Рішення

від 06.03.2024 по справі 909/1101/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1101/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс"

(вул. Київська, буд. 21, корп. В, 1 поверх, м. Вишневе,

Києво-Святошинський район, Київська область, 08132)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна"

(вул. Наукова, буд. 17, кв. 13, с. П`ядики, Коломийський район,

Івано-Франківська область, 78254)

про стягнення заборгованості в розмірі 1 240 181, 93 гривень, з яких: 1 184 231, 01 гривень основний борг, 49 011, 68 гривень пеня, 3 890, 01 гривень 3 % річних та 3 049, 23 гривень інфляційні втрати,

за участю:

від позивача: Соболевської Ірини Володимирівни (в режимі відеоконференції),

від відповідача: представник у судове засідання не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Рішення у цій справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У грудні 2023 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Вартіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна" про стягнення заборгованості в розмірі 1 240 181, 93 гривень, з яких: 1 184 231, 01 гривень основний борг, 49 011, 68 гривень пеня, 3 890, 01 гривень 3 % річних та 3 049, 23 гривень інфляційні втрати.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

5. 11.12.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 10.01.2024; зобов`язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15-ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.

6. 21.12.2023 за вх. № 18412/23 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

7. 10.01.2024 суд відклав розгляд справи у підготовчому засіданні на 30.01.2024.

8. Ухвалою від 30.01.2024 суд, зокрема, закрив підготовче провадження у справі № 909/1101/23 та призначив розгляд справи по суті на 15.02.2024.

9. 05.02.2024 за вх. № 1888/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс", Мазієнка Олега Миколайовича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

10. Ухвалою від 06.02.2024 суд задовольнив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс", Мазієнка Олега Миколайовича (вх. № 1888/24 від 05.02.2024) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів; постановив провести розгляд справи, призначеної на 15.02.2024 об 12:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

11. 15.02.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 06.03.2024.

12. 29.02.2024 за вх. № 3450/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс", Мазієнка Олега Миколайовича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

13. Ухвалою від 01.03.2024 суд задовольнив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс", Мазієнка Олега Миколайовича (вх. № 3450/24 від 29.02.2024) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів; постановив провести розгляд справи, призначеної на 06.03.2024 об 14:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

14. В судові засідання представник відповідача жодного разу не з`явився.

15. Про дату, час та місце судових засідань у справі відповідач належним чином повідомлявся ухвалами суду від 11.12.2023, від 10.01.2024, від 30.01.2024 та від 15.02.2024,

16. Ухвали суду від 11.12.2023, від 30.01.2024 та від 15.02.202 направлені на адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № 0600069034036, за № 060084037475 та за № 0600090016366 - відповідно. Означені поштові відправлення повернулося на адресу суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

17. Ухвала суду від 10.01.2024 направлена на адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом за № 0600076875488. Означене поштове відправлення повернулося на адресу суду без зазначення причини повернення.

18. В силу положення пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

19. Пунктом 1 частини 1 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачене право відповідача у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

20. Станом на 06.03.2024 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.

21. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

22. Водночас, як визначено в частині 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

23. Згідно частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

24. Водночас суд зауважує, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

25. Також, відповідач не скористався своїм правом, згідно приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України, на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

26. Відповідно до пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є розумні строки розгляду справи судом.

27. Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

28. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі статтею 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена статтею 3 Господарського процесуального кодексу України.

29. Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997, дана Конвенція та Протоколи до неї № № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

30. За правилами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

31. Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить стаття 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

32. Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427. У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника". Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 (§ 51).

33. Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

34. Разом із тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

35. Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності, а відтак суд вважає, що спір належить вирішити по суті у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушених прав.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН

36. Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна" умов Договору поставки № 579/2-ІФ від 26.09.2023 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого, станом на дату звернення з позовом до суду, утворився борг перед позивачем в сумі 1 184 231, 01 гривень. За порушення строків виконання зобов`язань відповідачу нараховано пеню, інфляційні втрати та 3 % річних.

