовами яких було визначено наступне:

- гонорар повіреного, відповідно до розділу 3 договору, визначається у розмірі 1 000 грн. 00 коп. за одну годину роботи (пункт 1 додаткової угоди № 1 від 09.01.2024);

- гонорар повіреного, відповідно до розділу 3 договору, визначається у розмірі 4 000 грн. 00 коп. за одну годину роботи, починаючи з 03.01.2024 (пункт 1 додаткової угоди № 2 від 03.01.2024).

У подальшому, 28.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДДАП-Ракс" (далі - довіритель) та адвокатом Піщенковим Костянтином Костянтиновичем (далі - повірений, адвокат) був підписаний акт-звіт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги № 5-01/2023 від 09.01.2023 (далі - акт наданих послуг, а.с. 109), за умовами пункту 1 якого сторони погодили, що адвокат надав, а повірений прийняв, у повному обсязі без будь-яких заперечень, послуги щодо правової допомоги та правового супроводу клієнта, в якості позивача в господарській справі № 904/247/24, під час розгляду вказаної справи Господарським судом Дніпропетровської області, в наступному обсязі та за визначеною вартістю:

1) підготовка правової позиції, написання позовної заяви, підготовка та збір додатків до позову, подача позову з додатками до суду (18.01.2024), вартістю наданих послуг - 16 000 грн. 00 коп. із розрахунку 4 000 грн. 00 коп. за 1-ну годину роботи (4 000 грн. 00 коп. х 4 годину = 16 000 грн. 00 коп.);

2) підготовка та подача заяви про розгляд справи у спрощеному провадженні без виклику сторін (19.01.2024), вартістю наданих послуг - 2 000 грн. 00 коп. із розрахунку 4 000 грн. 00 коп. за 0,5 години роботи (4 000 грн. 00 коп. х 0,5 години = 2 000 грн. 00 коп.);

3) підготовка та подача заяви про збільшення розміру позовних вимог (12.02.2024), вартістю наданих послуг - 4 000 грн. 00 коп. із розрахунку 4 000 грн. 00 коп. за 1-ну годину роботи (4 000 грн. 00 коп. х 1 годину = 4 000 грн. 00 коп.);

4) підготовка правової позиції, написання та подача до суду відповіді на відзив на позовну заяву (12.02.2024), вартістю наданих послуг - 6 000 грн. 00 коп. із розрахунку 4 000 грн. 00 коп. за 1-ну годину роботи (4 000 грн. 00 коп. х 1,5 годину = 6 000 грн. 00 коп.);

5) участь у судовому засіданні (з урахуванням часу для прибуття в судове засідання) (13.02.2024), вартістю наданих послуг - 4 000 грн. 00 коп. із розрахунку 4 000 грн. 00 коп. за 1-ну годину роботи (4 000 грн. 00 коп. х 1 годину = 4 000 грн. 00 коп.);

6) участь у судовому засіданні (з урахуванням часу для прибуття в судове засідання) (27.02.2024), вартістю наданих послуг - 4 000 грн. 00 коп. із розрахунку 4 000 грн. 00 коп. за 1-ну годину роботи (4 000 грн. 00 коп. х 1 годину = 4 000 грн. 00 коп.).

У пункті 3 акту наданих послуг сторони визначили, що загальна вартість наданих послуг в Господарському суді Дніпропетровської області у справі № 904/247/24, відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 5-01/2023 від 09.01.2023, склала 36 000 грн. 00 коп.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та документи, на підставі яких позивач просить стягнути вказані витрати, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 36 000 грн. 00 коп., в той час, як з акту наданих послуг професійної правничої допомоги вбачається наступне:

