номер провадження справи 27/327/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.03.2024 Справа № 908/3729/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Дроздова С.С., при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали
за позовом: Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Оберон (вул. Дніпровські пороги, 19, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний код юридичної особи 30256454)
про внесення змін до договору оренди землі
за участю
представника позивача: Лісняк Є.О., самопредставництво, посвідчення № 1315 від 14.07.2023
представники відповідача: не з`явився
УСТАНОВИВ:
Запорізька міська рада звернулася до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Оберон про:
- внесення змін до п. 6 договору оренди землі від 20.12.2005 року № 040526100854, речове право на земельну ділянку зареєстровано в Реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 17.12.2015 року за № 12692392, виклавши його в такій редакції:
6. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 3 084 071 грн. 67 коп. (три мільйона вісімдесят чотири тисячі сімдесят одна грн. 67 коп.) в цінах 2020 року..
- внесення зміни до п. 12 договору оренди землі від 20.12.2005 року № 040526100854, речове право на земельну ділянку зареєстровано в Реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 17.12.2015 року за № 12692392, виклавши його в такій редакції:
12. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 117 040 грн. 52 коп. (сто сімнадцять тисяч сорок грн. 52 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2023 року..
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3729/23 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3729/23. Присвоєно справі номер провадження 27/327/23. Підготовче судове засідання призначено на 22.01.2024.
Ухвалою суду від 22.01.2024 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 12.02.2024.
Ухвалою суду від 12.02.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті 04.03.2024.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представнику позивача, його права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
В засіданні суду 04.03.2024 здійснено безпосереднє дослідження доказів.
04.03.2024 представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві, поясненнях. Просив суд задовольнити позовні вимоги.
04.03.2024 відповідач у судове засідання жодного разу не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв. Клопотань про розгляд справи за відсутності відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило, письмового відзиву не надано. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал суду. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні відповідач не скористався.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.12.2023 була направлена на поштову адресу відповідача та повернулася на адресу суду з відміткою засобу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».
Ухвала суду від 22.01.2024 про відкладення судового засідання на 12.02.2024 була направлена на поштову адресу відповідача та повернулася на адресу суду з відміткою засобу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».
Ухвала суду від 12.02.2024 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті 04.03.2024 направлена на поштову адресу відповідача та повернулася на адресу суду з відміткою засобу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.
Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).
Тож відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).
Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Ухвали суду були розміщені були розміщені на офіційному веб-порталі судової влади України - Господарського суду Запорізької області в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009.
Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-норталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.
Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України : //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
З огляду на викладене, повідомлення відповідача через поштову адресу відповідача з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідача про час та місце розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, за відсутністю відповідача.
Заслухавши представника позивача, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд
УСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2005 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Оберон (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 040526100854 (зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 20.12.2005).
Відповідно до п. 1 договору Орендодавець, відповідно до рішення двадцять третьої сесії четвертого скликання запорізької міської ради № 21/104 від 15.09.2005 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування клубу, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4а.
Згідно п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0747 га.
Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки Орендодавець передає земельну ділянку кадастровий № 2310100000:01:005:0037 загальною площею 0,0747 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. героїв Сталанграду, 4а.
Речове право на земельну ділянку зареєстровано в Реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 17.12.2015 за № 12692392.
Договір укладено на десять років (п. 8 договору).
Згідно п. 5 договору і розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку, грошова оцінка якої проведена на 01 січня 2007 р. та який є додатком і невід`ємною частиною договору, нормативно - грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2007 складала 310 684 грн 77 коп.
Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 3001 грн 82 коп.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 Договору оренди землі).
Пунктом 11 договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
На підставі рішення двадцять третьої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради від 15.09.2005 № 21/104 та шістдесят першої сесії шостого скликання міської ради від 07.10.2015 № 58/4 між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОБЕРОН» укладено Додатковий договір до договору оренди землі від 14.12.2015 за № 201501000500619, згідно п. 1 якого Орендарю передано в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:005:0037 площею 0,0747 га, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шкільна (Героїв Сталінграду), 4 для розташування клубу-розважального центру.
Згідно п. 1 Додаткового договору, договір від 20.12.2005 № 040526100854 було викладено у наступній (новій) редакції.
Відповідно до п. 11 Додаткового договору, договір укладено до 20.12.2034.
Згідно п. 6 Додаткового договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 928 513 грн 53 коп. (дев`ятсот двадцять вісім тисяч п`ятсот тринадцять грн. 53 коп.) в цінах 2015 року.
Відповідно до п. 12 Додаткового договору орендна плата вноситься Орендарем у грошові формі та в розмірі 27 855 грн 41 коп. (двадцять сім тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять грн. 41 коп.), що складає 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2015 року.