37. Позиція відповідача. Відзив на позов не подав, проти позову не заперечив.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

38. 26.09.2023 ТОВ "Вартіс", в якості Постачальника та ТОВ "Шобелі Україна", в якості Покупця, був укладений Договір № 579/2-ІФ, відповідно до пункту 1.1. умов якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язувався своєчасно прийняти Товар і здійснити його оплату на умовах цього Договору (далі Договір).

39. Згідно пункту 2.1. Договору, кількість, асортимент та розгорнута номенклатура Товару, що передається за цим Договором, зазначається у Рахунках-фактурах Постачальника (надалі - Рахунки-фактури), які мають силу Специфікації, та видаються Постачальником на підставі замовлень Покупця складених у будь-якій зручній для нього формі (письмовим повідомленням, через засоби електронної пошти, телефонного зв`язку тощо) або в інших додатках до цього Договору та визначаються у видаткових накладних.

40. Загальна ціна цього Договору складає загальну вартість переданого Товару, яка зазначена в усіх видаткових накладних (п. 3.1. Договору).

41. Погодженими умовами пункту 3.2. Договору встановлено, що діюча ціна на момент відвантаження Товару на умовах передплати Товару, згідно підпункту 3.5.1. пункту 3.5. розділу 3 Договору, вказується у Рахунках-фактурах Постачальника та видаткових накладних.

42. За змістом пункту 3.2.1. договору, у разі відстрочення платежу, згідно підпункту 3.5.2., пункту 3.5, розділу 3 Договору, діюча ціна на момент відвантаження товару вказується в рахунках-фактурах Постачальника та видаткових накладних. При цьому в рахунку-фактурі зазначаються еквівалент ціни на товар в доларах США за середньозваженим курсом продажу долару США/гривня, встановленого на Міжбанківському валютному ринку України на день, який передує дню виставлення рахунку-фактури та видаткової накладної. Дата формування рахунку-фактури має співпадати з датою складання видаткової накладної. Сторони погодили, що при виконанні підпунктів 3.2.1. та 3.5.2. Договору, ними буде застосовуватись курс продажу долару США до гривні, встановленого на Міжбанківському валютному ринку України, визначається за даними, опублікованими о 17:00 у відкритому доступі за посиланням https://index.minfin.com.ua/ua/exchenge/arhive/mb/ на відповідну дату.

43. Відповідно до пункту 3.3. Договору, у ціну Товару включені послуги з навантаження товару на наданий Покупцем відкритий транспортний засіб. У разі замовлення транспортування Товару на будівельний майданчик покупця транспортом, що наймає Постачальник, вартість транспортних послуг виставляється Покупцю окремо в рахунку (складається відповідний акт) або включається у ціну товару. Факт передачі Товару означає взаємну згоду Сторін щодо транспортних послуг. Транспортні послуги оплачуються в тому ж порядку, який встановлено для оплати товару (пункти 3.5., 3.6. цього Договору).

44. Згідно пункту 3.4. Договору, вартість пакування і тари входить у вартість Товару, якщо інше не обумовлено в додаткових угодах.

45. Відповідно до пункту 3.5. договору, оплата товару проводиться на умовах передплати та на умовах відстрочення платежу в такому порядку:

Передплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у цьому Договорі або у рахунках-фактурах в розмірі 100 % вартості Товару протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати рахунку-фактури (підп. 3.5.1. договору);

При відвантаженні Товару Постачальником Покупцю без отримання попередньої оплати Покупець здійснює оплату отриманого Товару та доставку на умовах відстрочення платежу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з моменту отримання Товару. При збільшенні офіційного середньозваженого курсу продажу долару США до гривні на Міжбанківському валютному ринку з дати відвантаження Товару на дату проведення Покупцем розрахунку за отриманий Товар більше ніж на 3 %, ціна товару збільшується на суму курсової різниці та підлягає оплаті Покупцем в сумі самостійного розрахунку та/або Постачальник має право збільшити загальну вартість розрахунку в такій же пропорції при збільшенні курсу продажу долару США до гривні на Міжбанківському валютному ринку з дати відвантаження Товару на дату вимоги про оплату більше ніж на 3 %, в тому числі на дату подачі позовної зави до Суду (у разі прострочення виконання зобов`язання Покупцем) за формулою:

(К2:К1)*ЗВТ, де

К1 -Встановлений курс продажу долару США до гривні на Міжбанківському валютному ринку на дату відвантаження Товару, який також зазначений у відповідному рахунку-фактури;

К2 - Встановлений курс продажу долару США до гривні на Міжбанківському валютному ринку на дату проведення Покупцем розрахунку та/або на дату вимоги Постачальника про оплату, в тому числі на дату подачі Постачальником позовної зави до Суду (у разі прострочення виконання зобов`язання Покупцем);

ВТ вартість Товару, на дату його відвантаження;

ЗВТ пропорційно збільшена вартість Товару, у зв`язку із збільшенням курсу продажу долару США до гривні на Міжбанківському валютному ринку.

46. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Такий самий порядок, визначений в пункті 3.5. Договору оплати транспортних послуг (п. 3.6. Договору).

47. Пунктом 3.6. Договору визначено, що в платіжному дорученні на оплату Товару в призначенні платежу Покупець повинен зазначити як підставу оплати цей Договір, посилання на його дату та номер. Сторони погодили, що у випадку зазначення Покупцем в призначенні платежу іншої підстави, як то рахунок-фактуру, видаткову накладну - Постачальник зараховує кошти за цим Договором (в тому числі в рахунок оплати несплаченої поставки на дату надходження коштів).

48. Відповідно до пункту 4.2. Договору, покупець зобов`язаний:

- прийняти Товар від Постачальника в строк, що не перевищує 3 дні з дати оплати рахунку-фактури, направивши відповідний транспортний засіб та уповноваженого представника з довіреністю, виписаної відповідно до вимог чинного законодавства, на склад Постачальника, вказаний в пункті 5.1 цього договору;

- здійснити оплату в строки й порядку, передбачені цим договором.

49. Умовами пункту 5.1. Договору визначено, що передача Товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" у редакції Міжнародної Торгівельної Палати від 01.01.2010 (далі "Інкотермс") на умовах, що зазначені у рахунках-фактурах або інших додатках до цього договору. При відсутності відповідної вказівки в рахунку-фактурі/видатковій накладній за базис поставки сторони приймають умови FCA (склад постачальника), що розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Височана, 18.

50. За змістом пункту 5.2. Договору, Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту підписання видаткової накладної або акту прийому-передачі, з цього моменту переходить право власності на Товар до Покупця та всі пов`язані з ним ризики.

51. В пункті 6.3. Договору визначено, що у разі порушення строків оплати за Товар, указаних в пункті 3.5.2. цього Договору, та строків приймання Товару, указаних в пункті 4.2. цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченого платежу за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

52. При порушенні Покупцем зобов`язання щодо сплати вартості Товару, збільшеного у разі росту курсу продажу долару США до гривні на Міжбанківському валютному ринку відповідно до пункту 3.5.2. Договору, Покупець сплачує Постачальнику додатково штраф в розмірі курсової різниці між вартістю Товару на дату поставки та вартістю Товару на дату розрахунку в гривневому еквіваленті (п. 6.3.1. Договору).

53. Пунктом 6.5. Договору, сторони домовились, що строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим Договором не обмежується строком, встановленим частиною 6 статті 232 Господарського кодекс України. До вимог про стягнення штрафних санкцій за цим Договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України. Кредитор за зобов`язанням, що порушене, може звернутися з вимогою про стягнення штрафних санкцій за цим Договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України.

54. Відповідно до пунктів 9.1., 9.2. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2023 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між Сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодна зі Сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього Договору, він автоматично подовжується на наступний календарний рік. Зміна і розірвання цього Договору можливі тільки за взаємною згодою Сторін, про що Сторони складають Додаткову угоду, або за рішенням суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.

55. Згідно із пунктом 10.1. Договору, усі додатки, зміни і доповнення до цього Договору дійсні і є його невід`ємними частинами тільки в тому випадку, якщо вони виконані у письмовій формі і підписані належним чином уповноваженими представниками обох Сторін, якщо інше не передбачене Договором.

56. Пунктом 10.3 Договору визначено, що весь Товар, що передано Постачальником Покупцеві під час дії цього Договору, вважається переданий лише за цим Договором.

57. З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов Договору виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 75707 від 27.09.2023 на суму 2 798 017, 88 гривень (з ПДВ).

58. Так, позивачем переданий відповідачу товар на загальну суму 2 784 231, 01 гривень, підтвердженням чого є видаткові накладні:

- № 39392 від 29.09.2023 на суму 799 781, 69 гривень;

- № 39518 від 02.10.2023 на суму 799 435, 03 гривень;

- № 39753 від 03.10.2023 на суму 381 937, 08 гривень;

- № 40908 від 05.10.2023 на суму 803 077, 21 гривень.

59. Також на підтвердження обставин здійснення доставки товару відповідачу, позивачем надано наступні товарно-транспортні накладні: № ВР0046513 від 29.09.2023, № ВР0046614 від 02.10.2023, № ВР0046806 від 03.10.2023, № ВР0046922 від 05.10.2023.

60. Відповідачем Товар за означеними видатковими накладними був прийнятий без зауважень та претензій, що підтверджується підписом уповноваженого представника товариства директором Шемрай Л. Я. та відтиском печатки відповідача, наявних у видаткових накладних та товарно-транспортних накладних.

61. Згідно доводів позивача, та що не заперечується відповідачем, станом на дату поставки товару 29.09.2023 у відповідача існувала передоплата за Договором в розмірі 1 600 000, 00 гривень, яку позивачем зараховано за поставку товару 29.09.2023, 02.10.2023, та частково в сумі 783, 28 гривень за товар поставлений 03.10.2023, у зв`язку із чим несплаченою залишається сума в розмірі 1 184 231, 01 гривень.

62. 07.11.2023 за вих. № 07/11-23 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за Договором № 579/2-ІФ від 26.09.2023 у розмірі 1 184 231, 01 гривень.

63. При зверненні до суду позивач зазначив, що відповідачем заборгованість у розмірі 1 184 231, 01 гривень в добровільному порядку не сплачено, що стало підставою для нарахування на означену суму боргу 49 011, 68 гривень пені, 3 890, 01 гривень 3 % річних та 3 049, 23 гривень інфляційних втрат.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

64. Укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вартіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна" Договір № 579/2-ІФ від 26.09.2023 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

65. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

66. Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

67. Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України закріплено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

68. Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

69. Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

70. Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

71. За частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

72. Враховуючи встановлені судом обставини, суд зазначає, що у відповідності до пункту 3.5. Договору відповідач зобов`язаний був здійснити попередню оплату товару:

- в розмірі 381 153, 80 гривень (із врахуванням існуючої передплати) у строк до 13.10.2023 включно;

- в розмірі 803 077, 21 гривень у строк до 16.10.2023 включно.

73. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

74. Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

75. Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

76. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

77. Згідно із частиною 1 статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

78. В частині 1 статті 598 Цивільного кодексу України вказано, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

79. За правилами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

80. Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за Договором поставки № 579/2-ІФ від 26.09.2023 виконав, та передав у власність покупця товар на загальну суму 2 784 231, 01 гривень. Разом із тим, відповідачем не була здійснена своєчасна та повна оплата за поставлений товар, внаслідок чого в нього виникла заборгованість у розмірі 1 184 231, 01 гривень.

81. Факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 1 184 231, 01 гривень доведений суду належним чином. Строк оплати з умовами договору є таким, що настав.

82. В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів повної сплати заборгованості за означеним Договором до суду не надано.

83. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна" основної заборгованості за Договором поставки в сумі 1 184 231, 01 гривень є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

84. Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

85. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

86. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010).

87. Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних в розмірі 3 890, 01 гривень, суд встановив, що він є арифметично вірним, та таким що підлягає до задоволення.

88. Приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

89. Перевіривши розрахунок інфляційних втрат вказаний позивачем в позові, не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів прострочення, судом встановлено, що сума інфляційних втрат є більшою аніж заявлена позивачем до стягнення сума 3 049, 23 гривень, однак суд не має права виходити за межі позовних вимог.

90. З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце порушення виконання грошового зобов`язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 049, 23 гривень інфляційних втрат є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

91. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

92. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

93. У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Так, частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

94. Пунктом 6.3. Договору передбачено, що уразі порушення строків оплати за Товар, указаних в пункті 3.5.2. цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

95. За допомогою інформаційно-пошукової системи "Законодавство", не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів прострочення, судом здійснено перевірку розрахунку пені та визначено, що сума пені становить:

1. на суму заборгованості в розмірі 381 153, 80 гривень:

Період розрахунку: з 14.10.2023 по 26.10.2023 - 13 днів прострочення (Розрахункова ставка) = 20, 000 % (облікова ставка НБУ) Ч 2.000 = 40, 000 % (Пеня) = 381 153, 80 грн. (сума боргу) Ч 40, 000 % (розрахункова ставка) / 100 % Ч 13 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 5 430, 14 грн.;

Період розрахунку: з 27.10.2023 по 24.11.2023 - 29 днів (Розрахункова ставка) = 16, 000 % (облікова ставка НБУ) Ч 2.000 = 32, 000 % (Пеня) = 381 153, 80 грн. (сума боргу) Ч 32, 000 % (розрахункова ставка) / 100 % Ч 29 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 9 690,70 грн.

Отже, на зазначену суму заборгованості, за період з 14.10.2023 по 24.11.2023 - 42 дні прострочення зобов`язання, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань становить 15 120, 84 гривень.

2. на суму заборгованості в розмірі 803 077, 21 гривень:

Період розрахунку: з 17.10.2023 по 26.10.2023 - 10 днів (Розрахункова ставка) = 20, 000 % (облікова ставка НБУ) Ч 2.000 = 40, 000 % (Пеня) = 803 077, 21 грн. (сума боргу) Ч 40, 000 % (розрахункова ставка) / 100 % Ч 10 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 8 800, 85 грн.

Період розрахунку: з 27.10.2023 по 24.11.2023 - 29 днів (Розрахункова ставка) = 16, 000 % (облікова ставка НБУ) Ч 2.000 = 32, 000 % (Пеня) = 803 077, 21 грн. (сума боргу) Ч 32, 000 % (розрахункова ставка) / 100 % Ч 29 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 20 417, 96 грн.

Отже, на зазначену суму заборгованості, за період з 17.10.2023 по 24.11.2023 - 39 днів прострочення зобов`язання, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань становить 29 218, 81 гривень.

96. Відповідно, сума пені що підлягає до стягнення з відповідача становить 44 339, 65 гривень (15 120, 84 грн. + 29 218, 81 грн.). В частині стягнення пені у розмірі 4 672, 03 гривень слід відмовити.

97. Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

98. Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

99. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (частина 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

100. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

101. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Висновок суду.

102. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати.

103. Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

104. За подання позову сплачено судовий збір у розмірі 18 602, 73 гривень (платіжна інструкція № 9072 від 24.11.2023).

105. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в розмірі 70, 69 гривень залишається за позивачем, а судовий збір в розмірі 18 532, 04 гривень покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна" про стягнення заборгованості в розмірі 1 240 181, 93 гривень, з яких: 1 184 231, 01 гривень основний борг, 49 011, 68 гривень пеня, 3 890, 01 гривень 3 % річних та 3 049, 23 гривень інфляційні втрати задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна" (вул. Наукова, буд. 17, кв. 13, с. П`ядики, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78254; ідентифікаційний код: 38331926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (вул. Київська, буд. 21, корп. В, 1 поверх, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132; ідентифікаційний код: 34350636) 1 235 509, 90 гривень (один мільйон двісті тридцять п`ять тисяч п`ятсот дев`ять гривень дев`яносто копійок), з яких: 1 184 231, 01 гривень основний борг, 44 339, 65 гривень пеня, 3 890, 01 гривень 3 % річних, 3 049, 23 гривень інфляційні втрати, а також 18 532, 04 гривень (вісімнадцять тисяч п`ятсот тридцять дві гривні чотири копійки) судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 4 672, 03 гривень пені - відмовити.

5. Судовий збір в розмірі 70, 69 гривень залишити за позивачем.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Повний текст рішення складено - 14.03.2024.

Суддя В. В. Михайлишин