Рішення

від 14.03.2024 по справі 910/18771/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.03.2024Справа № 910/18771/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторська компанія «Вертикаль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН КАРГО»

про стягнення 264 188,55 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторська компанія «Вертикаль» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН КАРГО» про стягнення 264 188,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі №ТЕК-214 від 15.07.2022.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

20.12.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою від 22.12.2023 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/18771/23, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 22.12.2023, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 22.12.2023 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Зі змісту частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

При цьому, суд зазначає, що не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії ухвали про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням відповідачем, зумовлене суб`єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі №ТЕК-214 від 15.07.2022, позивач протягом липня - жовтня 2022 року надав відповідачу послуги з організації перевезення вантажів в залізничному рухомому складі по території України на загальну суму 6 440 393,92 грн, на підтвердження чого надав Акти виконаних робіт: № 131 від 31.07.2022 на суму 478 209,95 грн. з ПДВ; № 153 від 31.08.2022 на суму 1 804 455,09 грн. з ПДВ; № 248 від 30.09.2022 на суму 3 603 328,88 грн. з ПДВ; № 240 від 31.10.2022 на суму 554 400,00 грн з ПДВ.

Позивач зазначив, що відповідач, всупереч умовам договору, здійснив лише часткову оплату за надані послуги у розмірі 6 279 965,93 грн, що підтверджується виписками по банківським рахункам позивача.

Оскільки, відповідач оплату наданих послуг здійснив частково у розмірі 6 279 965,93 грн, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 160 427,99 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається також на прострочення відповідачем грошового зобов`язання за договором, у зв`язку із чим позивачем нараховані пеня у сумі 88 993,17 грн, інфляційні втрати у сумі 9 071,41 грн, 3% річних у сумі 5 695,98 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

15.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторська компанія «Вертикаль» (надалі - позивач, експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН КАРГО» (надалі - відповідач, замовник), укладений договір про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі №ТЕК-214.

У відповідності до п. 1.1. цей договір регулює взаємовідносини між замовником і експедитором, пов`язані з наданням послуг замовникові з організації перевезень вантажів, вказаних в узгоджених сторонами цього договору заявках, у власному (орендованому) рухомому залізничному складі експедитора або інших підприємств (даті по тексту договору - «рухомий склад»). Також цей договір регулює взаємовідносини між замовником і експедитором з оплат за користування власним (орендованим) рухомим складом і його збереженню як у випадках організації перевезень вантажів за заявками замовника, так і у випадках організації перевезень за заявками інших юридичних осіб, де замовник є вантажоодержувачем, вантажовідправником, власником під`їзних колій.

У пункті 1.2. договору визначено, що експедитор відповідно до цього договору за винагороду (плату) здійснює операції з організації перевезень вантажів, вказаних в заявках (дорученнях) замовника, у власному (орендованому) рухомому складі шляхом укладання відповідних договорів з іншими юридичними особами. Дані угоди здійснюються від імені експедитора за рахунок замовника. Для організації перевезень вантажів, вказаних в заявках замовника, експедитор надає власний (орендований) рухомий склад. У випадку неможливості організації перевезень вантажів, вказаних в заявках замовника, у власному (орендованому) рухомому складі експедитора, експедитор може залучати власний (орендований) рухомий склад інших підприємств на умовах цього договору.

Експедитор зобов`язаний, зокрема приймати та розглядати протягом 2-х діб заявки замовника, виходячи з поточних можливостей здійснення організації перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі; організовувати перевезення вантажів у власному (орендованому) рухомому , складі від (до) замовника або за іншими напрямками, вказаними в заявках замовника і надавати інші транспортні послуги як самостійно, так і з залученням інших юридичних осіб; не пізніше 12-го числа місяця, наступного за звітним місяцем, надавати замовнику засобами електронного зв`язку (електронною поштою) на електронну адресу замовника, вказану у розділі 10 цього договору, Акти наданих послуг (виконаних робіт), з подальшим надсиланням оригіналів вказаних документів засобами поштового зв`язку не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним (п. 2.1. договору).

Водночас, замовник зобов`язаний, зокрема надавати експедитору заявки на обсяги перевезень вантажів і інші види послуг, які плануються, за чотири доби до запланованого перевезення за формою, встановленою експедитором; приймати вагони, які подані відповідно до заявок замовника; здійснювати оплату послуг, що надаються, оплату за користування рухомим складом і винагороду (плату) експедитора в порядку, передбаченому цим договором.

У разі оплати експедитором додаткових зборів та інших додаткових витрат, пов`язаних з організацією перевезень вантажів по заявкам замовника, які не включені у вартість, яка погоджена в додаткових угодах до даного договору, замовник відшкодовує експедитор всі фактично понесені витрати і додаткові платежі, пред`явлені АТ «Укрзалізниця» або її структурними підрозділами, на умовах, передбачених пунктом 3.1 цього договору.

Замовник протягом 3-х діб з моменту отримання будь-яких документів, пред`явлених експедитором, що вимагають підписання або погодження, підписує і повертає примірник експедитора на адресу експедитора (п. 2.2. договору).

Згідно з п. 3.1. договору замовник для організації перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому залізничному складі і відшкодування витрат експедитора здійснює авансові платежі. Авансові платежі повинні бути здійснені в обсязі необхідному для забезпечення організації перевезень на запланований період (місяці, доби). При цьому замовник зобов`язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, кількість оплачуваних діб і інші послуги експедитора. Авансові платежі здійснюються на вартість перевезень, винагороди (плати) експедитора, інших послуг та витрат експедитора, які плануються протягом кожного періоду надання послуг.

Замовник здійснює оплату за користування власним (орендованим) рухомим складом до 25-ого числа поточного місяця у розмірі вартості наданих послуг за наступний календарний місяць на підставі виставленого експедитором рахунку.

При першій подачі вагонів під навантаження замовник здійснює оплату за користування власним (орендованим) рухомим складом до моменту направлення порожніх вагонів на станцію навантаження у розмірі вартості наданих послуг до кінця поточного календарного місяця та наступного календарного місяця на підставі виставленого експедитором рахунку. Розрахунки здійснюються грошовими коштами.

У разі відсутності попередньої оплати на розрахунковому рахунку експедитора, експедитор після направлення письмового електронного повідомлення замовнику, призупиняє надання послуг з організації перевезень вантажів.

Відповідно до п. 3.2. договору вартість наданих на підставі заявок замовника послуг з організації перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі узгоджується сторонами додатково в залежності від поданої замовником заявки і вказується в додаткових угодах до цього договору, що є невід`ємною частиною даного договору.

Винагорода (плата) експедитора встановляється у розмірі 0,1 % від вартості організації перевезень, вартості плати за користування рухомим складом і інших послуг, що надаються за даним договором (без ПДВ) і утримується експедитором самостійно з авансових платежів замовника, передбачених пунктом 3.1. цього договору. При укладанні експедитором угод з іншими юридичними особами, які необхідні для виконання заявок замовника, за вартістю менше, ніж зазначено в даному розділі договору, різниця є додатковою винагородою (платою) експедитора (п. 3.4. договору).

Пунктами 4.4. договору визначено, що у випадку прострочення строків оплати, передбачених даним договором, експедитор має право вимагати від замовника сплати неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості (включаючи день сплати), з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Договір набирає чинності з моменту підписання і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2022 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань (п. 8.2. договору).

15.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторська компанія «Вертикаль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН КАРГО» укладено Додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до п. 3. якої сторони погодили, загальна вартість організації перевезення визначаються шляхом множення договірної ціни за організацію перевезення одного вагона на кількість вагонів, організацію перевезень яких здійснено згідно заявок замовника.

Відповідно до п. 3.3 договору сторони узгодили, що вартість плати за користування власним (приватним, орендованим) рухомим складом визначається в розмірі 940,00 грн. з ПДВ за одну добу за один вагон. При цьому кожна неповна доба рахується за повну. Плата за користування власним (приватним, орендованим) рухомим складом визначається згідно інформації ГІОЦ АТ «Укрзалізниця» і нараховується за кожен вагон з моменту оформлення перевізного документу на відправлення вагону на станцію вказану замовником до моменту закінчення перевезень замовника та/або дії цієї додаткової угоди та вивантаження вагону або прибуття вагону після вивантаження на українську прикордонну станцію (при міжнародних перевезеннях) (п. 4. Додаткової угоди № 1 до договору).

29.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторська компанія «Вертикаль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН КАРГО» укладено Додаткову угоду № 2 до договору, згідно якої відповідно до п. 3.3 договору сторони узгодили, що вартість плати за користування власним (приватним, орендованим) рухомим складом визначається в розмірі: з 01.09.2022р. - 940,00 грн. з ПДВ за одну добу за один вагон, з 16.09.2022р. - 1 100,00 грн. з ПДВ за одну добу за один вагон. При цьому кожна неповна доба рахується за повну (п. 4 Додаткової угоди № 2 до договору).

Згідно п. 3.1. договору позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату: № 516 від 18.06.2022 на суму 58 282,22 грн. з ПДВ; № 517 від 18.06.2022 на суму 592 200,00 грн. з ПДВ; № 521 від 27.07.2022 на суму 222 138,16 грн. з ПДВ; № 536 від 01.08.2022 на суму 1 001 810,46 грн. з ПДВ; № 565 від 09.08.2022 на суму 192 026,82 грн. з ПДВ; № 602 від 15.08.2022 на суму 611 940,00 грн. з ПДВ; № 612 від 23.08.2022на суму 209 667,66 грн. з ПДВ; № 625 від 01.09.2022 на суму 114 091,44 грн. з ПДВ; № 648 від 08.09.2022 на суму 1 138 039,98 грн. з ПДВ; № 683 від 08.09.2022 на суму 1 209 006,00 грн. з ПДВ; № 652 від 12.09.2022 на суму 11 748,45 грн. з ПДВ; № 653 від 12.09.2022 на суму 339 877,51 грн. з ПДВ; № 682 від 27.09.2022 на суму 74 764,62 грн. з ПДВ; № 701 від 04.10.2022 на суму 364 500,00 грн. з ПДВ; № 726 від 24.10.2022 на суму 300 300,00 грн. з ПДВ.

На підтвердження виконання послуг з організації перевезень вантажів в залізничному рухомому складі по території України у загальному розмірі суму 6 440 393,92 грн, позивачем надано Акти виконаних робіт: № 131 від 31.07.2022 на суму 478 209,95 грн; № 153 від 31.08.2022 на суму 1 804 455,09 грн. з ПДВ; № 248 від 30.09.2022 на суму 3 603 328,88 грн; № 240 від 31.10.2022 на суму 554 400,00 грн з ПДВ.

Позивач зазначає, що відповідач частково виконав свої зобов`язання щодо оплати перевезення у сумі 6 279 965,93 грн, що підтверджується виписками по банківським рахункам позивача.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором №27/04/2023-ТК/МГК від 27.04.2023, позивач у позові зазначає, що у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 160 427,99 грн.

20.11.2023 позивач направив відповідачу вимогу вих. № 581 від 20.22.2023 про сплату заборгованості за договором №ТЕК-214 від 15.07.2022 у розмірі 160 427,99 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається також на прострочення відповідачем грошового зобов`язання за договором, у зв`язку із чим позивач також звернувся з вимогами про стягнення з відповідача пені у сумі 88 993,17 грн, інфляційних втрат у сумі 9 071,41 грн, 3% річних у сумі 5 695,98 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Надання позивачем послуг відповідачу на виконання умов договору підтверджується Актами виконаних робіт: № 131 від 31.07.2022 на суму 478 209,95 грн; № 153 від 31.08.2022 на суму 1 804 455,09 грн. з ПДВ; № 248 від 30.09.2022 на суму 3 603 328,88 грн; № 240 від 31.10.2022 на суму 554 400,00 грн з ПДВ, які підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень.

Нормами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 3.1. договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату за користування власним (орендованим) рухомим складом до 25-ого числа поточного місяця у розмірі вартості наданих послуг за наступний календарний місяць на підставі виставленого експедитором рахунку.

Як встановлено судом, відповідач здійснив часткову оплату заборгованості у сумі 6279 965,93 грн, що підтверджується виписками по банківським рахункам позивача.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача у розмірі 160 427,99 грн. з виникла з часткової оплати рахунку № 726 від 24,10.2022 щодо оплати за користування власним (орендованим) рухомим складом у розмірі 300300,00 грн. Зокрема, 24.10.2022 позивач виставив зазначений рахунок, 24.10.2022 надіслав його на електронну адресу відповідача.

Однак, згідно з виписками по банківським рахункам позивача відповідач оплатив рахунок № 726 від 24.10.2022 частково у розмірі 139 827,01 грн, зокрема: 07.11.2022 оплата у розмірі 67 827,01 грн; 07.12.2022 у розмірі 24 000,00 грн; 08.12.2022 у розмірі 24 000,00 грн; 16.12.2022 у розмірі 24 000,00 грн.

Отже, заборгованість відповідача становить 160 427,99 грн (6 440 393,92 грн - 6279 965,93 грн).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, оскільки відповідач частково сплатив заборгованість на надані позивачем послуги, а матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором у сумі 160 427,99 грн, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 160 427,99 грн.

У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання за договором, позивачем нараховані пеня у сумі 77 985,53 грн, інфляційні втрати у сумі 7 420,13 грн, 3% річних у сумі 4 813,94 грн.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 4.4. договору сторони погодили, що у випадку прострочення строків оплати, передбачених даним договором, експедитор має право вимагати від замовника сплати неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості (включаючи день сплати), з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» №211 від 11.03.2020 року (зі змінами та доповненнями), а також постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами та доповненнями) №1236 від 09.12.2020 року, в Україні встановлено карантин з 12.03.2020 року.

У той же ж час, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №651 від 27.06.2023 року, на всій території України відмінено карантин з 24 год. 00 хв. 30.06.2023 року, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, карантин на території України діяв у період з 12.03.2020 по 30.06.2023, а отже строк нарахування пені, який був продовжений на строк дії карантину, після завершення карантину не є продовженим та нарахування пені можливе в період до 30.06.2023 включно.

Отже, враховуючи встановлені у договорі строки оплати та положення п. 7 Розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України, правильним періодом нарахування пені на заборгованість у сумі 160 472,99 грн є з 17.12.2022 по 30.06.2023.

Здійснивши перерахунок пені судом встановлено, що сума пені становить 60 705,96 грн, у зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що сума 3% становить 5 695,98 грн та інфляційних втрат становить 9071,41 грн, у зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині суд задовольняє повністю.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторська компанія «Вертикаль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН КАРГО» частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статями 73-74, 76-79, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН КАРГО» (вулиця Стадіонна, будинок 5, офіс 9, місто Київ, 03035, ідентифікаційний код 44517321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторська компанія «Вертикаль» (вул. Глибочицька, буд.17, приміщення №711-713, літ. 1А, Київ, 04052, ідентифікаційний код 43133523) заборгованість у сумі 160 427,99 грн, пеню у сумі 60 705,96 грн, 3% річних у сумі 5 695,98 грн, інфляційні втрати у сумі 9 071,41 грн та судовий збір у розмірі 3 538, 52 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 14.03.2024.

Суддя О.В. Гулевець