Відповідно до п. 13 Додаткового договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Пунктом 15 Додаткового договору визначені підстави перегляду розміру орендної плати.
Згідно п.п. 15.3, 15.6 п. 15 Додаткового договору розмір орендної плати переглядається у разі підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до п. 36 Додаткового договору, зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.
Запорізька міська рада направила на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Оберон пропозицію № 2690/01/01-07 від 09.10.2023 про внесення змін до договору оренди землі, в якій зазначено про необхідність внести зміни у Договір оренди землі, шляхом викладення умов договору в наступній редакції: « 6. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 3 084 071 грн. 67 коп. (три мільйона вісімдесят чотири тисячі сімдесят одна грн. 67 коп.) в цінах 2020 року»; «п. 12 Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 117 040 грн. 52 коп. (сто сімнадцять тисяч сорок грн. 52 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2023 року».
До вказаної пропозиції було додано підписаний з боку орендодавця проект додаткової угоди до договору оренди землі у 2 примірниках.
Однак, як вказано у позовній заяві, зазначена додаткова угода з боку Орендаря не підписана, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду зданим позовом.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов до висновку про законність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1, 9 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України Про оренду землі).
Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.
Згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Частиною 1 та 2 ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зміна договору за рішенням суду допускається у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ч. 1 ст. 652 ЦК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно ч.ч. 1, 2 статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч. 3 ст. 21 Закону України Про оренду землі).
Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що плата за землю справляється відповідно до закону.
У зв`язку із введенням в дію Податкового кодексу України (від 02.12.2010 № 2755-VI) питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 регулюється виключно цим Кодексом.
Податковим кодексом України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України).
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України).
Відповідно пункту 269.1 статті 269,підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
В пункті 271.1 ст. 271 ПК України визначено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Податкового кодексу України, та площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПК України).
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.
Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Статтею 1 Закону України Про оцінку земель визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ст. 13 Закону).
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про оцінку землі» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
З аналізу вищенаведених нормативно-правових норм Податкового кодексу України, Закону України Про оцінку земель, Закону України Про оренду землі вбачається, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.
При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19.
Статтею 20 Закону України Про оцінку землі визначено, що дані про нормативну грошову оцінку землі оформлюються, як витяг.
В частині ч. 3 ст. 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (ч. 3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель).
За даними витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 25.03.2020 № 1403/207-20, сформованого Міськрайонним управлінням у Запорізькій області та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:005:0037, загальною площею 0,0747 га, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4, складає 3 084 071 грн 67 коп. в цінах 2020 року.
Раніше, 30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за № 7 було оприлюднене 14.07.2015 року в газеті «Запорізька Січ» (випуск № 121 (5847) та набрало чинності і введено в дію з 01.01.2016.
Отже, для розрахунку суми орендної плати, яка є обов`язковою, за земельну ділянку, що знаходиться у користуванні відповідача, застосовується нормативна грошова оцінка відповідно до затвердженої технічної документації, яка набрала чинності з 01.01.2016 згідно вищевказаного рішення міської ради, з урахуванням індексації.
Згідно зі ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є зокрема, земля, як власність територіальної громади міста.
Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією міської ради є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
На вимогу ст. 144 Конституції України та ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які згідно з Конституцією України є обов`язковими до виконання на відповідній території.
При цьому, згідно ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише у межах наділених їм повноваженнях відповідно до законів України та Конституції України.
Відповідно ж до положень п. 289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = І:100, де І індекс споживчих цін за попередній рік.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Отже вищенаведеними нормами чинного законодавства, визначена індексація нормативно грошової оцінки земельної ділянки в порядку, визначеному Податковим кодексом та індексація орендної плати згідно із Законом України Про оренду землі.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16 березня 2020 року у справі № 922/1658/19 зазначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (абзац 3 статті 21 Закону України Про оренду землі). Отже, за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до наведеної норми Закону (індексується лише орендна плата) (пункт 55 постанови).
Згідно з п. 66 вказаної постанови колегія суддів дійшла до наступного висновку:
Нормами статті 21 Закону України Про оренду землі визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положень статті 21 Закону України Про оренду землі та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі. Проте у такому разі, зважаючи на природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися.
Відповідно до п.п. 288.1, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).
З положень Податкового кодексу України та Закону України Про оренду землі вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18.
Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка землі підлягає щорічній індексації.
Згідно зі статтею 265 Податкового кодексу України плата за землю є складовою податку на майно.
Статтею 10 Податкового кодексу України встановлено, що податок на майно є місцевим податком. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Безпосередньо положеннями самого договору оренди землі передбачені випадки перегляду розміру орендної плати, зокрема: зміна розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, а також прийняття орендодавцем - Запорізькою міською радою рішення про збільшення або зменшення орендної плати, затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
28.11.2018 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було затверджено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності в межах міста Запоріжжя (далі - рішення № 26). Відповідно до додатку до рішення № 26, розмір орендної плати за орендовану відповідачем земельну ділянку, складає 3 відсотки від нормативної грошової оцінки землі. Зазначене рішення введено в дію з 01.01.2019.
