Рішення

від 11.03.2024 по справі 914/3778/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2024 Справа № 914/3778/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Березяк Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №914/3778/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ,

до відповідача: Управління культури, молоді та спорту Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області, м. Стрий Львівської області,

про: стягнення заборгованості у розмірі 15 349,43 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Управління культури, молоді та спорту Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області про стягнення заборгованості у розмірі 15 349,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на постачання природного газу, у частині своєчасної та повної оплати за природний газ.

Ухвалою суду від 10.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Копія ухвали суду від 10.01.2024 надіслана відповідачу 12.01.2024 на адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань та отримана останнім 16.01.2024.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на електронну адресу відповідача копії ухвали у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, 05.12.2022 між ТОВ "Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Управлінням культури, молоді та спорту Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області (споживач) укладено Договір №12-2277/22-50-Т постачання природного газу.

Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо», а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно з п.2.1 Договору, постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем об`єм природного газу у період з січня 2023 року по березень 2023 року (включно) в кількості 40,5 тис. куб.м.

В п.3.5 Договору сторони визначили, що приймання передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

За змістом п.4.1 Договору, ціна газу за 1000 куб. м. з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовлені потужності на добу наперед становить 16 553,89 грн.

Загальна вартість цього договору на дату укладення становить 558 693,79 грн, крім того ПДВ 111 738,76 грн, разом з ПДВ 670 432,55 грн (п.4.3 Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору, оплата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Відповідно до п.5.3 Договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.

Згідно з пп.4 п.6.2 Договору, споживач зобов`язаний прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку передбачених цим договором.

За змістом п.7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках передбачених законодавством і цим договором.

Пунктом 7.2 Договору сторони визначили, що за у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п.13.1 договору, даний договір набирає чинності з 01 січня 2023 року і діє в частині поставки газу до 31 березня 2023 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Згідно долучених до матеріалів справи актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2023, від 28.02.2023 та від 31.03.2023 позивач поставив відповідачу природній газ обсягом 41,60 тис. куб.м. на суму 688 614,72 грн, однак відповідач здійснив оплату частково в розмірі 676 283,86 грн, що підтверджується інформацією про надходження коштів на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за період 05.12.2022 по 23.08.2023.

Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за Договором складає 12 330,86 грн. У зв`язку з простроченням сплати основного боргу позивачем було нараховано 2745,23 грн пені, 201,69 грн три проценти річних та 71,65 грн інфляційних втрат.

Станом на день складення цієї позовної заяви сума заборгованості за Договором становить 15 349,43 грн, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як визначено в ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що плата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

За нормами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За встановлених судом обставин, позивач на виконання умов договору постачання природного газу в період з січня 2023 по березень 2023 року поставив відповідачу природний газ на суму 688 614,72 грн, за який відповідач оплатив частково в розмірі 676 283,86 грн.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. Докази оплати заборгованості в розмірі 12 330,86 грн у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 12 330,86 грн основної заборгованості за поставлений природний газ є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Як вже було зазначено, за порушення умов Договору позивачем було нараховано 2745,23 грн пені, 201,69 грн три проценти річних та 71,65 грн інфляційних втрат.

У відповідності до ч.1 ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.2 договору визначено, що у разі прострочення відповідачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 та/або строків оплати за п.8.4 договору, відповідач зобов`язується сплатити позивачу 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд вважає його таким, що відповідає приписам чинного законодавства, є арифметично вірним у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 2745,23 грн пені, 201,69 грн три проценти річних та 71,65 грн інфляційних втрат підлягають до задоволення.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 129 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 2147,20 грн судового збору.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління культури, молоді та спорту Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області (82400, Львівська область, Стрийський район, м. Стрий, вул. Коновальця Є., 4; код ЄДРПОУ: 43922893) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ: 42399676) 15 349,43 грн заборгованості та 2147,20 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Березяк Н.Є.