- адвокатом згідно з пунктом 1 акту здійснено підготовку правової позиції, написання позовної заяви, здійснено підготовку та збір додатків до позовної заяви, подано позовну заяву з додатками до суду. З метою підготовки, складення та направлення позовної заяви у справі №904/247/24, витрачено 4 години, вартість наданих послуг становить - 16 000 грн. 00 коп., разом з тим, предметом спору у даній справі була заборгованість за договором поставки, правовідносини за яким не викликають будь-яких складнощів, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі; крім того, предметом спору була заборгованість, яка утворилась за однією видатковою накладною, отже, обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним; справа є нескладною та не потребувала такої великої кількості часу для досвідченого адвоката, отже, за оцінкою суду співмірною та адекватною є вартість послуг, зазначених в пункті 1 акту в сумі 5 000 грн. 00 коп.;

- адвокатом згідно з пунктом 2 акту здійснено підготовку та подання заяви про розгляд справи у спрощеному провадженні без виклику сторін, на яку витрачено 0,5 години, вартість наданих послуг становить - 2 000 грн. 00 коп., проте така заява за своїм змістом є стандартною та не потребує проведення будь-якої роботи та аналізу, складається за стандартним зразком та не потребує додаткових зусиль, на підставі чого вказані послуги, враховуючи розумність та співрозмірність витраченого часу та зусиль, суд вважає можливим оцінити у розмірі 500 грн. 00 коп.;

- адвокатом згідно з пунктом 3 акту здійснено підготовку та подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, на яку витрачено 1-ну годину роботи, вартість наданих послуг становить - 2 000 грн. 00 коп., однак вказана заява за своїм змістом є типовою та, враховуючи невеликий обсяг документів, за якими заявлені позовні вимоги, не потребує проведення додаткової роботи та аналізу, тому вартість за складання заяви, враховуючи розумність та співрозмірність витраченого часу та зусиль, суд вважає можливим оцінити у розмірі 500 грн. 00 коп.;

- адвокатом згідно з пунктом 4 акту здійснено підготовку правової позиції, написано та подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву. З метою написання та подачі до суду відповіді на відзив на позовну заяву у справі № 904/247/24, витрачено 1,5 години, вартість наданих послуг становить - 6 000 грн. 00 коп., у той же час, в основі змісту складеної відповіді на відзив на позовну заяву міститься правова позиція позивача, яка вже була викладена ним у позовній заяві та не потребувала додаткового вивчення матеріалу чи з`ясування нових обставин справи, у зв`язку з чим, враховуючи розумність та співрозмірність витраченого часу та зусиль, суд вважає можливим оцінити вартість вказаних послуг у розмірі 2 000 грн. 00 коп.;

- адвокатом згідно з пунктами 5, 6 акту забезпечена участь представника позивача в судових засіданнях в межах справи, які відбулись в Господарському суді Дніпропетровської області 13.02.2024 та 27.02.2024, на які загалом витрачено по 1-й годині часу (1 година - кожне засідання), вартість наданих послуг становить - 4 000 грн. 00 коп. за одну годину (загалом 8 000 грн. 00 коп.), разом з тим, суд відзначає, що співмірною та адекватною вартість послуг, зазначених в пунктах 5, 6 акту, є сума у розмірі 1 000 грн. 00 коп. щодо кожного засідання, а всього 2 000 грн. 00 коп. (1 000,00 х 2).

Крім того, аналізуючи розмір заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пунктах 119, 120 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

З огляду на викладене, оцінюючи обсяг наданої позивачу правничої допомоги та її вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу при їх розподілі, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, проаналізувавши зміст та вартість наданої в межах даної справи правничої допомоги, що відображена в акті наданих послуг від 28.02.2024, враховуючи заперечення відповідача, суд доходить висновку, що вартість наданої професійної правничої допомоги у цій справі не може бути покладена на відповідача повністю, та з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також враховуючи сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь відповідача підлягають 10 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000 грн. 00 коп. покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДАП-Ракс" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (вулиця Академіка Белелюбського, будинок 7, м. Дніпро, 49038; ідентифікаційний код 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДАП-Ракс" (вулиця Ігнатія Ясюковича, будинок 1, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925; ідентифікаційний код 33984335) 10 000 грн. 00 коп. - частину витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення підписаний - 15.03.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко