Ухвала

від 14.03.2024 по справі 908/1324/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 29/1/21-21/9/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.03.2024 Справа № 908/1324/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1324/21

Заявники:

1. АТ "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" в стані ліквідації (вул. Володимирська, 46, Київ, 01601, код ЄДРПОУ 25959784, уповноважена особа Фонду на ліквідацію АТ "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" Луньо Ілля Вікторович, е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

2. ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНА РАДА" (вул. Омеляновича-Павленка Михайла, буд. 4/6, пов. 14, Київ, 01010, код ЄДРПОУ 34614572, е-mail: info@irada.com.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Кредитор - Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" (вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000, код в ЄДР 22815333, е-mail: kanc@energy.cn.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Боржник (заявник 3) - Приватне акціонерне товариство "Запорізький кабельний завод" (вул. Гладкова, 2, м. Запоріжжя, 69093, код ЄДР 05755625, е-mail: office@zkz.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Розпорядник майна - Тритяченко О.В. (адреса листування: а/с 13, Київ, 03035, е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

про банкрутство

За участю представників сторін:

від заявника 1 - Разумов М.А., дов. від 15.12.2023 (в режимі відеоконференції);

від кредитора - Пригара А.В. (в режимі відеоконференції)

УСТАНОВИВ

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського В.І. здійснює провадження у справі № 908/1324/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариствао "Запорізький кабельний завод".

У справі триває процедура розпорядження майна, повноваження розпорядника майна виконує арбітражний керуючий Тритяченко О.В.

13.03.2024 до суду від боржника надійшла заява (вих. від 13.03.2024) про відвід судді Черкаського В.І.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.03.2024 заяву про відвід судді передано на розгляд судді Черкаського В.І.

Обґрунтовуючи підстави відводу заявник зазначає наступне.

"17.05.2021 по справі № 908/1324/21 було прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (далі - АТ "ЧОЕ") про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" (далі - ПрАТ "ЗКЗ" або Боржник). 31.05.2021 ухвалою господарського суду Запорізької області у справі № 908/1324/21 було відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "ЗКЗ" (69093, м. Запоріжжя, вул. Гладкова, 2, ідентифікаційний код 05755625), визнано грошові вимоги АТ "ЧОЕ" до Боржника в розмірі 5 022 700, 00 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядника майна. У розгляді даної справи в якості судді бере участь Черкаський Володимир Іванович. Боржник - Приватне акціонерне товариство "Запорізький кабельний завод" вважає, що суддя Черкаський Володимир Іванович не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу, оскільки існують обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості Черкаського Володимира Івановича, що підтверджується наступним. Одним з заявників, кредиторські вимоги яких мав розглянути розпорядник майна, результати розгляду яких в свою чергу розпорядником майна є предметом підготовчого засідання, призначеного на 13.03.2024 року о 14.00 є Акціонерне товариство "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК", що знаходиться в стані ліквідації (вул. Володимирська, 46, Київ, 01601, код ЄДРПОУ 25959784), уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" Луньо Ілля Вікторович. За наявною інформацією, уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" Луньо Ілля Вікторович та суддя по справі Черкаський Володимир Іванович мають товариські (приятельські) стосунки, які можуть вплинути на об`єктивність розгляду цієї справи.

Наведене також підтверджується упередженим та суб`єктивним розглядом клопотань, які направляються на вирішення суду боржником. Так, боржником неодноразово подавались клопотання про відкладення розгляду справи до вирішення питання законності та правомірності відкриття провадження про банкрутство судом апеляційної інстанції. Суд формально підійшов до вирішення цих клопотань, фактично обмежуючи заявників апеляційної скарги на судовий захист. Такий підхід суду до вирішення клопотань боржника свідчить про поспішність та передчасність їх розгляду.

Відповідно до ст. 38, ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, прошу: відвести від розгляду справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" № 908/1324/21 (Провадження № 29/1/21-21/9/23) суддю Черкаського Володимира Івановича, оскільки існують обставини, які викликають сумнів в його об`єктивності та неупередженості".

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу встановлений статтею 39 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Підстави для відводу (самовідводу) визначені ст. 35 ГПК України.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суд знаходить, що заява заявника не узгоджується з приведеними положеннями, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що заява про відвід судді Черкаського В.І. зводиться саме до виклику сумніву у заявника в об`єктивності та неупередженості судді.

Крім того, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Отже, даними приписами встановлено, що відвід повинен бути саме вмотивованим і, що встановлення обставин, вказаних саме у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, а не пункту 5 вказаної частини, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Обставини для відводу, вказані у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України, статті 36 цього Кодексу, судом не встановлені.

Статтею ст. 43 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу (їх представники) повинні добросовісно користуватись процесуальними правами.

Підстави для задоволення заяви про відвід судді повинні ґрунтуватися з посиланням на обставини із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують; не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також твердження представника сторони, які не ґрунтуються на нормах процесуального законодавства України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03 травня 2007 року встановлено, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи, якими заявник обґрунтував заяву про відвід не можуть бути підставою для відводу у відповідності до ст.ст. 35, 36 ГПК України.

Відповідно до вимог статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктом 13 ст. 32 ГПК України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 13 ГПК України суду надано право, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керувати ходом судового процесу.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Основними засадами судочинства є:

1) законність;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) забезпечення доведеності вини;

4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

9) обов`язковість рішень суду.

Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Заявник не надав будь-яких доказів дружніх стосунків Луньо Іллі Вікторовича та судді Черкаського В.І.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником не надано суду доказів, які викликають сумнів у неупередженості судді (відповідно до ст. ст. 35, 36, 38 ГПК України), а лише надається оцінка діям судді вчинення яких регламентовано чинним ГПК України (під час розгляду справи № 908/1324/21) у зв`язку з чим, заява про відвід є процесуально необґрунтованою.

За вказаних обставин, у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" (вих. від 13.03.2024) про відвід судді Черкаського В.І. у справі № 908/1324/21 слід відмовити.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 35, 36, 38-39, 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У заяві Приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" (вих. від 13.03.2024) про відвід судді Черкаського В.І. у справі № 908/1324/21 - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику 3 (до електронного кабінету).

Розмістити повний текст ухвали на сайті господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України.

Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено та підписано 15.03.2024.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