Пунктом 1 ст. 284 Податкового кодексу України визначено особливості оподаткування плати за землю, а саме органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 та від 30.06.2015 № 7 не скасовувалися та є чинними на дату звернення до суду.
Відповідно до листа Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2023 № 6-28-0.222-323/2-23 значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок становить за 2020 рік -1,0; 2021 рік - 1,1; 2022 рік - 1,15.
Таким чином, розмір нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки в цінах 2023 року з урахуванням коефіцієнтів індексації становить З 901 350,66 грн, а саме:
3 084 071,67 х 1,0 х 1,1 х 1,15 - 3 901 350,66 грн, де:
3 084 071,67 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2020 року.
1,0 - коефіцієнти індексації за 2020 роки.
1,1- коефіцієнт індексації за 2021 рік.
1,15- коефіцієнт індексації за 2022 рік.
Розмір орендної плати за користування земельною ділянкою по Договору оренди землі в цінах 2023 року складає 117 040 грн 52 коп., а саме:
3 901 350,66 х 3% = 117 040,52 грн, де:
3 901 350,66 - нормативна грошова оцінка землі в цінах 2023 року;
3% - розмір орендної плати у відсотках від нормативної грошової оцінки землі, визначений рішенням Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26.
За приписами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 30 Закону України Про оренду землі також визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Статтею 632 ЦК України, передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Статтею 188 ГК України визначено порядок зміни та розірвання господарських договорів. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Пунктом 15 Додатково договору до договору оренди землі передбачені підстави перегляду розміру орендної плати.
Відповідно до 15.3 Додатково договору до договору оренди землі розмір орендної плати переглядається уразі підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 924/187/17, від 07.06.2018 у справі № 922/518/14, від 22.01.2019 у справі № 922/539/18.
З огляду на вищезазначені обставини, наявні всі підстави для внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині зазначення розміру нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати.
Пунктом 36 договору визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається в судовому порядку.
Таким чином, правовою підставою для нарахування і стягнення, у випадку несплати, орендної плати є саме нові (змінені) умови договору.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Вказаною постановою не передбачено, що з її прийняттям, раніше видані уповноваженим органом витяги про нормативну грошову оцінку землі, сформовані на підставі діючої затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, автоматично втрачають свою чинність.
Отже, витяги сформовані уповноваженим органом на підставі нової нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, затвердженої рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 також є чинними.
Зміна значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок відбулась в даному випадку в період після отримання спірного витягу внаслідок інфляційних процесів та підлягає математичному підрахунку.
Таким чином, оскільки рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 та затверджена ним технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя чинні, доводи відповідача про невідповідність витягу із нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (виготовлено на підставі останніх) нормам земельного законодавства України є хибними.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок і, як наслідок, зміна розміру земельного податку та ставок орендної плати за землю не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання уповноваженими органами місцевого самоврядування плати за користування землею в межах та на виконання норм Податкового Кодексу України.
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За змістом ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі Горнсбі поти Греції зазначено: …Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.
Дослідивши наявні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Оберон задовольнити.
Внести зміни до п. 6 договору оренди землі від 20.12.2005 року № 040526100854, укладеного між Запорізькою міською радою (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) та Товариством з обмеженою відповідальністю Оберон (вул. Дніпровські пороги, 19, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний код юридичної особи 30256454), речове право на земельну ділянку зареєстровано в Реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 17.12.2015 року за № 12692392, виклавши його в такій редакції:
6. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 3 084 071 грн. 67 коп. (три мільйона вісімдесят чотири тисячі сімдесят одна грн. 67 коп.) в цінах 2020 року.
Внести зміни до п. 12 договору оренди землі від 20.12.2005 року № 040526100854, укладеного між Запорізькою міською радою (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) та Товариством з обмеженою відповідальністю Оберон (вул. Дніпровські пороги, 19, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний код юридичної особи 30256454), речове право на земельну ділянку зареєстровано в Реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 17.12.2015 року за № 12692392, виклавши його в такій редакції:
12. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 117 040 грн. 52 коп. (сто сімнадцять тисяч сорок грн. 52 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2023 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Оберон (вул. Дніпровські пороги, 19, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний код юридичної особи 30256454) на користь Запорізькою міською радою (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915, отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, код ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят) грн 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення оформлено та підписано 14.03.2024.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2024 |
Оприлюднено | 18.03.2024 |
Номер документу | 117683269 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Дроздова С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні