Рішення

від 14.03.2024 по справі 914/50/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2024 Справа № 914/50/24

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення сторін справу

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Проектно-інструкторське технологічне бюро інформаційних технологій",до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик",про:стягнення 160 522,36 гривень.I.ПРОЦЕДУРИ.

1.Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Відповідача про стягнення 160 522,36 гривень.

2.Ухвалою від 08.01.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань.

3.Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 19.01.2024 (ідентифікатор поштового відправлення 0600076463570) (а. с. 85).

4.Зважаючи на закінчення строку розгляду справи, суд вважає за необхідне ухвалити рішення.

II.АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Позиція позивача.

5.На виконання умов договору поставки Позивач оплатив Відповідачеві вартість замовлених нафтопродуктів 82 593,00 гривень. Відповідач передав Позивачеві талони на нафтопродукти, за якими Позивач міг отримати пальне на автозаправних станціях (надалі АЗС).

6.За наданими Відповідачем талонами Позивач не отримав на АЗС пального на суму 30 590,00 гривень.

7.Предметом позову є стягнення 160 522,36 грн, з яких:

7.1.30 590,00 грн основної заборгованості.

7.2.1 450,72 грн 3% річних.

7.3.4 898,04 грн інфляційних втрат.

7.4.121 442,30 грн пені.

7.5.2'141,30 грн штрафу.

8.Підставою позову є порушення Відповідачем умов договору поставки № 18/18-ПКТБІТ від 03.12.2018.

9.Позивач зазначив у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з 2'684,00 грн сплаченого судового збору.

Заперечення відповідача.

10.Відповідач не подав відзиву на позов.

III.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

Виникнення між сторонами договірних відносин.

11.Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

12.Позивач та Відповідач 03.12.2018 уклали договір поставки № 18/18-ПКТБІТ (далі Договір від 03.12.2018) (а. с. 20-25). Згідно з пунктом 1.1 Договору від 03.12.2018 продавець зобов`язується у 2018 році поставити покупцю товар, що визначений у цьому договорі…, а покупець зобов`язується прийняти визначений у пункті 1.2 цього договору товар і оплатити його вартість. Пунктом 1.2 Договору від 03.12.2018 встановлено, що найменування товару: бензин автомобільний підвищеної якості А-95… (талони по Україні номіналом по 10 та 20 літрів)…

13.Отже, фактично Договір від 03.12.2018 за своєю правовою природою є договором про поставку товару, проте містить особливий механізм такої поставки. Позивач, отримавши паливні картки визначеного номіналу, був управі їх обміняти на відповідного виду пальне на АЗС.

14.Пунктами 10.2 та 10.3 Договору від 03.12.2018 встановлено, що строк його дії закінчується 10.12.2018, але у будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за договором. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Виконання Позивачем та Відповідачем обов`язків за Договором від 03.12.2018.

15.Пунктом 5.1 Договору від 03.12.2018 встановлено, що товар поставляється покупцю протягом 5-ти робочих днів з дати підписання договору.

16.Сторони погодили передання Відповідачем Позивачу талонів на 2'700 л пального загальною вартістю 82 593,00 гривень. Вказана обставина підтверджується специфікацією № 1 до Договору від 03.12.2018 (а. с. 26) та реєстром талонів на пальне (а. с. 28-32), які підписали обидві сторони.

17.Відповідач 07.12.2018 передав Позивачу талони на 2'700 л пального загальною вартістю 82 593,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 71218/5 від 07.12.2018 (а. с. 33). Суд оцінює цю видаткову накладну як доказ передачі Позивачу талонів на пальне, а не самого пального. Зокрема, Позивач надав копії отриманих від Відповідача талонів на пальне (а. с. 44-45).

18.Згідно з довідкою Відповідача № 6547 від 07.11.2018 (а. с. 37) термін дії паливних талонів становить 12 місяців з моменту їх отримання покупцем, а скретч-карток або карток на пальне (штрих-карт) 36 місяців з моменту їх отримання покупцем. Крім того, у цій довідці Відповідач гарантував можливість відпуску товару на автозаправних станціях, так і шляхом відпуску по талонах цілодобово, щоденно, у будні, вихідні і святкові дні.

19.Згідно з гарантійними листами Відповідача № 6580 та № 6576 від 07.11.2018 (а. с. 39, 40) Відповідач гарантував, що заправка автотранспорту Позивача за талонами або паливними картками на партнерських АЗС "WOG" "Нафтотрейд" буде здійснюватися цілодобово по всій території України. На партнерських АЗС наявні всі види палива.

20.Відповідач виставив Позивачу рахунок на оплату № 1956 від 07.12.2018 на суму 82 593,00 грн (а. с. 34).

21.Згідно з пунктами 3.2 та 4.1 Договору від 03.12.2018 загальна сума договору становить 82 593,00 гривень… Покупець оплачує товар протягом 10 банківських днів після підписання актів приймання-передачі та отримання товару.

22.Позивач 13.02.2019 оплатив 82 593,00 грн товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 1606894 від 18.01.2019 на суму 60400,00 грн (а. с. 36) та № 6 від 13.02.2019 на суму 22 193,00 грн (а. с. 35).

23.Позивач надіслав Відповідачу претензію від 30.05.2022 (а. с. 46-49), у якій просив терміново вжити заходів для можливості отримання 1'000 л пального за паливними картками (дійсними до грудня 2023 року). Відповідач отримав претензію 25.06.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 50). Доказів надання відповіді на претензію немає у матеріалах справи.

24.У подальшому (22.08.2022, 10.01.2023 та 02.06.2023) Позивач повторно надсилав Відповідачу претензії (а. с. 51-65), в яких просив терміново розблокувати паливні картки та вжити заходів для можливості отримання 1'000 л пального. Відповідач не відповів на ці претензії.

25.Відповідно до частини 1 статті 74, частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

26.Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

27.Згідно з постановою Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20 стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто необхідним є надати саме ту кількість доказів, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

28.З огляду на відсутність прямих доказів, які би фіксували точну дату припинення обслуговування талонів на пальне та точну кількість неотриманого пального, суд керується принципом змагальності та тими доказами, які надали самі сторони. Проаналізувавши їх в сукупності, суд вважає, що Відповідач не забезпечив можливість отоварення талонів на 1'000 л пального вартістю 30 590,00 гривень.

29.Будучи належним чином та завчасно повідомленим про розгляд справи, про встановлені процесуальні строки, Відповідач не заперечив вищезазначених обставин.

30.Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

31.Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

32.Отже, отримавши 25.06.2022 претензію Позивача (див. пункт 23 цього рішення) про неможливість отоварення талонів, Відповідач мав обов`язок у 7-денний строк (до 01.07.2022) забезпечити Позивача або пальним, або повернути сплачені кошти. Відповідач, однак, не вчинив жодних дій.

33.Зважаючи на вказане, позовні вимоги у частині стягнення 30 590,00 грн основної заборгованості підлягають задоволенню.

Правильність нарахування санкцій.

34.Суд установив, що Відповідач прострочив поставку товару. Прострочення почалося принаймні з 30.05.2022.

35.Згідно з пунктом 7.2 Договору від 03.12.2018 за порушення строків поставки товару з продавця стягується пеня у розмірі 1 % вартості товару, з якого допущено прострочення поставки за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості.

36.Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

37.Водночас пунктом 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

38.Отже, нарахування пені під час карантину не обмежувалося 6 місяцями.

39.Суд виявив помилки у розрахунку Позивача. Зокрема відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 карантин відмінений з 24 год 00 хв. 30.06.2023. Отже останнім днем карантину було 29.06.2023. Тому й нарахування пені можливе до 29.06.2023.

Розрахунок суми пені

Розрахунок здійснюється за формулою:

Пеня = С x РП x Д : 100, де

С - Сума заборгованості за період,

РП - розмір пені, зазначений в договорі (в калькуляторі вказується користувачем в окремому віконці),

Д - Кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСума

з 30/05/2022 до 29/06/2023 30 590,00 x 1 x 396 : 100396121 136,40 грнТаким чином, загальна сума пені за договором складає 121 136,40 гривень.

40.Суд погоджується з правильністю нарахування штрафу. Отже, до стягнення підлягає 2 141,30 грн штрафу.

41.Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

42.Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд виявив у таких помилки. Зокрема Відповідач отримав претензію Позивача 25.06.2022 (див. пункт 23 цього рішення) та згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України мав 7-денний строк для виконання грошового зобов`язання (до 01.07.2022). Отже прострочення виконання Відповідачем грошового зобов`язання з повернення передоплати почалось з 02.07.2022, а тому саме з цієї дати можливе нарахування 3 % річних. Щодо нарахування інфляційних втрат, то таке можливе з 01.08.2022. Адже інфляційні втрати нараховуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникнуло грошове зобов`язання. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Розрахунок 3% річних:

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 02/07/2022 до 27/12/2023 30 590,00 x 3 % x 544 : 365 : 1005441 367,75 грн.Отже, до стягнення підлягає 1 367,75 грн 3% річних.

Інфляційні витрати:

Останній період (02/07/2022 - 27/12/2023) Індекс інфляціїлипень 2022100,70серпень 2022101,10вересень 2022101,90жовтень 2022102,50листопад 2022100,70грудень 2022100,70січень 2023100,80лютий 2023100,70березень 2023101,50квітень 2023100,20травень 2023100,50червень 2023100,80липень 202399,40серпень 202398,60вересень 2023100,50жовтень 2023100,80листопад 2023100,50грудень 2023100,70Розрахунок здійснюється за формулою

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) x (100,70 : 100) x = 1.13311347

Інфляційне збільшення:

30 590,00 x 1.13311347 - 30 590,00 = 4 071,94 грн.

Отже, до стягнення підлягає 4 071,94 грн інфляційних втрат.

Судові витрати.

Розподіл витрат на оплату судового збору.

43.Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам. Таким чином, на Відповідача покладається судовий збір у розмірі 2 663,69 гривень.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" (адреса: 79044, Львівська область, місто Львів, вулиця Єфремова, будинок 84, квартира 1Б; ідентифікаційний код 39046990) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: 03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Проектно-інструкторське технологічне бюро інформаційних технологій" (адреса: 01135, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 97; ідентифікаційний код 40081310) 30 590 (тридцять тисяч п`ятсот дев`яносто) грн 00 коп. основної заборгованості, 121 136 (сто двадцять одна тисяча сто тридцять шість) грн 40 коп. пені, 2 141 (дві тисячі сто сорок одна) грн 30 коп. штрафу, 1367 (одна тисяча триста шістдесят сім) грн 75 коп. 3% річних, 4 071 (чотири тисячі сімдесят одна) грн 94 коп. інфляційних втрат та 2 663 (дві тисячі шістсот шістдесят три) грн 69 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3.Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу подають безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя Рим Т.Я.