Постанова

від 14.03.2024 по справі 581/831/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року м.Суми

Справа №581/831/23

Номер провадження 22-ц/816/457/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО»,

розглянувши у порядку

на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 24 жовтня 2023 року у складі судді Сізова Д.В., ухваленого в письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» селищі Липова Долина Сумської області,

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «СК-АГРО» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю, пені, інфляційних втрат, 3% річних за прострочення внесення орендної плати.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником земельної ділянки, площею 2,0 га і 05 березня 2012 року уклала з відповідачем договір оренди землі строком на п`ять років. 06 липня 2016 року між сторонами укладено додаткову угоду до вказаного договору, якою строк дії основного договору оренди збільшено до 10 років (до 31 грудня 2022 року), а розмір орендної плати встановлено на рівні 5099 грн 63 коп., яка в грошовій формі повинна виплачуватися до 30 грудня кожного року; у разі порушення строку виплати орендної плати, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення. За весь період дії договору оренди відповідачем щороку раз на рік сплачувалася орендна плата, при цьому орендна плата сплачувалася у більшому розмірі, ніж передбачено вказаним договором оренди. Вважає, що збільшення розміру орендної плати відбувалося за рахунок її обчислення з урахуванням індексів інфляції, як це передбачено п. 4.3 додаткової угоди. Зазначає, що обрахунок орендної плати необхідно здійснювати з урахуванням індексу інфляції, навівши відповідні розрахунки. Відповідач не виконав зобов`язання за договором і до цього часу не виплатив позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою за 2021, 2022 роки.

Посилаючись на вказані обставини, просила стягнути з ТОВ «СК-АГРО» на її користь заборгованість за договором оренди землі від 05 березня 2012 року (зі змінами від 06 липня 2016 року) у загальному розмірі 31430 грн, з яких:

за 2021 рік - 8188 грн орендної плати, 5912 грн пені, 2437 грн інфляційних втрат, 421 грн три відсотки річних;

за 2022 рік - 10366 грн орендної плати, 3625 грн пені, 258 грн інфляційних втрат, 223 грн три відсотки річних. Стягнути з відповідача судові витрати, в тому числі 4000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 24 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ТОВ «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди землі від 05 березня 2012 року (зі змінами від 06 липня 2016 року) у загальному розмірі 31430 грн, з яких:

за 2021 рік 8188 грн орендної плати, 5912 грн пені, 2437 грн інфляційних втрат, 421 грн три відсотки річних;

за 2022 рік 10366 грн орендної плати, 3625 грн пені, 258 грн інфляційних втрат, 223 грн три відсотки річних.

Стягнуто з ТОВ «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 1073 грн 60 коп. судового збору та 4000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «СК-АГРО» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволення позову відмовити; судові витрати покласти на позивача.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що протягом усього строку дії договорів оренди відповідач нараховував і сплачував орендну плату орендодавцю своєчасно та в більшому розмірі, ніж передбачено договором. Факт здійснення виплат на користь позивача у вказаних розмірах також визнається та не оскаржується позивачем.

На думку відповідача, судом першої інстанції при ухваленні рішення не було взято до уваги, що зобов`язання відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати виконано в повному обсязі, заборгованість зі сплати такої орендної плати відсутня.

Не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності між сторонами договору оренди домовленості про виплату орендної плати наперед (у рахунок майбутніх років користування земельною ділянкою або авансом). Зазначає, що договір оренди не містить заборон щодо дострокового виконання орендарем своїх зобов`язань стосовно виплати орендної плати за договором (ст. 531 ЦК України). Чинне законодавство України про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Відповідач не порушив умови договору оренди та не допускав прострочення сплати орендної плати за відповідний період, оскільки кошти були сплачені у більшому розмірі та до обумовленої сторонами дати.

Також відповідач не згоден з обрахунком орендної плати наведеним в рішенні, оскільки на думку відповідача, в ньому помилково обраховано орендну плату в розмірі щорічно помноженому на індекс інфляції, що є фактичним збільшенням розміру орендної плати без погодження такого збільшення з відповідачем як стороною договорів оренди.

Також не погоджується з обрахунком пені за прострочення сплати орендної плати. Наводить свої розрахунки, згідно яких розмір пені за період з 18 вересня 2022 року по 19 вересня 2023 року складає 2503,15 грн.

Вважає заявлені представником позивача витрати на правничу допомогу завищеними, необґрунтованими, рішення суду в частині їх відшкодування таким, що не відповідає обставинам справи.

Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що з 21 лютого 2012 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,0 га з кадастровим №5923285600:01:003:0105 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Синівської (колишньої Саївської) сільської ради Роменського району Сумської області (а.с. 8).

05 березня 2012 року між ТОВ «СК-АГРО» та ОСОБА_1 укладено договір оренди належної останній земельної ділянки, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 1 червня 2012 року.

06 липня 2016 року між ТОВ «СК-АГРО» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 5 березня 2012 року, відповідно до умов якої договір оренди землі викладений у новій редакції. Вказані зміни відображені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, … (а.с. 9-11).

Укладена додаткова угода є фактично новим договором оренди, зміст якої передбачає такі умови:

п. 2.1 - 2.2 в оренду передається земельна ділянка, площею 2,0 га, кадастровий №5923285600:01:003:0105;

п. 3.1 - договір укладено на 10 років терміном до 31 грудня 2022 року;

п. 4.1 - орендна плата складає 5099 грн 63 коп., що становить 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік користування земельною ділянкою;

п. 4.2 - у розмір орендної плати не входить податок за землю. Орендар самостійно сплачує податок за землю;

п. 4.3 - обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації;

п. 4.4 - орендна плата вноситься до 30 грудня кожного року;

п. 4.7 - у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення;

п. 9.4 - обов`язки орендаря: своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою;

п. 15.1 - договір вважається укладеним, вступає в дію та приймається сторонами до виконання після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.

Із витягу з Державного реєстру речових прав, сформованого 10 лютого 2023 року вбачається, що з 10 грудня 2016 року за ТОВ «СК-АГРО» зареєстровано право оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровими №5923285600:01:003:0105, 8 лютого 2023 року право оренди на вказану земельну ділянку припинено (а.с. 9).

У матеріалах справи також є відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 14 серпня 2023 року, відповідно до яких у 2021-2022 рр. ТОВ «СК-АГРО» орендну плату ОСОБА_1 не сплачувало (а.с. 12-13).

09 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «СК-АГРО» із письмовою вимогою про виплату їй орендної плати за 2021 та 2022 роки з урахуванням індексації, а також пені за несвоєчасну її виплату (а.с. 29-30).

Ухвалюючи оскаржуване рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, у порушення умов договору не виплатив за 2021 та 2022 роки узгоджений договірний розмір орендної плати із урахуванням індексів інфляції.

Суд вважав, що орендна плата за договором оренди землі від 05 березня 2012 року (зі змінами від 06 липня 2016 року) за 2021 рік з урахуванням індексів інфляції становить 8188 грн (5099 грн 63 коп. (орендна плата станом на 6 липня 2016 року) + 3088 грн (інфляційне збільшення за період із 07 липня 2016 року по 30 грудня 2021 року)); за 2022 рік 10366 грн (5099 грн 63 коп. (сума орендної плати станом на 6 липня 2016 року) + 5267 грн (інфляційне збільшення за період із 07 липня 2016 року по 30 грудня 2022 року)).

У зв`язку з невиплатою орендної плати за 2021-2022 роки з відповідача підлягає стягненню договірний розмір пені.

Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання по виплаті орендної плати на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідач зобов`язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення заборгованості, проте не може погодитися з розміром сум, що підлягають стягненню.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

За змістом частин 1-3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» (в ред. на момент виникнення спірних правовідносин), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ( стаття 629 ЦК України).

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що зобов`язання відповідача перед позивачем було виконано в повному обсязі та заборгованість зі сплати орендної плати відсутня, слід зазначити наступне.

Відповідачем не заперечувалося, що у 2021-2022 звітному роках орендна плата не перераховувалася.

Норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та положення договорів оренди не містять заборони на сплату орендної плати авансом за наступні роки користування земельною ділянкою. Проте, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що сплачена в більшому розмірі орендна плата є авансовим платежем. Товариством не було обґрунтовано, за який конкретно період використання товариством земельної ділянки в майбутньому були виплачені кошти. Також не доведено і наявності згоди ОСОБА_1 на сплату ТОВ «СК-АГРО» у 2015-2020 роках орендної плати за наступні роки користування належною земельною ділянкою, тому колегія судів відхиляє доводи відповідача стосовно відсутності заборгованості з виплати орендної плати за 2021-2022 роки.

Водночас заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо невірного обрахування розміру орендної плати за 2021-2022 роки з індексом інфляції.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

З наведеного слід дійти висновку, що індексації підлягає орендна плата за кожен рік окремо з врахуванням індексу інфляції за відповідний період, оскільки за своєю природою індексація призначена для компенсації втрат грошових доходів населення від подорожчання споживчих товарів і послуг в поточному періоді. Тому індексація орендної плати в поточному році не може бути підставою для автоматичного збільшення розміру орендної плати на наступний період, оскільки індекс інфляції є змінною величиною, її розмір залежить від економічних процесів у державі та вона може як збільшуватися так і зменшуватися (дефляція).

В даній справі встановлено, що відповідач не сплатив орендну плату за користування земельною ділянкою за 2021-2022 роки за договором оренди від 05 березня 2012 року (додаткова угода від 06 липня 2016 року).

Розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим № 5923285600:01:003:0105, який передбачений додатковою угодою від 06 липня 2016 року до договору оренди землі від 05 березня 2012 року складає 5099,63 грн.

У п.п. 4.3, 4.4 додаткової угоди сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації, орендна плата вноситься до 30 грудня кожного року.

Тому, з урахуванням принципу належного виконання зобов`язання, орендар був зобов`язаний сплатити орендодавцеві орендну плату з індексом інфляції, як про це домовилися сторони в договорі; аналіз умов договору свідчить про те, що сторони не передбачили в договорах правил обчислення орендної плати з індексом інфляції. Тому, з урахуванням принципів цивільного права, зокрема добросовісності, справедливості та розумності і тлумачення умов договору оренди (пункти 10, 11) на користь його дійсності, чинності та виконуваності, колегія суддів вважає, що коефіцієнт інфляції має обчислюватися для орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 05 березня 2012 року за 2021 рік як добуток індексів інфляції з січня 2021 по грудень 2021 року та складає 1,10015334. А тому розмір орендної плати по вказаному договору оренди за 2021 рік складає 5610,37 грн (5099,63 грн х 1,10015334).

За 2022 рік коефіцієнт інфляції має обчислюватися для орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 05 березня 2012 року як добуток індексів інфляції з січня 2022 по грудень 2022 року та складає 1,26603244. А тому розмір орендної плати по вказаному договору оренди за 2022 рік складає 6456,30 грн (5099,63 грн х 1,26603244).

Суд першої інстанції неправильно ототожнив інфляційні втрати за період з липня 2016 року по липень 2021 та 2022 року відповідно із розміром орендної плати з урахуванням індексації (п. 4.3 додаткової угоди). Тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18 (провадження № 61-13979св19).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що через несвоєчасну та повну невиплату орендної плати відповідачем за 2021-2022 роки на користь позивача підлягає стягненню пеня відповідно до п. 4.7 додаткової угоди.

Проте, у зв`язку з неправильним обрахуванням судом розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції за 2021-2022 роки також підлягає зміні рішення суду в частині розміру пені.

Отже, пеня за порушення виплати орендної плати за 2021 рік по договору оренди земельної ділянки обраховується наступним чином:

Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення.

Сума заборгованості = 5610,37 грн, період прострочення: 31 грудня 2021 року по 18 вересня 2023 року. Всього пені: 4050,84 грн.

Пеня за порушення виплати орендної плати за 2022 рік по договору оренди земельної ділянки від 05 березня 2012 року:

Сума заборгованості = 6456,30 грн, період прострочення: 31 грудня 2022 року по 18 вересня 2023 року. Всього пені: 2258,11 грн.

Стосовно доводів відповідача, що з врахуванням ст. 258 ЦК України пеня підлягає стягненню за один рік прострочення, колегія суддів зауважує, що відповідачем клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності не заявлялося.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання по виплаті орендної плати за 2021-2022 роки на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України слід стягнути інфляційні втрати та 3% річних, проте у зв`язку з неправильним обрахуванням судом розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції за 2021-2022 роки також підлягає зміні рішення суду в частині розміру інфляційних втрат та 3 % річних.

Інфляційні втрати за порушення зобов`язання з виплати орендної плати за 2021 рік по договору оренди земельної ділянки від 05 березня 2012 року обраховується наступним чином:

Розмір заборгованості 5610,37 грн, період прострочення: 31 грудня 2021 року по 18 вересня 2023 року.

Інфляційні втрати: 5610,37 x 1.30414102 - 5 610,37 = 1706,34 грн.

Інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік підлягають стягненню у сумі 194,34 грн, розрахунок є таким: 6456,30 x 1.03010079 - 6456,30 = 194,34 грн.

Розрахунок 3% річних за порушення зобов`язання з виплати орендної плати за 2021 рік по договору оренди земельної ділянки від 05 березня 2012 року за період з 31 грудня 2021 року по 18 вересня 2023 року здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

5610,37 x 3 % x 627 : 365 : 100

Всього 3% річних: 289,13 грн.

Так само обраховується розмір 3% річних за порушення зобов`язання з виплати орендної плати за 2022 рік за період з 31 грудня 2022 року по 18 вересня 2023 року та становить 139,03 грн (6456,30 x 3 % x 262 : 365 : 100).

З врахуванням наведеного, рішення суду підлягає зміні в частині розміру заборгованості по орендній платі за 2021-2022 роки, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Крім того, у зв`язку зі зміною рішення суду на підставі ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України підлягає зміні розподіл судових витрат.

Пропорційно до задоволеної частини позовних вимог на 65,87 % підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 707,18 грн та правнича допомога у розмірі 2634,80 грн. Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, слід стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати за апеляційний перегляд справи в сумі 547,74 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» задовольнити частково.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 24 жовтня 2023 року змінити в частині розміру заборгованості по орендній платі за 2021-2022 роки, пені, інфляційних втрат та 3% річних, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди землі від 05 березня 2012 року (зі змінами від 06 липня 2016 року) у загальному розмірі 20704,46 грн, з яких:

за 2021 рік 5610,37 грн орендної плати, 4050,84 грн пені, 1706,34 грн інфляційних втрат, 289,13 грн три відсотки річних;

за 2022 рік 6456,30 грн орендної плати, 2258,11 грн пені, 194,34 грн інфляційних втрат, 139,03 грн три відсотки річних.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 24 жовтня 2023 року змінити в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 707,18 грн в рахунок повернення судового збору та 2634,80 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» судовий збір за апеляційний перегляд справи в сумі 547,74 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов